З ХРОНІКИ
ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ УНІВЕРСАЛЬНОЇ НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ
ім. К. А. ТІМІРЯЗЄВА

1889, 14 (26) лютого, - розгляд Вінницькою міською думою проекту вчителя міського двокласного єврейського училища І. Я. Рубінштейна про створення публічної бібліотеки на основі його власного зібрання (відмовлено).

1902, 20 лютого, - міська дума, прагнучи гідно вшанувати пам`ять М. В. Гоголя з нагоди 50-річчя від дня смерті великого письменника, вирішила "покласти початок Вінницькій міській публічній бібліотеці імені Гоголя", що "буде пам`ятником безсмертному творцеві "Мертвих душ", пам`ятником, до якого у Вінниці "не заросте народна стежина". Згідно із статутом бібліотеки керівництво усіма її справами здійснював розпорядчий комітет з представників міської думи, учительства та духівництва. Він призначав бібліотекаря, завідував майном і коштами бібліотеки, опікувався її комплектуванням, умовами для читачів тощо. До складу розпорядчого комітету входили у різний час гласні думи Некрасов і Тушин, викладачі реального училища Анципо-Чикунський і Савін, місцеві діячі Благовещенський, Ройзман та ін. Незмінним і діяльним членом залишався відомий краєзнавець протоієрей І. О. Шипович. Очолив комітет міський голова М. В. Оводов.

1904, травень, - початок будівельних робіт. Проект бібліотеки підготував вінницький архітектор Г. Г. Артинов. У пояснювальній записці він зазначав, що взірцем для неї обрав американські книгозбірні з огляду на "найкращі способи збереження книжкових скарбів і надання публіці можливості вільно користуватися ними". Архітектор спроектував ошатну одноповерхову споруду, в якій мали розміститися дві читальні, книгосховище, помешкання бібліотекарки. Виконання будівельних робіт було покладено на підрядчиків Ш. Немировського та Л. Печерського (пізніше передав справи М. Неєру). Кошторис на будівництво та обладнання склав 14797 крб. 92 коп.

1905, 1(13) липня, - прохання К. С. Вознесенської надати їй посаду бібліотекарки (затверджена подільським губернатором; працювала до весни 1919 р.).

1906, 2(15) лютого, - завершення будівництва приміщення Гоголівської бібліотеки, під час якого міська дума надсилала до видавництв і книгарень Петербурга, Москви, Києва, Одеси замовлення на літературу для майбутньої книгозбірні; одночасно розглядалися пропозиції власників великих приватних бібліотек, чим найчастіше займався І. О. Шипович. Протягом наступного року тривало обладнання бібліотеки, докомплектування фонду і складання каталогу. Подільський губернатор затвердив "Правила користування книгами та періодичними виданнями з Вінницької міської громадської бібліотеки імені Гоголя". Міська дума замовила для бібліотеки спиртові лампи з Москви, годинники - з Петербурга, ікони просвітителів Кирила й Мефодія та Нестора-літописця і гіпсовий бюст Гоголя - з Києва. Місцевий палітурник П. Завельбанд заново оправив бібліотечні книжки, зробивши на корінцях спеціальне тиснення "ВГГБ" ("Винницкая городская Гоголевская библиотека"), а живописець Б. Буріхсон виготовив вивіску.

1907, 2(15) лютого, - відкриття бібліотеки у складі двох читальних залів і книгосховища; при бібліотеці обладнано помешкання для бібліотекарки. Гоголівська бібліотека обслуговувала дорослих читачів усіх станів і звань (крім студіюючої молоді та солдатів) щодня з 10 до 14 і з 16 до 19, у вихідні та свята - з 12 до 16 год. Обмін книг здійснювався не раніше наступного дня. Літературу будь-якими мовами, окрім державної російської, можна було видавати лише після одержання офіційного дозволу. Користування читальним залом коштувало 2 коп. на день незалежно від кількості переглянутих видань. Додому літературу видавали під заставу або під письмове поручительство від керівництва установи, де працював читач. Платня за видачу додому нараховувалася окремо на книги і періодику, а також залежала від терміну видачі, а для періодики - і терміну надходження до бібліотеки (так, за 2 книги треба було платити 25 коп. на місяць, за 3 книги і новий журнал - 60 коп. на місяць, стільки ж за журнал або газету окремо). За несвоєчасне повернення або пошкодження видань стягувався штраф. Читачі, які сплачували 5 крб. річного внеску, користувалися читальним залом безкоштовно, брали літературу додому на пільгових умовах. Кожному видавалася абонентська книжка, яка слугувала одночасно читацьким квитком і формуляром для обліку одержаних видань.

1908, 1(14) лютого, - перший звіт К. С. Вознесенської про діяльність бібліотеки: фонд виріс від 6423 до 7757 томів (протягом року надійшло 1334 видання, в т. ч. 162 прим. журналів); читачі передплачували свої абонементи на рік, місяць і день (таких було відповідно 3, 1394 і 10); показник відвідувань становив 3205 (в середньому 10 читачів на день), книговидачі - 16260 (в середньому понад 50 видань на день).

1909 - складання і видання друкованого каталогу книг Вінницької міської бібліотеки ім. М. В. Гоголя.

1919, весна-осінь, - бібліотекою керує юрист Б. Р. Фанстиль (помер від висипного тифу).

1923 - створення дитячого відділу (зародку майбутньої обласної бібліотеки для дітей ім. І. Я. Франка) на чолі з Г. А. Віняр.

1924 - директором бібліотеки призначений колишній завідувач бібліотечною секцією Подільської губполітосвіти і губнаросвіти Б. С. Фарбер. За звітом каталогізований фонд становить близько 40 тис. (із 100 тис. наявних книг) , для читального залу передплачується 19 назв газет і 20 назв журналів, постійних читачів є близько 1,5 тис., щоденно бібліотеку відвідують понад 100 осіб, багато літератури видається на пересувки та філії.

1925 - Вінницькій центральній округовій бібліотеці присвоєно ім`я К. А. Тімірязєва.

1926, осінь,- при бібліотеці організовано Вінницьке літературне об`єднання, яке влаштовує масові вечори, лекції, запрошує до Вінниці відомих письменників, розглядає та аналізує твори початківців. Наступного року вийшов з друку альманах об`єднання "Струмінь".

1927 - до 20-річчя бібліотеки виданий її "Відчит".

1930 - приєднання Вінницької філії Всенародної бібліотеки ВУАН до Центральної округової бібліотеки ім. К. А. Тімірязєва як її науковий відділ (залишено в "Мурах").

1932 - Наркомос України ухвалив вважати бібліотеку за показову обласну; з державного бюджету на комплектування виділено 25 тис. крб, з місцевого - 30 тис. крб.; прийнято рішення міськради добудувати приміщення бібліотеки.

1934 - набуття бібліотекою статусу обласної.

1936 - споруджено 3-поверхове приміщення бібліотеки.

1938 - відділ в "Мурах" закрито і перетворено на сховище видань минулих років.

1941 - фонд становить близько 500 тис. вид., бібліотека обслуговує 12 тис. читачів силами понад 60 працівників.

1941, липень,-1944, до 18 березня,- у період фашистської окупації бібліотека продовжує функціонувати. Обслуговування населення (дорослих і дітей) здійснюється в "Мурах", під керівництвом Н. О. Борщевської, обслуговування окупаційної влади - у частині основного приміщення під керівництвом В. В. Боголєпової, фольксдойче Діденко. Решту основного приміщення займає фельдкомендатура. Працівники обох підрозділів Тімірязєвки допомагають вінницьким підпільникам. Н. О. Борщевська, ризикуючи власним життям, зберегла у підземних сховищах "Мурів" цінні видання. Окупанти вилучають та спалюють літературу радянського змісту. У 1943 р. за розпорядженням міського голови О. О. Савостьянова до Кракова вивезено понад 600 прим. журналів науково-технічного та природничого профілю, а також інших цінних видань; напередодні визволення Вінниці Савостьянов вивіз понад 4 тис. цінних книг з природничих і хімічних наук.

1944, 18 березня,- о купанти спалили центральне приміщення бібліотеки разом з частиною фонду, каталогами та картотеками, книгами обліку фонду і роботи, усім обладнанням і діловодством. Загальні збитки бібліотеки склали 2158 тис. крб., загинуло понад 300 тис. книг.

1944, 20 березня,- бібліотеку очолює Н. О. Борщевська.

1944, 12 травня,- директором призначена А. М. Шафорост (1904-1952).

1944 - на момент відновлення роботи бібліотека в Мурах являла собою 10 кімнат, суцільно заповнених книжками; немає можливості здійснити повну інвентаризацію через брак місця та паперу на виготовлення інвентарних книг. Однак бібліотека працює. Її штат становить 18 чол. Відремонтовано дах, засклено 9 вікон в одну шибку, 10, на яких немає скла, забито. Силами працівників розібрано фонд, проведено кількісний підрахунок наявної літератури, яким встановлено, що на полицях є 186 тис. книг, в т. ч. з фонду "Мурів" 19,697 тис.; частина медичної літератури та книг із довоєнного спецфонду знайдена у бібліотеці медінституту; ще близько 5 тис. книг знаходяться в підвалі, бо їх ніде розташувати в тісних приміщеннях "Мурів". Вже відкриті абонемент (з травня) і читальня на 35-40 осіб (з липня). Протягом року зареєстровано 2171 читача, 18443 відвідування, видано 37 226 книг, 11 800 газет, обладнано 7 пересувок. Працюють відділ обліку та організації книжкових фондів, бібліографічний відділ, методкабінет. Налагоджено методичну роботу: здійснено 7 виїздів у районні бібліотеки, з 34 встановлено зв`язок. Протягом року надіслано з Держфонду (Москва) 9539 прим. книг та ін. творів друку (загалом надійшло 84 тис. прим.), обов`язковий безкоштовний примірник всіх важливих видань (надходить до 1949 р.).

1945 - обслужено 5226 читачів, видано 109.050 творів друку. Підписано договір на соцзмагання з Кам`янець-Подільською обласною бібліотекою.

1946 - під керівництвом директора А. Шафорост і заступника директора О. Ткаленка у бібліотеці працюють відділ обробки (Н. Борщевська, С. Шварцман, Ц. Абрамова, Г. Орел, М. Мельник); відділ обслуговування - читальня і абонемент (Р. Дукач, К. Мірошниченко, С. Вільчинська, Н. Ткаленко, Н. Мельник), друга читальня на вул. Леніна, 46 (Паперна, Непотрібна, Фіголь), відділ бібліографії (В. Штомпель, М. Юдович), методичний відділ (Л. Крочик, В. Тур`ян), спецфонд (К. Жукова), бібтехнік-контролер (Л. Солтановська). Обладнано 23 пересувки. Продовжується інвентаризація фонду. В зимовий період справа зупиняється, оскільки в холодних приміщеннях працювати неможливо. Завалилася стіна Мурів, вивезено 8 т уламків.

1947 - у бібліотеці працюють 30 осіб, з них 21 - бібліотекарі; два місяці бібліотеку було закрито на ремонт; обладнано літню читальню в Центральному парку культури та відпочинку, але їй заважала негода; з початку року організовано роботу міжбібліотечного абонементу, який з липня почав обслуговувати бібліотеки області; у червні організовано заочний абонемент; складено нарис з історії бібліотеки за 1907-1941 рр.

1949 - читальня в Мурах не працювала протягом року; у процесі інвентаризації та перевірки фонду багато книг передано до спецфонду; з 15 лютого заступником директора призначений І. М. Філіпповський, Герой Радянського Союзу.

1952 - директором бібліотеки призначений І. М. Філіповський (працював до 1974 р.).

1955 - завершено відбудову основне приміщення бібліотеки на вул. Леніна (нині Соборна), 73; з 12 грудня розпочали працювати читальні зали, міжбібліотечний і заочний абонементи, бібліографічний і методичний відділи; упорядкування і перевезення фонду здійснено за 2 місяці; відділ обслуговування читачів включає абонемент, 3 читальні зали, міжбібліотечний і заочний абонементи, центральне книгосховище; у нових умовах книговидача зросла у 4,5-5 разів; існує пункт видачі (артіль "Художекспорт"); активно працюють відділи комплектування і каталогізації, бібліографії, методичний, адміністративно-господарчий; розпочат о збирання матеріалів з краєзнавчої бібліографії; виконуються довідки "Вінниччина на сторінках преси" (тільки для обкому партії).

1956 - з 26 січня розпочато видачу книг на абонементі; завершено перевезення фонду і майна; організовано центральне книгосховище; запроваджено групове обслуговування читачів, яких диференційовано за освітою; для заводських бібліотек міста складено картотеки про наявність в обласній бібліотеці літератури за їх профілем.

1957 - обладнано кімнати для читання науковців; створено читальний зал періодики; виділено краєзнавчий фонд у книгосховищі, складається картотека на нього; розпочато видання покажчика "Література про Вінницьку область за... рік".

1958 - 26 січня відзначено 50-річчя бібліотеки; у книгосховищі виділено рідкісні та особливо цінні видання.

1959 - 6 лютого відкрито доступ читачам до фондів абонементу, читального залу періодики, довідкової літератури загального читального залу; читальний зал перейшов на обслуговування за замовленнями; працює постійний лекторій "Методика самостійної роботи з книгою"; найстаріша бібліотекарка Тімірязєвки Н. О. Борщевська пішла на пенсію.

1961 - створено патентний відділ (існував до 1981 р.); організовано книжковий індикатор у центральному книгосховищі; введено посади головного бібліотекаря з координації роботи бібліотек області та старшого бібліотекаря обмінного фонду (роботу з обмінним фондом розпочато у 2-й половині року); започатковано бібліотечний університет "Книга і суспільство".

1962 - спецфонд передано до книгосховища (його обсяг понад 7 тис. видань); започатковано видання покажчика "Знаменні і пам`ятні дати Вінниччини на... рік"; створено групи досвідчених читачів, які чергують у читальних залах, надають консультації на абонементі; для них діє школа громадських бібліотекарів.

1963 - описано дореволюційний і довоєнний фонд, каталог на який був знищений окупантами; започатковано координацію методично-бібліографічної роботи з іншими великими бібліотеками міста; розпочато обслуговування редколегії тому "Історія міст і сіл Вінницької області" (робота тривала до 1970 р.).

1964 - 3 квітня відкрито читальний зал музично-театральної літератури; започатковано науково-дослідні роботи з бібліотекознавства та бібліографії; розроблено тематичний план комплектування обласної бібліотеки згідно з економічно-культурним профілем області; створено посадові інструкції для працівників бібліотеки; розпочато створення зведеного краєзнавчого каталогу; надається бібліографічна допомога обласному книжково-газетному видавництву.

1965 - читацькі каталоги перенесено в спеціальну кімнату, де налагоджено чергування бібліографів; у музично-театральному відділі створюється довідково-бібліографічний апарат; для цього ж відділу придбано перший електропрогравач і магнітофон.

1966 - бібліотека одержала статус наукової, в зв`язку з чим її структуру перебудовано: створено відділи комплектування, обробки літератури і організації каталогів, книгозберігання, читальних залів, міський абонемент, міжбібліотечний і заочний абонементи, відділи технічної літератури, обслуговування працівників сільського господарства, бібліографії, методичний, адміністративно-господарчий, сектор зведеного статистичного обліку та реєстрації читачів. Цього ж року повернуто із спецфонду у загальний фонд більше 5 тис. книг (залишено ще 2,8 тис.); розпочато вивчення історії бібліотечної справи в області; запроваджено посаду бібліографа-краєзнавця; створено раду з комплектування; організовано об`єднання бібліографів великих бібліотек міста з метою координації бібліографічної роботи.

1967 - розпочато перебудову каталогу за ББК; 26 жовтня відкрито відділ технічної літератури; налагоджено координацію передплати періодичних видань з іншими бібліотеками міста; після вивчення руху читачів постійний вихідний перенесено на п`ятницю.

1968 - відкрито відділ обслуговування спеціалістів сільського господарства з власним підсобним фондом; надано приміщення для патентного відділу; галузеві журнали передано до галузевих відділів; всі відділи залучені до методичної роботи; ведення галузевих розділів систематичної картотеки журнально-газетних статей покладено на галузеві відділи; з ініціативи відділу комплектування організовано перерозподіл книжкового фонду бібліотек області; створено бібліографічне об`єднання бібліографів бібліотек усіх відомств; започатковано змагання за звання "Відділ відмінної роботи"; з вересня у бібліотеці працює редколегія тому "Історія міст і сіл Вінницької області".

1969 - відділи патентів і технічної літератури об`єднано у патентно-технічний; музично-театральний відділ перейменовано на відділ нотно-музичної літератури; каталог абонементу влито до генерального читацького каталогу; у читальному залі та на абонементі відкрито кафедри обслуговування читачів за фахом; запроваджено "Дні спеціаліста".

1970 - відділ МБА став методичним центром єдиної системи МБА в області; розпочато науково-дослідну роботу "Перспективний план розвитку фондів наукової бібліотеки обласного центру".

1972 - 1 березня створено сектор (з 1981 - відділ) іноземної літератури; в каталогах організовано картотеку нових надходжень.

1973 - при відділах сільськогосподарської та технічної літератури існують референтські групи; створено гурток з вивчення англійської мови; введено посаду редактора бібліотеки.

1974 - бібліотека бере участь у першому етапі централізації бібліотек області; передано понад 70 тис. книг новоствореній центральній міській бібліотеці м. Вінниці; організовано опорно-показові інформаційні центри в області; по міжбібліотечній координації запроваджено створення довідково-інформаційних фондів у спеціалізованих бібліотеках і розподіл між ними краєзнавчої бібліографії; вперше зроблено аналіз діяльності бібліотек області по МБА; відбувся республіканський семінар з питань інформаційного обслуговування спеціалістів сільського господарства; директором бібліотеки призначений А.Й.Лучко (працював до 1999 р.).

1975 - 28 квітня створено сектор (з 1980 р. - відділ) інформації з питань культури і мистецтва; в основному закінчено переведення читацького каталогу на ББК; сектором іноземної літератури налагоджено обслуговування іноземних будівельників газопроводу "Оренбург-Західний кордон" (згодом "Уренгой-Ужгород").

1976 - придбано ротатор; введено посаду художника-оформлювача.

1977 - бібліотеку віднесено до нової категорії (1-а група).

1978 - розпочато переведення на ББК систематичної картотеки статей; надіслано бібліотечки командам пароплавів "Козятин", "Брацлав", "Іван Богун".

1979 - відбулась перша прем`єра книги ("Загін особливого призначення" С.Стехова); розпочато створення фонду неопублікованих матеріалів на базі сектору інформації з питань культури і мистецтва; придбано маркірувальну машину у відділ МБА.

1980 - створено відділ краєзнавчої літератури; нотно-музичний відділ реорганізовано у відділ мистецтв, сектор інформації з питань культури та мистецтва - у відділ; створено сектор наукової організації праці; патентну літературу передано до Вінницького центру науково-технічної інформації.

1981 - відбулось перше урочисте посвячення новачків у бібліотекарі; сектор зведеного статистичного обліку запровадив облік читачів за єдиною реєстрацією; підписано договір на творчу співдружність з Вінницьким заводом тракторних агрегатів; бібліотеку підключено до міської тепломережі; придбано мікроавтобус "Кубанець".

1982 - урочисто відзначено 75-річчя бібліотеки; створено читацький клуб "Краєзнавець"; відділом іноземної літератури організовано гурток з вивчення польської мови; в ідділом краєзнавчої літератури розпочатий перегляд на предмет краєзнавства журналів 1917-1941 рр., призначених для передачі у депозитарій.

1983 - розроблений "Статут Вінницької державної обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К.А.Тімірязєва".

1985 - протягом року здійснено 13 виступів у пресі та на радіо з пропагандою бібліотеки та аналізом її проблем; надано допомогу у створенні бібліотеки обласному госпіталю інвалідів війни; розпочато активне комплектування фонду краєзнавчої літератури копіями рідкісних книг, замовлених по МБА; бібліотека взяла участь у підготовці і проведенні міжвідомчої централізації державних масових і профспілкових бібліотек у 18 районах області.

1986, грудень, - перше засідання читацького клубу "Відкрита сторінка".

1987 - фонд міського абонементу перебудовано за ББК; розпочато дослідження діяльності Вінницької філії Всенародної бібліотеки ВУАН та її керівника В. Д. Отамановського у 1920-1929 рр.; 23 грудня відбувся звіт бібліотеки перед читачами, обрано громадську раду бібліотеки на чолі з істориком А.Л.Зінченком (Вінницький педінститут).

1988 - запроваджено платні послуги (копіювання творів друку, звукозапис); створено гурток з вивчення есперанто.

1989 - почав надходити всесоюзний обов`язковий платний примірник (протягом року - 6335 книг); із спецфонду повернуто в загальний фонд 1166 видань; розпочато продаж дублетної літератури, яка не використовується бібліотеками; відбулись перші Стусівські читання.

1991 - нарада директорів республіканських наукових і обласних бібліотек (19-21 березня); одержано додаткову площу в приміщенні колишнього облвиконкому (вул. Леніна, нині Соборна, 70). Туди переїхали відділи: науково-методичний, сільськогосподарської літератури, мистецтв, міський абонемент. Бібліотеці надано також лекційний зал.

1994 - складання картотеки українських видань 1594-1923 рр. з фондів бібліотеки.

1996 - створено сектор комп`ютерної інформації.

1997 - відзначено 90-річчя бібліотеки; завершено роботу із створення вузла Internet; реалізується проект економічної бібліотеки

1998 - відбулися Дні інформації "Історія книги в історії людства", святкування першого Всеукраїнського дня бібліотек з акцією пробачення боржникам; започатковано спільні виставки з Вінницькою торгово-промисловою палатою; готуються матеріали для серверів "Культура і мистецтво Вінниччини", "Інформаційний портрет регіону".

1999 - бібліотекою обслуговуються понад 38 тис. читачів, видано близько 900 тис. прим., фонд нараховує 918,4 тис. прим., поновився на 17,5 тис., отримується понад 1200 назв газет і журналів. Розроблено обласну програму із збереження фондів бібліотек; започатковано телепрограму "Книжкові обрії", в якій щотижня висвітлюється діяльність бібліотеки, її окремих підрозділів; підведено підсумки конкурсу "Подаруй бібліотеці книгу"; відбулась науково-практична конференція "Бібліотека на рубежі XXI ст."; відкрився Internet-зал, одержано передплату на електронні журнали видавництва Шпрінгер (Німеччина); вперше відображені в електронній формі видання бібліотеки; залучено 380 тис. позабюджетних коштів; директором бібліотеки призначений заслужений працівник культури України В.Ф.Циганюк.

2000 – створено Web-сторінку “Соціально-економічний портрет регіону”; започатковано створення електронного каталогу; розпочато модернізацію структури бібліотеки. Створено регіональний сайт "Вінниччина: інформаційний портрет регіону. ВІННІПР-2000". Одержано грант Мегапроекту  "Пушкінська бібліотека" обсягом понад 300 назв.

МФ "Відродження" і УБА проведено обласний семінар для директорів бібліотек різних відомств м. Вінниці "Пошук і знаходження інформації в Internet".

Презентація сайту НДП за участю голови партії В. Пустовойтенка, керівників владних структур м. Вінниці.

Проведено обласну науково-практичну конференцію "Бібліотека і влада" до Всеукраїнського дня бібліотек.

Відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція директорів ОУНБ "Створення та інтеграція інформаційних ресурсів бібліотек".

Започатковано модернізацію структури бібліотеки: створено відділ цінних і рідкісних видань, сектор редакційно-видавничої роботи.

2001 – Проект LEAP "Інтернет для читачів публічної бібліотеки" від Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні; за цим проектом при бібліотеці відкрито "Інтернет-центр". На WEB-сайті ОУНБ відкрито форум, присвячений Центру.

Розробка нового проекту підвищення кваліфікації провідних фахівців ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва з проблеми: "Менеджмент – наука управління".

Створено відділ літератури та інформації з питань економіки і права.

З участю представників Британської Ради і МФ "Відродження" проведено семінар "Бібліотека та Internet" для керівників владних структур. Презентація інформаційного портрету регіону Вінниччини.

Інформаційний ярмарок "Сучасна Британія" з участю Надзвичайного і Повноважного посла Великої Британії в Україні Роланда Г. Сміта.

2002 – ОУНБ виграла проект "Електронне урядування ГДМУ" від Міжнародного фонду "Відродження". В рамках проекту у травні проведено круглий стіл "Електронне урядування". Організатори – Держкомітет зв'язку та інформатизації України, МФ "Відродження" та Програма Розвитку ООН в Україні. В роботі брали участь представники Уряду та Парламенту України, міжнародні та громадські організації, представники культури, освіти, науки.

Відбулася регіональна науково-практична конференція: "Бібліотека в інформаційному суспільстві: пошуки гармонії, шляхи трансформації". Видано тези конференції.

З участю керівництва міста і області проведено Тиждень бібліотеки, приурочений Всеукраїнському дню бібліотек.

На виконання розпорядження голови облдержадміністрації В. Коцемира "Про створення центрів регіональної інформації на базі публічних бібліотек" в ОУНБ щотижня проводяться інноваційні семінари бібліотечних працівників області, які продовжаться і в наступному році (за окремим графіком).

Затверджені регіональні програми:

розвитку культури на 2003-2004 рр.

поповнення бібліотечних фондів на 2003-2005 рр.

розвитку краєзнавства на період до 2010 року.

Фонд бібліотеки нараховує 878,6 тис. прим. видань, нові надходження – біля 20 тис. На нові надходження ведеться електронний каталог, зроблено 5800 записів. Послугами бібліотеки користується біля 33 тис. читачів, книговидача їм склала понад 843 тис. видань.

Виконання довідок здійснюється з використанням традиційного ДБА та мережі Інтернет, програми Ірбіс; читачі активно використовують ЕДБ "Ліга-Закон", власні інформаційні продукти бібліотеки: "Вінниччина: інформаційний портрет регіону", "Вінницький регіональний портал", "Культура та мистецтво Вінницької області", "Поділля інкогніто". В електронну базу даних "Аналітика" введено 40 тис. записів.

Штат – 110 фахівців, 95 з них – бібліотечних. 84 чол. мають вищу освіту, 53 – вищу бібліотечну. Всі бібліографи освоїли основи комп'ютер-ної грамотності, 13 працівників навчаються у вузах та училищі культури.

2003– Розробка концептуальної стратегічної програми розвитку ОУНБ.

Проведення традиційних Стусівських читань – "Сховатися од долі не судилось", присвячених 65-річчю від дня народження відомого поета-земляка Василя Стуса, з участю його рідних і близьких.