This version of the page http://www.fact.kiev.ua/articles/ (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2007-02-19. The original page over time could change.
Офiцiйний веб-сайт видавництва "ФАКТ"
E-mail розсилка видавництва Факт
Контакти:
(+38 044) 287-18-82
(+38 044) 287-18-86
(+38 044) 287-29-46
(+38 044) 287-29-48
office@fact.kiev.ua
Пошук
Автор (Прізвище, Ім'я):
Книга (Назва):
МАРІЯ РИМАР. БІЛИЙ СЛОН

Кажуть, що українська література перестане бути червонокнижною тоді, коли вона опанує так звані масові жанри. Поволі це відбувається. І роман „Білий слон”, написаний в Івано-Франківську, є добрим підтвердженням такої тези. Бо цей роман-лауреат конкурсу „Коронація слова” цілком підпадає під вимоги якісної української масової літератури. Його ж якість полягає, крім доброго сюжету і міцного розповідного стилю, ще й у тім, що „Білий слон” – перший український містичний роман, в якому йдеться про наші Карпати.

2007-02-16
Тарас Прохасько
ВІКНО У МИНУЛЕ

МОЙСЕЙ ФІШБЕЙН. РАННІЙ РАЙ
На перший погляд, це звичайнісінька збірка поезій із невеликими вкрапленнями прози та афоризмів. Насправді ж усе набагато глибше. «Ранній рай» Мойсея Фішбейна, не найзнаменитішого (а часто і зовсім незнаного) українського поета, важко назвати просто книгою. Це, радше, вікно в інший вимір ─ світ, який сучасна читаюча громадськість у більшості своїй ані пригадати, ані зрозуміти без таких вікон неспроможна.

2007-02-14
Євген Боженко (Газета "Друг читача", № 2, 2007)
THE WALL АБО СХІД І ЗАХІД РАЗОМ?

ОЛЕКСАНДР ІРВАНЕЦЬ. РІВНЕ/РОВНО (СТІНА)
Одного разу, поїхавши до Західного Берліну, письменник Ірванець раптом побачив Стіну. Але не берлінський Мур, а Стіну, що розділила Україну й місто Рівне/Ровно на західну та східну частини. Ця візія згодом втілилася у “нібито роман” (вперше надрукований 2000 року), який став першою спробою автора у великій прозовій формі. Перевидання вийшло у серії української урбаністики “Містами”, яку започаткувало видавництво “Факт”.

2007-02-14
Мирослава Сапко (Газета "Друг читача", № 2, 2007)
УБИТИ ПИТАННЯ

Г. Л. ОЛДІ «ДЕ БАТЬКО ТВІЙ, АДАМЕ?»
Нарешті з-поміж перекладів текстів Олега Ладиженського та Дмитра Громова іноземними мовами – латвійською, французькою, англійською – з’явився й український. Фантасти пішли на ризик, віддаючи в руки перекладачеві свої оповідання, оскільки шикарна, вишукана, барвиста мова – візитівка письменників, їхній основний козир і аргумент у дискусії на тему «не буває високих і низьких жанрів».

2007-02-12
Ганна Каневська (Газета "Друг читача", № 1, 2007)
КРАСА ПО-ЯПОНСЬКИ

Антологія японської класичної поезії. Танка. Ренга (VІІІ-ХV ст.)
Збірка старих і нових японських пісень. Поетична антологія (905-913 рр.). «КОКІН-ВАКА-СЮ» («КОКІН-СЮ») /
Одним із головних мірил краси в японській культурі є поняття «юген», тобто мистецтво натяку чи підтексту, чар недомовленості, таємної привабливості. Японське розуміння естетичного дуже далеке від європейського. Для японців прагнення, рух до досконалості прекрасніший за саму досконалість, а все, що є у світі прекрасного, можна знайти в природі... Гармонія для них - це не повнота, а навпаки, недомовленість. А справжню красу можна донести до людей лише твором, в якому сказано не все.

2007-02-06
Марічка Набока (“Київська Русь”, книга ІV 7514 рік)
НАБЕРЕЖНАЯ ИСЦЕЛИМЫХ
Роман-психоанализ

Отар ДОВЖЕНКО. КВІТОСЛАВА
Что делает "маленький человек", если судьба со своей иронией достала его до красной кнопки - конечно, вешается. Причем на том самом порванном шнурке, который, следуя дивной логике бытовых трансформаций, стал последней каплей. Персонажи книги Отара Довженко "Квітослава" эту традицию нагло игнорируют. Более того, они сами прикалываются, иногда даже над собой.

2007-02-01
Орыся Нувас (“Афіша”, № 4 (300))
ЯЗИЧНИЦЬКЕ ПОПУРІ

Олена ЗАХАРЧЕНКО. ВИШИВАНІ ГАРБУЗИ
Якби написані фрази грали, а, читаючи, ми чули б мелодію книги, як акомпанемент, «Вишивані гарбузи» Олени Захарченко звучали б доволі строкате. Буковинські мотиви, язичницькі замовляння, буддистська музика, джаз...

2007-01-15
Наталя Литвинова (“Київська Русь”, книга VIII рік)
ІЗ ГЛИБОКОВРОТІ ГЛИБОКОВДУШУ

СТРОНҐОВСЬКИЙ. ГЛИБОКОВРОТІ
“Молодий, але вже знаний” і чарівно нескромний житомирянин Ілля Стронґовський пише власне прізвище з малої літери, чим уподібнюється поетові початку ХХ століття е.е. камінґзу. Власними ж віршами стронґовський не нагадує нікого, принаймні, якщо глибоко не копати. А позаяк народна мудрість каже “можу й не копати”, то і ми не будемо – це вже хліб для серйозних і бородатих літературознавців.

2006-12-15
Ганна Гриценко ("Друг читача", № 24, 2006)
НЕ В ГРОШАХ ЩАСТЯ...

Юрій ГРИЦИНА. ІЛЮЗІЯ БАГАТСТВА.
Якщо щастя не в грошах, то віддайте їх мені - така версія народної мудрості, мабуть, час від часу спадає на думку кожному. Бо гроші тепер не лише еквівалент людської праці. Гроші - то мірило розв'язання проблем.
До ідіотизму казкова ситуація спіткає колишнього вчителя, а тепер - продавця пиріжків...

2006-12-13
Катерина Бабкіна (“Київська Русь”, книга VIII рік)
БОГ Є ЛЮБОВ

Симо МРАОВИЧ. КОНСТАНТИН БОГОБОЯЗНИЙ
«Увага! Ненормативна лексика» - тактовно застерігає видавництво. Чи не застерігає, а навпаки, ангажує – такий, виходить, розумний піар-хід «ФАКТУ». Бо ж хто в Україні посміє не придбати книжку з ненормативною лексикою та ще й цицьками на обкладинці? Мода. Може, зрештою, хтось і не повівся, але це, наразі, теми розмови стосується мало.

2006-11-13
Катерина Бабкіна (“Київська Русь”, книга І 7513 рік)