ЯНГОЛИ, РАМКИ І ЗАПИТАННЯ

Гіта Маляс
Діалоги з янголом (Диалоги с ангелом) 2 книги

ЯНГОЛИ, РАМКИ І ЗАПИТАННЯ

Людство вже знало багато пророків, месій і релігійних вчень. Чотири світові релігії - чотири кити моральності й безліч інтерпретацій, бачень і думок, часом цілком протилежних. Це як у історії про людей і слона в темній кімнаті:
- Слон має форму колони, я відчув, - говорить один.
- Ні, слон - тонкий і широкий, - заперечує той, хто тримався за вухо.
- Та ні, він схожий на змію, - слова того, що доторкнувся до хобота.
І праві, як не дивно, всі. Хоча й почасти. Істина може бути такою, що повністю важко її осягнути. Але ж можна побачити той чи інший бік...
Біблія має неймовірну кількість тлумачень. На неї можна посилатися у протилежних випадках, апелювати до неї в суперечках із принципових і не дуже питань, як це роблять теософи, віруючі та інші («Му personal Jesus»).
Книга Ґіти Маляс «Діалоги з Янголом» не заперечує біблійних істин, вона лише показує інший бік сприйняття релігії. У передмові до «Діалогів...» зазначено: «Книга ця є звітом про ряд подій, що відбулися в Угорщині в 1943-1944 pp. Це не фантастика, не журналістика, не красне письмо. Читач мусить прийняти її такою, як вона є. Або відкласти».
Напередодні війни зростало напруження, світові події також не додавали оптимізму: насилля і військові дії демонстрували, наскільки тендітне людське життя. Четверо молодихлюдей - Ґіта, подружжя Ганна з Йосипом та Лілі - вирішують сховатися від війни й виїжджають у невеличке село. Вони працюють разом, розмірковують, сперечаються про життя й події довкола, шукають у них сенсу. «У нашій бібліотеці були Біблія, Бхагаватгіта й Лао-Цзи, але- ніхто з нас не практикував свою релігію. Ми мали справу зі світом, де панує брехня, брутальна жорстокість, де, мабуть, перемогло зло. І все ж ми були впевнені, що був десь прихований сенс нашого буття».
Усе почалося із запитань, на які Ґіта й Ганна писали для себе відповіді. Та далі виправдовувань і «звичних старих байок» не йшло. Але раптом не знана їм сила почала говорити вустами Ганни, що встигала лише попередити: «Обережно! Це говорю вже не я!» І почалася розмова між Ґітою і Наставником, як його назвали жінки. Так поступово склалася книга діалогів Янголів (Наставників) із їхніми чотирма співрозмовниками, які записали Ґіта й Лілі та прокоментувала Ґіта.
«Діалоги...» - це вчення, в якому говориться про призначення людини («Іди власним шляхом! Будь незалежною! Він сотворив тебе за моїм образом»), про її місце у світобудові. Серед семи основних складових світу людина стоїть між твариною та янголом і об'єднує світ створений і світ творчий. Та все ж книга Ґіти Маляс не є кла-
сично релігійною, і про це свідчать уже такі слова: «Усяка форма поклоніння, усяка релігія не що інше, як рамка», а «рамка обмежує простір».
У «Діалогах...» достатньо «справжньої поживи» з наукової, філософської та психологічної точки зору, їх може читати людина як глибоко віруюча (щоб знайти нові тлумачення), так і людина, що бажає самопізнання та особистісного росту. Ідеї, висловлені в книзі, далебі не нові. Але концентрація корисного й цікавого людського (та чи тільки людського?) досвіду робить «Діалоги...» неоднозначною літературою. До того ж, у кінці книги є індекс понять (Адам, Біль, Весна, ґоріти, Гріх, Дар, Добро, Душа, Звичка, Задача, Зло, Ім'я, Любов, Радість, Світло, Серце, Сім, Творити, Тіло, Хвороба, Усмішка, Час, Янгол тощо) із зазначенням номерів сторінок, де їх розкрито.
Спочатку в книзі говориться про різні речі: теорію причинностей, енергоінформаційні хвилі, відмінну від тілесної сутність Янголів, Творчість як основу призначення людини... І якщо спершу слова Янголів можуть здатися або надконцентрованою мудрістю, або ж сукупністю розумних слів, то чим далі, тим більше їхні фрази набуватимуть змісту. Так зрештою вималюється картина світу і життєва філософія, яку прагнули передати Посланці.
Наприкінці хочеться розглянути таке питання: чи не є «Діалоги...» вдалою містифікацією? Чи не може бути її автором сама Ґіта Маляс, колись відома спортсменка? Навряд, адже для осмислення такого обсягу мудрості необхідна тривала праця та досвід як письменника, так і філософа. А цього в Ґіти не було.
Якийсь дотепник сказав одного разу: найкращий спосіб збагатитися - вигадати політичну партію або нову релігію. Проте вчення Янголів індивідуальне. Ґіта не стала пророком, бо це суперечило б уже самій ідеї написаного. Наприкінці життя вона виступала в різних країнах на конференціях зі своїми тлумаченнями слів Янголів, писала книги й пояснювала, як вона розуміла почуте. Але Ґіта Маляс усіляко відсторонювалася від нав'язування їй ролі пророка.
Чи були діалоги? Що це було: психічне навіювання чи інший феномен? Однозначної відповіді поки що немає. Чи були Янголи? Може, це були інші істоти з надтонких матерій? Час примусового матеріалізму минув, тому явища, які ми не в змозі пояснити логічно, не переходять автоматично до розряду хибних. Важливішим є не достовірність утвореного тексту, а ідеї, що в ньому викладені.
Заганяючи предмет чи явище в рамки, чинячи класифікацію, ми ризикуємо втратити його зміст і цінність. А здатність сприймати щось, не ототожнюючи з попереднім досвідом - це передумова пізнання нового. У цьому випадку «Діалоги з Янголом» - яскравий того привід. Тому що позитив, який несе ця книга, вартий того.

Коментарі

Залиште коментар