4 жовтня 2006 р. Луцьк. (16:00) Стадіон "Підшипник"
"Волинь": 1.Романенко (19.Голюк, 46; 52.Федорчук, 75), 2.Ковалюк (22.Рубцов, 46), 14.Птачик (38.Улітич, 67), 4.Донець (36.Ковальчук, 63), 5.Рибковський (37.Соловонюк, 55), 17.Остроушко (30.Дручик, 46), 40.Максимюк (11.Семиряк, 46), 3.Мельник (31.Кашуба, 46), 34.Кравчук (34.Сворак, 46), 13.Товкацький (20.Р.Степанов, 46; 27.Дикий, 84), 16.Алозі (15.А.Степанов, 46; Чабан, 84)
ФК "Пустомити": 1.Ілецьків, 2.Возний, 3.Білий, 4.Іванець, 5.Сороківський, 6.Романів (14.Лозінський, 46), 7.Шеремета (9.Лейбюк, 60), 8.Ільчишин, 9.Лейбюк (17.Коваленко, 46), 10.Слобода (13.Камінський, 46), 11.Малий
Голи: Товкацький (10, 14, 28), Алозі (25), А.Степанов (63), Сворак (66), Р.Степанов (76), Малий (78), Семиряк (83)

Через день після відповідального матчу проти сімферопольського "Динамо-Ігросервіса" луцька "Волинь" провела товариський матч з аматорською командою, що виступає в чемпіонаті Львівської області - ФК "Пустомити". Зазначимо, що головним тренером пустомитців є відомий в минулому гравець "Волині" та львівських "Карпат" Василь Іванович Леськів. У лучан не вистачало лише Тааві Ряхна, котрому надійшов виклик з національної збірної Естонії на матчі відбіркового циклу чемпіонату Європи. В складі гостей, як з'ясувалося, грали суто молоді гравці, більшості з яких ще не виповнилося й двадцяти. Але звичайно що у грі проти більш досвідченої "Волині" вони намагалися продемонструвати усе, на що здатні, аби гарно себе зарекомендувати. Й варто відзначити, що команда гостей виглядала дійсно непогано - діяла злагоджено, намагалася не затримувати м'яч в центрі поля і організовувати швидкі атаки. Та все одно, це не допомогло пустомитцям у грі проти більш досвідчених лучан.

Сам матч почався з атак гостей. Вже на третій хвилині Ільчишин накрутив на лінії штрафного двох захисників, але невдало віддав пас партнеру і Романенко без проблем заволодів м'ячем. Після цього волиняни "проснулися" й самі пішли в атаку. Однак невдовзі Птачик, ліквідуючи контратаку, не зумів втримати Малого, який вийшов сам на сам з голкіпером та пробив прямо у руки останньому. Надалі ініціатива остаточно перейшла до "Волині", а на додаток Романенко, користуючись затишшям у власних володіннях, виконував ще й половину функцій захисної лінії команди. А на 10-й хвилині господарі відкрили рахунок у грі. Товкацький отримав пас на хід, обвів оборонця, вийшов на побачення з воротарем й чітким ударом відправив шкіряного у ворота. За чотири хвилини Василь відзначився вдруге, коли на лінії штрафного відгукнувся на передачу Мельника, пройшов кілька метрів і з гострого кута пробив над голкіпером прямо у сітку - 2:0. Волиняни продовжували атакувати, у чому особливо відзначалися Алозі, Товкацький і Максимюк. Гості ж змогли знову наблизитися до воріт "Волині" лише в середині тайму, коли спочатку Слобода обікрав розслабленого Птачика й самотнім увірвався в штрафний майданчик, але пробив доволі слабо і прямо у руки гіпнотизуючого його Романенка. Потім з кута штрафного вистрілив Малий, але неточно.

Відповідь господарів була показовою. Після подачі кутового м'яч відлетів до Мельника, який потужно пробив з двадцяти метрів. І хоча голкіпер зреагував на цей постріл, проте на добиванні вправнішим був Алозі. За "традицією" з першого разу Майкл поцілив у стійку, а потім добив м'яч у ворота. Через три хвилини Товкацький у штрафному майданчику прийняв пас від Кравчука і гарним обвідним ударом відправив його у "дев'ятку". До перерви лучани продовжували атакувати й мали ще чимало нагод відзначитися, але ні Алозі, ні Кравчуку, ні Товкацькому забити ще хоча б гол так і не вдалося.

Після відпочинку Віталій Кварцяний, який, до речі, був й головним арбітром звітного поєдинку, випустив на поле цілу когорту "молодих й перспективних", надавши, таким чином, шанс проявити себе гравцям найближчого резерву. Однак, разом з цим гра "Волині" на певний час втратила чіткість та агресивність, тому поки молоді футболісти призвичаювалися до її ритму, на полі за великим рахунком панувало затишшя. Сколихнув його Андрій Степанов, який на 63-й хвилині справа увірвався в штрафний і потужно пробив у дальній від голкіпера кут. За кілька хвилин Кашуба віддав націлену передачу на активного Сворака і останній, пройшовши кількох захисників, також влучно пробив з десяти метрів - 6:0.

Хоча після цього "Волинь" і забезпечила собі доволі вагому перевагу, атаки не стихали з боку обох суперників. Пустомитці намагалися забити гол престижу, а лучани просто не могли грати повільно, бачачи прямо на полі свого тренера. До слова, якість роботи "рефері" Кварцяного була доволі високою. Волинський "коуч" доволі рідко вдавався до зупинки гри й давав змогу гравцям продемонструвати справжній чоловічий футбол - з належною боротьбою, високими швидкостями та самовіддачею. Зрештою, сьомий гол влетів у ворота гостей на 76-й хвилині після того як воротар зреагував на черговий прорив і постріл Сворака, але на добиванні прямо по центру виявився Роман Степанов, який в один доторк відправив м'яч у сітку. Після цього швидка контратака гостей нарешті принесла успіх і їм - після удару Лозінського Малий з метра підправив м'яч у ворота. Але і цей гол не став останнім. Спочатку гарний удар Романа Степанова з одинадцяти метрів потягнув голкіпер, а на 83-й хвилині Кашуба діагональним пасом знайшов у штрафному пустомитців Семиряка, котрий і поставив крапку - 8:1.

Після матчу ми попросили прокоментувати гру головного тренера гостей Василя Леськіва:
- Що можна казати, якщо аматорська команда грала проти команди майстрів. "Волинь" мені дуже сподобалася - хороший колектив, на ходу. Позавчора я переглянув матч лучан проти "Динамо-Ігросервіса", де "Волинь" справді була кращою. Крім того, раніше мав розмову й з тренерами ФК "Львова", який також у Луцьку поступився з рахунком 1:3, і львівські фахівці також відзначили файну гру волинян. Ну і звичайно, що я добре знаю Віталія Кварцяного, як мудру людину і граного фахівця, який знає, що робить і вміє працювати.
Наша команда виступає в чемпіонаті Львівської області і на даний момент ми посідаємо п'яте місце. Проте, основу складають гравці 1987-89 років народження, випускники різноманітних місцевих футбольних шкіл. І я постійно повторюю своїм підопічним аби вони намагалися вдосконалюватися, повністю викладалися на полі. Тоді їхню гру зможуть побачити і оцінити більш потужні команди, від яких може надійти запрошення щодо продовження уже професійної футбольної кар'єри. Такі матчі, як сьогодні, корисні для нас як в плані самовдосконалення, так і з точки зору демонстрації перспектив нашої молоді для сильніших команд. І якщо комусь з футболістів ФК "Пустомити" надійде запрошення від професійного клубу, я сам із задоволенням скажу такому гравцю: "гарних успіхів".