|
8-го квітня в японських буддійських храмах святкують День народження Будди – 潅仏会 (かんぶつえ, Камбуцуе). Історичні перекази засвідчують, що вперше Камбуцуе відзначали у 606 році в храмі Генкоджі (провінція Ямато), під час правління імператриці Суйко. А перша письмова згадка про свято приходиться на 840 рік, коли церемонія проводилася в імператорському палаці.
Ніхто не знає коли саме народився Будда – десь між 563 та 483 роками до н. е. Переказують, що народження Будди – принца Сіддхартхи Гаутами (Шак'я Муні) – було надзвичайно дивовижним: цариці Майї, дружині правителя народу шак'я Шуддходани, наснився сон, як молодий білий слон з шістьма бивнями спустився з неба і ввійшов у її лоно. Боги відкрили їй, що вона народить сина, який стане Буддою (Просвітленим). Коли прийшов час народжувати дитину, цариця попрямувала до своїх батьків. На шляху вона зустріла чарівний сад, який називали «гай Лумбіні» (Непал), де було повно квітів та птахів. Раптово у цариці почались пологи, і вона народила Будду просто посеред квітів. З неба полились два потоки води: один прохолодний та освіжаючий, інший теплий та запашний. Вони омили Будду та його мати. Немовля стало на ноги одразу після народження. Укритий від сонця білою парасолькою, яку над ним тримали боги, він повернувся обличчам на північ і зробив сім кроків. Тоді, подивившись на інші три боки, він сказав: «Я господар світу і найкращий в ньому. Це моє останнє втілення і більше я не з'явлюсь на землі.»
З легендою пов'язані основні атрибути та обряди свята. В цей день буддійські храми прикрашають квітами – там влаштовують ханамідо, Храм квітів. На постаменті розташовують макет чотирикутного храму без стін. Його дах його пишно прикрашають китицями квітів, які розпускаються в цей час (звідси й назва цого макету). В середині храму стоїть пласка чаша з мініатюрною статуеткою Будди-дитини. Найстарша з таких статуеток в Японії знаходиться в храмі Тодайдзі, що в Нара і вважається національним скарбом.
Головний обряд свята – зображення Будди-дитини поливають з маленького ковшика особливим солодким квітковим чаєм – 甘茶 (あまちゃ, ама-тя) . Цим же чаєм пригощають прихожан – щоб покращити здоров'я. Чай готують з листя кущів гортензії, яка росте в гірських районах. Вважається, що він має магічну силу – якщо доторкнутись пальцями, змоченими цим чаєм, до статуї Будди в тому місці де болить, то людина зцілиться. Ось чому батьки приводили до храму хворих дітей. Також цим чаєм пишуть різні заклинання-обереги.
Діти – головні дійові особи на цьому святі. Одягнуті у святкові шовкові кімоно, вони «...декламують спеціальні посвяти, співають пісні... танцюють перед алтарем...» (Івадоо Тамоцу, «Дитячі свята в Японії», 1940).
У святковий день вулиці заповнені процесіями на честь Будди, міста потопають у квітах. Головний візок зображує маленького Будду верхи на великому білому слоні. Діти супроводжують візки по дорозі до храму, танцюють та співають. В Токіо в районі храму Сенсоі, що у районі Асакуса, проходить великий парад дітей.
У 8-й день 4-го місяця майже в усіх сільських районах країни існував звичай виставляти перед хатами гілки цукіджі (дикої азалії) та унохана (дейції зубчатої), які приносили з гір. А от монахи-самітники ямабуші щоб відзначити день народження Будди, піднімались високо в гори.
Також це свято відоме як Свято квітів – 花祭り (はなまつり, Хана-мацурі). Легенда каже, що Будда народився саме в ту мить, коли його мати збиралася зірвати квітку. А за синтоїськими віруваннями в цей день з гір сходить бог полів – 田の神 (たのかみ, Та-но камі) і люди зустрічають його квітами. Крім того, свято приходиться на період цвітіння 櫻 (さくら, сакури), а квіти смиволізують життєву силу. Саме з цих причин однією з головних прикрас свята є 花 (はな, хана, квіти).
В цей день заведено дарувати квіти та невеликі пакетики ама-чя.
Джерела та посилання:
- «Календарні звичаї та обряди народів Східної Азії. Річний цикл», 1989 р. Москва, «Наука», Головна редакція східної
літератури.
- Японія сьогодні.
- Світ релігій
|
