Брати, а не приймати

Слова переписка Ё переписуватися нерЁдко вживають у невластивому ©м значеннЁ: ⌠У мене з Миколою ≈ давня переписка■; ⌠ДЁти познайомилися в таборЁ вЁдпочинку й переписуються■.

Переписка, чи точнЁше, переписування, означа╨ по-укра©нському не ⌠обмЁн листами■, а ⌠копЁювання якогось тексту■: ⌠Якби до вашого збЁрника мо© ⌠╙гипетськЁ фантазЁ©■ не придались, то дуже прошу прислати менЁ ©х назад, бо переписування менЁ тяжче йде, нЁж складання вЁршЁв■ (Леся Укра©нка).

Писання листЁв та одержання вЁдповЁдей на них назива╨ться листування, а дЁя ≈ листуватися: ⌠МЁж ними почалося листування■ (╡ван Нечуй-Левицький); ⌠ФедЁр Голубенко всю вЁйну листувався з Валентиною■ (Микола Руденко). Тож Ё в перших двох фразах замЁсть переписка Ё переписуватися доцЁльнЁше було поставити цЁ слова.

ДЁ╨слово являтися ма╨ такЁ значення: приходити куди-небудь; появлятися, показуватися десь; ставати наявним. ⌠У снЁ менЁ явились двЁ богинЁ■ (╡ван Франко). Уживання його в ролЁ зв▓язки у складеному присудку вважа╨ться за ненормативне. Неправильно: ⌠Сидорук явля╨ться старостою курсу■. Треба: ⌠Сидорук ╨ старостою курсу■.

Словосполучення приймати участь, приймати до уваги (до вЁдома, до серця) в лЁтературнЁй мовЁ також помилковЁ. У всЁх цих зворотах слЁд користуватися дЁ╨словом брати, а не приймати.

ЗамЁсть невластивого нашЁй мовЁ активного дЁ╨прикметника Ёснуючий ма╨мо використовувати словосполучення наявний тепер або прикметники теперЁшнЁй, нинЁшнЁй: ⌠ЦЁни найнижчЁ з наявних тепер (з теперЁшнЁх, нинЁшнЁх)■. Так само потрЁбно уникати слова дЁючий (дЁючЁ) в складЁ дЁ╨прикметникового звороту. Адже укра©нськими вЁдповЁдниками росЁйських висловЁв действующие лица, действующее законодательство ╨ дЁйовЁ особи, чинне законодавство, а не дЁючЁ особи, дЁюче законодавство, як можна почути по радЁо чи телебаченню, прочитати в газетах. Невже обов▓язково дослЁвно перекладати росЁйською постоянно действующая выставка? По-укра©нськи достатньо сказати або написати постЁйна виставка.

У сво©й книжцЁ ⌠Чи правильно ми говоримо?■ ╙вгенЁя Чак приверта╨ увагу читачЁв до складних випадкЁв слововживання, пода╨ конкретнЁ рекомендацЁ©, як не припускатися помилок у цьому. За спостереженнями авторки, лексема бЁльшЁсть по╨дну╨ться переважно з Ёменниками, що означають Ёстот (бЁльшЁсть учнЁв, бЁльшЁсть дЁтей, бЁльшЁсть коней), або органЁзацЁ©, пЁдпри╨мства, установи, заклади, функцЁонування яких пов▓язане з дЁяльнЁстю людей (бЁльшЁсть шкЁл, бЁльшЁсть заводЁв). У таких випадках бЁльшЁсть можна замЁнити синонЁмЁчним словосполученням бЁльша частина.

