Янукович Віктор Федорович

Голова Партії регіонів

Прем’єр-міністр України



Народився 9 липня 1950 року в м. Єнакієво Донецької області в родині робітника.

Освіта – вища. Закінчив Донецький політехнічний інститут (нині - Донецький державний технічний університет), за фахом - інженер-механік; Українську академію зовнішньої торгівлі, магістр міжнародного права. Доктор економічних наук, професор, дійсний член Академії економічних наук України, член Президії Національної академії наук України.

Трудову діяльність розпочав 1969 року, працював газівником Єнакіївського металургійного заводу, автослюсарем, механіком автопідприємства. Протягом 20 років працював на керівних посадах - був генеральним директором виробничих об’єднань “Донбастрансремонт”, “Укрвуглепромтранс” та Донецького обласного територіального об’єднання автомобільного транспорту.

У серпні 1996 року призначений заступником голови, а у вересні - першим заступником голови Донецької обласної держадміністрації. З 14 травня 1997 року по листопад 2002 року перебував на посаді голови Донецької обласної державної адміністрації, був депутатом Донецької обласної ради. З травня 1999 року по травень 2001 року – голова Донецької обласної ради за сумісництвом.

21 листопада 2002 року призначений на посаду Прем’єр-міністра України.

4 липня 2004 року висунутий Партією регіонів кандидатом у Президенти України.

4 серпня 2006 року призначений Верховною Радою на посаду Прем’єр-міністра України.

Кавалер орденів “За заслуги” трьох ступенів, заслужений працівник транспорту України, відзначений іншими державними нагородами.

Одружений, дружина Людмила Олександрівна – домогосподарка. Має двох синів: Олександра і Віктора.

Займається спортом (великий теніс), захоплюється мисливством, голубівництвом.



Азаров Микола Янович

Голова Політради Партії регіонів

Перший віце-прем’єр-міністр України,

міністр фінансів України



Народився 17 грудня 1947 року в м. Калуга, Росія. Громадянин України.

Освіта – вища. 1971 року закінчив Московський державний університет імені Михайла Ломоносова, за фахом - геолог-геофізик. Доктор геолого-мінералогічних наук (1986 р.), професор (1991 р.), член-кореспондент Національної Академії наук України (1997 р. ).

1971-1976 роки – працював на комбінаті "Тулавугілля".

1976-1984 роки – завідуючий лабораторією, завідуючий відділом Підмосковного науково-дослідного і проектно-конструкторського вугільного інституту.

1984-1995 роки – заступник директора, директор Українського державного науково-дослідного і проектно-конструкторського інституту гірничої геології, геомеханіки та маркшейдерської справи Міністерства вугільної промисловості України.

1994-1998 роки - народний депутат ІІ скликання, голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, член Президії Верховної Ради України.

1995-1998 роки - член валютно-кредитної Ради Кабінету Міністрів України.

1997 рік – член Вищої економічної Ради Президента України.

1998 рік – член Міжвідомчої комісії з питань регулювання ринку продовольства, цін і доходів сільськогосподарських товаровиробників.

1999 рік – член Координаційного комітету з боротьби із корупцією і організованою злочинністю при Президентові України.

1996–2002 роки – голова Державної податкової адміністрації України; член Координаційної ради з питань політики фінансового сектору; член Національної ради з узгодження діяльності загальнодержавних і регіональних органів та місцевого самоврядування, член Ради національної безпеки і оборони України.

З листопада 2002 року до лютого 2005 року – перший віце-прем’єр-міністр України, міністр фінансів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 129 призначений головою Комісії з питань забезпечення своєчасності і повноти сплати податків та погашення заборгованості із заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат; головою Комісії з приватизації ВАТ “Укртелеком”; головою Комісії з питань неплатоспроможності; співголовою Міжвідомчої комісії з координації дій у проведенні податкової, бюджетної та грошово-кредитної політики; головою Координаційної ради з питань створення системи іпотечного кредитування; головою Координаційної ради з питань корпоративного управління в акціонерних товариствах; головою Координаційної ради з питань політики фінансового сектору; головою Міжвідомчої комісії з організації укладання та виконання угод про розподіл продукції; головою Міжвідомчої комісії з координації проведення паспортизації громадян; головою Української частини Спільного комітету “Уряд/ЮНІДО”; головою Міжвідомчої координаційної ради для забезпечення координації та контролю за ходом підготовки і реалізації проекту Програмної системної позики; головою Національної комісії сталого розвитку України при Кабінеті Міністрів України; головою Української частини Координаційної ради з питань реалізації Програми економічного співробітництва між Україною та Російською Федерацією на 1998–2007 роки; координатором співробітництва Кабінету Міністрів України з міжнародними фінансовими організаціями.

З 19 квітня 2003 року очолює Політраду Партії регіонів України.

Народний депутат України V скликання. Голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

З 4 серпня 2006 року – перший віце-прем’єр-міністр України, міністр фінансів України.

1997 року - присвоєно почесне звання „Заслужений економіст України”.

Державний службовець І рангу, радник Податкової служби І рангу, почесний працівник податкової служби.

Кавалер орденів “За заслуги” I, ІІ і ІІІ ступенів, ордена „Ярослава Мудрого” V ступеня, Ордена Святого Рівноапостольного князя Володимира, лауреат Державної премії України.

Автор і співавтор понад 112 наукових праць, співавтор книг: "Геологические модели золоторудных месторождений Украинского щита и Донбасса", "Все про податки".

Одружений. Має сина.

Захоплення: живопис та книги.



Рибак Володимир Васильович

Голова Політвиконкому Партії регіонів

Віце-прем’єр-міністр України,

міністр будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України



Народився 3 жовтня 1946 року в м. Донецьк, у родині робітника.

Освіта – вища. Закінчив Донецький державний університет, спеціальність - планування промисловості, кваліфікація - економіст. Доктор економічних наук, професор.

Трудову діяльність розпочав 1966 року: після закінчення Ясинуватського будівельного технікуму на Донеччині був призваний на службу до лав Радянської Армії (1966–1968 рр.).
Протягом 1968–1975 років працював майстром, начальником виробничо-технічного відділу в будівельних управліннях м. Донецьк. 1975–1976 роки – головний інженер будівельного управління № 5 тресту «Сантехелектромонтаж» м. Донецьк.
1976–1988 роки – завідуючий відділом, секретар, перший секретар Київського районного комітету Компартії України м. Донецьк. 1988–1992 роки – голова Київської районної ради, районного виконавчого комітету м. Донецьк.

1993-2002 роки – голова Донецької міської ради, виконавчого комітету, донецький міський голова.

1998 року був обраний народним депутатом України. Народний депутат України трьох - ІІІ, IV та V - скликань.

4 серпня 2006 року Верховною Радою України призначений на посаду віце-прем`єр-міністра України, міністра будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України.
Заслужений будівельник України, повний кавалер ордена «За заслуги», відзначений іншими державними нагородами.
Громадська діяльність: 1997–2000 роки – голова Партії регіонального відродження України; 2000–2001 роки – співголова Партії регіонального відродження «Трудова солідарність України»; 2001–2003 роки – заступник голови Партії регіонів; з 2002 року по лютий 2005 року – постійний представник Кабінету Міністрів України у Верховній Раді України;
з 2001 року до сьогодні – голова Політвиконкому Партії регіонів.

Одружений, дружина Альбіна Іванівна - економіст, президент громадської організації «Фонд «Донеччина». Має сина Олександра і дочку Наталю.

Захоплюється рибальством, любить футбол та настільний теніс, кандидат у майстри спорту з настільного тенісу.



Джарти Василь Георгійович

Перший заступник голови Політвиконкому Партії регіонів

Міністр охорони навколишнього природного середовища України




Народився 3 червня 1958 року в с. Роздольне Старобешівського району Донецької області у шахтарській родині.
Освіта – вища. 1981 року закінчив Горлівський філіал Донецького політехнічного інституту (інженер-механік), 2001 року – магістратуру державного управління Донецького державного технічного університету (магістр державного управління).
Трудову діяльність розпочав на шахті учнем електрослюсаря.

З 1983 року, після звільнення у запас із лав Радянської Армії, працював майстром станції технічного обслуговування легкового транспорту у м. Макіївка.

1988–1998 роки - керував низкою виробничих підприємств м. Макіївка.

З 1998 року – на відповідальних посадах в органах місцевого самоврядування: заступник голови Гірницької районної ради м. Макіївка, заступник, виконуючий обов’язки макіївського міського голови, макіївський міський голова.

2003–2005 роки – перший заступник голови Донецької обласної державної адміністрації.

На парламентських виборах 2006 року обраний народним депутатом України від Партії регіонів, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи.

4 серпня 2006 року Верховною Радою України призначений на посаду міністра охорони навколишнього природного середовища України.

Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня, відзначений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, Почесною грамотою Верховної Ради України.
Одружений. Має двох доньок.



Богатирьова Раїса Василівна

Член Політвиконкому Партії регіонів

Керівник депутатської фракції Партії регіонів у Верховній Раді України



Народилася 6 січня 1953 року в м. Бакал Челябінської області Російської Федерації. Громадянка України.

Освіта - вища. 1977 року закінчила Харківський медичний інститут, спеціальність - лікувальна справа, кваліфікація - лікар.
1996 року закінчила Київський державний університет імені Т. Г. Шевченка, спеціальність – правознавство, кваліфікація - юрист. Доктор медичних наук, професор.

Трудову діяльність розпочала з 1970 року. 1970-1971 роки - швачка-мотористка Краматорської швейної фабрики.

1977-1979 роки - лікар–інтерн у лікарні № 2 м. Горлівка. 1979–1980 роки – лікар акушер-гінеколог медико-санітарної частини № 3 Новокраматорського машинобудівного заводу у м. Краматорськ.

1980–1990 роки – лікар акушер-гінеколог, голова профспілкового комітету, заступник головного лікаря Краматорської центральної міської лікарні.

1990–1994 роки – народний депутат України. З 1994 по 2000 рік обіймала посади заступника, першого заступника, міністра охорони здоров'я України.

2000 року – науковий консультант Президента України. З 2000 року і до цього часу – народний депутат України. З 2002 року – керівник депутатської фракції Партії регіонів у Верховній Раді України.

Громадська діяльність: 1997-2003 роки – секретар наглядової
ради Національного фонду соціального захисту матерів і дітей "Україна – дітям".

Нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня. Заслужений лікар України. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Заміжня, чоловік – Ігор Олександрович, працює першим заступником генерального директора Українського фонду підтримки підприємництва. Має двох синів – Олександра та Ігоря.



Клюєв Андрій Петрович

Секретар Політради Партії регіонів

Віце-прем’єр-міністр України




Народився 12 серпня 1964 року в м. Донецьк.

Освіта – вища. 1986 року закінчив із відзнакою Донецький політехнічний інститут, за фахом - гірничий інженер. 1989 року захистив дисертацію, має вчений ступінь кандидата технічних наук. Автор 8 науково-технічних винаходів у вугільній галузі. Його авторські патенти успішно реалізовані протягом 1990-1994 років.

Трудову діяльність розпочав 1983 року підземним гірником на шахті імені О. Ф. Засядька, м. Донецьк. 1985 року працював підземним гірничим майстром на шахті імені М. Горького, м. Донецьк. З серпня до грудня 1986 року – заступник начальника дільниці шахтного транспорту шахти «Білоріченська» виробничого об’єднання «Ворошиловградвугілля».

1986-1991 роки - аспірант, науковий співробітник Донецького політехнічного інституту.

1991-1994 роки - технічний директор об’єднання «Шельф», президент акціонерного товариства «Промкомсервіс», генеральний директор акціонерного товариства «Укрпідшипник», м. Донецьк.

Протягом 1994-2002 років працював у місцевих органах виконавчої влади Донецької області на посадах заступника голови Донецької обласної ради з виконавчої роботи, першого заступника донецького міського голови, заступника голови Донецької облдержадміністрації з питань розвитку територій та зовнішньоекономічних зв’язків, виробництва товарів народного споживання.

1996-2002 роки – депутат Донецької міської ради. З квітня 2002 року до травня 2006 року – народний депутат України. У Верховній Раді ІV скликання – голова Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

2003-2004 роки - віце-прем’єр-міністр України. Водночас очолював урядовий Комітет з питань промислової політики, паливно-енергетичного комплексу, екології та надзвичайних ситуацій.

2006 року обраний народним депутатом України від Партії регіонів.

Постановою Верховної Ради України від 4 серпня 2006 року призначений на посаду віце-прем’єр-міністра України. Очолює урядовий Комітет з питань розвитку галузей економіки.

Постановою Верховної Ради України від 12 вересня 2006 року достроково припинено повноваження народного депутата України у зв’язку з особистою заявою про складення з себе депутатських повноважень.

З березня 2000 року очолює Федерацію боксу в Донецькій області.

Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, орденом «За заслуги» ІІ ступеня, відзначений Почесною грамотою Верховної Ради України.

Одружений, дружина за фахом - економіст. Має трьох синів.



Ландик Валентин Іванович

Заступник голови Політвиконкому





Народився 22 листопада 1946 року в м. Часів Яр Артемівського району Донецької області.

Освіта – вища. 1964-1969 років навчався у Краматорському індустріальному інституті за спеціальністю машини і технологія обробки металів тиском, кваліфікація - інженер-механік. Кандидат технічних наук, доктор економічних наук.

Трудову діяльність розпочав з 1969 року. 1969-1970 роки - інженер-конструктор, старший інженер-технолог на Штерівському заводі металевих виробів.

1970-1971 роки - служба в лавах Радянської Армії.

1971-1985 роки - майстер, старший інженер-технолог, заступник начальника цеху, начальник цеху, секретар парткому на артемівському машинобудівному заводі «Перемога праці».

1985 року - призначений директором донецького заводу «Продмаш», 1987-1993 роки - очолював донецьке виробниче об’єднання «Електропобутмаш».

1993 року - віце-прем’єр-міністр України.

1994-1998 роки - народний депутат України.

1998-2002 роки – президент акціонерного товариства «НОРД».

З 2002 року - народний депутат України.
Громадська діяльність: президент Федерації настільного тенісу, голова правління Всеукраїнської громадської організації «Україна. Порядок денний на XXI століття».

Член Політради, заступник голови Політвиконкому Партії регіонів.
Одружений, дружина Неллі Володимирівна - домогосподарка. Має доньку Наталю та сина Андрія.



Ларін Сергій Миколайович

Заступник голови Політвиконкому Партії регіонів





Народився 11 січня 1962 року в м. Харцизьк Донецької області.
Освіта – вища. 1981 року закінчив Донецький політехнічний технікум, спеціальність - технік–електрик. 1990 року закінчив Харківський інженерно–педагогічний інститут імені І.З. Соколова, спеціальність - інженер–електромеханік.

Трудову діяльність розпочав з 1981 року: з квітня по жовтень працював електромонтером на Харцизькому трубному заводі.
1981-1983 роки - служба в Радянській Армії. 1983-1987 роки - електромонтер Харцизького трубного заводу. 1987-1990 роки - заступник секретаря, секретар комітету комсомолу Харцизького трубного заводу. 1990–1991 роки - голова постійної комісії з молодіжної політики, народної освіти та культури Харцизької міської ради.

1991-1996 роки - голова міського комітету з молодіжної політики Харцизького міськвиконкому. З січня 1997 року - консультант відділу з організаційного забезпечення діяльності Донецької обласної ради та її органів; з травня 1997 року - провідний спеціаліст Донецького обласного центру соціальних служб для молоді; з серпня 1997 року по травень 1998 року - заступник начальника Управління у справах сім’ї, молоді та туризму Донецької облдержадміністрації.

1998-2002 роки – народний депутат України ІІІ скликання.

2002–2003 роки - голова Донецької обласної громадської організації «Фонд підтримки правової реформи».
З березня 2003 року до нинішнього часу – народний депутат України ІV та V скликань.

Громадська діяльність: з березня 1990 року по квітень 1992 року - депутат Харцизької міської ради.

Заступник голови Політвиконкому Партії регіонів.

Одружений, дружина Наталія Олександрівна. Має доньку Тетяну і сина Євгена.