|
|
| Їздити на машинi люблять усi жiнки. Лише з тiєю рiзницею, що
однi хочуть аби їх возили, а iншi прагнуть самомтiйно крутити
руль та тиснути на педалi. Чисельнiсть останнiх стає дедалi
бiльшою, бо й українки iз своєю слов'янською мiсiєю берегинi
домашнього вогнища зрозумiли, що автомобiль -- це зручно, а
водiння приносить бiльше задоволення i користi анiж випiчка
макового рулету.
Photo made by Evgen Kraws
А тим часом, чоловiки-консерватори, щоб хоч якось зберегти свою
першiсть на трибунах стадiону та у гаражi, придумали гасло:
"Жiнка за рулем -- пересувне стихiйне лихо!". Проте, повiрте,
нiхто незазiхає на святе: коли жiнцi потрiбна машина, що аж
дихання сперає, вона подумає навiть про змiну лаку на нiгтях пiд
колiр авто. Але нiколи, проте, не наважиться годинами лежати
по-пiд "улюбленцем" прикручуючи кардан, i аж нiяк не проводитиме
дозвiлля у гаражi.
Виходячи саме з цього факту, у дев'яносто сьомому роцi виникла
iдея створення Жiночого автомобiльного клубу. Адже саме жiнка є
клiєнтом номер один для технiчних служб, бо якщо для чоловiкiв є
нормою возити iз собою пiвбагажника запчастин i копатися серед
дороги у моторi до переможного кiнця, то жiнка, що нирнула з
головою пiд капот -- це як травнева гроза над Сахарою. Саме цей
момент надає iснуванню автоклубу для жiнок iз технiчним
обслуговуванням особливого сенсу.
Окрiм того, членство у клубi дає можливiсть отримати повне
iнформацiйне забезпечення та будь-яку iншу пiдтримку: починаючи
з кемпiнгування та безкоштовних автострад у Європi i закiнчуючи
приватними уроками iз штурманом (у разi необхiдностi чи
нав'язливого бажання, навiть iз колишнiм призером чемпiонату
Європи). А то ж усяке буває -- як у старому хорошому анекдотi:
"права купила, а їздити -- не купила". Така бiда спiткала й одну
дамочку: ще їхати селом, де одна дорога, iз ввiмкнутим
безперестанку клаксоном -- тут одразу шлях звiльнять, а от у
мiстi -- цей номер навряд чи пройде !
Основне у цiй проблемi -- вчасно зупинитися i не обгризти з
розпачу руки аж по лiктi, щоб було пiзнiше чим кермо тримати.
Вихiд є -- вступайте до жiночого автомобiльного клубу!
Принаймнi, багатьох, суто автожiночих проблем ви позбавтися. Та
й зробити це не важко: написати заяву та зробити внесок у
розмiрi двадцяти гривень. Оце й усього, аби вiдчувати себе
повноправною членкинею клубу цiлий рiк.
Наразi, жiнок у клубi близько сотнi, але хто думає про
кiлькiсть, коли мова йде про будь-яку жiночу спiлку -- тут
важливiший якiсний аспект та живi, а головне, дiючi людськi
стосунки. Бо якщо це жiночий(!) автомобiльний клуб, то це клуб у
повному розумiннi слова.
Зовсiм не йдеться про те, що збираються жiночки i з
передекстазним захопленням повiдомляють: "А знаєте, вчора не
поворотi Пекарської та Франка !.." I найкращим тому доказом є
проведення щорiчних "Ралi Пань", на якому жiночi екiпажi вкотре
зруйнували сентенцiю: жiнка включить правий поворот, а поверне
налiво... I доводять вони це вже другий рiк поспiль. Недаремно
поважна страхова компанія "Скайд-Вест" взяла ці змагання під
свою опіку. Адже тут переконалися, що жінки - законопослушніші
водії аніж чоловіки. Ризик тут завжди прорахований, а до мети
жінка йде завжди коротшою дорогою, аніж "сильніша" половина
людства. Що ще потрібно для перемоги?
Як i у професiйному ралi (жiнки виступають у авторалi другої
категорiї -- для любителiв), важливо проїхати певний маршрут за
легендою: головне прибути на мiсце у точно визначений час,
притому, не збившись з курсу. Щоправда, на минулорiчному ралi,
маршрут якого пролягав старовинними замками Захiдної України,
працiвники ДАI, якими ряснiв увесь шлях, як справжнi
джентельмени неабияк допомогли учасницям, адже збитися з курсу
було просто неможливо. А тут ще й честь тобi вiддають! А от на
цьогорiчних змаганнях, блукаючи за легендою тенетами вулиць
Львова, таки заблукало пару екiпажiв. Але треба було бачити, яку
фiлiгранну технiку продемонстрували жiнки при проходженi
автослалому!
У клубi немає нiяких вiкових та технiчних обмежень. До прикладу,
Зеновiя Лупай брала участь у ралi ще за Союзу i приїхала на
своєму вiрному "Запорожцi". Вражає те, що зараз панi Зеновiя на
пенсiї й є iнвалiдом 1 групи -- дай, Боже, кожному чоловiку так.
А команда з Iвано-Франкiвського представництва автоклубу
Олександра Кодак та її сестра Романна придбали своє "Пежо" на
особистi фiнансовi доходи -- дiвчата вже тривалий час заробляють
на життя... перегоном автомобiлiв з Нiмеччини. А хтось ще
наважується казати: "Слабка стать".
У найближчих перспективах клубу -- створення жiночої
автомобiльної команди та вiдкриття кав'ярнi при автоклубi.
Не знаю як ви, а я тепер точно переконана, що будь-яка з
учасниць ралi взмозi показати багатьом водiям на дорозi лише
заднiй номер своєї машини. Цi жiнки абсолютно розбивають
упередження деяких "доброзичникiв", якi вважають, що на
зiбраннях автоклубiвцiв членкинi радяться лише про те, як сiдати
за кермо у довгiй спiдницi, або як краще тиснути на гальма у
туфлях на пiдборах.
Пригадуєте вже ставший епохальним вислiв з класики: "Автомобiль не
розкiш, а засiб для пересування". Так ось, жiнка за кермом
автомобiля -- це нинi справжня розкiш, оцiнити яку може лише
справжнiй чоловiк.
|
|
|