У Києво-Печерській Лаврі у Ближніх печерах археологи виявили стародавній фундамент храму XI століття, фрагменти гончарного посуду XIII-XV століть, а також порожній склеп споруди XIX століття, про який раніше ніхто не здогадувався. Продовжувати розкопки вирішили не раніше березня-квітня.

Цінні артефакти виявили під час ремонтно-земляних робіт поблизу Хрестовоздвиженської церкви. Археологи з'ясували, що весь майданчик перед церквою - це штучна тераса, яку підпирає стіна, побудована в XVIII столітті.

На глибині півтора метра перед входом в Ближні печери виявили шар цегляної крихти, змішаної з вапняним розчином, - це залишки сміття після будівництва самої Хрестовоздвиженськой церкви в XVIII столітті. Ще трохи глибше знайшли фрагменти глиняного посуду другої половини XIII-XV століть, а під ними - і матеріали, датовані XII століттям.

На глибині двох метрів археологи наткнулися на шар деревного вугілля, тобто пожарище. З'ясувалося, що з цього ж «горілого» шару походять знайдені тут же фрагменти глиняного гончарного посуду другої половини XI ст, а ще нижче в засипаній піском стародавній траншеї знайшли залишки фундаменту ще ранішої споруди.

На підставі цього учені зробили сенсаційний висновок: слід пожежі - це знамените розграбування монастиря військами половецького хана Боняка в 1096 р, а те, що знайдене в траншеї - підніжжя найдавнішого в Лаврі і дотепер невідомого храму, в якому міг молитися сам Ярослав Мудрий.

- Під час ремонту каплиці, яка похилилася, перед Хрестовоздвиженською церквою знайшли невідомий склеп, збудований у XIX столітті, - розповів скарбник Лаври, отець Варсонофій.

- Цікаво, що склеп повністю готовий, але в нім так нікого і не поховали. Можливо, наступного року після завершенню археологічних розкопок ми зробимо це місце доступним для прихожан, - додав монах