This version of the page http://www.dorada.org.ua/bap/projekt.php (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2007-02-10. The original page over time could change.
Інформація про проект Інформація про проект
Зниження забруднення довкілля через зміни в сільськогосподарській політиці та демонстрації пілотних проектів
Головна Інформація про проект Реалії в Україні BAP Поширення досвіду Галерея Посилання

  Реалії сучасного українського землеробства

В Україні до цього часу питанням екологічного та природоохоронного землеробства недостатньо приділяється уваги. Зумовлено це цілим рядом об'єктивних факторів. В результаті здійснення аграрної реформи і переходу на ринкові умови господарювання суттєво зменшилася фінансова спроможність сільськогосподарських товаровиробників. В зв'язку з цим виникли проблеми з закупівлею ними необхідної кількості добрив та пестицидів. Зношеність техніки досягла критичної планки. До найнижчого рівня опустилася технологічна дисципліна.

У зв'язку з різким зменшенням внесення мінеральних та органічних добрив (за останні 10 років внесення мінеральних добрив скоротилося в 10 разів, а органічних - у 7 разів), фактичним припиненням вапнування кислих і гіпсування солонцюватих ґрунтів (у 2003 році порівняно з 1990 роком площі хімічної меліорації зменшились у 60 разів), скороченням обсягів лісомеліоративних і протиерозійних робіт активізувалася деградація земель, зростає інтенсивність ерозійних процесів. Водночас порушується баланс поживних речовин у ґрунтах. Так, від'ємний баланс азоту, фосфору та калію становить 100-120 кг/га щорічно. Середньорічний недобір сільськогосподарської продукції в перерахунку на зерно внаслідок зменшення внесення мінеральних добрив склав понад 18 млн. т. За даними Інституту агроекології та біотехнології, майже третина ґрунтів деградує через нестачу добрив. Якщо в Європі та США фермери вносять від 200-300 до 700-800 кілограмів мінеральних добрив на гектар, то в нашій країні - лише 10-15 кг. Це замало для підтримання родючості земель. Розораність наших полів складає до 70 відсотків, тоді як світова норма - від чверті до третини загальної площі. Зменшення родючості грунтів відбувається також через недотримання технологій вирощування рослинницької продукції, надмірного або недостатнього внесення мінеральних і органічних добрив, недотримання сівозмін, вирощування культур, що виснажують ґрунти.

Значне скорочення поголів'я великої рогатої худоби та свиней призвело до різкого зменшення внесення органічних добрив. На сьогодні, близько 70% виробництва м'яса та молока зосереджено в особистих селянських господарствах, які мають невелику кількість поголів'я: 1-2 голови великої рогатої худоби, 2-3 голови свиней. І саме ця категорія сільськогосподарських виробників є найбільш необізнаною з правилами заготівлі, зберігання та внесення органічних добрив. Гноєсховища в більшості випадків розміщені без врахування екобезпеки - не витримуються нормативи їх просторового розміщення та облаштування. В результаті втрачаються біогенні елементи та забруднюються нітратами підгрунтові води. За результатами вибіркового моніторингу колодязних вод вміст нітратів в них в 3-6 разів перевищує гранично допустиму норму.

Таким чином, на сьогодні питання екологічної безпеки в сільськогосподарському виробництві та сільській місцевості для України є досить актуальними. Проте, на державному рівні їм приділяється недостатня увага, що в першу чергу зумовлено відсутністю цілеспрямованого фінансування заходів з вирішення агроекологічних проблем у сільській місцевості. Але найголовніше - у суспільстві відношення до сільськогосподарського виробництва до цього часу є споживацьким. Тобто, до пріоритетів відноситься валове виробництво сільськогосподарської продукції, а не збалансоване - відповідно до потреб, можливостей та впливу на довкілля



Застосування агрохімікатів в Україні

Якісні вимоги до мінеральних добрив

На території України дозволяється використання тільки тих мінеральних добрив, які пройшли державну реєстрацію в установленому порядку та включені до "Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні". Однією із обов'язкових умов державної реєстрації та включення до "Переліку" є наявність позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи, обґрунтованого на підставі токсиколого гігієнічної оцінки небезпечності для здоров'я людини та середовища життєдіяльності і затвердженого Головним державним санітарним лікарем України.

Рівні небезпечних факторів при поводженні з мінеральними добривами не повинні перевищувати встановлених санітарних норм, а саме:


Таблиця 1. Гранично допустимі концентрації
важких металів та інших хімічних речовин у грунті та воді 
Важкі метали, елементи        ГДК  у  грунті,мг/кг        ГДК  у  воді,мг/дм3

Кадмій                        0,5*                         0,01
Кобальт                       5,0**                        1
Модібден                      н/в                          0,25
Миш'як                        2                            0,05
Мідь                          55.0*                        1.0
                              3,0**
Фтор                          2,8**                        1,5
Фтор водорозчинний            10                           н/в
Цинк                          55.0*
                              23,0*                        5
Свинець                       32.0*                        0.03
                              6,0**
Ртуть загальна                2,1                          0.0005
Хром Хрому (УІ) сполуки в     6                            0,5(Сг3+)
перерахунку на СгОз           0,05 (Сг6+)                  0.05(Сг6+)
Залізо                        н/в                          0.3
Нікель                        85,0*                        0.1
                              4,0**
Свинець + Ртуть               20,0+1,0*                    н/в
Сурма                         4,5*                         0.05
Калій хлорний                 560,0*                       н/в
Нітрати                       130.0*                       45.0
Ангідрид фосфору              200.0*                       5.0
Марганець                     1500.0*                      0.1
Ванадій                       150.0*                       0.1


Примітка:

1. н/в- нормативи відсутні
2. *    валова форма
3. **   рухома форма
Вплив добрив на склад рослин та здоров'я людей

Добрива значною мірою впливають на склад рослин та здоров'я людей чи тварин, що їх споживають. Наслідками, які шкідливо позначаються на здоров'ї живих організмів через застосування добрив, є:

" Надлишок нітратів у рослинах внаслідок внесення підвищених доз азотних добрив (120 кг і більше азоту на 1 га). Їхній вміст у сухій речовині може зростати від 23 до 601 мг/кг і більше.

" Порушення рівноваги мінеральних елементів у рослині, наприклад, високий вміст калію за низького магнію і натрію - одна із причин пасовищної титанії.

" Нестача в рослині будь-якого мінерального елемента, що може викликати тяжкі захворювання. Так, нестача фосфору призводить до стерильності тварин, а надлишок заліза - до зменшення його кількості.

" Низький вміст у рослинах вітамінів. Тварини, яким згодовують бідну на вітаміни зелену масу, хворіють на гіповітаміноз та інші захворювання.

Специфічною властивістю біологічно цінної продукції є її захисний ефект. Добрива можуть змінювати рівень деяких речовин, які виконують захисну функцію в організмі людини від речовин, що спричинюють захворювання.



Кількість для різних культур

Науково обгрунтоване співвідношення азоту, фосфору та калію при внесенні добрив під сільськогосподарські культури у середньому в Україні становить 1:0.9:0.8, але існують особливості співвідношень залежно від культур та грунтово-кліматичних умов.

Порушення рекомендованих співвідношень, з одного боку, зменшує позитивний вплив добрив на урожай (до 30%), погіршує якість його, а з другого - може призвести до негативних екологічних наслідків (при нестачі фосфору - до підвищення концентрації нітратного азоту в рослинах, ґрунтовому розчині та ін.).

Норми внесення добрив під кожну культуру розраховуються відповідно до потреб рослин та запланованого врожаю, з врахуванням. В таблиці наведено стандартні потреби в N_P_K відповідно до запланованого врожаю, зони вирощування та родючості грунту.





Обмеження зони каналів води та озер

Згідно статті 88 Водного кодексу України застосування та зберігання мінеральних добрив заборонено в прибережних захисних смугах ПЗС встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж води шириною:

для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів;

для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів.

Якщо крутизна схилів становить понад три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється. У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися.

З метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

" для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів;

" для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;

" для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися.

Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється:

1) розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;

2) зберігання та застосування органічних добрив;

3) влаштування літніх таборів для худоби;

4) влаштування гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.



Перелік використовуваних пестицидів

В Україні використовують пестициди трьох груп. До першої належать препарати рослинного, грибного і бактеріального походження, до другої -неорганічні препарати міді, заліза, до третьої - препарати промислового органічного синтезу: органічні сполуки хлору, фосфору, ртуті та інших металів.

Застосування пестицидів в Україні регламентовано законодавством. В 2003 році до Переліку дозволених пестицидів було внесено 492 препарати, діючу речовину яких представляють 219 хімічних сполук. Серед них:

Вуглеводні, спирти, феноли, прості ефіри, альдегіди, кетони, хінони;

Хлорорганічні сполуки;

Органічні сполуки фосфору;

Нітросполуки;

Аміни та солі четвертинних амонієвих солей;

Карбонові кислоти та їхні похідні;

Похідні вугільної кислоти;

Похідні карбамінової кислоти;

Похідні тіо та дитіокарбамінової кислот;

Похідні сечовини та тіосечовини, гуанідину;

Похідні урацилу;

Тіоли; сульфіди сильфони та їхні похідні;

Тіоціанати та ізотіоціанати;

Похідні сульфітної та сульфатної кислот;

Сильфонові кислоти та їхні похідні;

Похідні гідразину та азосполуки;

Гетероциклічні сполуки;

Органічні сполуки ртуті;

Органічні сполуки олова, кремнію, германію та свиню;

Сполуки миш'яку, сурми, вісмуту, заліза, бору;

Неорганічні пестициди.

