Рiвному потрiбен палац Любомирських (уривок)

Те, що у нашому місті немає визначних архітектурних пам’яток, факт доконаний. Туристи вперто оминають Рівне, тому родзинкою яка б прикрасила місто, має стати палац Любомирських. Принаймні так вважає заступник директора Рівненського краєзнавчого музею Олександр Булига.

За словами завідуючої сектором давньої історії Наталі Кожушко, історія маєтку Любомирських починається з початку 18 століття. Саме тоді Станіслав Любомирський вирішив збудувати палац. Місце для нього обирати довго не довелося. Посередині величезного озера знаходився острів площею 3,5 гектара, де раніше стояла дерев’яна фортеця попередніх власників Рівного. На острів вели два мости. Нині це вулиці Замкова та 24 серпня. Фортеця згоріла, тому й зносити Станіславу нічого не знадобилося.



Макет Рiвного, що виготовлений працiвниками обласного краєзнавчного музею
у вiдповiдностi до плану архiтектора Таушера (1765 рiк)

Любомирський запросив англійського архітектора Бургіньйона, який і спроектував двоповерхове приміщення палацу у стилі бароко. Окрім того, Бургіньйон ще й спроектував паркову зону та під’їзди до палацу. Він же збудував й оранжерею для панів Любомирських. У цій споруді нині знаходиться турфірма “Клеопатра”. Інший архітектор – Тушер (Таушер) згодом дещо змінив вигляд палацу у стилі рококо, що лише додало окраси замку.

У 1815 році італійські художники Вільяні та Кармароні оздобили внутрішні приміщення палацу, а польський митець з Варщави пан Лукашевич створив портретну галерею роду Любомирських. До кінця 90-х років 19 століття добудували вже й два дерев’яних крила палацу.

Жили пани Любомирські у маєтку до 1836 року. Через фінансову скруту й неможливість утримувати палац, вони змушені були переїхати до меншого маєтку, який називався “палацик на горці”. Нині це адміністративне приміщення дирекції парку культури і відпочинку ім. Т.Г. Шевченка. (там, де більярд). Недовго Любомирські затрималися у цьому маєтку. Згодом вони роз’їхалися в інші приміщення. Одне з них – навпроти мерії, де нині гастроном “Людмила”.

Однак палац не стояв порожнім. У 1839 році Любомирські передали його у користування гімназії, яка саме того року й відкрилась. Щоправда, користувались палацом лише рік. Брак коштів на утримання такого великого приміщення змусив керівника гімназії відмовитися від щедрого дару Любомирських. Втім, як згадує у своїх творах Володимир Короленко, нерідко він ходив у гості до друзів, які, не маючи коштів, жили собі у палаці.

На початку 20 століття палац став, так би мовити, місцем для закоханих.



Сюди йшли освідчитись у коханні – благо романтичне місце. Організовували тут театральні вистави, танцювальні бали. У краєзнавчому музеї досі зберігається афіша, датована 10 січня 1918 року. Тоді і відбувся подібний масовий захід, кошти якого спрямовували міській бібліотеці імені В.Г. Короленка.

У 1927 році у палаці сталася сильна пожежа. Якщо до цього маєток знаходився у гарному стані, то пожежа завдала йому незворотніх руйнувань. Відновити палац було практично неможливо. Та й зрештою цього ніхто не робив. Залишки палацу простояли до початку 60-х років. Нині на цьому місці знаходиться частина стадіону “Авангард” та ґрунтове поле тренувань.

Як розповіла пані Кожушко, нещодавно вона прогулювалася тією місциною й потрапила на прокладання труб. Око історика одразу помітило серед бруду та сміття безліч фрагментів цегли та черепиці з Палацу Любомирських.

    

На жаль, жодних описів інтер’єру палацу не лишилось, але креслення самого маєтку зберігається в архіві Києві.....

Газета “Сім днів” (літо 2004 р.)
Iлюстрацiї "Вiртуальне мiсто Рiвне" (с) www.rivne.org

 Додаткові матеріали



На цьому фото зображено креслення палацу Любомирських з книги "Рiвне 720. Від давнини до сучасності". Саме відповідно до нього фахівцями Iнтернет проекту "Віртуальне місто Рівне" використовуючи технологію тривимірного моделювання у 2005 році реконструйовано зовнішній вигляд зруйнованого маєтку Любомирських. Діюча 3D-модель палацу розміщена у розділі "Музей".


 Важливе застереження

Власники Iнтернет проект "Вiртуальне мiсто Рiвне" можуть не подiляти думок, що викладенi авторами статей у даному роздiлi.

<< Повернутись