|
19.08.2001Шановні друзі!
Будь-який народ подібний до Великої людини, яка має розум і тіло. Коли людина розумно керує своїм тілом, тоді ми кажемо, що вона має голову. Коли народом керує еліта, тоді ми кажемо, що народ має державу. Тобто держава — це стан, при якому народним тілом керує правляча верства з якостями голови. Коли ж народом керує псевдоеліта, тоді маємо псевдодержаву, псевдонезалежність, імітацію прогресу і пародію на державне будівництво.
Належність людей до правлячої верстви визначається соціологами за допомогою рейтингів впливовості. А чи є об’єктивний критерій для визначення того, ким є правляча верства — елітою чи псевдоелітою?
У світовій практиці таким визнаним критерієм є Індекс людського розвитку, який вираховується на основі трьох базових показників: індексу тривалості життя, індексу досягнутого рівня освіти та індексу реального валового внутрішнього продукту (ВВП) на душу населення. Зростання Індексу людського розвитку свідчить про те, що народ керується головою, тобто елітою. І, навпаки, зниження Індексу свідчить про те, що або з елітою щось не гаразд, або це чужа еліта, або це взагалі не еліта.
Чи керується Україна елітою? Навряд чи. Протягом 10 років “незалежності” Індекс людського розвитку неухильно знижувався (нині Україна опустилася на 102 місце), а народне тіло “схудло” на 2 мільйони чоловік. Без війни, без ленінських і сталінських репресій, без голодоморів. За цими 2 мільйонами сухої статистики — трагедії мільйонів кинутих напризволяще пенсіонерів, мільйонів ненароджених дітей, мільйонів безробітних, сотень тисяч заробітчан на чужині, сотень тисяч молодих українських жінок у борделях Європи та Азії. Під пустопорожню балаканину про незалежність і реформи, помпезні й безглузді київські новобудови і підле самовихваляння з нагородженням самих себе орденами й титулами, в центрі Європи здійснюється тихе винищення культурного і талановитого народу.
А може, давайте ще трохи потерпимо? Може, все саме собою зміниться і стане краще? Марні сподівання. Псевдоеліта працює на самовідтворення, здійснює селекцію подібних до себе, вироджується сама і веде до знищення всіх нас.
Протягом останніх 10 років масова свідомість була зомбована ілюзією, що колишня номенклатура враз стала самостійною і сміливою, а колишні слимаки раптом переродилися на добрих пастирів. СЬОГОДНІ НАРОД ПРОЗРІВАЄ І УСВІДОМЛЮЄ, ЩО НЕЗАЛЕЖНОСТІ НЕМАЄ І ЩО ЇЇ ЩЕ ТРЕБА ЗДОБУТИ. Здобути в боротьбі, оскільки кров народу-донора виявилася надто смачною для зграй внутрішніх і зовнішніх паразитів, що його обсіли.
У науці, у розраді України доля,
А в залізі та у крові України воля.
Це давнє пророцтво виглядає надто жорстким, проте життя чимраз більше підтверджує його істинність. Чудо дарування Україні безкоштовної свободи не відбулося. Справжня боротьба за свободу лише починається.
Ситуація в нинішній Україні не є унікальною. Історія будь-якого народу — це історія боротьби національної еліти і паразитичної псевдоеліти за керування народним тілом. Коли перемагає еліта, тоді народ стає сильнішим, чисельнішим, здоровішим, шляхетнішим. Коли перемагає псевдоеліта, тоді народ занепадає, втрачає самоповагу, хиріє і у більших чи менших муках зникає з історичної арени.
Чи зможе голова — українська еліта — оволодіти тілом свого народу і захистити його, очистити від паразитів і перевертнів, організувати для цивілізаційного прориву на вищий рівень людського розвитку? Це залежить від духовних, інтелектуальних, вольових і організаційних якостей цієї еліти, але найголовніше — від її здатності до СПІЛЬНОЇ ДІЇ.
Хто хоче жити, той повинен боротися. Народ, який не бажає брати участі у боротьбі, не заслуговує права на життя. СПІЛЬНА ДІЯ — ЦЕ БОРОТЬБА ВСЬОГО ЗДОРОВОГО, СПРАВЖНЬОГО, ПРОДУКТИВНОГО ПРОТИ ПАРАЗИТИЗМУ, ПІДЛОСТІ, БЕЗДАРНОСТІ. Боротьба тотальна, оскільки вона охоплює весь простір національного буття: всередині і назовні, в минулому і у майбутньому, по вертикалі і по горизонталі.
Спільна Дія — це внутрішня боротьба людини за свою душу, бо щоб змінити навколишній світ, треба самому змінитися, а щоб покращити життя свого народу, треба спочатку покращити себе.
Спільна Дія — це зовнішня боротьба за володіння своїми землями і водами, своєю промисловою та інтелектуальною власністю, своїм інформаційним і культурним простором; це боротьба за національну честь, за те, щоб у світі до нас ставилися з повагою, а не як до нації другого сорту.
Спільна Дія — це боротьба за пізнання правди про наше минуле з усіма нашими злетами і падіннями, перемогами і поразками, боротьба за усвідомлення творчих потенцій української людини. На відміну від інших народів, Україні не потрібен міф — їй потрібна правда про себе, бо ця правда дивовижніша за будь-які людські фантазії.
Спільна Дія — це боротьба за наше гідне майбутнє у новому, незнайомому світі, за щасливе майбутнє наших дітей, за продовження нашого роду і виконання Україною своєї місії расотворчого центру — передової лінії розвитку Білої раси і всього людства.
Спільна Дія об’єднує Україну по вертикалі, оскільки спрямовує в єдиний потік волю і таланти всіх верств українського суспільства — мислителів і духовенства, державних організаторів і військових, бізнесменів і спеціалістів, робітників і селян.
Спільна Дія об’єднує Україну по горизонталі, оскільки мобілізує зусилля українців Сходу і Заходу, міста і села, україномовних і російськомовних, молодих і старих.
Стрімкий розвиток транспорту і телекомунікацій, комп’ютерів та Інтернету спричинює все більшу взаємопов’язаність людей і народів. Тож входячи у третє тисячоліття, ми потрапляємо у “глобальний” світ. Глобалізація радикальним чином змінює стратегію національного поступу, оскільки у такому світі вирішення локальних проблем потребує глобальних зусиль. Це означає, що впорядкування України та її успішний розвиток можливі лише за умови Спільної Дії всього світового українства. Локальні політичні партії, рухи чи блоки вже не здатні подолати нинішній хаос та ініціювати народження нової української держави — сильної, здорової, одухотвореної. Держави, здатної стати геополітичною точкою опори для всього світового українства. Держави, спроможної надати кожному українцеві у будь-якій точці світу ефективну допомогу — психологічну, інформаційну, політичну, мілітарну.
Тому СПІЛЬНА ДІЯ — ЦЕ ПРОЕКТ ОБ’ЄДНАННЯ УКРАЇНЦІВ УСІХ КРАЇН І ВСІХ КОНТИНЕНТІВ. Його головна мета — перетворення світового українства на глобальний організм — всесвітнє Дерево Життя з коренями у святій землі України. Першим кроком до цієї мети є наведення ладу і створення Української держави, приведення до влади компетентної і відповідальної еліти, нейтралізація некомпетентної і безвідповідальної псевдоеліти.
Але де ж її знайти, цю спражню еліту? Уявімо собі давно перезрілий, вже загниваючий плід, з якого непомітно проростають молоді і здорові паростки нового життя. Речовину старого, вже нежиттєздатного плоду вони перетворюють для продовження життя в новому, молодому тілі. Подібне нині відбувається і в суспільстві: з аморфного і пасивного “населення України” в усіх сферах життя непомітно проростають активні, здорові і життєспроможні паростки нової української нації. Це українцi, якi пройшли очищувальний вогонь нинішньої кризи, не піддалися загальній зневiрi та зіпсуттю. Випробування останнiх десяти рокiв зробили їх сильнiшими, мудрiшими i безстрашнiшими. Таких нових людей вже багато i стає чимраз бiльше — завдяки їхнiй здатностi до ефективної працi, патріотичній позиції i доброму особистому прикладу. Вони вiдрiзняються вiд iнших особливим внутрiшнiм свiтлом i здатнiстю до узгоджених дiй, а розпiзнаються за добрими плодами своєї дiяльностi — плодами, якi у часи кризового прискорення подiй визрiвають значно швидше.
Це протоеліта нової України. Справжньою елітою вона стане лише тоді, коли переможе. Коли нею буде створена нація української мрії і держава соціальної гармонії, яка відповідатиме фізичній, інтелектуальній і духовній природі української людини. Держава — не для бідних. Держава — не для багатих. Держава — одна для всіх українців. Держава — одна над усіма українцями для забезпечення спільного блага.
Представники протоеліти впізнають один одного без жодних зовнішніх знаків чи атрибутів. Але нова нація, що ними твориться, потребує символів, які б сприяли її самоідентифікації і єдності, прискорювали відмежування від всього перестарілого і нежиттєздатного, притягували до нових цілей та ідеалів. В історії України як багатотисячолітнього геосоціального організму такі зміни назв і символів відбуваються кожні 5 століть, адже без цього неможливе справжнє оновлення. Аратти, кімери-самари, гіпербореї, арії, кельти-сколоти, гали, сармати, анти, русь, козаки... Український Фенікс весь час відроджується з новим іменем. При цьому старі назви не заперечуються, а тихо відходять на другий план, бо це наші назви, наша історія, наші предки. Це колишні ми. Іноді імена далеких пращурів знову повертаються і стають джерелом сили для нащадків, сполучаючи в єдине невмируще ціле і мертвих, і живих, і ненароджених. Українці люблять давати внукам імена їхніх дідів і бабусь — і це правильно.
Десять років тому на політичній карті світу з’явилася нова назва — Україна. Не “УНР” чи “УРСР” (прообрази майбутньої назви), а саме “Україна” — “країна мудреців, вчителів, носіїв слова” — назва з санскритським коренем, яка виринула з мороку тисячоліть, тому що настала повнота часу. І це лише початок. На черзі — сонячний арійський державний гімн “Боже Великий, Єдиний”, арійський релігійний жовто-блакитний прапор (на зміну синьо-жовтому), сонячна Сварга — знак творчої потуги Білої раси, символ Ісуса Христа в ранньому християнстві, знак української держави Нового Циклу — держави арійського солідаризму.
Нова людина і нова нація може народитися лише в гострій боротьбі між життям і смертю — коли обставини або вороги притискають її до стіни і не залишають простору для відступу.
Сьогодні Україна дійшла тієї точки, коли їй нікуди відступати.
Для України настав момент істини і час активної дії.
ЧАС СПІЛЬНОЇ ДІЇ.
« повернутися | обговорити на форумi »
|
Київський етнотворчий реактор |
|
Жнива Господні починаються в 2004 році |
|
Новий “Перехід-IV” — спецвипуск “Вишня Борія: Земля Вепра” |
|
Мистецтво Золотої ери |
|
Держава Землі Білого Вепра |
|
З Новим роком! |
|
ПОЛОЖЕННЯ ПРО КИЇВСЬКИЙ ЧИТАЦЬКИЙ КЛУБ “ПЕРЕХІД-IV” |
|
Фашизм чи солідаризм? |
|
Випуск 9: Солідаризм |
|
Уточнення термінів |
|
ЛІДЕРА НЕ ЧЕКАЮТЬ |
|
ПОЛІТИЧНА АНТРОПОЛОГІЯ |
|
СПІЛЬНА ДІЯ |
|
Журнал нової еліти |
|