„Шешори-2005” – погляд через відеошукач 23 липня 2005

Що таке Шешори для журналіста? Як і для будь-якої звичайної людини, що пропагує активний спосіб життя та небайдужої до культурного процесу як такого, — це купа нових вражень, нових знайомств, літри випитого пива, кілограми з’їдених хот-догів та неповторна атмосфера справжньої гуцульської гостинності. Й усе це на фоні етнічної музики, що лине звідусіль — від центральної сцени фестивалю до невеличких селянських осель та наметового містечка. Ну, й, звичайно, — Прикарпаття. Останнє немає сенсу описувати. Автентика цього краю вимагає виключно власного досвіду від кожної окремої особи. Є лише одна маленька, але суттєва деталь, що вирізняє журналіста серед переважної більшості люду, схильного в такого роду активному відпочинку поєднувати корисне з приємним. Це — необхідність працювати! Особливо — якщо ти — телевізійник. Ні, я в жодному разі не жаліюсь. Просто пропоную поглянути на фестиваль етнічної музики та ленд-арту „Шешори-2005" з незвичної точки зору — очима тележурналіста.

Одразу хочу закцентувати увагу шановного панства на соціальному аспекті дійства, про який мало хто згадує. У випадку „Шешор" саме цей бік справи іноді виходить на перший план. Річ у тім, що його потенційні „конкуренти" проходять здебільшого в- або біля великих міст, економіка яких тримається аж ніяк не на фестивалі, і для населення яких це — просто ще один варіант проведення вікенду. Достатньо згадати ту ж „Силу України" або „Країну мрій". Звичайно, і в Косівському районі Івано-Франківщини згадуване дійство — теж не манна небесна. Але такі факти, як проведення в село газу, будівництво школи та численних готелів говорять, як то кажуть, самі за себе. Один з учасників фестивалю, кобзар з Черкащини Микола Коваль розповів, як бабця, в хаті якої поселився їхній колектив, казала: „Тепер мені вистачить коштів купити палива на всю зиму." Висновки робіть самі.

Ще один цікавий момент, що спонукає до роздумів. Із Косіва до Шешор ми добиралися таксівкою. Водій був з місцевих, принаймні про це свідчила його говірка. Вже потім, побачивши нашу зацікавленість, він розповів, ще мешкає в цьому краї лише два роки. А до того служив у російському підводному флоті, походженням сам з-під Ростова, корінний росіянин. Власне в Шешори переїхав до батьків дружини. Це до питання про „складність" вивчення української.

Через винятково зразкову роботу місцевого автотранспорту в Івано-Франківській області, на початок концерту ми спізнились. Отже, працювати довелося „з ходу". До настання темряви вдалося відзняти виступ лише одного музичного колективу. Проте якого! Свого, рідного. Маю на увазі „Вертеп." (До речі, окремий панству респект за допомогу в організації поїздки. В Дніпропетровську — ексклюзив, стопудово!) Мінус: звукорежисери довго не могли налагодити гучність у моніторах (здається, так і не налагодили). Плюс: під „Вертеп" танцювало півсела. Справді класний виступ, що запам’ятався серед багатьох гуртів. Наступними днями згадка про те, що ми з Дніпропетровська, викликала однозначно позитивну реакцію.

Наступним виступав гурт із Тернополя „Zsuf" з музикою настільки експериментальною, що більшість аудиторії її просто не сприйняла. Прикро, мабуть, не в тому місці, не в той час. Плюс — шахтарські ліхтарики а-ля Rammstein виглядали по-модному.

Ніч провели в справжній гуцульській хаті, адже „вписатись" у пансіонат для журналістів не встигли. Господар оселі, пан Петро, виявився справді файним ґаздою. Легенький аромат сивухи, що перманентно йшов від нього, вказував, що „ето дєло" він полюбляє. Та це робило його лишень привітнішим і балакучішим. Почувши, що ми з Дніпра, зазначив — в наших краях бував, і в Єнакієвому, і в Макієвці. А ми й не образились. Надто багато було гарних вражень. Останнім акордом першого дня перебування в Шешорах стала поява власника кремезної статури, вдягнутої в національний одяг, який запитав: „Дядько, ви не знаєте, де тут у вас можна купити самогонку?" Необхідну довідку було надано, ще й застережено, у кого в жодному разі робити це не варто, бо то — отрута.

Вранці другого дня першу сходинку в рейтингу купівельної привабливості впевнено посідали ятки з мінеральною водою та машина з продукцією найближчого хлібозаводу. Хіт цього ранку — булочки „з повідлом". Складалось відчуття такого собі глобального булочного флеш-мобу на п’ять тисяч осіб. Саме стільки, за попередніми підрахунками, люду відвідало цьогорічний фестиваль. Також ранок — це пора прибирання сміття. Організатори, мабуть, настільки перейнялись екологічним характером події, що забули про таку дрібничку, як контейнери для сміття. Відпочиваючі ж, відповідно, проявили зрілу екологічну свідомість та лишили сміття всюди, де тільки можна.

