Не сплутайте масло з олЁ╨ю

В основЁ таких порад ≈ дослЁдження наших мовознавцЁв, зокрема ╙вгенЁ© Чак, яка в сво©х працях обгрунтову╨ вживання правильних форм, властивих сучаснЁй укра©нськЁй мовЁ.

Ось дЁ╨слова опановувати й оволодЁвати. Перше з них вимага╨ пЁсля себе прямого додатка в знахЁдному вЁдмЁнку: опановувати знання, опановувати нову технЁку. ╡нколи неправильно вживають опановувати (в значеннЁ ⌠вивчати■) з орудним вЁдмЁнком: опановувати знаннями, наукою. Очевидно, причиною цЁ╨© помилки ╨ семантична близькЁсть слЁв опановувати й оволодЁвати, яке по╨дну╨ться з орудним вЁдмЁнком. Отже, опановувати ≈ кого? що?, оволодЁвати ≈ ким? чим? ⌠Одначе, поки вони лаялись, Штепа вже встиг опанувати себе■ (Олесь Гончар). ⌠Ним став оволодЁвати смуток■ (Олександр Довженко).

ДЁ╨слово випливати переносно означа╨ ⌠бути висновком, логЁчним наслЁдком чогось попереднього■. ⌠З усього сказаного виплива╨, що...■ А витЁкати виступа╨ тЁльки в буквальному, фЁзичному значеннЁ: ⌠литися звЁдкись■ (наприклад: вода витЁка╨ з крана), ⌠брати початок з яко©сь водойми■ (рЁчка витЁка╨ з озера). ⌠А потЁм я побачив, як Ёз схилу кручЁ витЁка╨ маленький чорний струмок. То була нафта■ (Олесь Донченко). Це значення може бути й метафорою.

СтилЁстична помилка поляга╨ в тому, що дехто в розумЁннЁ ⌠бути логЁчним наслЁдком чогось■ вжива╨ слово витЁкати. ⌠╡ треба сказати, що той факт звучить у п▓╨сЁ правдиво Ё цЁлком логЁчно витЁка╨ з розвитку подЁй■ (з газети). Але це дЁ╨слово, як зазначалося вище, в переносному значеннЁ не використову╨ться. Тому тут слЁд сказати: виплива╨ з розвитку подЁй.

Прикметники властивий, притаманний Ё характерний ≈ синонЁми. Однак, якщо першЁ два вимагають пЁсля себе давального вЁдмЁнка (⌠В кЁмнатЁ затишок, ошатнЁсть, властивЁ жЁночЁй оселЁ■ ≈ ╡ван Кочерга), то характерний ≈ родового з прийменником для. ⌠В його, ╡вановЁй, грЁ завжди ╨ елемент ризику польоту, характерного для творчих натур■ (Володимир Дрозд). ОскЁльки цЁ слова семантично близькЁ, часто плутають керування вЁдмЁнками, Ё тому виникають неправильнЁ конструкцЁ© типу ⌠характерний багатьом творам■, ⌠властивий для трудового колективу■, ⌠для нього притаманний■.

Отже, прикметники властивий Ё притаманний вимагають пЁсля себе питання кому? чому?, а не для кого?; характерний, навпаки,≈ для кого?, а не кому? чому?

ОпЁкуватися ≈ ким? чим?, а опЁкувати ≈ кого? що? ⌠ВЁн добровЁльно опЁкувався майстернею, вимЁтав смЁття, прибирав Ё чистив Ёнструмент■ (ЮрЁй Яновський). ⌠Мене опЁкував молодий моряк, мЁй рятЁвник■ (Микола Трубла©нЁ).

ЛексичнЁ норми укра©нсько© лЁтературно© мови, наголошу╨ вЁдомий лЁнгвЁст Олександр ПономарЁв, вимагають семантичного розмежування слЁв масло ≈ жировий продукт тваринного та мЁнерального походження (вершкове масло) Ё олЁя ≈ жирова речовина з рослин: соняшникова (кукурудзяна) олЁя. Прикметник вЁд цього слова олЁйний увЁходить до словосполучень олЁйна фарба, олЁйний живопис, олЁйне малярство (картини, виконанЁ олЁйними фарбами). Скорочено на позначення цих понять використову╨ться й слово олЁя: ⌠На початку тридцятих рокЁв АнатолЁй Петрицький здЁйснив двЁ великЁ серЁ© портретЁв дЁячЁв укра©нсько© культури, одну в олЁ©, другу в акварелЁ■ (Словник укра©нсько© мови). Виходить, помилковими ╨ вживанЁ в теле- й радЁопередачах речення на кшталт ⌠Картини виконанЁ маслом (треба олЁ╨ю) або тушшю■.

А ось газетний зразок бездумного перекладу з росЁйсько© мови: ⌠РослиннЁ масла (треба олЁ©) багатЁ на природний оксидант■. Таким чином, росЁйське слово масло ма╨ в укра©нськЁй мовЁ три вЁдповЁдники: масло, олЁя та ще мастило ≈ жирова речовина для змащування тертьових поверхонь механЁзмЁв.

ПрислЁвники доки й доти, поки й поти чуються у фразах як спаренЁ, вза╨мозалежнЁ. ⌠Доки на передовЁй було спокЁйно, доти й БагЁров поводився спокЁйно■ (Олесь Гончар), ⌠Поти все вередуватиму, аж поки купиш ласощЁв■ (ГригорЁй КвЁтка-Основ▓яненко). Не можна й ставити доти з поки, а доки з поти, як це часом роблять. ⌠Слава продавця росла й ширилася доти, поки слЁдчий не поцЁкавився■, ⌠Я поти ждав ©©, доки не прийшла аж увечерЁ■. Чуття мови пЁдказу╨ неприроднЁсть, помилковЁсть такого сполучення.

ПЁдготував Борис РОГОЗА, ■Хрещатик■

© РедакцЁя газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua