На початку весни організм людини особливо гостро відчуває нестачу вітамінів та мінералів, через що ми стаємо млявими, швидко стомлюємося, загострюються давні хвороби. Саме час скористатися сезоном березового та кленового соку, який уже розпочинається.
Березовий сік – чудовий тонізуючий напій, поліпшує загальне самопочуття, робить людину бадьорою, наповнює силами. Соком можна лікувати набряки, захворювання нирок і сечового міхура, сечокам’яну хворобу. Він має сечогінну та протизапальну дію. Березовий сік використовували у лікуванні анемії, фурункульозу, подагри, артриту, ревматизму, трофічних виразок, туберкульозу. У разі вугрів і пігментних плям на обличчі ним умивалися, а на екземи та лишаї робили з нього примочки. Зазвичай лікувально-оздоровчий курс березовим соком триває місяць. У цей період його потрібно випивати по три склянки на день. Під час лікування екземи та лишаю дозу можна збільшити.
Збирати сік потрібно з дерев, які розташовані якнайдалі від промислових зон та автомобільних трас. У молодих деревах шилом роблять отвір, куди вставляють трубочку чи лубок, по яких сік крапатиме у посудину. У дорослих деревах отвір роблять за допомогою триміліметрового свердла. Водночас важливо не нашкодити дереву, щоби й наступними роками воно могло послужити. Після того, як зібрали сік, дерево треба полікувати: вставте в отвір заздалегідь заготовлений кілочок та замастіть його пластиліном, воском чи фарбою.
Корисний рецепт
Квас та вино з березового соку
З березового соку можна приготувати квас. Для цього сік потрібно підігріти до температури 30-35°С, додати дріжджі (15 грамів на літр соку), посудину щільно закупорити і поставити в темне холодне місце. За два-три дні квас буде готовий. Він дуже смачний і корисний, зберігається протягом трьох місяців.
У давнину з березового соку готували вино. В одному відрі соку розчиняли 200 грамів цукру й уварювали його на малому вогні на третину, збираючи піну. Потім сік
фільтрували через густе сито чи полотно і додавали нарізаний шматочками лимон. Коли сік охолоджувався до температури 30-35°С, до нього додавали столову ложку дріжджів. Щойно з’являлася піна, її знімали ложкою, а сік розливали в пляшки, закупорювали й ставили в холодне темне місце. За два-три місяці вино готове до вживання.