Та загалом поспільство залишало гарне враження. У вічі кидалась надзвичайна строкатість публіки. Та головне — це абсолютно дружня атмосфера всередині „шешори кемпу". Люди приїхали сюди свідомо, і випадкових гостей тут не було.

На другий день з’явився й обіцяний ленд-арт, знайти який, щоправда, виявилося не надто легким завданням. Маю підозру, що для більшості гостей фестивалю розташування його об’єктів так і залишилось таємницею. І наштовхувались вони на них здебільшого випадково. Для невеличкої ж купки утаємничених VIP-осіб, серед яких приємно було відчувати й себе, у вестибулі пансіонату „Шешори" повісили схему. Вона, за ідеєю, мала допомогти у пошуках розсіяних на місцевості об’єктів. Втім, як це часто буває, та намальована від руки мапа більше заплутувала, ніж скеровувала. Старанно перемалювавши її, серед десяти об’єктів ми потім розшукали тільки два. Та й то через те, що не знайти їх було важко: вони були встановлені на острівцях річки Пістиньки. Глибоке враження (не менше, ніж сам автор) залишив ленд-арт студентки Київської академії мистецтв Надуди Ганни „Істота та течія", що являв собою величезну плетену з лози рибу, підвішену над річкою. Інсталяція, за задумом, мала показувати єдність усього живого.

По дорозі на фестивальний майданчик зустріли колектив зі Львова „Оркестр Янки Козир". Гурт приїхав у Шешори одразу після „Країни мрій". Хлопців вразила тутешня атмосфера Вудстоку та здивував підбір учасників. Присутність деяких, на їх думку, була невмотивованою. Не можу з ними не погодитись. Принаймні виступ танцювального колективу з Чехії „Czaldy-Valdy" залишив по собі багато запитань на кшталт: „У Чехії що, інших колективів немає?" Дівчата танцювали „танок живота" під мінус. Задоволені залишились п’яні дядьки під сценою.

Ось хто насправді порадував — це театр „Дахабраха" з Києва. П’ятеро дівчат в здоровезних хутряних шапках (таких, як на пам’ятному автопортреті Шевченка, тільки набагато вищих), серед яких явно губився один парубок, створювали неповторну суміш потужного українського фолкового співу, обрамленого грою на різноманітних ударних. (До речі, такі серйозні й непідступні під час виступу, вони виявились дуже компанійськими й навіть сором’язливими при спілкуванні — аж зашарілися, коли попросили з ними сфотографуватись.)

Підсумувати свої враження від перебування на фесті „Шешори-2005" дуже легко: наступного року обов’язково приїдемо сюди знову. Окрема подяка організаторам — інформаційно-видавничому центру „Зелене досьє" — за вміння за три роки перетворити подію місцевого значення на фестиваль, знаковий для українського культурного процесу в усіх відношеннях.

Окрема порада всім — їдьте в Шешори, не пожалкуєте. Але перед цим добре прорахуйте зворотній шлях. В Шешори легше заїхати, ніж потім повернутися звідти. Ми, наприклад, їхали аж через Київ.

Михайло Іванов, „51 канал"

Пов'язана інформація

• Афіші 
  • Український Новий Рік з гуртами «Мертвий Півень» та «Вертеп» (м. Дніпропетровськ)
  • День народження гурту «Вертеп» з презентацією нового альбому (м. Дніпропетровськ)
  • Концерт гурту «Вертеп» (м. Хмельницький)
  • Всеукраїнський клубний тур гурту «Вертеп» 24 червня — м. Варшава 25 черня — Львів
  • Концерт гуртів «НеДіля», «Вертеп» та «Ступ(е)ни» (м. Дніпропетровськ)
  • Музично-літературний андеґраундний фестиваль «День незалежності з Махном» (м. Гуляйполе) «Кому Вниz» «Мертвий Півень» «Перкалаба» «От Вінта» «Вертеп» «Вій» «Вася Club» Сергій Жадан Лесь Подер’вянсь
  • Програма фестивалю мистецтв «Мазепа-Фест»
  • Презентація журналу «ШО» в рамках відкриття «живого» сезону в «Рок-кафе» (м. Дніпропетровськ)
  • «Неназвана літературна акція» за участю: Софії Андрухович та Андрія Бондаря + концерт гуртів «Вертеп» та «Пластилиновые ноги» + презентація журналу «ШО» (м. Одеса)
  • Концерт «ВЕРТЕП та ДРУЗІ» (м. Дніпропетровськ)
  • Всеукраїнський фестиваль Вертепів «Карпатія» (м. Івано-Франківськ)
  • Концерт гурту «Вертеп» (Запоріжжя)
  • Концерт присвячений пам’яті героїв Крут Учасники: -Дмитро Гуцало -Вертеп -DельТора (м. Полтава)
  • Всеукраїнський фестиваль національних бойових мистецтв України «Дніпровські Пороги» (м. Дніпропетровськ)
• Афіші 
  • Концерт гуртів «Lюk» та «ZSUF» (м. Тернопіль)
  • Концерт гурту «Zsuf» та «ТМС» (м. Дніпропетровськ)
• Медiа файли 
  • «Пушер не прийшов»
  ,
  • «600 mbz»
• Афіші 
  • Міжнародний фестиваль етнічної музики та лендарту «Шешори — 2006» (с. Шешори)
  • Етнічні вечірки у Wenzel club (м. Київ)
• Афіші 
  • Концерт етно-хаос гурту «ДахаБраха» в Харкові
  • Виступ гурту «Даха Браха» (м. Київ)
  • Другий відкритий театральний фестиваль «ЗОЛОТА ХОРТИЦЯ. ЕТНО - 2006» (м. Запоріжжя, о. Хортиця)
  • Фестиваль «Джаз Коктебель» (м. Коктебель)
• Афіші 
  • Вистава Андрія Жолдака «Гамлет. Сни» (м. Дніпропетровськ)
• Автори 
  • Гуррт Мандрівних Дяків Вертеп
  • Тимофiй Хом`як
  • Олексiй Бондаренко
  • ZSUF
• Новини 
  • Назирці за Вертепом. Святки Станіславські й Січеславські. (Інтерв’ю з Тимофієм Хомя’ком + Фотозвіт з концерту «Вертеп та друзі»)
  • Сценарій різдвяного вертепу (писаний лірником Сашком для славного Коша Січеславського мандрівних дяків, також себе ім`ярек «Вертепом» іменуємого)
  • У Станіславі колядувала вся Україна (Фотозвіт з Всеукраїнського фестивалю вертепів «Карпатія»)
  • «Ідемо колядувати до вашої хати! Як прийняти в себе вдома колядників»
  • «ДніпРОК очима Олександра Кузьмюка» (фотозвіт)
  • Кілька дещо неймовірних історій про «Дніпрок», або еклектично-кулуарні замітки
  • «ДніпРОК-2006 удался!»
  • Шо було у Одесі? (про креатив, «Вертеп», літературу та одеські частини тіла)
  • «ДніпРОК-2006» — зустрічайте учасників!
  • Пресс-конференция журнала ШО, Днепропетровск, 6 октября 2006 + Фотозвіт (Fashion party Оленкольори; Гурти: «100», «Вертеп», «Jungle Man»; Поети: Олександр Кабанов, Олексій Зарахович, Макс Бородін)
  • Фестиваль «Тарас Бульба» відбувся!
  • ZSUF — дзенська музика, замішана на нойзовій медитації
  • Львів-Шешори 2005, або «…хтось Бозі заважає жить!»
  • Про музику, танці та дещо інше…
  • Ростислав Татомир: «Намагаємось давній драйв відтворити у новітньому часі»
  • У нас немає національних олігархів
  • Ближче до народу. Гурт «Божичі»: «Етномузику не потрібно перетворювати на чисту комерцію»
  • Модернізовані «Шешори»
  • «Гайдамаки» вчаться від Led Zeppelin
  • Шешори Post Scriptum. Фото-звіт від Володимира Цитрака
  • Живий звук... видавництва «Темпора». Відновлюється традиція проведення регулярних джазових концертів у Києві
  • Володарка містерії
  • «ДахаБраха» — курс на Британські острови
  • Лесь Курбас і духовні засади українського авангарду
  • «Андрей Жолдак — возмутитель спокойствия»
• Товари 
  • Гуррт Мандрівних Дяків Вертеп: «Підпілля»
  • Гуррт Мандрівних Дяків Вертеп: «Бучалчин Ґандж»
  • ШО: «ШО №10, жовтень 2006»
  • ШО: «ШО № 12, грудень 2006 рік»
  • ДахаБраха: «На добраніч» (Подарунковий диск)
  • ДахаБраха: «На добраніч»
  • ДахаБраха: «Macbeth Prologue»
  • Вільям Шекспір: «Історичні хроніки»
  • Вільям Шекспір: «Трагедії»
  • Вільям Шекспір: «Гамлет»
  • Вільям Шекспір: «Вибране»

Коментарі

	Коментар:

08 лютого — 01 березня

Виставка живопису
Ірини Ксікевич
«Мій веселковий світ»
(м. Дніпропетровськ)

Iншi події

 Експорт новин