⌠ЯкЁ джерела формування фразеологЁзмЁв?■

ПередусЁм, що таке фразеологЁзм? Це семантично пов▓язане сполучення слЁв, яке, на вЁдмЁну вЁд подЁбних до нього за формою синтаксичних структур (висловЁв або речень), не виника╨ в процесЁ мовлення вЁдповЁдно до загальних граматичних Ё значенн╨вих закономЁрностей по╨днання лексем, а вЁдтворю╨ться у виглядЁ усталено©, неподЁльно©, цЁлЁсно© конструкцЁ©. Наприклад: ⌠ВЁн вЁдразу запалився бажанням вилити хоч раз перед живою, чулою людиною свою душу (Степан Васильченко); ⌠А менЁ так Ё кортить розпитати про МарЁю, так Ё крутиться на язицЁ ймення ©©, та нЁяково розпитувати■ (Михайло Коцюбинський); ⌠З перших же днЁв закохався в не©, як сам признався собЁ, по самЁ вуха■ (АндрЁй Головко).

Спостереження над навколишньою дЁйснЁстю ≈ Ёсторичною, суспЁльними процесами, виробничою дЁяльнЁстю й побутом, морально-етичними нормами Ё родинними стосунками, природним середовищем, тваринним та рослинним свЁтом ≈ Ё спричинило появу та функцЁонування абсолютно© бЁльшостЁ фразеологЁзмЁв. Такий висновок пЁдтверджують, зокрема, мовнЁ одиницЁ, пЁд╢рунтя яких становлять найменування: 1) сЁльськогосподарських та Ёнших трудових процесЁв ≈ варити воду (з когось), з одного тЁста, орати перелоги, прокладати першу борозну, попускати вЁжки, повертати голоблЁ; 2) рЁзних виробництв, ремесел: а) ткацько-прядильного: розплутувати вузол, де тонко, там Ё рветься, розмотати клубок; б) кравецького: бЁлими нитками шите, на живу нитку, як з голочки; в) ковальського: брати в лещата, мЁж молотом Ё ковадлом, мЁцного гарту; г) гончарського: лудити очЁ, полуда впала на очЁ, зняти полуду з очей; д) рибальства Ё мисливства: закидати вудку, змотувати вудки, клювати на живця, стрЁляна птиця, ганяти як солоного зайця; 3) театрально-музично© дЁяльностЁ: увЁходити в роль, помЁнятися ролями, у сво╨му репертуарЁ, коронний номер, попадати в тон, як по нотах; 4) вЁйськово© справи: з вЁдкритим забралом, пЁдносити на щит, схрещувати мечЁ, нюхати порох, приймати бЁй, брати рубЁж, взяти на озбро╨ння, здавати позицЁ©, залишати поле бою;

5) картярсько© гри: розкривати карти, плутати карти, мЁшати карти, кинути всЁ козирЁ, ставка бита, при пЁкових Ёнтересах, козирний туз;

6) народних звича©в та обрядЁв: давати гарбуза, облизати макогона, як засватаний; 7) вЁрувань Ё магЁчних дЁй: напускати ману, замовляти зуби, як рукою зняло, встати на лЁву ногу, виносити смЁття з хати; 8) усталених казкових зворотЁв: за щучим велЁнням, за тридев▓ять земель, тримати за хвЁст жар-птицю, скоро казка мовиться; 9) ознак Ё дЁй, пов▓язаних зЁ свЁтом тварин Ё птахЁв: заяча душа, хитрий лис, кЁт наплакав, показувати пазурЁ, птах високого польоту, розправляти крила, звити гнЁздо, курям на смЁх.

До фразеологЁчного фонду укра©нсько© мови входять також ЁншомовнЁ запозичення, ЁнтернацЁональнЁ звороти, як-от: буря у склянцЁ води, перейти рубЁкон, дамоклЁв меч, муки Тантала, авгЁ╨вЁ стайнЁ, прокрустове ложе, езопЁвська мова, нитка АрЁадни, вЁща Кассандра, ГеркулесовЁ стовпи, гордЁ©в вузол, драконЁвськЁ (драконовЁ) закони, вогонь Прометея тощо. До найважливЁших джерел таких сталих словосполучень належать античнЁ мЁфи.

ЗапозиченЁ фразеологЁзми часто вживають без перекладу: нЁм. Sturm und Drang ≈ ⌠буря Ё натиск■ ≈ час бурхливого розвитку, пЁднесення; Ётал. Finita la commedia ≈ комедЁя скЁнчилася; франц. Idee fix ≈ Ёдея фЁкс, la lune de miel ≈ медовий мЁсяць, англ. time is money ≈ час ≈ грошЁ.

ВидЁляють фразеологЁчнЁ одиницЁ бЁблЁйного походження, наприклад: око за око, нарЁжний камЁнь, Содом Ё Гоморра, альфа й омега, у потЁ чола, друге пришестя, голос волаючого в пустелЁ, земля обЁтована, камЁнь спотикання, вавилонська вежа, вавилонське стовпотворЁння Ё т. Ён.

⌠ЯкЁ бувають зменшенЁ й пестливЁ чоловЁчЁ Ёмена в укра©нськЁй мовЁ?■

За всЁ╨© рЁзноманЁтностЁ вони мають одну спЁльну ознаку: нульове закЁнчення пЁсля приголосного (Гринь, Сень) або флексЁю -о (Левко, Славко, Грицько, Сенько, Сашко, СергЁйко, Федько, Лесько). ТакЁ самЁ закЁнчення притаманнЁ найменням, утвореним за допомогою рЁзних суфЁксЁв: АндрЁйчик, Петрик, Лесик, Грицуньо, Петруньо, ╡васечко, Славцьо, Богданцьо, Микольцо.

ВЁд цих та Ёнших Ёмен походять укра©нськЁ прЁзвища АндрЁйченко, Васильченко, Левченко, ╡ванченко, СергЁйченко тощо.

ЗакЁнчення -а (я) мають поодинокЁ Ёмена: Микита, Микола, Сава, Хома, ╡лля.

╡накше утворюються зменшенЁ та пестливЁ чоловЁчЁ Ёмена в росЁйськЁй мовЁ. ВсЁ вони дЁстають закЁнчення -а Ё вЁдмЁнюються як Ёменники першо© вЁдмЁни: Андрюша, Володя, Гриша, Миша, Саша, Юра... Можуть бути зЁ зменшеними суфЁксами (Николенька, Гришутка, Петенька), але при обов▓язковЁй флексЁ© -а. ТакЁ форми дуже поширилися в СхЁднЁй Укра©нЁ. Тут майже зникли давнЁ укра©нськЁ ласкавЁ найменування (╡васик, Юрасик, ╙вгенко, Лесько, Богданчик...). ⌠Дуже часто,≈ зазначав свого часу письменник та мовознавець Борис Антоненко-Давидович,≈ Ё в укра©нськЁй дитячЁй лЁтературЁ стали з▓являтися ГришЁ, ВасЁ, КолЁ, ПетЁ, замЁсть ГрицькЁв (або ГрицикЁв чи Грицунь), ВасилькЁв, Миколок, ПетрусЁв (або ПетрикЁв). Невже нашим авторам чомусь не до вподоби цЁ лагЁднЁ й милозвучнЁ дитячЁ Ёмена? Дивна рЁч, тим бЁльше, що й росЁянам подобаються деякЁ укра©нськЁ ласкавЁ Ёмена, через те можна назвати не одну Оксану-росЁянку не тЁльки в Ки╨вЁ, а й у МосквЁ...■

Безперечно, не все вда╨ться повернути (Ё декретом цього не зробимо). Але вЁдроджу╨ться Ёсторична пам▓ять, до багатьох приходить усвЁдомлення спорЁдненостЁ з народом, який Ё в способЁ творення пестливих Ёмен ма╨ сво© особливостЁ. То, може, усуваючи деформацЁ© в лексицЁ, фонетицЁ, морфологЁ©, синтаксисЁ, подума╨мо, щоб Ё через дитячЁ ймення виразити причетнЁсть до свого корЁнного етносу. ╡ нехай тут скажуть слово нашЁ молодЁ сЁм▓©.

⌠Яка семантична рЁзниця мЁж Ёменниками сервЁз Ё сервЁс?■

СервЁз (у) ≈ набЁр столового або чайного посуду. Фаянсовий сервЁз, венецЁанський сервЁз.

СервЁс (у) ≈ обслуговування побутових потреб населення. МЁський сервЁс, налагодити сервЁс.

НАЗАД ЗМ╡СТ ВПЕРЕД