This version of the page http://feeds.com.ua/Fanex/ (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2007-01-10. The original page over time could change.
FEEDs » Fanex

Feeds

2038 items (0 unread) in 40 feeds

Personal
  • LaSet
  • Andyway
  • Shostak
  • Volodymyr Pavlyuk
  • Vedeney
  • Vitaliy
  • Andriy Rushchak
  • Column
  • Sashko Kravchuk
  • Archer
  • Nick-Vacula
  • Dyn
  • Fanex
  • Roman's Blog
  • kleinluchsküche
  • felissy
  • Almanac
  • Yurko Koretniuk
  • Electric
  • Dorian
  • Ribel
  • Аванпост
  • Липовик
  • Offtopilot
  • FireON
  • Mixa-Blog
  • Французька булка
Blogosphere
  • BlogoBig
Entertainment
  • KinoBlog
Business
  • Management
IT
  • IT ridne.net
  • LINUX-blog
  • Nadia Balovsyak
Music
  • Classic Music
Auto
  • Cars World
Other
  • Hip
  • Omo
  • TET-A-TET
  • Prosfora
  • Dyvosvit

Fanex

  • Крістофер Паоліні. Ерагон.

    Posted: January 9th, 2007, 2:18pm EET by Fanex

    Врешті-решт дочитав книгу Крістофера Паоліні, за якою знято однойменний фільм. Хочу поділитись враженнями, котрі доволі розбігаються, порівняно з враженнями valcury
    http://valcury.livejournal.com/42951.html

    Перш за все, книга мені здалася великою компіляцією - в ній одразу видно, де Джордан, де Толкін, а де Урсула ЛеГуін.
    Тема “простого сільского парубка”, котрий неждано-негадано зривається з місця і подорожує тікаючи від поганців стала штампом ще на момент написання. На цей раз ГПГ не тікає від назгулів/мурдраалів, а навпаки женеться за ними, щоб наздогнати та помститися. Тема вербальної магії, основаної на справжній мові, на котрій неможливо брехати, була описана пані Урсулою в свому епічному творі, тож також немає нічого нового. Мудрий сенсей, котрий подорожує з героєм, і котрий навчає зеленого новачка з якої сторони тримати меча - це теж зустрічається мало не в кожній першій книзі.

    Є деяка кількість хлопчачої наївності, наприклад, коли підступний Гальбаторикс наніс Доброму Вершнику “заборонений удар в пах”, є затягнутість деяких епізодів, є і роялі в кущах, а вже про назви та імена героїв та місць я вже не кажу. Але як для 15-річного автора, це дуже непоганий дебют, читав я й більш маститих авторів, твори яких не зможуть рівнятися за цікавістю з цією книгою.

    З приводу паралелей з фільмом.
    1. В книзі ГПГ не такий клінічний ідіот, як в фільмі. Навпаки, він доволі розважливий юнак: “Не хочу до варденів, бо боязно сваритись з Гальбаториксом, але і до нього на службу не хочу”. Наз… разаків він взагалі хотів не зарубати, а тихенько нагнати та застрелити з лука, яким володів непогано, часто їздив на полювання.
    2. Гальбаторикс - не скажений злий король, котрий хоче всіх вбити і один залишитись. Він править імперією вже 200 років, править непогано. Але на момент книги він почав використовувати орків/троллоків/ургалів - на чому й прогорів.
    3. Бром героїчно загинув не підставляючи себе під списа, а затуливши від кинжала, а затулив він тому що був зі зв’язаними руками.
    4. Вардени не такі вже й хороші, так собі вардени, лицарями добра їх назвати важкувато.
    5. Вардени живуть в місті, що збудували гноми, а не в халупах, як у фільмі.

    Можна продовжувати й продовжувати.

    Втім ця книга не стала і не стане моєю улюбленою, але наступні дві частини я прочитаю обов’язково, тільки в електронному вигляді, бо тратити свої гроші все ж таки не варто.


    Delete
  • Таймшіфт.

    Posted: January 7th, 2007, 9:10pm EET by Fanex

    Було нещодавно - йду вулицею, думаю про своє (про зубного лікаря - йшов саме чистити зуби від каменю), до мене підходить чувак:

    - Братишка, не подскажешь, какой сегодня день?
    - П’ятниця, п’яте січня.
    - Спасибо!

    Для когось новий рік вдався.


    Delete
  • Крістофер Паоліні. Ерагон.

    Posted: December 23rd, 2006, 5:26pm EET by Fanex

    В “Бібліотеці старого чарівника” з’явилася книжка Крістофера Паоліні “Ерагон”. Завантажив на КПК, буду читати.

    Цю книгу я буду читати тільки для одного: щоб зрозуміти, хто винен, автор, режисер чи обидва.

    Книга маленька, прочитаю скоро. Коли прочитаю, відпишусь.


    Delete
  • Ерагон. Ерегований драгон.

    Posted: December 22nd, 2006, 8:49pm EET by Fanex

    Нещодавно подивився фільм “Ерагон“, що йшов в найближчому кінотеатрі. Відсутність російськомовних сеансів дозволяла мені виконати свою обіцянку щодо відвідин кінотеатру, а жанр фільму тішив мою схильність до фентезі. І я не пожалкував!

    Увага, в середині не тільки страшні спойлери, але й переказ сюжету. Не дивіться!

    Давним-давно, в дальокой-дальокой галакті… в дальоком каралєвствє з мелодичною назвою АЛАГЕЗІЯ був мир та справедливість. Цю справедливість було забезпечено великими СТРАШНИМИ ДЯДЬКАМИ на ДРАКОНАХ, що звались ЛИЦАРЯМИ. Але один із ЛИЦАРІВ не захотів нести добро і справедливість, а хотів роздавати ФІГУРНИХ ПІЗДЮЛЄЙ, тому що він в душі був ПОГАНИМ ПАРУБКОМ, завдяки тяжкому дитинству та імені ГАЛЬВАТОРИКС. Він хитро підмовив одних ДЖЕДАЇВ, щоб вони підступно напали на інших, тому в АЛАГЕЗІЇ почали панувати ПОДАТКИ, БЕЗЗАКОННЯ, щури та ГАЛЬВАТОРИКС. В результаті бійки було винищено всіх ДЖЕДАЇВ, хто не перейшов на ТЕМНУ СТОРОНУ. Тих хто перейшов було також винищено, але випадково. У перші помічники ГАЛЬВАТОРИКС взяв собі ТЕМНОГО ЧАКЛУНА котрого звали ДУРЗА.

    ДУРЗА: Ваша величність, якщо ви хочете бути ПОГАНИМ ПАРУБКОМ, вам необхідно збудувати собі СТРАШНИЙ ЗАМОК.
    ГАЛЬВАТОРИКС: А як щодо м’якенької подушечки на троні?
    ДУРЗА: Нє, тільки чистий граніт, інакше ви не зможете робити СТРАШНІ ЗЛОДІЯННЯ.

    ГАЛЬВАТОРИКС будує варіант ТЕМНОЇ ЦИТАДЕЛІ, яка відрізняється від типового проекту лише меншим художнім смаком. В нього псується характер і він починає ПРИГНІЧУВАТИ та ОБЕЗДОЛЮВАТИ жителів АЛАГЕЗІЇ. Задля цього він набирає селян в свої ТЕМНІ ЛЕГІОНИ, що дуже не подобається повстанцям-патріотам.

    ЗАБАЦАНЕ СЕЛО, що знаходиться на узбіччі АЛАГЕЗІЇ, по ньому марширують колони СОЛДАТ, і хапають всіх парубків призовного віку.

    СТРАШНИЙ СОЛДАТ: Ну шо, пацанчік, пайдьом в москалі!
    СЕЛЮК: Ні-і-і-і-і, в мене клишоногість, енурьоз та ОРЗ!
    СТРАШНИЙ СОЛДАТ: Ти забашляв замало грошей у воєнкоматі, а ну гайда в піхоту смертоносну, в наші легіони темні!

    ЗАМОК ГАЛЬВАТОРИКСА, холодно, темно, декоратори задля відтворення ПРИГНІЧУЮЩОГО ІНТЕР’ЄРУ вивалили два камази бутового каменю замість трону. Силуети ГАЛЬВАТОРИКСА та ДУРЗИ на фоні великої і зловісно-червоної МАПИ АЛАГЕЗІЇ. В ГАЛЬВАТОРИКСА невдоволений вираз обличчя - від холодного граніту трону в нього геморой, судоми а також болить поперек.

    ГАЛЬВАТОРИКС: Повстанці нахабні попиздили мій камінець красівий, а ну ДУРЗА, катай та відбери той камінець синенький.
    ДУРЗА: Але ж вони вже скачуть у СТРАШНОМУ ЛІСІ, та й пізно вже сьогодні.
    ГАЛЬВАТОРИКС: Я дуже ЗАСМУЧЕНИЙ без камінця. Не спиться без ПРЄЛЄСТІ.
    ДУРЗА: Ну добре, тільки задля ЗЛОЇ СПРАВИ.

    Закинута СТЕЖКА в СТРАШНОМУ ЛІСІ, по ній скаче ельфійська принцеса АРІЯ з двома супутниками-повстанцями.

    АРІЯ: Щось не страшнувато тут мені, КІПЄЛОВ, де ти?
    СУПУТНИКИ: помирають від стріл ЧЕРВОНИХ УПИЗДНІВ.
    ДУРЗА: Приїхала ти дівчинка, вже не допоможуть тобі ані КІПЄЛОВ, ані сам КНЯЗЬ ІГОР. Віддай камінь! [кастить спелл СТРАШНЕ ВОГНЯНЕ КОГО, страшне вогняне коло оточує галявину]
    АРІЯ: Як не дістанеться мені, не дістанеться нікому [кастить спелл ТЕЛЕПОРТ, камінь зникає].

    В цей час в іншій частині лісу до оленя підкрадається ЗВАБЛИВИЙ ПАЦАНЧИК. В нього в руках ЛУК, котрий зроблено за рецептом КНЯЗЯ ГВІДОНА, з підручних матеріалів. ПАЦАНЧИК цілиться в оленя. Гуркіт, вогонь, замість смачної вечері з’являється СИНІЙ КАМІНЬ. Олень тікає.

    ПАЦАНЧИК: От шкода що не вцілив я в того оленя, в котрого стегенця були такі звабливі, а кожен погляд на нього нагадував смачну печеню. Та це фігня, в мене є великий камінь, котрий я обміняю в РІЗНИКА на м’ясо.

    ДУРЗА до АРІЇ: Де камінь?
    АРІЯ: Де треба. І ваапщє, я дівчина скромна, з незнайомими мужчинками не розмовляю.
    ДУРЗА: А я тебе закатую і ти мені все розповіси!
    АРІЯ: Ти призначаєш побачення?
    Вмирає.

    Ранок, ЗАБАЦАНЕ СЕЛО, по ньому марширують ТЕМНІ ЛЕГІОНИ. В магазині РІЗНИК зловісно гострить ножі. Заходить ПАЦАНЧИК:

    ПАЦАНЧИК: Дай м’ясця смачненького!
    РІЗНИК: А гроші в тебе є?

    ДЖОРДЖ ЛУКАС: Марк, а пацанчік на тебе схожий.
    МАРК ХЕМІЛ: Ага, рідна кровиночка, тільки в його віці я вже різав імперських десантників, а воно навіть поцілити з п’яти кроків в оленя не може, не те що зробити йому ФОРС ПЕРСУЕЙД.

    ПАЦАНЧИК: Грошей нема, але є ЗАГАДКОВИЙ СИНІЙ КАМІНЬ.
    РІЗНИК: Ти де його поцупив?
    ПАЦАНЧИК: В СТРАШНОМУ ЛІСІ, де я полював на оленя, і мені за це загрожує страта, тому я вибовкую це першому-ліпшому другорядному персонажу, щоб ТЕМНІ ЛЕГІОНИ могли тебе піддати тортурам і щоб ти міг вказати потім на мене. [до залу] І взагалі, мене звати не ПАЦАНЧИК, а АРАГОРН!
    ВІГО МОРТЕНСЕН: Для того щоб стати АРАГОРНОМ, будь-ласка пофарбуй волосся в темний колір, і відрости неголеність.
    ПАЦАНЧИК: Добре, нехай я буду ЕРАГОНОМ, це звучить навіть еротичніше і співзвучно зі словом ДРАГОН.

    Обійстя ЕРЕГОНА, до нього з ніжними братніми обіймами підходить братик РОРАН. Довга сцена сповнена ніжності.

    РОРАН: Слухай, а давай-но пофехтуємо дрючками, а потім підемо копати картоплю, маю тобі щось сказати.
    ЕРЕГОН: Зачекай, давай ще обіймемось.

    Грядка КАРТОПЛІ, на котрій сапають РОРАН та ЕРЕГОН. По картоплі повзе КОЛОРАДСЬКИЙ ЖУК.
    РОРАН: Піду я з села, бо не хочу в москалі.
    ЕРЕГОН: В тебе є інший?

    Сіновал ДЯДЬКА ЕРЕГОНА.
    ДЯДЬКО: Куди подівся РОРАН?
    ЕРЕГОН: Я знайду собі БІЛЯВУ ПРИНЦЕСУ схожу на РОРАНА, тільки не таку дебелу.

    СИНІЙ КАМІНЬ лускається, з нього вилазить ПЕРНАТЕ СТВОРІННЯ.
    ЕРАГОН: Мені здавалось що в драконів повинна бути луска? Хочеш молочка!
    ПЕРНАТЕ СТВОРІННЯ розливає молоко.
    ЕРАГОН: Більше не дам! Жери сіно!
    ПЕРНАТЕ СТВОРІННЯ з огидою дивиться на сіно, ловить щура, з’їдає і задоволено вилизує собі дупу.
    ЕРАГОН: Добре, хоч питання харчування не стоїть.

    Корчма. Сидять СЕЛЮКИ, трохи осторонь сидить ДЖЕРЕМІ АЙРОНЗ, котрого СЕЛЮКИ називають БРОМОМ. Нишком підкрадається ЕРАГОН.
    СЕЛЮКИ: Хуйово стало жити!
    БРОМ: Це із-за того що немає ДРАКОНІВ. Вони роздавали ПІЗДЮЛІНИ СПРАВЕДЛИВОСТІ поганим хлопцям.
    ЕРАГОН: О!
    ТЕМНІ ЛЕГІОНЕРИ: Хто буде багато базікати, отримає ПІЗДЮЛІНИ СПРАВЕДЛИВОСТІ просто зараз.

    ТЕМНА ЦИТАДЕЛЬ, в еротичній позі розіп’ято тіло АРІЇ.
    ГАЛЬВАТОРИКС: Де камінь?
    ДУРЗА: Не знаю!
    ГАЛЬВАТОРИКС: А спитати в АРІЇ?
    АРІЯ: Та я ж померла, невже у вас нема нічого святого!
    ДУРЗА кастить спел, в містичному трансі він бачить ЗАБАЦАНЕ СЕЛО та ЕРАГОНА, котрий запускає драгончика в перший політ.
    ГАЛЬВАТОРИКС: В нас вдосталь часу щоб закатувати АРІЮ насмерть! Поки драгон виросте….
    СТІВЕН ФАНМАЙЕР: В наш бюджет закладено лише СТО МІЛЬЙОНІВ, і це не серіал, а трилогія.
    Злітаючий ДРАГОН миттєво зростає до дорослих розмірів, і виявляється дівчиною САПФІРОЮ.
    ЕРАГОН: Ніфіга ж собі!

    ДУРЗА, до ЧЕРВОНИХ УПИЗДНІВ: Вбийте пацана та усіх кого зустрінете.
    ЧЕРВОНІ УПИЗДНІ: Сьогодні не наша черга, ми будемо скаржитись в профспілку!
    ДУРЗА: Добре, я начаклую ЧОРНИХ УПИЗДНІВ.

    ЧОРНІ УПИЗДНІ в оскаженінні піддають тортурам РІЗНИКА і вбивають ДЯДЬКА ЕРАГОНА.

    ЕРАГОН: Пиздець.
    БРОМ: Треба тікати. Давай спалимо село, щоб замісти сліди!
    Палять село.

    ДУРЗА: Тепер я відправлю ЧЕРВОНИХ УПИЗДНІВ.
    Підходить до голови ЧЕРВОНИХ УПИЗДНІВ та катує їх ватажка.
    ВАТАЖОК: За що?
    ДУРЗА: Таким чином я показую свою ТЕМНУ СУТНІСТЬ.

    БРОМ: Тепер приєднаймося до повстанців.
    ЕРАГОН: Я мушу зробити якийсь безглуздий вчинок!
    Йде в найближче село за хлібом і зустрічає ВОРОЖКУ.
    ВОРОЖКА: Я в трансі бачу що ТОБІ ДАДУТЬ ПІЗДЮЛЄЙ.

    Приходять ЧЕРВОНІ УПИЗДНІ. Хочуть дати піздюлєй, але ЕРАГОН стріляючи з лука застосовує МАГІЮ.
    ВСІ: Ніфіга ж собі!

    Галявина лісу.
    ЕРАГОН: Слухай, а що то було?
    БРОМ: То МАГІЯ. Щоб застосувати магію, треба вчитись у ПТУ, або просто говорити НА ЕЛЬФІЙСЬКІЙ мові.
    ЕРАГОН: А як буде на ельфійській ПИЗДЕЦЬ ВОРОГАМ?

    ЗЛОВІСНА ЦИТАДЕЛЬ.
    ДУРЗА: [кастує спелл ЕРОТИЧНИЙ СОН] Якщо гора не йде до Магомета…

    ЕРАГОН: В мене був ЕРОТИЧНИЙ СОН. Я йду рятувати принцесу.
    БРОМ: Не йди, праатівний!

    ЕРАГОН прокрадаєтся в ТЕМНУ ЦИТАДЕЛЬ.

    ЕРАГОН: АРІЯ, я врятую тебе!
    АРІЯ: Ти що, дурний?

    ДУРЗА: Я вб’ю тебе і згвалтую принцесу! [кастує ЖБУРНУТИ СПИСА]
    Спис летить прямісінько в ЕРАГОНА.
    Невідомо звідки вискочивший БРОМ в довгому героїчному стрибку затуляє ЕРАГОНА своїм тілом.
    БРОМ: Пратівний, знайди повстанців, і наваляйте піздюлін ПОГАНИМ ХЛОПЦЯМ. І візьми цей меч, пофарбований в червоне.
    Простягує великий декоративний меч з синім скельцем в ручці та лезом що недбало пофарбоване в червоний колір.

    ЕРАГОН знаходить ПОВСТАНЦІВ, там йому і дракону видають геройський обладунок і відправляють вбивати ДУРЗУ.

    ЕРАГОН: А звідки в вас драконячі лати?
    ПОВСТАНЦІ: Ми працювали всю ніч.
    ЕРАГОН: Стахановці?

    ЕРАГОН сідає на САПФІРУ і палить всі ТЕМНІ ЛЕГІОНИ драконячим вогнем.
    ДУРЗА начаровує СТРАШНОГО ДРАКОНА. Він дуже ЧОРНИЙ з страшенними залізними щелепами і злим поглядом.

    САПФІРА: Пиздець.
    ЕРАГОН: Пиздець.
    ПОВСТАНЦІ: Пиздець.
    СТІВЕН ФАНМАЙЕР: А ніфіга й не пиздець!

