Коли голова, а коли глава?

За довЁдником ⌠Культура укра©нсько© мови■, мЁж дЁ╨словами розумЁтися, розбиратися, знатися ╨ чимало спЁльного не лише у значеннЁ, а й у синтаксичнЁй сполучуваностЁ. Зокрема, розумЁтися Ё знатися по╨днуються зЁ знахЁдним вЁдмЁнком ЁменникЁв та прийменником на: ⌠≈ Я не жЁночий кравець Ё на цих тонкощах не розумЁюсь■ (Антон Хижняк). УживанЁ також вислови типу розумЁтися (знатися) на малярствЁ, на собаках, на футболЁ.

Слово розумЁтися може керувати ще прийменниково-вЁдмЁнковою формою в (у) плюс мЁсцевий вЁдмЁнок. Така сама сполучуванЁсть характерна й для дЁ╨слова розбиратися. Тобто вони виступають синтаксичними синонЁмами. Наприклад: ⌠Хорват тим часом показав Козакову сво© солдатськЁ документи, Ё Козаков, розглядаючи ©х, удавав, що цЁлком у них розумЁ╨ться■ (Олесь Гончар);

⌠≈ Та я не дуже розбираюсь у мелодЁях■ (Василь Земляк).

ДЁ╨слова припускатися, допускати в синонЁмЁчному значеннЁ найчастЁше сполучаються з Ёменниками помилка, огрЁх, неточнЁсть, поспЁшнЁсть, перекручення. При словЁ припускатися Ёменники мають форму родового вЁдмЁнка: ⌠Тепер вЁн ясно бачить, що припустився тяжко© помилки (Олекса Гуре©в). Також припускатися поспЁшностЁ, припускатися перекручень. При допускати закрЁпився знахЁдний вЁдмЁнок: ⌠Безперечно, що простодушнЁ сент-ЁштванцЁ допускали неточнЁсть■ (Олесь Гончар). З родовим вЁдмЁнком це дЁ╨слово може по╨днуватися лише тодЁ, коли ╨ заперечення: ⌠НЁ найменшо© помилки ми допустить не повиннЁ■ (Олександр Левада).

⌠У нашому магазинЁ ма╨ться великий вибЁр зимового одягу■,≈ повЁдомля╨ оголошення; ⌠ТакЁ явища маються ще в нашому побутЁ, але з ними йде рЁшуча боротьба■, ≈ пише районна газета■; ⌠УсЁ скарги, що малися в нас, ми висловили■,≈ чу╨мо з уст промовця, й у всЁх цих фразах, зазнача╨ Борис Антоненко-Давидович у книжцЁ ⌠Як ми говоримо■, дЁ╨слово матися не на сво╨му мЁсцЁ. Хоч воно ╨ в сучаснЁй укра©нськЁй мовЁ, та його вживають рЁдше, нЁж у росЁйськЁй дЁловЁй мовЁ имеется, на зразок висловЁв имеется в продаже, имеются случаи тощо. У таких випадках слЁд вдаватися до дЁ╨слова бути: ⌠У нашому магазинЁ (чи крамницЁ) ╨ великий вибЁр зимового одягу■. У деяких текстах може прислужитися слово траплятися: ⌠ТакЁ явища трапляються ще в нашому побутЁ■,≈ а Ёнколи й мати: ⌠УсЁ скарги, що ми мали, ми висловили■, або: ⌠УсЁ скарги, що в нас були, ми висловили■.

ДЁ╨словом матися послугову╨мось у таких висловах: матися на обачностЁ, матися на увазЁ, матися на думцЁ (⌠Малось на думцЁ вже закЁнчити косовицю, та пЁшли дощЁ■.≈ З живих уст). КрЁм того, це дЁ╨слово бува╨ синонЁмом до слЁв почуватися, жити: ⌠Стара тим часом розпитувала про нього, як вЁн собЁ ма╨ться■ (Марко Вовчок); ⌠Ой як ся ма╨ш, як живеш?■ (╡ван Котляревський),≈ також до слЁв передбачатися, намЁрятися: ⌠Скоро вже й весЁлля малось бути■ (Борис ГрЁнченко).

⌠Спорудили вони такий великий будинок, а пита╨ться ≈ для кого, хто в нЁм жити буде?■ ≈ чита╨мо в газетЁ, й одразу впада╨ в око слово пита╨ться, недоречне тут у такЁй формЁ, нЁби автор статтЁ буквалЁстично переклав росЁйську фразу ⌠а спрашивается ≈ для кого?■

ДЁ╨слово питатися в укра©нськЁй мовЁ сто©ть завжди в особовЁй формЁ: ⌠ПосЁяно, поорано, та й нЁчого жати, пита╨ться син матусЁ: ≈ Що будем дЁяти?■ (народна пЁсня). ВЁдповЁдно до росЁйського безособового спрашивается слЁд писати поста╨ (виника╨) питання або спитати б: ⌠ВЁн усе мудру╨ над книжками, а спитати б: чи ©стиме вЁн Ёз того хлЁб?■ (з живих уст).

Отже, в газетнЁй фразЁ варто було б ужити: ⌠...а спитати б ≈ для кого...■ На жаль, ця помилка ще часто трапля╨ться в наших журналЁстЁв.

Голова, глава. СтилЁстичнЁ труднощЁ у виборЁ одного з цих слЁв виникають при вживаннЁ ©х у переносному значеннЁ. Як правильно: голова чи глава делегацЁ© (уряду, науково-теоретично© школи, сЁм▓© Ё т. Ён.)? Мовознавець ╙вгенЁя Чак у сво©х посЁбниках радить керуватися при цьому двома положеннями. Насамперед слово голова використовують на позначення виборного керЁвника засЁдання, зборЁв; виборного або призначеного керЁвника колегЁально© установи: голова зборЁв, голова виборчо© дЁльницЁ, голова екзаменацЁйно© комЁсЁ©.

Навпаки, слово глава здебЁльшого застосовують тодЁ, коли йдеться не про офЁцЁйну керЁвну посаду, на яку обирають чи призначають, Ё не про особу, що це мЁсце посЁда╨, а про того, хто сто©ть на чолЁ якогось угруповання, громадського руху, науково-теоретично© школи тощо: глава делегацЁ©, глава парламентсько© опозицЁ©, а також ≈ глава сЁм▓©.

Але слово глава може бути вжите й щодо офЁцЁйно© особи, коли ©© пост чи посаду не називають повнЁстю, наприклад: глава уряду, глава держави, але Голова Верховно© Ради (офЁцЁйна назва керЁвно© посади).

Доводиться чути й читати: прийшов час; пройшов строк давностЁ; кЁлька рокЁв тому назад; придавати гласностЁ; говорити по правдЁ; як говориться; вЁдкривати (закривати) очЁ. Це вислови ненормативнЁ. Треба: настав час; минув термЁн давностЁ; кЁлька рокЁв тому; розголошувати; направду казати; як то кажуть, мовляв; розплющувати (заплющувати) очЁ.

БудЁвництво не продовжу╨ться, а трива╨. Не уступив мЁсце, а поступився мЁсцем. Не молебен, а молебень. Не молитвенний будинок, а молитовний. Не вогнестрЁльна зброя, а вогнепальна. Не хутЁрська обмеженЁсть, а хуторянська. Не наглядна агЁтацЁя, а наочна. Не гЁрка полинь, а гЁркий полин. Не прийом учнЁв по пЁдготовцЁ продавцЁв, а набЁр учнЁв для пЁдготовки продавцЁв. Не експонувалася виставка, а виставлялися, експонувалися твори.

ПЁдготував Борис РОГОЗА, ■Хрещатик■

© РедакцЁя газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua