|
|
| Авторів: |
308 |
| Творів: |
3917 |
| Рецензій: |
4861 |
|
|
|
Код:
|
|
|
Рецензії |
|
(Рецензія на твір: ти не любиш мене,
автор: Скалозуб Евгенія) |
| |
|
|
|
Стосовно "бред" - це своєрідний жарт. Це в нашому універі одна викладачка постійно каже : "Це бред, дітки мої". Ще вона нас називає "зайчиками та котиками", і, незважаючи на це, постійно ставить двійки!!!
Писав Олег Сірий
НЕ ЧОРНИЙ
НЕ БІЛИЙ
© , 22-08-2005 |
Шо за "бред" такий? Та ще й від "грамотного" писателя? Піт? Бред Піт?
© , 10-08-2005 |
Можливо, набагато тактовніше з мого боку було б розпочати відгук із звернення до когось... Проте, власне, навіть і не знаю, кого мої слова стосуються більше - авторки чи її критиків. Тому, спробую вбити двох зайців одним пострілом.
Отже, шановні рецензенти! Я частково погоджуюсь із Вашою думкою щодо відсутності кохання як такого і наявності кохання-хвороби. Проте, чи не краще бути хворим на надлишок почуттів, аніж просто твариною, яка керується лише інстинктами (продовження роду, створення сім'ї та інш.). Але це вже біологія, і жодного стосунку до літератури не має. І ще одне: пане Олегу, незважаючи на те, що Ваша критика на адресу авторки є справедливою, після такої красномовної рецензії дійсно повіситися хочеться... Тому не розкидайтесь, будь ласка словами, адже слово, як відомо, не горобець...
Тепер щодо вельмишановної поетки. Кохання, квіточки, бантики, голочки - все це, звичайно добре, але всі вже давно стомились від "Санти Барбари" у віршах. Те, про що (і, власне, ЩО)ви пишете, не є чимось новим. Більше того, це вже старі стандартні "заїжджені" теми, де формальностей значно більше, ніж тексту. Дійсно, такі вірші теж мають свого читача... Це, переважно, або дівчатка-підлітки,у котрих саме перехідний період, або аудиторія, віком від 30 років. Але ж Ви, певно, молоді, і тому треба жити у своєму часі, постійно прагнути до чогось дійсно нового (звичайно, в межах розумного), не боятись експериментувати, і тоді все у Вас вийде!
© , 08-08-2005 |
Шановний Олеже!
Будьте стриманішим. Лаяти людей треба так, щоб у них виникало бажання вдосконалюватися, а не кинути писання та з горя напитися.
Одну справу робимо - хто краще, хто гірше.
А щодо того, що кохання - це хвороба, згоден. Іще Абу Алі Хусейн ібн Абдаллах ібн Сіна казав, що цю хворобу треба лікувати важкою фізичною працею, різками або ванною з сечі. Що обрали б Ви для шановної авторки?
Невідомий поет Рабінович
© , 08-08-2005 |
|
|
|
|