    Запекла бійка в небі, в результаті якої САПФІРУ загризають, але ЕРАГОН встигає ширнути ПОФАРБОВАНИМ МЕЧЕМ в лівер ДУРЗИ.

    ДУРЗА: Я не можу вмерти, це тільки перший фільм трилогії!
    СТІВЕН ФАНМАЙЕР: Ти другорядний персонаж.

    Табір повстанців.
    ЕРАГОН: САПФІРА помирає!
    ПОВСТАНЦІ: Фігня, ми перемогли!
    САПФІРА: Але як ви зробите ще дві частини без дракона?
    ЕРАГОН: Ти одужаєш!
    СТІВЕН ФАНМАЙЕР: Скажи це ельфійською!
    САПФІРА одужує.

    ТЕМНА ЦИТАДЕЛЬ, ГАЛЬВАТОРИКС оскаженіло рубає зловісну червону мапу АЛАГЕЗІЇ. За нею приховано нового дракона. Це символізує собою те, що ЗЛО остаточно не переможене і будуть ще дві частини фільму.

    ТХЕ ЕНД.


    Delete
  • Gmail+Opera=

    Posted: November 10th, 2006, 6:26pm EET by Fanex

    Користуюсь Оперою 9. Змінив сьогодні провайдера. За кілька родин роботи кудись пішло понад 80 (вісімдесят!) мегабайт. Це при тому, що я не качав в інтернеті нічого! Тільки браузер у фоні та відкрита сторінка гмила. Почали розбиратись куди воно поділося, зізвонився з провайдером… Виявилось, що падлюка-опера, і гмил - то постійне відсилання туди-сюди пакетів, при чому їх дуже багато, справжнє бомбардування. Спробував вогнелиса - нормально. Почав дивитись, виявилось, що інтерфейс гмила “стандартний із чатом” - то корінь зла. Експеримент коштував мені 10 гривень сьогодні, і хтозна скільки грошей раніше. Переставив інтерфейс в “стандартний без чату”, пальот нармальний.


    Delete
  • Daemon Tools

    Posted: November 1st, 2006, 2:26pm EET by Fanex

    Давно, хоч і епізодично використовую емулятор cd Daemon Tools. Але кожен раз, коли я використовую цю програму, я з огидою дивлюсь на іконки в треї. Сьогодні, в черговий раз глянувши на іконки, я вирішив: а чому б не взяти ситуацію в свої руки? До того ж іконки можна вільнісінько міняти, підклавши їх в каталог “icons” програми. Кілька хвилин роботи мишкою в Xara і вуаля:

    Скачати іх можна тут.


    Delete
  • Дверцята

    Posted: November 1st, 2006, 10:46am EET by Fanex

    В моїй домівці зараз повний бардак, в зв’язку з ремонтом. Річард (сволота сіамська) мається дурнею, бо його не пускають на кухню. Крім звичайного гарчання з конячим топотом та барабанення лапами по дверцятам шафи, він навчився відчиняти дверцята тумбочки в прихожій. Та нехай би просто відчиняв, але ж він відчиняє, вигрібає з однієї полички взуття і залазить туди, тільки вуха та писок стирчать. Поведінка загадкова, хоча барабанний дріб на дверцятах шафи загадковіший.

    Результатом котячої діяльності стало те, що дверцята підв’язані шворочкою, щоб кіт не міг відчинити.


    Delete
  • Вибрики природи. Не кіт.

    Posted: October 25th, 2006, 3:32pm EEST by Fanex

    Вгадайте, що то таке жовте? Підказка: не наколотий апельсин.


    Delete
  • Вісім життів.

    Posted: October 14th, 2006, 9:27pm EEST by Fanex

    Сьогодні з Льолькою та подругою Наталкою відвідали магазин Jysk що на південно-західному. Оля пішла купити якихось харчів в Фуршет, а я справив Наталці компанію на перекурі.
    Почули пронизливе нявчання, з-під коліс припаркованого поруч зі входом Mitsubisi Outlander (прихована реклама!), з довгої чорної мордочки на нас дивилися два великі сіро-блакитні ока. Я покликав кота, простягнув руку. Кіт довірливо підійшов та почав тертись об руку. Одразу було видно, що тварина свійська, довірлива, але дуже-дуже худа. Мимольотний погляд під хвіст показав що то хлопчик (та ще й який!). Судячи з розмірів (кота, а не того самого), це майже кошеня, 6-8 місяців, хоча можу помилятись, може він старший та голодніший. Брудний, худий, з довгими чорними вухами, але дуже гарний кіт, сіамського забарвлення - серце ставало від жалості.
    Миттєво було розшукано Льольку, пішли дивитись на кота. Було виявлено що у хлопчика щось з вухами, схоже на вушного кліща. Я вирішив брати таксо та везти його до знайомого ветеринара, на огляд. Я не знав що робити, куди потім дівати кота, в мене дома є вже Річард, але залишити тварину напризволяще навіть не спало на думку. Я планував відгодувати тварюку та й віддати в хороші руки через газету безкоштовних об’яв.
    Взяли таксі. Я кота віз в руках, кіт вів себе дуже неспокійно, постійно крутився, постійно тихенько нявкав, не зупиняючись робив “топотушку”, навіть разів з десяток мене ніжно кусав за руку. По дорозі придумав йому ім’я - Юська, від назви магазину Юск. Приїхали до дому Миколи Григоровича, ветеринара. Він подивився кота, вколов в нього три уколи, подивився в вуха, сказав що це справді вушний кліщ. Думка їхати додому з новим котом одразу відпала - не хотілося заразити свого рідного Річі. Мамі кота не віддаси - в неї і так є кішка, та постійно товчуться вдома двоє приблудних котів. Брат Юра ще не переселився в південно-західний район в квартиру батьків. Чи може переселився? Набираю його номер, питаю, чи ти вже переселився і чи не хочеш дуже гарного сіамського кота? Він відповів що дійсно, переселився і одразу без ввагань погодився на тварину. Ми взяли таксі, поїхали в південно-західний, до Юри додому. Вдома в Юри було із посуду лише три келихи для пива і одна чашка для чаю. Більше ніякого посуду не знайшлось. Врешті-решт знайшли дві кришталеві попільнички, в одну насипали трохи сухого корму, в іншу налили води. Кіт почав їсти, він їв ті зернята віскасу не розжовуючи, жадібно, неначе не їв цілий тиждень (а хто зна скільки він дійсно не їв). Щоб не зробити котику зле, ми обмежили його раціон однією маленькою тарілочкою (попільничкою!) кітікету, залишивши вдосталь води, а самі пішли пити пиво та поздоровлювати братика з новосіллям.

    Я думаю що кіт втратив одне життя з своїх дев’яти, те життя померло голодною смертю. Залишилось вісім. Я думаю кіт гідно ними скористається.

    P.S. Виникла колізія. З давніх давен Юру ми в сім’ї називаємо Юською, на польський кшталт. Новий кіт теж Юська, але на датський манер. Як тепер їх розрізняти?

    P.P.S. Коли дописував ці рядки, за вікном почав бухати салют. Бухав хвилин десять, поруч і був дуже гарний. Непогане завершення напруженого дня.

    P.P.P.S. Юська старший після візиту до нього в гості відвідав мене. Ми з Олею почали копирсатись в “закромах родіни” та надавали йому посуду, чашок, каструльок, ножів (жадібний Юра зажав п’ять копійок і дав лише одну), пательню, відеомагнітофон і телевізор. Для нього цей кіт теж був дуже вдалим


    Delete
  • Позитивна реклама.

    Posted: October 6th, 2006, 9:50pm EEST by Fanex

    Крокуючи вулицями міста Черкаси, наштовхнувся на приклад позитивної реклами, що влучно цілить в потенційного клієнта. Браво, товарищі рекламісти, нам набридли натяки, ми любимо щоб реклама була більш прямолінійною!

    Під катом - в деталях.



    Delete
← Dyn Roman's Blog →