- Хранителі державної скарбниці
- Нідерланди та ЕВС
- Євро
- Європейське об’єднання
1. ХРАНИТЕЛІ ДЕРЖАВНОЇ СКАРБНИЦІ
Перед початком свого правління кожен новий кабінет міністрів оголошує плани на майбутні чотири роки в так званій “урядовій угоді” (regeerakkord). В ній зафіксовані домовленості про бюджетну політику. Бюджетна політика цілком визначається домовленостями про використання державних фінансів. Головну відповідальність за бюджетну політику Нідерландів несе Міністр фінансів.
Кожен рік в День принців, третій вівторок вересня, Королева промовляє “Тронну промову”. В ній викладаються основні напрямки політики уряду на майбутні роки. Після цього Міністр фінансів вносить на розгляд Другої палати Генеральних Штатів державний бюджет. Державний бюджет складається з бюджетів всіх департаментів.
Більша частина державних витрат оплачується з податкових надходжень. Другим джерелом державних прибутків є, зокрема, виручка від продажу природного газу. З моменту входження Нідерландів до Економічного та Валютного Союзу (ЕВС) поняття державного боргу та бюджетного сальдо трактуються як ЕВС-борг та ЕВС-сальдо.
Держава не може витрачати кошти просто так. Перед тим як будуть здійснені ті чи інші витрати, має бути виконана жорстка схема від підготовки до визначення відповідальності. Весь, так званий, бюджетний процес включає в себе, таким чином, етапи підготовки, представлення, затвердження, виконання, контролю та визначення державної фінансової відповідальності.
2. НІДЕРЛАНДИ ТА ЕВС
Валютна політика країн, що входять до ЕВС, визначається Європейським Центральним Банком (ЄЦБ). Головним завданням ЄЦБ є забезпечення стабільності цін в країнах, що використовують євро (в єврозоні), завдяки чому підтримується купівельна спроможність європейського споживача. ЄЦБ разом з національними центральними банками формує Європейську систему центральних банків (ЄСЦБ), які здійснюють спільну валютну політику. Значна доля операційних функцій в рамках Європейської системи центральних банків виконується децентралізовано. Мова йде при цьому про здійснення частини валютної політики, платіжному обороті та обігу банкнотів. Національний банк Нідерландів називається Нідерландський Банк (НБ). Президент Нідерландського Банку є членом Ради правління ЄЦБ.
3. ЄВРО
З 1 січня 2002 року євро є розрахунковою валютною одиницею Нідерландів та одинадцяти інших країнах єврозони (Австрії, Бельгії, Німеччини, Греції, Ірландії, Іспанії, Італії, Люксембургу, Португалії, Фінляндії та Франції). З цього моменту офіційним платіжним засобом в цих країнах стали сім банківських єврокупюр вартістю 5, 10, 20, 50, 100, 200 та 500 євро і євромонети вартістю 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100 та 200 євроцентів. Купюри мають у всіх країнах однаковий вигляд і легко розпізнаються за своїми зовнішніми параметрами, в тому числі і сліпими і особами зі слабким зором завдяки нанесеному на купюри спеціальному рельєфу, що прощупується. Євромонети мають одну “європейську” сторону, однакову у всіх країнах, та іншу “національну” сторону, зображення на якій в різних країнах різне.
4. ЄВРОПЕЙСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ
Запровадження євро увінчало процес європейського об’єднання. Європа та Європейський Союз мають для Нідерландів велике значення. В державних витратах Нідерландів стаття “Європа” займає важливе місце. Із загальної суми державних витрат Нідерландів, що складають приблизно 220 мільярдів євро, у 2004 році на статтю “Європа” пішло біля 6 мільярдів. Ці гроші були витрачені, зокрема, на здійснення Єдиної Сільськогосподарської Політики (ЄСП), на створення інфраструктури, що виходить за кордони наших національних кордонів, та на покращення економіко-соціальної ситуації в Європі. Нідерланди не тільки вносять, але й отримують кошти з Європи, більшої частиною, у вигляді сільськогосподарських субсидій.
Більш детальну інформацію з питань, порушених у цій главі, можна отримати в Міністерстві фінансів. Адресні дані міністерства вказані в кінці книги.