Проте Ёнколи належить писати тЁльки бЁльша частина. Зокрема бЁльшЁсть не вжива╨ться з Ёменниками, котрЁ позначають речовину в твердому, рЁдкому або газоподЁбному станЁ (сода, бензин, амЁак); конкретнЁ неживЁ предмети, якщо Ёменник сто©ть в однинЁ (наприклад, не можна сказати бЁльшЁсть стола, треба: бЁльша частина стола); а також Ёз збЁрними Ёменниками, що означають сукупнЁсть предметЁв (листя, одяг та Ён.) Не узвича╨но подавати слово бЁльшЁсть у по╨днаннЁ з Ёменниками ≈ назвами конкретних одиничних предметЁв: бЁльшЁсть зошитЁв, бЁльшЁсть груш, краще: бЁльша частина зошитЁв, бЁльша частина груш.

Коли йдеться про те, що пасажир залиша╨ пЁд час зупинки трамвай, тролейбус, автобус, автомашину, слЁд вживати дЁ╨слово виходити (⌠На якЁй зупинцЁ ви виходите?■), а не злазити, вилазити, вставати, сходити, як нерЁдко трапля╨ться в усному мовленнЁ. ПершЁ два слова в цьому випадку сприймаються як зниження стилю (⌠ВилЁзла з трамвая на першЁй зупинцЁ■. ⌠Де ви злазите?■), решта ≈ як неточно вжитЁ: ⌠На якЁй зупинцЁ ви вста╨те (сходите)?■ Адже пасажир не обов▓язково сидить у трамва© ≈ вЁн може Ё стояти; сходити можна з якогось пЁдвищення, а види транспорту, про якЁ мовиться, не сприймаються як предмети, розташованЁ на певнЁй висотЁ. Тому, очевидно, на думку дослЁдницЁ, нема╨ пЁдстав у цьому контекстЁ вживати дЁ╨слово сходити.

ФразеологЁчний зворот грати першу скрипку переда╨ змЁст ⌠мати найбЁльше значення■. ⌠Першу скрипку завжди грав Коваль■ (Вадим Собко). Бува╨, що в цьому висловЁ замЁнюють слово першу на головну. Таку замЁну не можна вважати правомЁрною, бо в музичнЁй (оркестровЁй) практицЁ, звЁдки вислЁв походить, ╨ термЁн перша скрипка, а не головна.

Лексема даний здебЁльшого ╨ канцеляризмом Ё ©© варто уникати (лише Ёнколи це слово виступа╨ в таких контекстах, де нема╨ змоги його замЁнити). В реченнЁ у значеннЁ даний можна вживати вказЁвний займенник цей (замЁсть ⌠на даному пЁдпри╨мствЁ■ ≈ ⌠на цьому пЁдпри╨мствЁ■, замЁсть ⌠у даному разЁ■ ≈ ⌠в цьому разЁ■).

Як порушення норми сприйма╨ться використання Ёменника мова в сполученнЁ з дЁ╨словом йдеться (⌠Мова йдеться про новий кЁнофЁльм■) замЁсть мова йде або йдеться (без слова мова). НеправомЁрним ╨ також уживання в усЁх стилях, окрЁм поетично© мови, словосполучення рЁч Ёде (з цим же значенням).

В усному мовленнЁ в лексемах типу надплановий (наднормовий, надпрограмний, надшвидкЁсний та Ён.) часом паралельно з над застосовують понад (понадплановий, понаднормовий Ё под.). Проте в лЁтературнЁй мовЁ частЁше виступа╨ перший варЁант: надплановий. Над як частина складних слЁв, що означають пЁдвищення яко©сь мЁри, межЁ, а також як прийменник у цьому значеннЁ не потребу╨ додаткових слЁв для семантичного посилення, однак в усному мовленнЁ, а подеколи Ё в художнЁй лЁтературЁ натрапля╨мо на по╨днання над зЁ словом бЁльше. Наприклад, у ⌠ШколЁ над морем■ Олеся Донченка: ⌠А насмЁшок Олег боявся бЁльше над усе.■ ╡з стилЁстичного погляду слово бЁльше тут зайве

ПЁдготував Борис РОГОЗА, ■Хрещатик■

© РедакцЁя газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua