This version of the page http://mova.kreschatic.kiev.ua/7.htm (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2007-01-01. The original page over time could change.
Уроки державно© мови. Чи варто ■розводити■ в▓╨тнамськЁ кабачки.
 
НАЗАД ЗМ╡СТ ВПЕРЕД

Чи варто ■розводити■ в▓╨тнамськЁ кабачки

⌠Хочете переконатись у цЁнних властивостях в▓╨тнамських кабачкЁв? Розводьте ©х на сво╨му городЁ■,≈ заклика╨ одне з видань. Розводять когось чи щось у рЁзнЁ боки; молоко чи горЁлку водою тощо. А кабачки вирощують. Як Ё ЁншЁ рослини. Тому утворення типу буряковод, картоплевод, кукурудзовод, садовод, лЁсовод для укра©нсько© мови непридатнЁ. ╞х увели до словникЁв та в засоби масово© ЁнформацЁ© адмЁнЁстративно-командними методами теоретики й практики злиття мов. У нашЁй мовЁ доречнЁшЁ бурякЁвник, картопляр, кукурудзЁвник, садЁвник, лЁсЁвник. А слова на -вод у нЁй теж ╨, але вони пов▓язанЁ з тими професЁями, де справдЁ когось чи щось водять: вагоновод, екскурсовод.

Уже багато рокЁв в усному мовленнЁ вживають слова получка (зарплата), груз Ё гружчик (вантаж, вантажник), врем▓янка (тимчасова споруда), прораб (виконроб), столова (©дальня), пЁдписка (передплата), виручка (виторг), безчасся (лихолЁття), новомЁсяччя (молодий мЁсяць, молодик), в розстрочку (на виплат), добро пожалувати (вислЁв, що не лЁзе нЁ в укра©нський тин, нЁ в росЁйськЁ ворота). Це Ё ╨ той самий ⌠суржик■, якому не мЁсце в мовЁ лЁтературнЁй. Не мають перспектив набути в нЁй прав громадянства Ё кальки спЁвпадати та спЁвставляти. Для цих понять Ёснують давнЁ укра©нськЁ слова збЁгатися Ё зЁставляти, що обросли гнЁздами похЁдних: збЁг, збЁжний, збЁжнЁсть; зЁставлення, зЁставний, зЁставнЁсть.

У газетному Ёнтерв▓ю повЁдомля╨ться: ⌠Ми згоднЁ пЁдтримувати контакти з любими органЁзацЁями■. Тут укра©нськими лЁтерами написане росЁйське слово, Ё замЁсть нього слЁд вжити будь-якими, адже в нас любий означа╨ милий, коханий.

А як треба перекладати з росЁйсько© активнЁ дЁ╨прикметники вышестоящий та нижестоящий? ПропонованЁ словниками нЁбито укра©нськЁ вЁдповЁдники вищестоящий та нижчестоящий не витримують жодно© критики нЁ з погляду фонетики, нЁ з погляду морфологЁ© сучасно© укра©нсько© лЁтературно© мови. ╞х також

нав▓язано нашЁй мовЁ в часи, коли максимально наближали ©© до росЁйсько©. ЗамЁсть незграбних Ё непотрЁбних росЁянЁзмЁв вищестоящий та нижчестоящий мовознавцЁ рекомендують вживати слова вищий Ё нижчий (вищЁ органи влади, нижчЁ адмЁнЁстративнЁ структури)

ПЁдготував Борис РОГОЗА, ■Хрещатик■

 
НАЗАД | ЗМ╡СТ | ВПЕРЕД

© РедакцЁя газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua