uzghorod-unp

SMS Коханим

2007-05-05 20:59:47

Надсилайте SMS своїм Коханим і вони будуть щасливі!

Сонячний промінь в вікно попадає в очі Танюші Він зазирає! Каже, прокинься серденько, пора бо на дворі оживає весна! Доброго ранку Сонечко :)

Я хочу щоб сонце сміялось. Я хочу щоб квіти цвіли. Я хочу щоб щастя і радість завжди усміхались тобі! Привіт :)

Буде сонечко завжди в теплім літі й в холодній зимі. Буде грати і світити, буде гріти й веселити, буде вчити й захищати, буде щастя дарувати! І це добре знаєш Ти. Будь під сонцем назавжди! :)

Ще раз надобраніч, ТИ МОЄ СОНЕЧКО-не забувай про це!!! :)

Заплющуються віченька бо на порозі ніченька. Вона каже спати та сил набирати, а щоб гарно спати треба смс-ку прочитати! Чарівної ночі Моя Солоденька…:)

Як будеш сьогодні у ліжечку спати, Я тихо прийду щоб тебе обійняти. До серденька твого своїм притулиться, Скажу «На добраніч» і щиро всміхнуся :)

Сонячний промінь до ліжка крадеться. Звук смс-ки розбудить тебе. В цю хвилину твій сон обірветься – Доброго ранку сонце мое! :)

Хай в цей вечір синій-синій Листоноша у торбині, як у дуже гарній казці принесе любов і щастя. А від мене в подарунок ніжний наніч поцілунок :)

Через пару хвилин ти заснеш.. Я боюсь твого сну, боюсь що хтось тебе забере в ньому.. Запроси мене у сни і я буду тебе оберігати.. На добраніч сонечко :)

В той момент, коли Ти посміхаєшся, відбувається дивовижна річ – Світ стає кращим! Посміхнись :)

Ти тільки не бери в голову дурниць, все буде добре! :) Привіт! Вдалого тобі дня і сонячного настрою:)

Я за тобою сумую :( Приємних снів!

Ти спи, люба Таня, в щасливому сні, Довкола нас тиша і місяць в вікні. Торкається шибок лиш сяєво зір, Шумить десь далеко смарагдовий бір:)

Від озера лине поклін комиша... Тебе покриває мій зір і душа. Хай ніч, люба Таня, снує срібний шовк. Ти спи — на сторожі безмежна любов:)

Привіт! Це чарівне SMS прийшло до тебе, щоб побажати доброї ночі та поцілувати :)

Надсилайте SMS своїм Коханим і вони будуть щасливі!

Вірші про Кохання

2007-01-03 14:20:21

Кохання

Кохання! Як багато нам каже одне слово, та в той самий час , як мало ми знаємо про нього! Кожне кохання має свою історію. Іноді дуже коротку! Можна сказати, історію в мініатюрі! У неї є час зростання і зрілості . Сонячні підйоми і швидке падіння. Свої бурі і негоди. Те перше биття серця , котре потім може здатися початком нового кохання . Кожна людина переживає кохання сотні разів , але справжнє кохання не повторюється багато разів . Є люди , які пережили це почуття не один раз.Це дуже велика душевна праця . Кажуть , що можна знайти свою половинку, і дівчина вірить , і десь ходить , десь шукає і чекає на єдиного, призначеного долею ! Кохання - не те , що падає з неба , а те , що люди будують самі . Це дуже велика праця і тому не кожна людина це зможе. Але кожний мріє і шукає своє кохання .

Чого все ж таки всі чекають від кохання ? Може ,вони втікають від самотності ,від душевного опору ? Цій людині важливо та дорого все , що трапляється зі мною , все , що стосується мене . А з іншої сторони - ця людина потребує мене . Їй важлива моя думка , моя допомога , моє розуміння ! Ми шукаємо того, хто розділить наше життя , з ким у нас будуть не тільки радості , а й горе .

Коли помирає кохання , здається , що - це справжня смерть . Вона - таки справжня , як і фізична смерть людини . Але коли кохання народжується , за ним треба дивитися , як за маленькою дитиною , щоб вона виросла і окріпла . Як , чим втримати себе і того, кого кохаєш від легкого зацікавленого погляду навколо , щоб залишатися однією -єдиною з- поміж всіх ?!

Завойовувати кохання легко , важко утримати його !

В коханні ніхто нікому нічого не винен . Головний сенс кохання - його недобровільність . Може, кохання починається з терпіння ??? Ти знаєш , що все перетерпиш з ради коханої людини . Той, хто вміє кохати ,кохає всім серцем і бачить не очима , а серцем . Той .хто вміє кохати, не накопичує малих образ . , тому що судять не по словах , а по справах . Кохання дає радість ,коли воно , як подарунок серця , а не тоді , коли ми потребуємо його Треба навчитися кохати і мати відповідальність за того ,кого кохаєш . Є закони кохання . Вони живуть вічно і приносять щастя чи горе людям. Початок кохання - завжди світле й казкове , а кінець - тяжкий . Закони розвитку кохання тому так важко встановити , що вони водночас схожі і дуже різні у різних людей !

Плоткіна Вікторія Олександрівна 14 років Ліцей туризму ФПУ Київ Україна

Якщо неможна змалювати щастя,
Що ледве уміщається в душі,
Змалюй обличчя усмішкою ясне,
І очі,наче зорі у ночі.
Якщо неможна змалювати втому,
Від суму, що дарує тихий біль
Змалюй сльозу прозору й невагому,
Важка ж печаль захована у ній.
яКЩО КОХАННЯ ВАЖКО ЗМАЛЬВАТИ,
Ну що ж,нехай...залишимо як є,
Бо почуття це важко описати,
Воно таке- у кожного своє......

***

Двоє несамовито, двоє задихано
Завчили одне одного напам'ять,
Як хрестоматійні вірші
І, навіть, пісок та трава тепер безсилі
Створити їм ілюзії таємності
І не можуть врятувати їх

***

Двоє несамовитих жаркого полудня
Мовчки сидять у кімнаті
Думають про Єдиного,
Хто міг би їм принести порятунок
Думають про сніг
Який міг би їх надовго закидати

***

Ти десь в Карпатах дихаєш лісами,
А я загруз в гарячому бетоні.
Знайомлюсь надто легко, і так само
Їх забуваю кілька днів по тому...

Не знаю чи тобі колись казали,
Та речі пам'ятають кожен дотик -
Тебе згадав годинник на вокзалі,
І пара слів записаних в блокноті,

Твій голос пам'ятає вітер вільний,
Твій крок звучить в бруківці на узвозі...
А я про це мовчу, бо твій мобільний
Прийняти мій дзвінок чомусь не в змозі...

***

Коли простеляється світом пітьма,
Скажу, що прощання - то тільки омана,
Скажу, що холодна між нами стіна
Розвіється вітром і сонцем під ранок...

А ти не повіриш, крізь порух сердець
Відчуєш хворобу, що зветься "розлука",
І скажеш, що вранішній мій вітерець
Породжений крилами чорного крука...

***

Замовляння

2006-08-29 19:41:26

Знайдіть необхідне Вам Замовляння, використайте його і воно справді подіє! Їх застосовували та застосовують ще й до сьогоді Українці. Спробуйте!

Від плачу дитині — хлопцеві (можна ввечері коханому, щоб спав СМС-кою, або краще на вушко):

Дубе, дубе, ти чорний,

У тебе, дубе, білая береза,

У тебе дубочки — синочки,

А у березочки дочки.

Тобі, дуб і береза, шуміть та рости,

а рожденому да хрещеному рабу божію N.

спать та рости.

Дитині-дівчині починають від берези і потім до дуба . На красу говорити дівчині ввечері(можна ввечері коханій, щоб спала добре СМС-кою, або краще на вушко):

Зорі, зірниці,

есть вас на небі три рідні сестриці,

четверта породжена, хрещена N.

Ідіть ви, зберіть ви красу,

покладіть на порожденну хрещену N.

Як ви ясні-красні межи зорями,

щоб була така красна N. межи дівками.

До сонця:

Сонечко ясне-красне,

освічаєш гори-долини,

освіти моє личко,

щоби моє личко було красне,

як сонечко.

Позбавлю я росу,

а збавлю з жінок... [пропущено]

з панів повагу,

з панів пиху,

з парубків гордість,

а з дівок красу...

(Очевидно, щоб покласти на дівчину N.).

Варіант повніший (до раннього сонця):

Добрий день тові, сонечко яснеє!

Ти святе, ти ясне-прекрасне,

Ти чисте, величне й поважне!

Ти освіщаеш гори і долини,

І високиї могили!

Освіти мене, рабу божу, перед усім миром...

Добротою-красотою,

Любощами й милощами,

Щоб не було ні любішої

ні милішої від раби божої

нарожденної і т. д. N.

Яке ти ясне, величне й прекрасне,

Щоб і я була така ясна, велична, прекрасна,

Перед усім миром християнським.

На віки-віків, аминь (Чуб.).

Обливаючись водою на св. Івана:

Добрий день, водичко-ярданичко,

Найстарша царичко!

Обливаєш гори, коріння, каміння,

Облий і мене, порождену, хрещену N.

Від усякої мерзи, від пагуби,

Абих така була чесна і велична, як весна!

Абих була така красна, як зоря ясна!

Як ся радують сій весні,

Так аби ся мені радували!

Аби була сита, як осінь,

А багата, як земля

(Шухевич,).

На любов: Ввійти до води у півночї, положити на воду кладку, стати на неї босо, трястись і приказуватись:

Трясу, трясу кладкою,

кладка водою,

вода купиною,

купина чортами,

чорти козаком (таким-то) —

щоб його трясли-трясли,

та й до мене принесли:

до нарожденної, хрещеної,

молитвяної раби божої

дівчини [ім’я].

Варіант з Гуцульщини (на св. Андрія):

Андрію, Андрію,

Коноплі сію,

Дай ми, Боже, знати,

З ким їх буду брати:

Я трясу плотом,

А пліт болотом,

А сужений м...ми

Над моїми грудьми

(Шухевич).

Казати на дворі опівночі коло покуття:

— Добривечір тобі, огненний бугало!

— Здорова, нарожденна, молитвяна, хрещена раба божа, дівчино!

— Куди ти летиш?

— Полечу ліси палить, а землі сушить, а трави в’ялить.

— Не лети ж ти, огненний бугало, ліси палить, землі сушить, а трави в’ялить!

Полети ж ти, огненний бугало, до козака N. у двір:

Де ти його спобіжиш,

Де ти його заскочиш:

Чи у лузі, чи в дорозі,

Чи в наїдках, чи в напитках,

Чи у вечері, чи у постелі,

Учепися ти йому за серце,

Затоми ти його,

Зануди ти його,

Запали ти його,

Щоб він трясся і трепетався душею і тілом за мною, нарожденною, хрещеною, молитвяною рабою божою, дівчиною N.

Щоб він мене не запив, не заїв,

І з іншими не задумав,

Усе мене на помислах мав.

Тягніть [тягни?] до мене, нарожденної і т. д. дівчини N.,

нарожденного і т. д. козака N. (Чуб.).

Палячи з воском у печі якусь частину одежі коханого:

Щоб тебе за мною так пекло, як пече вогонь той віск!

Щоб твоє серце за мною так топилось, як топиться той віск!

І щоб ти мене тоді покинув, коли знайдеш той віск! (N. 1).

Закляття на любовне аілля «тирлич»:

Терлич, терлич,

десятьох приклич!

А з десятьох девятьох,

а з девятьох восьмерох,

а з восьмерох сємерох,

[а з сємерох шестирох],

а з шестирох пятирох,

а з пятирох чотирох,

а з чотирох трьох,

а з трьох двох,

а з двох одного —

та доброго (Квітка).

На ворогів і суддів (говорити вночі на порозі):

Ніч темна, ніч тишна,

сидиш ти на коні буланому,

на сідлі соколиному!

Замикаєш ти комори,

двірці і хлівці,

церкви й монастирі!

Замкни моїм ворогам губи-губища,

щоки-пращрки,

очі-праочі.

щоб вони на мене, нарожденну і т. д. N..

зубів і очей не витріщали,

гніва в серці не мали,

щоб усе поважали

і в добрих мислях мали!(Чуб.).

На коні їду,

а гадюкою поганяю,

усім моїм неприятелям

і супостатам роти затикаю,

гадючий хвіст,

а хробаче черево,

як приїду я між пани, щоб

стали вони як сухе дерево.

Ви, стіни, не будьте німі,

ви, сволоки, підіймітесь,

тихі речі, тихі мислі, на добре

повернітесь,

бо N. їде чорним волом —

щоб став моїм ворогам язик колом!

Добривечір тобі, царю бузничий 1.

добрий чоловіче!

Що тому буде, що батька і матір убив,

з сестрою гріх зробив?

І нічого не було:

терлось та м’ялось,

та й так зосталось!

Щоб так зосталось моє діло —

рожденної чи рожденного

і т. д. N.

1 Себто нечистої сили, що сидить у бузині. Я наведу кілька формулок 1.

Побачивши весною вперше диких гусей, треба підкинути вгору трохи соломи й сказати:

Гуси, гуси, вам на гніздо,

А нам на тепло!

Або:

Гуси, гуси, вам на гніздечко,

а нам на здоров’ячкої 2.

1 Читач помічає, що я не маю охоти йти слідами дослідників, які старались докладно розмежувати різні категорії молитов-заклять: побажання, прокльони, замовляння, закляття, молитви (передхристиянського характеру). Я вважаю, що се все тільки нюанси одної магічної гадки, котрі доволі тяжко класифікувати по таким розділам, і не бачу навіть потреби такої систематизації. Важніше було б розложити їх в різних степенях еволюції, але для сього тепер ще не бачу твердих підстав.

2 Тексти вибрані головно з збірок Єфименка і Чубинського.

Сю солому потім добре зібрати і вложити квочці на гніздо — ні одного яйця не пропаде.

Побачивши ластівку, кинути на грядку грудку землі і приказати:

Там виросте кріп, кріп сію!

Журавлям показують на Благовіщення хлібець і приказують:

Бусень, бусень, на тобі голвоту,

а мені жита копу.

Перші весняні квіти добре потоптати, приказуючи на здоровля — на сон-траву:

Щоб на той рік діждати,

сону топтати!

На ряст:

Топчу, топчу ряст,

дай, Боже, потоптати,

і того року діждати .

Сіючи мак, почухати голову і приказати:

Щоб головки в моїм маку були такі великі, як моя голова, і щоб маку було так багато, як багацько на голові волосся!

Садячи капустяну розсаду, приказати:

Дай Боже час добрий,

щоб моя капусточка приймалась

і в головки складалась,

обняти голову і вдаритись у ноги:

щоб моя капусточка була з кореня коренистая,

а із листу головистая!

присівши:

щоб не росла висока,

а росла широко,

посадивши і придавивши коліном:

щоб була глуха як коліно!

Посадивши розсаду, накрити горнцем, приложити камінцем і накрити білою хусткою та приказувати:

Щоб була тяга, як камінець,

головата, як горнок,

а біла, як платок .

Щоб горобці не літали на поле: скинувши сорочку, кинуть трохи землі горобцям і з тою ж землею три рази оббігти поле, приказуючи кожним разом:

Агу, горобець,

і я молодець! .

До місяця приказувати, побачивши на повні:

Тобі, місяцю, з повні —

мені на здоров’ї.

Тобі, місяцю, посвітитися —

мені по світу надивитися,

добре находитися (20).

Новому місяцеві:

Молодик-гвоздик,

тобі роги красні,

мені очі ясні! .

На дощ (держаться здебільшого як дитячі співанки):

Ой дощику, накрапайчику, накрапай,

чорну хмару на [назва села]

наганяй! .

Іди, іди, дощику,

зварю тобі борщику,

сікни, рубни, дійницею,

холодною водицею.

Дощику, дощику,

зварю тобі борщику,

в новенькому горночку,

поставлю на дубочку,

дубочок схитнувся,

а борщик линувся —

цеброю, відром, дійничкою

над нашею пашничкою!