В 2001 році Україна разом з 129 держав світу згідно з рішенням Програми Організації Об'єднаних Націй з навколишнього середовища підписала Стокгольмську конвенцію про стійкі органічні забруднювачі.

До переліку Конвенції внесено 12 токсичних сполук, так звана брудна дюжина. Це поліхлоровані органічні сполуки: пестициди - похідні циклічних дієнів, ДДТ, продукти багатогенного хімічного виробництва - гексахлорбензол, поліхлордифеніли та речовини, що ніколи не були цільовими сполуками синтезу - поліхлор-n-дибензодіоксини і бензофурани. Вони можуть надходити у довкілля як домішки до пестицидів та внаслідок перенесення повітряним і водним шляхом.

На даний час заборонено використовувати персистемні високотоксичні пестициди, особливо хлорорганічні.



Проблеми використання пестицидів

Одним з проблемних питань у регулюванні застосування пестицидів є використання фальсифікованих пестицидів та тих термін придатності яких скінчився.

За деякими даними, кількість фальсифікованих препаратів промислової упаковки становить до 20%, а дрібної фасовки до 50% пестицидів, які реалізуються в Україні.

Цього року на ринок України суб'єкти господарської діяльності поставили біля 14,4 тис. тонн пестицидів, що складає 96% від потреби. Реалізовано господарствам - біля 14 тис. тонн. Ситуація ускладнюється через скрутне фінансове становище багатьох сільськогосподарських підприємств, які доволі часто віддають перевагу дешевим препаратам сумнівного походження, а не справжнім, якісним. Підробки пестицидів завдають значного удару по екології, становлять загрозу здоров'ю людини та ще й, як наслідок, б'ють по кишені виробників сільськогосподарської продукції.

Українська асоціація захисту рослин наголошує на слідуючих проблемах, що притаманні сфері використання пестицидів:

- недотримання санітарних та екологічних вимог щодо зберігання, транспортування та використання пестицидів;

- відсутність необхідної документації, журналів реєстрації, отримання та використання засобів захисту рослин;

- порушення технологічних регламентів застосування пестицидів.



Обмеження зони каналів та озер

При обробках установлюються санітарно-захисні зони від меж оброблюваних ділянок до водних джерел: при наземному методі з використанням гранульованих форм пестициду - 300 м; обприскуванні - 500 м; при авіаметоді - 1000 м (до рибогосподарських водойм не менше 2000 м).

Розміри санітарно-захисних зон повинні погоджуватися з відповідними установами, що розробляють водоохоронні зони рік.

При необхідності (наявність спеціальних водоохоронних зон, особливостей рел'єфу місцевості, зон відпочинку та ін.) установи санітарно-епідеміологічної служби мають право збільшити санітарно-захисні зони в 2-3 рази.

Відповідними службами для охорони малих річок, а в окремих випадках для водостоків і водойм, встановлюється прибережна смуга водоохоронної зони шириною від 20 до 100 м, у якій забороняється застосування пестицидів, мінеральних добрив і інша господарська діяльність.





Правила для уразливих зон

1. Забороняється використовувати в санітарній зоні навколо рибогосподарських водоймищ ближче 2 км від існуючих берегів:

Інсектициди, акарициди, нематоциди: Альтекс 100, Альфагард 100, Актелік, Базудин, Бульдок, Волатон 500, Данітол, Демітан, Діазинон, Дурсбан 480, ДНОК, Кінмікс, Конфідор Максі, Лебайцид, Нурел Д, Неорон, Омайт, 30% з.п., Омайт, 57% к.е., Ортус, Пілармакс, Пілот 480, Політрин 200 ЕС, Пірінекс, Роталаз, Регент 25, Санмайт, Сонет, Сумі-альфа, Сумітіон, Талстар, Фуфанон, Ф'юрі, Циперон, Шерпа.

Біопрепарати: Фітоверм

Фунгіциди: Акробат МЦ, Бенлат, Блу Бордо, Вектра, Делан, Дерозал, Дітан М-45, Еупарен М, Корбель, Мікал, Полірам ДФ, Скор, Спортак, Феразим, Фольпан, Фундазол, Хорус 75 \Л/6, Шавіт Ф

Гербіциди: Агрітокс, Аценіт А 880, Бетанал Прогрес ОФ, Бітап ФД-11, Бромотрил, Бромотрил Р, Бурефен ФД-11, Бурефен Новий, Варта, Гвардіан, Глісол, Гоал 2Е, Дуал Голд, Зеллек Супер, Зенкор, з.п., Лендмастер, Мерлін 750, 2М-4Х, Піларпас, Старане, Стомп 330, Тарга, Тарга супер, Трефлан 240, Трефлан 480, Трофі 90, Ураган, Фуроре Супер, Харнес, Харнес Новий, Хвастокс 750, Хвастокс екстра 300, Херботреф.

2. Забороняється використання в санітарній зоні навколо рибогосподарських водоймищ ближче 1 км від існуючих берегів: Трифлурекс

З.Забороняється застосування гербіциду Голтікс на кислих грунтах при (рН< 5)

4. Забороняється використання на грунтах із розміщенням ґрунтових вод ближче 1 м від поверхні, у зв'язку з високою розчинністю у воді: Льонок

5. Застосування Фосфіду цинку, 80% дозволяється тільки в закритих приміщеннях працівниками спеціалізованих підрозділів профілактичної дезінфекції системи МОЗ України.

Зона санітарного розриву від населених пунктів, тваринницьких комплексів, місць проведення ручних робіт по догляду за сільгоспкультурами, водойм і місць відпочинку при вентиляторному обприскуванні повинна бути не менше 500 м, при штанговому і гербигації дощуванням - 300 м. При застосуванні аерозольних генераторів регульованої дисперсності санітарно-захисні зони повинні відповідати вимогам, зазначеним в інструкції для даного виду апаратури; обробка посівів у цих зонах допускається при напрямку вітру від населених пунктів і інших об'єктів, що підлягають санітарному захисту.



Законодавче забезпечення охорони довкілля

На цей час державна політика України щодо охорони довкілля, раціонального природокористування, необхідності екологізації господарювання законодавчо, теоретично в основному сформована. Верховною можна вважати постанову Верховної Ради України 2002 року "Основні напрями державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки", яка на тривалу перспективу окреслила шляхи дій та розв'язання екологічних питань в країні.

Достатньо повно окреслена можлива і потрібна природоохоронна діяльність в окремих сферах господарювання, прийняті такі основні державні акти:

Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"

(1991р.);

Закон України "Про охорону атмосферного повітря" (1992 p.);

Земельний кодекс (1992р);

Закон України "Про тваринний світ" (1993р.)

Лісовий кодекс (1994р.);

Кодекс про надра (1994р.);

Водний кодекс (1995р.);

Закон України "Про екологічну експертизу " (1995р.);



Закон України "Про відходи" (1998р.);

Закон України "Про рослинний світ" (1999р.);

Закон України "Про зону надзвичайної екологічної ситуації" (2000р.);

Закон України "Про захист населення і територій під надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру" (2000р.);

Закон України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" (2000р.).

ЗАКОН УКРАЇНИ "ПРО ПЕСТИЦИДИ І АГРОХІМІКАТИ" (1995 р.)



Міжнародні угоди з охорони довкілля, ратифіковані Україною

" ОБ'ЄДНАНА КОНВЕНЦІЯ, ВІДЕНЬ, від 05.09.97, ратифікована ЗАКОНОМ N1688-III від 20.04.2000, "Про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами"

" КОНВЕНЦІЯ, ОРГУС (Данія), від 25.06.98, ратифікована ЗАКОНОМ N 832-XIV від 06.07.99, "Про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля"

" КОНВЕНЦІЯ від 25.02.91, ратифікована ЗАКОНОМ N534-XIV від 19.03.99, "Про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті"

" БАЗЕЛЬСЬКА КОНВЕНЦІЯ вiд 22.03.89, про приєднання див. ЗАКОН N803-XIV від 01.07.99, "Про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням"

" КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ, ПОСТАНОВА від 29 березня 2000 р. N 574 "Про призначення компетентного органу та виділеного центру для виконання цілей Базельської конвенції про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням"

" КОНВЕНЦІЯ від 29.12.72, ратифікована 15.12.75, "Про запобігання забрудненню моря скидами відходів та інших матеріалів"

" КОНВЕНЦІЯ від 13.11.92, ратифікована 04.02.94, "Про захист Чорного моря від забруднення"

" Стокгольмська конвенція про стійкі органичні забруднювачі від 22.05.01

Україна до цього часу не ратифікувала Гьотеборгський протокол, а відповідно не є виконавцем рамкового кодексу ЕЄК ООН з ведення сільськогосподарської діяльності, яка сприяє зменшенню надходження нітратів (Фото 1).



  
   

м. Київ, вул. Суворова 9, к.111 тел. +380 (44) 451 44 56 office@dorada.org.ua