Ірина Кінас
Мені видається, що це особа, котра у своєму житті змогла все прийняти заради Христа,
чи це біль, терпіння, мучеництво, чи це радість і слава. Бути християнином взагалі, це значить стати на дорогу
постійного навернення. Не означає це бачити лише свої гріхи і мати одне на думці: їх позбутися. Зовсім ні. Це
означає більше: стати на шлях щоденного навернення та зростання у любові до Бога. Нерідко на заваді може
стати незнання того, ким Бог насправді є і ким для Нього є ми.
Якщо б я колись не досвідчила у своєму житті Божої любові, її ніжності та сили, яку вона
дає, то не знаю, чи змогла б зараз писати це все. Досвід Божої любові не є одноразовим моментом. Це стається
як найбільше відкриття у житті і стає найважливішим, тим, без чого я не була б щасливою. Щоб бути відкритим на
таку любов треба постійно молитися про відкритість серця, давати свідоцтво власним життям для інших людей.
Момент, коли я зрозуміла не лише розумом, але почуттями та вірою, що БОГ ЛЮБИТЬ,
неможливо забути. А далі - помітними стали прояви Його любові кожного дня, великі і малі. Хоча, як каже св.
Тереза з Лізьє, не може існувати поділу на менші чи більші чудеса, адже всі вони, з огляду на Того, хто їх дає, є
величними.