бібліотечна справа

Наталія ДЗЮБА Й. ©
 ДИТЯЧА БІБЛІОТЕКА ТА НОВІТНІ
ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ

Випуск 1.
Огляд діяльності бібліотек України для дітей

Київ 2001

Дитяча бібліотека та новітні інформаційні технології
/ Відповідальна за випуск А.С. Кобзаренко;
ред. Л.І. Стахурська. — К.: ДБУ для дітей, 2001.
Вип.1. Огляд діяльності бібліотек України для дітей. — 2001. — 40 с.

Зміст

Перший випуск видання містить огляд діяльності бібліотек України для дітей в галузі інформатизації, інформацію про представлені на ринку України автоматизовані інформаційно-бібліотечні системи та список літератури.

Видання рекомендовано працівникам дитячих, шкільних і публічних бібліотек, що займаються впровадженням процесів автоматизації, викладачам і студентам навчальних закладів культури.

Автор   Дзюба Н.Й.
Редактор   Стахурська Л.І.
Відповідальна за випуск    Кобзаренко А.С.

ВСТУП

Провідним напрямком модернізації бібліотечної справи є її інформатизація: впровадження і розвиток в бібліотеках нових інформаційних технологій, формування і використання електронних ресурсів, впровадження мультимедійних технологій, розвиток мережевої взаємодії бібліотек, підключення до світової системи Інтернет. Це призводить до створення нових структурних підрозділів, змін функціональних обов'язків працівників, залучення спеціалістів з різних галузей знань. Тому перед бібліотекарями постає необхідність освоєння нових знань та вмінь, вивчення досвіду своїх колег.

Яка ж ситуація склалася нині в бібліотеках для дітей України? Щоб відповісти на це запитання, було вивчено матеріали професійної преси, проаналізовано досвід бібліотек, які активно працюють або лише розпочали роботу по автоматизації бібліотечних процесів.

Ми дуже вдячні тим бібліотекам, які надіслали відповіді на анкету "Бібліотека та комп'ютеризація" та матеріали про стан інформатизації своєї бібліотеки. Особливо хочемо відмітити Херсонську ОДБ, Миколаївську, Севастопольську та Дніпропетровську ЦМДБ, які ще й відгукнулись на прохання подати матеріали для публікації в даному виданні. Таким чином працівники дитячих бібліотек України зможуть ознайомитись з напрацюваннями колективів названих вище бібліотек та отримають можливість порівняти свою роботу з діяльністю інших.

Наскільки нам відомо, серед дитячих бібліотек країни, крім згаданих вище, ще є й інші, які мають певні здобутки у справі інформатизації, однак ми, на жаль, не отримали від них відповідних повідомлень для публікації на сторінках даного видання.

Сподіваємось, що бібліотечними працівниками будуть зроблені належні висновки, і ми зможемо в наступних випусках представити більш повну картину стану автоматизації бібліотечних процесів в усіх дитячих бібліотеках України. Це дасть змогу бібліотечній громадськості перейняти кращий досвід і зробити крок вперед в справі інформатизації дитячих бібліотек. Вони ж, оснащені сучасною технікою, поступово закладатимуть основи тієї інформаційної культури, яка уже зараз необхідна сучасному суспільству і ще більше буде необхідна в майбутньому.

ІНФОРМАТИЗАЦІЯ ДИТЯЧИХ БІБЛІОТЕК:
ДОСЯГНЕННЯ, ПРОБЛЕМИ, ПЕРСПЕКТИВИ

21 століття - ера інформаційного суспільства. Останнім часом інформація все частіше визначається як основний ресурс майбутнього, підвладний лише тим членам суспільства, хто володіє необхідними знаннями і добре підготовлений до навігації в інформаційному просторі. Тому так важливо вже змалечку виховувати у дитини необхідність одержання знань, прищеплювати навички самостійного пошуку інформації, формувати уміння її ефективного збору, систематизації, обміну з іншими користувачами. Діти - саме та категорія, яка націлена на майбутнє, адже саме вони більш охоче та легше оволодівають новими інформаційними технологіями. Їм доведеться жити уже не в постіндустріальному, а в інформаційному суспільстві, основною ознакою якого є утвердження культу знань. Стати повноправними громадянами такого суспільства допомагають різні соціальні інститути: сім'я, школа і, звичайно, бібліотека.

З давніх часів бібліотеки одночасно були сховищами документів і основною базою для навчання. Роль же сучасної бібліотеки, в першу чергу дитячої, підвищується в багато разів: необхідно передати дітям знання, набуті раніше, і підготувати їх до життя в суспільстві, де накопичення інформаційних масивів йде дуже швидкими темпами. Успішно справитися з цією роллю можна лише при умові активного використання і впровадження сучасних новітніх технологій. Комп'ютеризована дитяча бібліотека на сьогодні виконує особливу місію - забезпечує юним читачам оперативний доступ до інформаційних ресурсів і одночасно є центром виховання інформаційної культури підростаючого покоління. Впровадження автоматизації в наших бібліотеках набирає стрімких темпів, але дуже часто перед бібліотекарями виникає проблема: з чого почати, як рухатись далі? Питання необхідності впровадження автоматизації не постає, але як це буде зроблено, якими силами і, головне, для чого? Основною особою в бібліотеці залишається бібліотекар, який є користувачем різних технічних новинок, що потрапляють до її стін. Це зовсім не відрізняє його від читача, адже бібліотекар використовує досягнення комп'ютеризації для технологічних цілей, а читач - для споживацьких. В результаті бібліотекар не стає вирішальною ланкою у справі впровадження інформатизації, він скоріше є жертвою прогресу, хай навіть і в доброму розумінні цього слова. Сучасний бібліотекар є посередником між читачем і книгою чи будь-яким іншим носієм інформації. В бібліотеках існують і дві інші категорії людей, що відіграють визначальну роль. Перша - це автоматизатори, це основа прогресу в бібліотеках, в особі яких потрібно знайти союзників, їх потрібно підправляти, їм слід підказувати. На жаль, їм не завжди вистачає професійних знань в галузі традиційної бібліотечної технології. Більшість з них вважають, що встановивши один чи декілька комп'ютерів у відділ каталогізування, вони таким чином зможуть відмінити друкарські машинки та традиційні друковані картки. Друга категорія - це адміністрація, яка не хоче відставати від прогресу, ревниво слідкує за досягненнями своїх колег, щоб не виглядати ретроградом. Важливою для неї є організація вивчення чужого досвіду, ознайомлення з різними системами, що вже встановлені і діють в інших бібліотеках. Потрібно враховувати, що зміни в матеріально-технічній базі бібліотек викликають і зміни в структурі кадрів, їхніх знаннях і вміннях, у структурі фондів. На жаль, ніяка найсучасніша техніка і розвинена технологія, ніякі, навіть найкращі спеціалісти по її використанню не зможуть привести до ефективного розвитку бібліотечної справи, якщо впровадження новітніх технологій не буде супроводжуватись суттєвими змінами у бібліотечній технології. Адміністрація змушена оволодівати основами комп'ютерної грамотності, менеджменту і маркетингу, виступати арбітром у стосунках автоматизаторів і бібліотекарів.

Сьогодні ринок телекомунікаційних послуг насичений, але доступ до інформації, як реальна послуга, відсутній, оскільки проблема з суто технічної переходить більше в економічну. Саме адміністрація вирішує фінансові питання, дає добро на придбання технічних засобів і програмного забезпечення. Активне впровадження нових інформаційних технологій вимагає від бібліотек вирішення нагальної проблеми: як у ситуації дефіциту фінансування, коли фонди бібліотек характеризуються обмеженими ресурсними можливостями, задовольнити найрізноманітніші потреби користувачів. Відсутність єдиної державної програми автоматизації бібліотек, сучасної нормативної та методичної баз, низький рівень знань бібліотечних працівників в галузі новітньої інформаційної технології не тільки приводять до невиправданих затрат і без того незначних ресурсів, але й створюють передумови для формування в перспективі "розірваного" інформаційного поля, затрати на виправлення якого з часом стануть більш значними, порівнюючи із сьогоднішніми. Саме тому для дитячих бібліотек на перший план виходять завдання не лише створення власних інформаційних ресурсів, а й їх інтеграції в єдиний інформаційний простір. Не тільки заради економії фінансових та технічних засобів, але й в силу необхідності обміну інформацією бібліотеки прийшли до висновку про необхідність координації та кооперування своєї діяльності. Однак досягнення цієї мети залежить від реалізації цілого комплексу завдань. Обслуговування сучасних інформаційних систем потребує особливої професійної підготовки персоналу, підвищення вимог до безпеки бібліотек, чіткої домовленості у питанні використання єдиних правил обробки документів - професійних бібліотечних стандартів. Галузь інформатизації може активно розвиватись лише при наявності відповідної нормативної бази, що регламентує її розвиток як в кожній окремій країні, так і міжнародного законодавства, що враховує інтереси всього світового співтовариства. З активним впровадженням комп'ютерних технологій змінюється і роль та значення бібліотечного працівника, який повинен стати посередником між читачем і носієм інформації, і який має прищеплювати читачеві навички інформаційної культури.

Логічною складовою частиною загальнодержавної програми інформатизації повинно стати створення інформаційної мережі дитячих бібліотек. Цей процес полегшується тим, що перед дитячими бібліотеками стоять єдині і специфічні завдання по обслуговуванню своїх користувачів. Разом з тим він ускладнюється, тому що дитячі бібліотеки мають стати невід'ємною складовою частиною інформаційного потенціалу свого регіону. Це означає, що дитячим бібліотекам необхідно налагодити взаємодію у використанні місцевих ресурсів для інформаційного забезпечення владних структур, культурно-освітніх закладів, науково-технічних установ, громадських організацій та окремих користувачів, що в кінцевому результаті призведе до створення регіональної інформаційно-комп'ютерної мережі. Було б дуже добре, щоб наукові бібліотеки, в яких рівень автоматизації значно вищий, побачили в дитячих бібліотеках гідних партнерів, союзників по співпраці і залучали їх до регіональних програм інформатизації, підключали до участі у конкурсах бібліотечної програми фонду "Відродження" тощо. Особливо це стає актуальним зараз, коли питання економічного та соціального розвитку вирішуються, в основному, на місцях. В цих умовах створення і нормальне функціонування регіональних інформаційних ресурсів отримує особливу значимість.

Більшість дитячих бібліотекарів розуміють значення та необхідність впровадження нових комп'ютерних технологій, але на сьогодні вони потребують належної підтримки на місцевому рівні. Позитивні приклади зрушень у даному напрямку вже існують. Так, на реалізацію Закону України "Про національну програму інформатизації" у 2000 році були виділені кошти на придбання комп'ютерної техніки та програмного забезпечення, монтажу мережі та підключення до Інтернет для Донецької обласної дитячої бібліотеки (ОДБ). На Миколаївщині розроблено "Проект розвитку регіональної інформаційно-комп'ютерної мережі", який є складовою частиною "Програми інформатизації Миколаївської області". Ведеться активна робота по виконанню розпорядження голови Миколаївської облдержадміністрації від 4 грудня 2000 р. "Про організацію в публічних бібліотеках збору, збереження і надання користувачам інформації з питань діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоуправління". Дієвим результатом вивчення стану комп'ютеризації та інформатизації бібліотечної мережі Миколаївської області стала реалізація проекту "Створення регіонального Web-сервера", який отримав підтримку Міжнародного фонду "Відродження" та Інституту Відкритого Суспільства (Будапешт). Обласна та центральна міська дитячі бібліотеки Миколаєва стали рівноправними партнерами по збору та накопиченню краєзнавчої інформації, відображенню унікальності Миколаївського регіону. Вінницька ОДБ отримала місце для представлення інформації про свою діяльність на Web-сайті Вінницької обласної наукової бібліотеки. Згідно з розпорядженням голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 27.04.2000 р. № 179 "Про затвердження Програми інформатизації галузі культури і мистецтв області" намічено конкретні заходи щодо розвитку бібліотек області, зокрема придбання технічних засобів для обласних, центральних, районних і міських бібліотек з метою входження книгозбірень регіону у мережу електронних бібліотек. В розробленій Міністерством АР Крим та затвердженій Постановою Верховної Ради Криму від 15 березня 2000 р. № 1008-2/2000 "Программе сохранности библиотечных и архивных фондов в Автономной Республике Крым на 2000-2005 гг. осуществляемой за счет средств бюджета АР Крым на 2000-2005 гг." на 2002 р. передбачено виділення коштів Кримській Республіканській дитячій бібліотеці ім.В.Орлова і ЦБС для дітей м.Сімферополя на придбання комп'ютерної техніки. Продовжується робота по створенню регіональної програми інформатизації, розрахованої на 5 років, якою передбачено поетапну автоматизацію бібліотечних процесів у Луганській ОДБ.

На сьогодні у бібліотеках України відбувається поступова комп'ютеризація всіх бібліотечних процесів, але найбільш актуальною залишається необхідність формування автоматизованих баз знань. Серед них провідну роль відіграє електронний каталог, що цілком замінив існуючу традиційну систему каталогів і картотек. Серед дитячих бібліотек України електронні каталоги (ЕК) створюються в 7 бібліотеках, які найбільш технічно оснащені і в яких сформовано єдиний технологічний цикл проходження документів від обліку до споживання інформації читачами. Майже в кожній з них існують автоматизовані робочі місця комплектування та обліку фонду; обробки документів; споживання інформації; лінгвістичного забезпечення; адміністратора баз даних і програмного забезпечення. В цих бібліотеках також діють локальні мережі, що значно прискорює процес надходження документів до читачів.

Найпоширенішими базами даних (БД) ЕК є бази нових надходжень і ретрофонду, що створюють Державна бібліотека України для дітей (ДБУ для дітей), Львівська, Черкаська, Херсонська обласні дитячі бібліотеки, Дніпропетровська, Київська, Миколаївська центральні міські дитячі бібліотеки (ЦМДБ). Тематичну базу даних "Історія України" формує Дніпропетровська обласна бібліотека для дітей. Читачам ДБУ для дітей, Львівської і Черкаської ОДБ, Миколаївської ЦМДБ допомагають орієнтуватися у світі діапозитивів, діафільмів, грамплатівок, аудіокасет, CD-ROMів бази даних кінофотофонодокументів. Розвинути свої творчі здібності, зорієнтуватися в масиві літератури по організації дозвілля, ознайомитися з електронними інформаційними ресурсами дають можливість діючі в Миколаївській ЦМДБ бази сценаріїв "Усе про комп'ютери", "Адреси Інтернет", медіатека. Створенню атмосфери зацікавленості в інноваціях, розширенню професійних знань сприяють орієнтовані на фахівців бази даних, що активно створюються у вищеназваних бібліотеках. На сьогодні сумарний електронний каталог ДБУ для дітей нараховує біля 80 тисяч записів. Він складається з баз даних книг ("Кирилиця", "Латиниця", "Ретроспекція"), статей (аналітика з періодичних видань, "Критичні матеріали з питань дитячої літератури", "Методико-бібліографічні матеріали"), кінофонофотодокументів, комп'ютерних дисків і карт. Особлива увага приділяється в бібліотеці ретрокаталогізації, введенню в електронний каталог фонду цінних і рідкісних книг. Обсяги записів електронного каталога у Львівській обласній бібліотеці для дітей становлять більше 14 тис. документів, у Черкаській ОДБ - біля 30 тис., Херсонській ОДБ - більше 17 тис., Дніпропетровській міській бібліотеці - біля 19 тис., Київській та Миколаївській центральних міських бібліотеках відповідно - біля 30 тис. і більше 7 тис. З наведених даних видно, що в тих дитячих бібліотеках, які знайшли свій шлях у впровадженні нових технологій, накопичено певний інформаційний багаж. І на сьогодні перед ними постає дуже важлива і актуальна проблема - налагодження взаємодії бібліотек, обмін вже існуючими базами даних, тим паче, що особливих перешкод для цього не існує, оскільки бібліотечним пакетом, що використовується в 7 дитячих бібліотеках, є АІБС "Марк" (розробник НВО "Информсистема", Москва, Росія). На сьогодні в ДБУ для дітей проходить тестування нова розробка "Информсистемы": програма "MARC-SQL", впровадження якої дасть змогу модернізувати процеси каталогізування, автоматизувати процеси циркуляції фонду та обслуговування читачів.

На наш погляд, створення і подальший розвиток електронних каталогів в дитячих бібліотеках України повинен йти наступним шляхом. Має бути 2 категорії бібліотек - бібліотеки, що створюють ресурси, та бібліотеки-клієнти, які можуть використовувати уже створені ресурси для надання послуг користувачам. Але це не означає, що бібліотеки-клієнти можуть бути усунені від створення корпоративних інформаційних ресурсів. Необхідно активно залучати їх до цього процесу шляхом формування зведених ресурсів, що відображають в повній мірі унікальну краєзнавчу інформацію, якою володіють бібліотеки. Для кожної бібліотеки важливо оцінити реальний стан справ, свої можливості і намагатися визначити для себе ті напрямки роботи, в яких вона зможе найкращим чином себе проявити, внести свій неповторний вклад в загальну справу інформатизації суспільства, домогтися успіху та визнання.

Першочерговою для дитячих бібліотек в ході інформатизації є робота по створенню та підтримці інформаційно-лінгвістичного забезпечення автоматизованих систем. Її успіх у значній мірі залежить від масштабів співробітництва на міжвідомчому, міжрегіональному, галузевому рівнях з крупними бібліотеками, організаціями, що займаються проблемами дитинства. Особливу роль у бібліотечній справі, як і раніше, продовжує відігравати каталогізування. Його методи і принципи - це ніби спеціальна мова бібліотекарів, без якої неможливий жоден процес професійної роботи з книгою. Три основних принципи розкриття змісту документальної інформації (систематичний, предметний і авторський) були створені і удосконалювались на протязі століть в надрах бібліотек. Дитячі бібліотеки, де введено автоматизовану технологію обробки інформації, дотримуються стандартизації формату запису бібліографічних даних на магнітних носіях, використовуючи для опису документів МАРК-формати. Значні успіхи досягнуто в плані удосконалення предметного пошуку завдяки використанню інформаційно-пошукових мов класифікаційного типу ББК та УДК, доопрацьованих та приведених у відповідність з потребами та вимогами дитячої бібліотеки. Розуміючи, що вести повноцінний тематичний пошук тільки за допомогою шифрів бібліотечно-бібліографічних класифікацій практично неможливо, ДБУ для дітей вирішено було створити власний політематичний двомовний тезаурус. На сьогодні він нараховує близько 4.500 рубрик, з'єднаних між собою вертикальними і горизонтальними зв'язками. Тезаурус не є застиглою системою: у міру необхідності за поданням систематизаторів і бібліографів він поповнюється новими тематичними рубриками. Кожному документу баз даних ЕК (опису книги, статті з періодичного видання або аудіовізуального матеріалу) присвоюється певний набір рубрик природною мовою, який розкриває його тематичний зміст. Ключові слова, які також застосовуються для тематичного пошуку, розширюють або звужують зміст рубрики, а також визначають жанр твору.

На сьогодні зростає число бібліотек, що займаються конверсією каталогів. Починати цю роботу потрібно, перш за все, з обгрунтування необхідності даного процесу. Якщо вже йде мова про конверсію каталогів, це свідчить, що бібліотекою вибрано автоматизовану систему, закуплено програмне забезпечення, необхідне обладнання, підготовлено кадри, відпрацьовано технологічний цикл автоматизованої обробки нових надходжень. Необхідно зразу планувати роботу в координації з іншими бібліотеками, створювати зведений електронний каталог, який би розкривав фонди декількох бібліотек. Тобто конверсія повинна стати справою колективною, головне полягає в подоланні відомчих бар'єрів, налагодженні співпраці з бібліотеками усього регіону, а не лише своєї мережі.

З чого ж краще розпочинати конверсію? Перш за все, з вибору і відображення краєзнавчої літератури, цінних та рідкісних видань, що є в фонді бібліотеки. Надалі слід враховувати закономірності читацького попиту і старіння літератури. Читачі - найкращі експерти, вони знають, які книги потрібно зберігати в бібліотеці, а від яких потрібно відмовитись назавжди. Якщо правильно організувати процес конверсії, то на опрацювання необхідно передавати ті видання, які самі читачі вивели з ретрофонду. Вводити інформацію про документи потрібно дуже уважно. І ні в якому разі не слід будувати цю роботу на використанні каталожних карток. В основі цього процесу має лежати лише безпосереднє спілкування з книгами.

В практиці роботи дитячих бібліотек також знайшла своє відображення і автоматизація окремих процесів бібліотечної роботи. Так, у Черкаській обласній та Державній бібліотеках для дітей діють АРМи методиста та бухгалтерії; в Дніпропетровській центральній міській бібліотеці для дітей - АРМ соціолога; в Херсонській ОДБ - АРМ менеджера; у Миколаївській, Одеській, Харківській обласних бібліотеках та Державній бібліотеці для дітей - АРМи редакційно-видавничої діяльності, на яких створюються бібліотечні видання. Тернопільська та Черкаська обласні бібліотеки для дітей як платну послугу виконують набір на комп'ютері курсових, дипломних робіт. За допомогою програми EXSEL обробляються статистичні дані про роботу бібліотек Харківської області, що обслуговують дітей. Це дає змогу більш оперативно і якісно опрацьовувати звіти дитячих бібліотек області. Базу даних мережі і кадрів дитячих бібліотек області створено у Донецькій ОДБ. Київська ОДБ активно використовує у своїй роботі БД інновацій в галузі бібліотечної справи. Автономні комп'ютери працюють у Дніпропетровській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Чернігівській та Київській обласних бібліотеках, Львівській, Прилуцькій (Чернігівська обл.), Криворізькій (Дніпропетровська обл.) міських бібліотеках для дітей, а також у бібліотечно-інформаційному центрі (БІЦ) для дітей та юнацтва м.Славутич (Київська обл.).

Першою дитячою бібліотекою України, що впровадила автоматизований режим створення баз даних і споживання інформації, була ДБУ для дітей. Сьогодні, як методичний центр для дитячих бібліотек країни, ДБУ для дітей безкоштовно передає всі створені бази даних, допомагає впровадженню програмних засобів, проводить навчання фахівців, які працюють з комп'ютерними технологіями. Її працівники виїжджають з метою надання практичної допомоги на місцях, приймають фахівців на своїй базі, консультують їх.

Концепція автоматизації ДБУ для дітей з самого початку зумовила створення комплексної автоматизованої інформаційно-бібліотечної системи, основними принципами побудови і функціонування якої стали інтегральність (одноразове введення інформації при багатократному та багатоцільовому використанні); перегляд і зміна бібліотечної технології та документації для досягнення максимальної ефективності. До роботи в автоматизованому режимі комплектування, каталогізування та споживання інформації ДБУ для дітей приступила у жовтні 1992 року. З 1 січня 1993 року традиційні карткові каталоги було законсервовано, і обробка нових надходжень почала здійснюватися в автоматизованому режимі. Цьому передувала напружена праця по тестуванню бібліотечних пакетів і створенню власного тезауруса. На нові документи, що вводяться в бази даних електронного каталога, друкується лише одна картка для нового ряду генерального алфавітного каталога. Всі бази даних електронного каталога представлено для використання в мережі Інтернет на сайті ДБУ для дітей.

ДБУ для дітей займається також створенням власних локальних інформаційних продуктів. Це щорічні "Календарі знаменних і пам'ятних дат", політематичний електронний рекомендаційний покажчик "Природа і людина". Робота над покажчиками була розпочата фахівцями бібліотеки при підтримці Міжнародного фонду "Відродження". Вже створено розділи покажчика "Космічний світ" (астрономія), "Знай, люби, бережи" (екологія), "Зелене диво Землі" (ботаніка), "Світ тварин" (зоологія), "Наш дім - Земля" (геологія і фізична географія), "Мандруємо по планеті" (країнознавство), "Дорога до храму" (релігія), "Письменник і природа" (біобібліографічний покажчик). В покажчику представлено інформацію про книги, статті із періодичних видань, аудіовізуальні матеріали з фонду бібліотеки українською та російською мовами, яка супроводжується відсканованим ілюстративним матеріалом. Робота над покажчиком продовжується.

Паралельно бібліотека використовує також і запозичені інформаційні продукти, наприклад, аналогічний рекомендаційний покажчик "Ликс-Изборник", розроблений Російською дитячою бібліотекою. Він дозволяє не тільки ознайомити юних читачів з найкращою літературою тієї чи іншої тематики, але й залучає їх до роботи з новими комп'ютерними технологіями. Як засвідчує практика, дитячим бібліотекарям необхідно створювати власні інформаційні ресурси і в той же час добре знати інформаційний ринок, щоб мати змогу відбирати на ньому найбільш необхідну для розвитку юних читачів інформацію. Допомагає досягненню цієї мети і використання фонду комп'ютерних компакт-дисків, якими можна скористатися у мультимедійному класі бібліотеки. Діючі фонди CD-ROMів мають Черкаська, Львівська ОДБ, Севастопольська, Миколаївська ЦМДБ, бібліотечно-інформаційний центр (БІЦ) для дітей та юнацтва м.Славутич (Київська обл.).

Значно зростає в сучасних умовах обсяг довідково-бібліографічної та інформаційної роботи дитячих бібліотек. Бібліографи акумулюють всю інформацію, що вводиться в комп'ютер іншими функціональними відділами бібліотеки, використовують її в довідково-бібліографічному обслуговуванні читачів. І саме зараз назріла необхідність вивчення ефективності цієї роботи, оцінки її з точки зору користувачів. База даних обліку бібліографічних довідок, що ведеться в ДБУ для дітей, дозволяє проаналізувати звертання читачів до різних БД ЕК, зробити висновки про повноту формування бібліотечного фонду, точність розкриття змісту документів засобами лінгвістичного забезпечення. Як відомо, будь-яка інформація має цінність тільки тоді, коли вона використовується. Нові технології, комплексне обслуговування читачів дозволяють зробити доступ до інформаційних ресурсів бібліотеки більш оперативним та глибоким. Звичайно, важливого значення набувають питання: що читають наші діти, як обирають літературу з безмежних документних масивів. Їхній читацький досвід багато в чому визначає їх подальшу долю. Адже те, що може прочитати за своє життя людина, складає мізерну долю, якщо безсистемно читати все, що випадково потрапляє на очі, і це дуже багато, якщо читання правильно організовано.

Стан задоволення читацьких запитів дітей і підлітків, а також організаторів дитячого читання визначає ефективність роботи по створенню баз даних. Продуктивне використання баз даних ЕК можна продемонструвати на прикладі роботи сектора довідково-бібліографічної роботи ДБУ для дітей. Як показують дані, у 2000 році бібліографами було задоволено 2062 запити, з них 87% - за допомогою БД ЕК. Найчастіше читачі зверталися до БД книг (кирилиця) - 1005 (48%) бібліографічних довідок, БД "Статей з періодичних видань" - 828 (40%) запитів, БД "Критичні матеріали з питань дитячої літератури" - 220 (11%). Більшість читацьких запитів (1097 або 53%) були пов'язані з навчальним процесом. Це попит на літературу з історії країн світу, християнства, філософії, з питань прав людини, зовнішньоекономічної діяльності різних країн світу, екології, альтернативних джерел енергії, глобальних проблем людства, на матеріали, у яких висвітлюються різні сфери сучасного виробництва. Необхідно відмітити значний ріст інтересу читачів до художньої літератури. Не послаблюється увага користувачів до книг з краєзнавства (743 або 36% запитів), особливо тих, де висвітлюються побут, обряди та звичаї народів різних регіонів України, до декоративно-прикладного мистецтва, економічного співробітництва, внутрішньої політики, культурно-історичного розвитку держави.

Аналізуючи розмаїтість читацьких запитів, навіть на прикладі однієї бібліотеки можна виділити вимоги, висунуті до створення баз даних: інформативність, оперативність, доступність до джерел інформації різних вікових категорій читачів, багатоаспектність пошуку. Задоволення цих вимог допомагає вірно спрямувати процес спілкування дитини з комп'ютером, домогтися того, щоб освоєння комп'ютерної техніки не перетворилося для дитини лише в розвагу, марне витрачання часу, а було пов'язане з процесом мислення, пошуком інформації в освітніх цілях. Через спілкування з комп'ютерними інформаційними системами в бібліотеці до користувача приходить розуміння ролі інформації та інформаційних технологій в житті людини.

Формування інформаційного ринку в Україні обумовлює нове ставлення до джерел інформації та інформаційно-бібліографічних послуг як товару особливого роду, змушує бібліотеки з позиції ринкової економіки переглядати зміст, організацію і технологію традиційної бібліотечно-бібліографічної діяльності. В останнє десятиліття ХХ століття бібліотеки почали застосовувати бібліотечно-інформаційний маркетинг з метою вивчення інформаційних продуктів і послуг та визначення свого місця в ньому як виробників, постачальників та інформаційних посередників.

На сьогоднішній день фактографічні бази даних знаходять широке поширення і в дитячих бібліотеках. Особливо варто виділити БД "Освіта", де збирається інформація про навчальні заклади основної і додаткової освіти, позашкільні виховні установи, різні форми безперервної освіти і допоміжні можливості самоосвіти в конкретних регіонах. Такі БД на допомогу учням і абітурієнтам створюються в ДБУ для дітей, Львівській і Сумській ОДБ, Миколаївській, Севастопольській і Дніпропетровській ЦМДБ. Ведення даної бази активно сприяє, наприклад, роботі консультативного центру для педагогів міста і області, що діє у Львівській обласній бібліотеці для дітей. З метою виховання правової культури, надання державної підтримки сім'ї в Миколаївській ЦМДБ формується документально-фактографічний банк даних законодавчих актів з питань материнства і дитинства. У ньому представлено "Конвенцію прав дитини", Національну програму "Діти України", "Кодекс про сім'ю та шлюб", авторську програму "Глубинная экология человечества в защиту детства", розроблену бібліотекою, а також інші документи з питань соціального захисту дітей, соціальних гарантій сім'ї, дітей-інвалідів, захисту житлових і майнових прав дітей тощо. Унікальною в Україні є діюча в Центральній міській бібліотеці для дітей і юнацтва м. Дніпропетровська база даних змістовного читання "Елена". Створена разом з колегами з Естонії, комп'ютерна система покажчиків світової літератури допомагає відродити традиції змістовного сімейного читання. На сьогоднішній день активно використовуються також сформовані працівниками бібліотеки бази змістовного читання "Світ живопису" і "Світ поезії".

Поява комп'ютера в дитячих бібліотеках викликає багато суперечок, але, здається, вже ні в кого більше не виникає сумнівів, що він не замінить книгу. Часто електронна машина нерідко сприймається як зло, як дорога, але дуже шкідлива забава. Між тим очевидно - зло міститься не в самому комп'ютері, а в його невмілому використанні. Як показує досвід, у процесі роботи з комп'ютером у дітей проблеми технічного характеру не виникають. Завданням же бібліотеки залишається не тільки створення і забезпечення можливостей доступу читачів до інформаційних ресурсів, але і виховання інформаційної культури, перетворення бібліотеки в центр інтелектуального розвитку дитини. У дитячих бібліотеках України це досягається різними формами роботи, починаючи від індивідуальних і групових занять по вихованню бібліографічної комп'ютерної грамотності і завершуючи впровадженням цільових комплексних програм. Це й організація тематичних полиць ("Комп'ютеризація: крок за кроком" - Львівська ОДБ), проведення бесід ("Як комп'ютер з'явився на світ", "Професії комп'ютера" - Прилуцька міська дитяча бібліотека Чернігівської області), здійснення комплексу заходів по реалізації цільових програм ("У світ книги - через комп'ютер" - ДБУ для дітей, "Діти і книга" - Севастопольська ЦМДБ). Використання комп'ютерних технологій допомагає і вихованню в дітей естетичного смаку. Так, завдяки їх впровадженню працівники ДБУ для дітей вводять дітей у багатоликий і прекрасний світ мистецтва. Виховання інформаційної культури здійснюється працівниками бібліотеки на заняттях гуртка "У світ мистецтва з комп'ютером", під час яких за допомогою мультимедійних засобів діти отримують інформацію про образотворче мистецтво, слухають класичну і сучасну музику, переглядають фрагменти театральних і кіношедеврів. Вагомим стимулом для учасників занять служать комп'ютерні тести, що дають можливість перевірити отримані знання.

Різноманітні форми й методи роботи по формуванню інформаційної культури читачів застосовує Херсонська ОДБ. Її спеціалісти проводять нові нетрадиційні бібліотечні уроки "Бібліотечна лоція книжкових морів", бібліотечний детектив "Один день із життя Шерлока Холмса", бібліомандрівки на машині часу. Для читачів середнього та старшого шкільного віку розроблено цикл оглядів-дискусій "Бібліотека, освіта, Інтернет", "Пушкін у мегабайтах". Щоб з'ясувати рівень обізнаності школярів у сфері електронних комунікацій, комп'ютерної грамотності, їхніх потреб у Інтернет-послугах, ця бібліотека провела опитування, аналіз якого було покладено в основу розробки концепції регіональної віртуальної бібліотеки для дітей. Втілення в життя такої масштабної програми стало реальним завдяки отриманню в липні 2001 року гранту від Посольства США в Україні. Кінцева мета проекту - сформувати регіональну віртуальну бібліотеку для дітей, яка забезпечуватиме на сучасному технологічному рівні організацію, збереження, пошук та використання інформації, що знаходиться у колі потреб та інтересів дітей віком до 15 років. Херсонські бібліотекарі вважають, що віртуальна бібліотека повинна співіснувати і доповнювати бібліотеку традиційну з її гуманістичними основами і спрямованістю на читання кращих зразків вітчизняної та світової літератури.

Велика увага популяризації знань про можливості комп'ютерної техніки приділяється у Миколаївській ЦМДБ. Найбільш грунтовно цим займається відділ нових інформаційних технологій, створений в 2000 році з метою удосконалення та розширення кола інформаційних послуг на допомогу сучасному навчальному процесу та для здійснення видавничої діяльності. Що стосується останнього, то бібліотекою були видані довідники "Писатели на все времена" (2 випуски) та "Литературная Николаевщина", а також різноманітні бібліографічні списки, огляди, пам'ятки тощо. Серед них слід назвати інформаційний вісник "З комп'ютером на "ти"", корисні поради "Як подружитися з комп'ютером", "Як знайти потрібну інформацію в Інтернет", "Я, моя родина і комп'ютер". З допомогою сканера в електронний вигляд переведено частину артотеки, зокрема портрети дитячих письменників та поетів. В довідково-бібліографічному обслуговуванні читачів широко використовуються і нетрадиційні носії інформації - електронні видання на CD-ROMах: словники, довідники, енциклопедії, ігри для розвитку. Полюбились юним читачам такі форми роботи, як віртуальні уроки, медіа-панорами, віртуальні екскурсії по музеях світу, що стали можливі завдяки підключенню бібліотеки до мережі Інтернет. За допомогою електронної пошти з'явилась можливість оперативно обмінюватись інформацією з своїми колегами, що вивело бібліотеку на нову сходинку ділового спілкування. На майбутнє бібліотека планує вивчення та впровадження в практику роботи нових програм, надання інформаційних послуг в мережевому режимі, інтеграцію в межах бібліотек міста. Заслуговує на увагу і проект "Ти у світі не один" (Бібліотека на допомогу дітям-інвалідам), започаткований цією ж бібліотекою в 1999 році і підтриманий Міжнародним Фондом "Відродження" та Інститутом Відкритого Суспільства. В межах реалізації проекту у шести дітей-інвалідів вдома встановлено комп'ютерну техніку , яка об'єднана в мережу за допомогою розміщеного у бібліотеці сервера. Таким чином прикуті до ліжка діти можуть спілкуватися один з одним, знаходити за допомогою електронної пошти друзів по листуванню, розвивати свої здібності (малювання, написання віршів, музики). Плідну роботу з читачами допомагає вести організована "Служба "швидкої" комп'ютерної допомоги". Справжнім подарунком для читачів бібліотеки став власний web-сайт бібліотеки, на якому представлено: "Дитяча сторінка" (сайт для дітей та підлітків), "Ресурси для викладачів", "Професійна сторінка", "Що нового в бібліотеці?" (анонс заходів, списки нових надходжень), "Наші ресурси", "Ігрова кімната".

Для впровадження нових напрямків роботи з сім'єю, виявлення попиту на інформаційні послуги, сприяння соціальному, духовному, моральному благополуччю, для налагодження взаємодії у справі залучення до читання всіх членів сім'ї, розвитку інтелектуальних і творчих здібностей дітей, надання консультативної допомоги батькам з проблемних питань виховання у тій же Миколаївській ЦМДБ активно діє служба інформаційного комфорту сім'ї. Основне її завдання - виховання майбутніх читачів з самого раннього віку, адже сім'я - це школа людських взаємовідносин, де дитина з перших кроків свого життя опановує систему моральних цінностей, осягає світ культури, в тому числі і як читач. Тому бібліотека намагається створити всі умови, щоб найголовнішими та найближчими вихователями дитини стали її батьки, вчителі, бібліотекарі. Саме ці люди повинні робити все можливе, щоб дитина отримала можливість рости активною, життєрадісною, творчою особистістю. Службою створено умови для роботи дітей та батьків в Інтернет-чатах (кімнатах для навчання та листування в Інтернет). Тут зібрано базу даних "Экстремальная ситуация" та діє інформаційно-консультативний лекторій "Семейная школа". Крім того, батькам надається повна інформація про школи нового типу, альтернативні навчальні заклади, авторські методики викладання, можливості навчання за кордоном (через мережу Інтернет). Велику роботу служба веде з малюками 5-6 років: вони отримують перші навички користування комп'ютером, для них влаштовуються віртуальні уроки та екскурсії. Працівники виявляють також здібності дітей до вивчення іноземних мов і в подальшому розвивають їх за допомогою програми "Компьютерный репетитор". Дана служба успішно реалізує комплексну програму "Будущая мама самая обаятельная и привлекательная", в межах якої серед ряду заходів майбутнім мамам пропонують відповідний репертуар CD-ROMів, організовують віртуальні екскурсії та подорожі, створюють банк даних "Адреса мамы, или Скорая помощь", у якому зібрано відомості про лікувальні установи для дітей та жінок.

Бібліотека для дітей є одним з гарантів реалізації в суспільстві прав дитини на вільний доступ до інформації, до духовних цінностей світової та національної культури. Оптимальний варіант ефективного використання інформаційних ресурсів і залучення читачів до використання комп'ютерних технологій знайшла Дніпропетровська ЦМДБ, створивши міський медіа-центр для дітей та юнацтва, в основу роботи якого покладено принцип кооперації дитячих, шкільних та інших бібліотек міста. Центр має забезпечувати відповідність функцій бібліотеки сучасним потребам юних користувачів за допомогою інформаційних технологій. Структура медіа-центру відповідає принциповим положенням стратегії модернізації ЦБС для дітей, орієнтованої на сприяння розвитку юної особистості, її адаптацію до життєвих реалій. На сьогодні структура має такий вигляд:

Діяльність медіа-центру вже дала можливість бібліотеці:

Десятирічний досвід роботи Дніпропетровської ЦБС для дітей по впровадженню інформаційних технологій дозволяє зробити висновок, що закономірним шляхом розвитку дитячої бібліотеки є її своєчасна орієнтація на розширення інформаційних, освітніх, дозвіллєвих функцій саме на основі використання тих технологій, при використанні яких вирішальне значення має людський фактор. Тому у бібліотеці відбулося випробування на сумісність "людина - комп'ютер", яке дало змогу провести реструктуризацію підрозділів ЦДБ відповідно до нових завдань, змінити штатний розклад (кількість працівників у підрозділі автоматизації - 8 чоловік), створити атмосферу зацікавленості в інноваціях.

Якісно вплинула реструктуризація і на діяльність Центральної дитячої бібліотеки ім.А.П.Гайдара м. Севастополя, в якій з жовтня 2000 року почав функціонувати відділ автоматизації інформаційно-бібліотечних процесів. Бібліотека розробила проект комп'ютеризації ЦБС для дітей м. Севастополя, у якому передбачила навчання працівників роботі з обчислювальною технікою, придбання необхідної техніки, вивчення ринку бібліотечних програмних пакетів. В бібліотеці створюється медіа-центр, де будуть зібрані аудіо- та відеокасети, CD-ROMи. В її плани входить створення локальної мережі, що з'єднала б відділи формування і організації бібліотечних фондів і каталогів, центр інформаційного і бібліотечно-бібліографічного обслуговування читачів, відділ автоматизації інформаційно-бібліотечних процесів, відділ обслуговування читачів "Світ підлітка", філіали. Розпочато роботу за програмою "Через новые информационные технологии - к знаниям" та по створенню центру інформаційної підтримки освіти; у бібліотеці діє інтернет-клуб, в якому юні читачі навчаються роботі з комп'ютерними інформаційно-пошуковими системами та програмами. Це, в свою чергу, дасть змогу створити власні електронні книги віршів та прози, авторами та ілюстраторами яких будуть діти, а також використовувати програми для розвитку та навчання дітей; впроваджувати дистанційне навчання користувачів.

Певне оновлення спостерігається і у Славутицькій міській бібліотеці для дітей Київської області, яку було реорганізовано у бібліотечно-інформаційний центр (БІЦ) для дітей і юнацтва. З вересня 2000 року, завдяки створенню відповідної матеріальної бази, в БІЦ працює інформаційний центр розвитку інтелектуальних і творчих здібностей дітей і підлітків. Для зручного використання компакт-дисків, об'єм яких нараховує 52 одиниці зберігання, розроблено анотовану картотеку, яка допомагає зорієнтуватися читачам-дітям та організаторам дитячого читання при виборі необхідної інформації. Особливою популярністю у дітей користуються електронні репетитори з математики, хімії, фізики, біології, історії України, англійської мови, а також словники, атласи, енциклопедії, інтелектуальні ігри тощо.

Деяких успіхів досягнуто і в налагодженні роботи дитячих бібліотек у глобальних мережах, зокрема у використанні електронної пошти для обміну досвідом з іншими бібліотеками та для виконання різноманітних запитів читачів: бібліографічних довідок, сканування і пересилки невеликих творів іншим бібліотекам.

Структурна реорганізація, що відбувається в бібліотеках країни, змінює ставлення дітей до бібліотеки, яка стає для них привабливішою, комфортнішою, зручнішою для користування і вибору заняття до душі.

Відрадно зазначити, що дитячі бібліотеки України докладають чимало зусиль до пошуку спонсорських коштів на отримання нових технічних засобів, придбання комп'ютерів. Останнім часом гранти Міжнародного фонду "Відродження" та Інституту Відкритого Суспільства вибороли ДБУ для дітей та Миколаївська ЦМДБ. Грант Посольства США в Україні отримала Херсонська ОДБ. Завдяки спонсору ЗАТ "Білкозин" Прилуцька міська бібліотека Чернігівської області має комп'ютер і копіювальний апарат, за допомогою яких підвищується комп'ютерна освіченість читачів, здійснюється навчання дітей роботі на сучасній техніці, надаються практичні уроки з культури оформлення текстів рефератів, їх друкування. У майбутньому бібліотекою планується розробити навчально-пізнавальну програму "Комп'ютер і діти", яка допоможе читачам набути навичок роботи з різними комп'ютерними програмами, вивчати іноземні мови, розвивати свої розумові здібності та тренувати пам'ять і уяву.

В кінці 1998 року виборола грант Інституту Відкритого Суспільства та Міжнародного фонду "Відродження" на створення Інтернет-серверу "Діти України" та Інтернет-класу на 6 комп'ютерів Державна бібліотека України для дітей. В наступному, 1999 році, вона отримала доступ до Інтернет і створила власний WEB-сайт "Діти України". Інформація, представлена на сайті, орієнтована як на дітей та підлітків, так і на бібліотекарів, вчителів, літературознавців, книгознавців, батьків. "Дитяча" частина орієнтує дітей у величезному масиві інформаційних ресурсів Інтернет (список відсилок різноманітної тематики на кращі інформаційні сервери і сторінки), розкриває фонди ДБУ для дітей через електронний каталог та рекомендаційний покажчик літератури для дітей "Природа і людина", знайомить з кращими зразками літератури для дітей 20-х років минулого століття; надає інформацію про всеукраїнські акції: конкурси, вікторини, огляди, які проводять дитячі бібліотеки України спільно з іншими зацікавленими установами. На сайті діти можуть ознайомитись з законодавчими актами про права дитини. Духовний світ українських дітей представлено в світовому інформаційному просторі через розміщені на сервері зразки літературної і художньої творчості юних, клуби за інтересами. Прикладами можуть служити і кращі творчі роботи переможців всеукраїнського конкурсу "Я і мої права", твори членів художньої студії "Маленький принц" (м.Київ), літературні доробки полтавської школи "Академія". В планах бібліотеки - знайти талановитих, неординарних дітей, які створили б свої власні сторінки на сервері.

Друга частина сервера розрахована на дорослого споживача інформації. Це різноманітні матеріали з питань підвищення кваліфікації бібліотечних працівників, календарі знаменних і пам'ятних дат, відсилки на інформаційні ресурси Інтернет, "батьківські" сторінки. Було б непогано, якби до ДБУ для дітей зверталися усі бажаючі співпрацювати творчі і небайдужі колеги, завдяки чому світова громадськість отримала б через Інтернет достатню кількість інформації про досягнення та перспективи дитячих бібліотек України.

Принцип спільного створення інформаційних ресурсів і відкритості доступу до них покладено в основу проекту "Створення центрів дитячої Інтернет-журналістики", ініціатором якого виступила ДБУ для дітей. Її партнерами стали 5 бібліотек: Черкаська, Чернігівська, Львівська і Луганська ОДБ та Севастопольська ЦМДБ, у яких діють дитячі літературні об'єднання і накопичено досвід відповідної роботи. У 2000 році цей проект був підтриманий Міжнародним фондом "Відродження" та Інститутом Відкритого Суспільства. Головна місія проекту - зацікавити і залучити дітей до роботи в Інтернет-просторі; допомогти їм зробити перші кроки в нове інформаційне майбутнє; навчити працювати в віртуальному просторі з віртуальною інформацією, оцінювати і аналізувати її; розкрити свій творчий потенціал, об'єднати однодумців. Практичним результатом спільної діяльності центрів став створюваний дітьми електронний журнал "УМКА" (Український молодіжний комп'ютерний альманах), на сторінках якого висвітлюються різні аспекти життя суспільства, подаються новини з регіонів, побачені очима дітей.

Отже, як бачимо, вже зроблено перші кроки по розвитку інформатизації дитячих бібліотек України. Спектр використання інформаційних технологій найрізноманітніший, але головне завдання дитячої бібліотеки полягає в досягненні того, щоб застосування комп'ютера носило світоглядний, загальнокультурний характер, було спрямоване на всебічний розвиток особистості дитини і розкриття її творчих здібностей. Час формує нове покоління читачів. Бібліотека, як сучасний інформаційний центр, обслуговує їх на основі комп'ютерних технологій, а як центр виховання культури залишається надійним засобом підготовки юного покоління до життя в інформаційному суспільстві.

Додаток №1

ПРОГРАМНІ СИСТЕМИ ДЛЯ АВТОМАТИЗАЦІЇ БІБЛІОТЕК: ПРОБЛЕМА ВИБОРУ (АІБС, ПРЕДСТАВЛЕНІ НА РИНКУ УКРАЇНИ)

Програмна система "МАРК"

Науково-виробниче об'єднання "Информсистема" (м.Москва, Росія), створене в 1990 році, розробило програмні засоби сімейства "Марк", що можуть бути впроваджені в будь-яких бібліотеках з урахуванням їх технологічних і організаційних особливостей та обсягів фондів.

Локальний варіант "Марк" є ідеальним засобом автоматизації для малих та середніх бібліотек, який забезпечує основні бібліотечні процеси: комплектування, каталогізування, друкування вихідних форм (каталожні картки, книжкові формуляри, інвентарні книги, бюлетені нових надходжень тощо), бібліографічний пошук.

Система другого покоління - мережевий варіант "Марк" включає 6 автоматизованих робочих місць: "Комплектування", "Обробка", "Абонемент", "Пошук", "Зберігання", "Адміністратор", що працюють в локальній мережі. Він є оптимальним засобом для автоматизації середніх і крупних бібліотек.

Система нового покоління "Марк-SQL" - комплексна автоматизація бібліотечних процесів. Вона дає можливість створювати електронний каталог, обслуговувати читачів, вести статистику, виконувати замовлення літератури через Інтернет. У ній реалізовано сумісність з базами даних, створених за допомогою попередніх поколінь АІБС "Марк".

Окремою системою є варіант "Марк-SQL Internet", за допомогою якого здійснюється доступ до баз даних бібліотек з метою пошуку та перегляду документів для роботи через Інтернет.

АРМи:

Програмна система ІРБІС

Перша версія цієї системи була розроблена в Державній публічній науково-технічній бібліотеці Росії в 1995 році. За роки, що минули, система пройшла шлях від скромної, з обмеженими можливостями, функціонуючої в MS-DOS, до істинно інтегрованої системи, що відповідає всім сучасним вимогам.

В системі реалізовано основні бібліотечні технології на основі взаємного функціонування п'яти автоматизованих робочих місць (АРМів). Система дозволяє створювати і підтримувати будь-яку кількість баз даних; пропонує технологію автоматичного формування словників, на основі яких реалізується швидкий пошук за будь-яким елементом запису або їх сполучення. Система підтримує традиційні "паперові" технології, дає можливості для отримання широкого спектру вихідних форм: листів замовлення, книги сумарного обліку, каталожних карток, бібліографічних покажчиків тощо.

Система пропонує засоби для ведення та використання таких інформаційно-лінгвістичних ресурсів, як: рубрикатор ДРНТІ, алфавітно-предметний покажчик до ББК та УДК, тезаурус, авторитетні файли.

Система включає технології, орієнтовані на використання штрих-кодів на екземплярах видань та читацьких квитках; дозволяє підключати повні тексти, графіку, таблиці, аудіо- та відеоматеріали, а також ресурси Інтернет.

Версія системи для MS-DOS розповсюджується безкоштовно.

АРМи: комплектатор; каталогізатор; читач; книговидача; адміністратор; має типовий Web-сервер пошуку, підтримка Z 39.50, український інтерфейс.

Ціни: від безкоштовної до MS DOS до 2800 $ для повної версії + 1800 $ за WWW-сервер.

Представники:

Програмна система ALEPH

Цю систему розроблено в Єврейському університеті (Ієрусалим) групою програмістів, аналітиків та бібліотекарів. Підтримку робіт по створенню нових версій перебрала на себе фірма Aleph Yissum. Супроводження Aleph для користувачів здійснює фірма ExLibris, представництво якої є, зокрема, і в Києві.

Програма Aleph - це інтегрована, підтримуюча багатомовність бібліотечна програма, яка має дуже гнучкий апарат адаптації до потреб конкретної бібліотеки і забезпечує комплексну автоматизацію всіх процесів бібліотечної технології. Інструментальні засоби дають змогу підтримувати графічні зображення і повні тексти документів; MARC-сумісні формати; ISO-стандарти; інформаційно-пошукові мови дескрипторного й класифікаційного типів з наявною в них системою посилань; авторитетні файли; штрихові коди (бар-коди); протоколи передачі даних для роботи в локальних, корпоративних і глобальних мережах; WWW-сервер, який надає широкий спектр послуг через Інтернет.

Модулі: адміністрування; каталогізування; книговидачі; МБА; інвентаризації (за штрих-кодами); реєстрації періодики; комплектування; штрафів; пакетних завдань; сервери Web, OCLC, Z 39.50.

Ціна: від 20000 $ до 200000 $.

Представники:

Програмна система LIBER MEDIA

Програмну систему (ПС) Liber розроблено французькою фірмою Relais Informatique International. Liber працює під керуванням постреляційної системи керування базами даних Pick.

ПС Liber забезпечує комплексну автоматизацію основних процесів бібліотечної технології. Можливе каталогізування за скороченим, середнім і повним набором екранних форм, створюваних при встановленні Liber у конкретній бібліотеці. Є можливість обмінюватися даними з іншими системами у MARC-сумісних форматах. Контроль книговидачі передбачає наявність на книгах і читацьких квитках етикеток зі штриховими кодами та апаратури для зчитування таких кодів.

Liber має набір довідників, що служить основою для формування авторитетних файлів, які забезпечують роботу з предметними рубриками та підрубриками і семантичними зв'язками між ними.

Функції: каталогізування, комплектування, пошук для бібліотекаря, бюджет, друковані форми, модемний зв'язок, штрихкоди.

Ціна: від 1000 $ до 10000 $.

Представники:

Програмна система "Бібліотека / УФД"

Систему, що забезпечує автоматизацію основних виробничих циклів бібліотеки, створено Українським фондовим домом на базі сучасних технологій і стандартів обробки та передачі інформації. До основних функціональних можливостей відносяться: обмін записами з іншими бібліотеками у форматі USMARC; забезпечення захисту інформації за рахунок процедури реєстрації користувача на сервері з визначенням його повноважень в залежності від групи; розподіл електронного каталога та тематичних каталогів за "власниками" - групами користувачів з визначенням прав доступу інших користувачів до цих каталогів.

Функції: комплектування; каталогізування; багатоаспект-ний пошук; видача документів; МБА; підтримка технологій роботи зі штрихкодами; підтримка доступу до електронного каталога в мережі Інтернет.

Ціни: 2400-3200 $ у повній конфігурації разом з Web.

Представники:

Додаток №2

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ З ПИТАНЬ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ

Алиферова Л., Руфанова С. Роль новых компьютерных технологий в формировании информационной культуры детей и юношества // Науч. и техн. б-ки. - 1998. - № 2.- С. 155-160.

Архипчук Ю. Інтернет - дітям // Бібл. планета. - 2000.- № 1.- С. 23-24.

Архипчук Ю. [Інформаційний портал "Діти України"] // Відкритий світ. - 2001.- № 4.- С.14.

Бардашевська Г. Регіональна віртуальна бібліотека для дітей // Нові обличчя бібліотек та організацій: від надій до партнерства і професіоналізму.- К., 2001.- С. 135-138.

Безручко Н. Діти в інформаційному просторі суспільства // Публічні бібліотеки.- К., 1998.- С.91-101.

Безручко Н. Інформаційна культура та формування особистості дитини // Бібліотека. Інформація. Суспільство.- К., 1998.- С.252-255.

Богза Н. Бібліотека і регіон: система інформаційних комунікацій території // Бібл. планета.- 2000. - № 1.- С. 10-11.

Гречко Г. Библиотека для детей - эпицентр информационной поддержки образования и его индикатор // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества.- М., 2000.- Т.2.- С.713-715.

Гречко Г. В партнерстве со школой // Библиография.- 2000.- № 2.- С.75-80.

Гречко Г. Служба информационного комфорта семьи в библиотеке как синтез традиций и новаций // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества.- М., 2001.- Т.2.- С.977 - 981.

Гречко Г. Школьные годы чудесны, если компьютер и книги интересны // Мир библиогр.- 1999.- № 7.- С.72-76.

Дзюба Н., Архипчук Ю. Первые шаги: из опыта обучения основам компьютерной грамотности и работе в Интернет // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества.- М., 2000.- Т.2.- С.708-710.

Дзюба Н., Кобзаренко А. Электронные ресурсы детских библиотек Украины и формирование информационной культуры читателей // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества.- М., 2001.- Т.2.- С.900-902.

Дзюба Н., Торлин И. Web-site детской библиотеки: каким ему быть? // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества.- М., 1999.- Т.2.- С.513-515.

Кобзаренко А. Дитячі бібліотеки: нові часи, нові можливості // Бібл. планета.- 1998.- № 2.- С.30-32.

Красножон В., Торлін І. Комп'ютерні технології в інформаційно-бібліографічній роботі дитячої бібліотеки // Основні аспекти та прогресивні технології діяльності дитячих бібліотек.- К., 1998.- С.46-51.

Лукаш О. Дитяча бібліотека - центр додаткової освіти // Бібл. планета. - 2000.- 4.- С.13.

Новікова Н. Основні напрямки діяльності дитячих бібліотек України // Публічні бібліотеки.- К., 1998.- С.102- 106.

Прокошева Т. Політика Міністерства культури і мистецтв в галузі створення та інтеграції інформаційних ресурсів українських бібліотек: За матеріалами доп. на Всеукр. наук.-практ. конф. // Бібл. планета.- 2000.- № 4.- С. 2-5 ., вкл. арк.

Рябоконь Л. Дитяча журналістика - в Інтернет // День.- 2001.- 13 січ.- С.2.

Семилет Н., Гречко Г. Наши приоритеты // Библиография.- 1998.- № 8.- С. 42-50.

Стрелкова Е. Книга и детская библиотека - фактор гуманизации электронных ресурсов для ребенка // Детское чтение: Феномен и традиция в конце - 20 столетия.- СПб, 1999.- Ч.1.- С.86-92.

Торлин И. Автоматизация детских библиотек: проекты и реальность // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества.- М., 1998.- Т.1.- С.178-180.

Торлин И. Из опыта создания рекомендательного указателя литературы для детей // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы.- М., 1997.- С.430-431.

Торлин И. Книга и компьютер в чтении детей: Соперники ? Соратники? // Детское чтение: Феномен и традиция в конце 20 столетия.- СПб., 1999.- Ч.1.- С.92-99.

Торлин И. Право на информацию и детские библиотеки в условиях глобальной информатизации общества // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества.- М., 2001.- Т.2.- С.903-906.

Харькова И. Путь в информационное общество начинается с детства // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества.- М., 1998.- Т.2.- С.571-573.

Шрайберг Я. Автоматизация как новое научное направление в библиотечно-информационной области. Десять главных принципов автоматизации // Науч. и техн. б-ки.- 2000.- № 2.- С.5-11.

Шрайберг Я. Снимите розовые очки! // Библиотека.- 1996.- № 10.- С.20-23.

Щукіна Т. Електронні інформаційні продукти для дітей // Вісн. Кн. палати.- 2001.- № 8.- С.29-31.

Щукіна Т. Комп'ютер у бібліотеці для дітей // Вісн. Кн. палати.- 2000.- № 2.- С.7-8.

Щукіна Т. Медіацентр для дітей та юнацтва // Вісн. Кн. палати.- 2000.- № 9.- С.3-5.

Янушевич Н. Новые технологии - путь к информационному обществу // История становления и развития Центральной детской библиотеки им. А.П.Гайдара г. Севастополя.- Севастополь, 2001.- С.119-122.

http://www.BIBLOS.org.ua/