Аби перестав:

Не йди, не йди дощику,

Дам ти борщику,

Поставлю на дубонці,

Прилетять три голубонці,

Та возьмуть тя на крилонька,

Занесуть тя в чужиноньку .

Зійди, зійди, сонечко,

На татове полечко,

На бабине зіллячко,

На наше подвір’ячко .

1 До сих українських співанок Веселовський свого часу навів паралелю новогрецьку: «Вийди, сонечко, загрій мене, я несу тобі пиріжки, з медом і молочком, і залізним черпачком» .

Замовляння більш складного характеру: від крові (фрагменти):

Там на горі тури орали,

Красну рожу сіяли —

Красна рожа не зішла! .

Ішли ліки,

через три ріки,

і лозу рубали,

і рожу сажали —

і рожа не принялась,

і кров унялась... .

Текло три ріки

під калиновий міст:

перва водяна,

друга молочна,

третя кровава.

Я водяну ізопью,

а молочну споживу,

а кроваву іспиню —

із сірого коня кров ізгоню .

Від гадюки:

Ой чи не в того лукомор’я зелена лоза —

Зелену лозу вітер сушить,

Вітер сушить — листи розносить:

Оден листочок у море впав,

Другий листочок до сердечка припав,

Третьому листочку рани лічити,

Рани лічити — рани курувати —

опубліковане ще Срезневським — може, підправлене; для порівняння друге:

На морі на лукомор’ї стоїть купа,

А на тій купі лежить гадюка,

Я тую гадюку посічу, порубаю

І щиреє серце N. N. замовляю .

Царице Лага, царице Лагице,

Збирай своє військо гадюцькеє й гадежське,

Збирай і спинай зуби, губи і уста

Од звіриного лиця,

На синім морі озираємна,

На озираємні грушевина,

На грушевині гніздище,

На гніздищі цариця Лага.

Од білої кості,

Од червоної крові

Раба божого N. .

Од урока:

У моря калина.

Під калиною дівчина.

Вона не знала ні шити, ні прясти,

Ні золотом гаптувати,

Тільки уміла від раба божого N.N.

Уроки і презори викликати і визивати,

На сухиї ліси посилати:

Уроки-урочища, чоловічі, жіночі й дитячі —

вам, уроки-урочища, у раба

божого N. не стояти,

жовтої кості не ламати,

червоної крові не пити,

серця його не нудити,

білого тіла не сушити, —

вам іти на мха,

на темні луга,

на пусті ліса! .

Од перелогів:

За лісом-перелісом там хатка стоїть,

А в хатці престол стоїть,

На престолі рукавиці гаманиці мені,

[А] перелоги — дідьк[ови] в роги:

Iдіть собі на мха, на болота,

На cухиї очерета,

На нициї лози.

Де півні не співають,

І півнячий голос не заходить —

Там вам питіння і їдіння,

І розкоші ваші.

Склад цих молитов, заклять і замовлянь дуже складний. На первісну стихію сильно налягла верства християнська — завдяки вище вказаній обставині, що християнський ритуал був широко використаний для магічних завдань, і християнське духовенство дуже радо пішло назустріч цим бажанням, творячи безконечну систему різних обрядів, молитов і заклять на вилічення, очищення, благословення в усяких обставинах і випадках життя. Через те християнські постаті і терміни дуже глибоко поврізувались в сю сферу, і справа не скінчилась на рецепції самої номенклатури — очевидно, з нею були прийняті і різні форми, запозичені, знов-таки, християнською практикою з різних джерел: вивилонських, юдаїстичних і т. д. Рецепція сих же елементів могла робитись і незалежно від християнських впливів — з усної практики сих народів, з котрими наші люди стикались, а в основі сих усіх чорних мудростей лежала класична магічна наука старих месопотамських шумерів, перейнята пізнішими вавилонськими магами («халдеями»), які стали потім найбільшими спеціалістами і авторитетами всього цивілізованого і нецивілізованого світу. На значення цієї халдейської магії звернув увагу піввіку тому французький орієнталіст Ленорман, і спеціально щодо східнослов’янських замовлянь підніс її значення в 1890-х рр. Вс. Міллер.