Вщерть ≈ вщент

Дивно, але навЁть люди з вищою освЁтою часом плутають цЁ слова, безпЁдставно вживаючи одне замЁсть одного. Тому вважаю за потрЁбне нагадати ©хнЁ значення.

Вщерть (ущерть) ≈ по самЁ вЁнця, до краю, дуже повно. ⌠На вулицЁ ми зупинилися перед безтаркою, наповненою вщерть помЁдорами■ (Михайло ЧабанЁвський). Образно. ⌠МрЁ╨, не зрадь! Ти ж так довго лила сво© чари в серце жадЁбне мо╨, сповнилось серце ущерть■ (Леся Укра©нка).

Вщент (ущент) ≈ зовсЁм, остаточно, без залишку. ⌠Його лЁтак згорЁв ущент■ (Платон Воронько).

Познайомити ≈ ознайомити

РозрЁзнюються стилЁстично, сполучуванЁстю.

Познайомити (кого з ким). Налагодити знайомство мЁж незнайомими, представити когось комусь. ⌠Оце й ╨ мо© друзЁ,≈ пЁдвЁвшись, промовив пан Юзеф Ё познайомив нас з офЁцером■ (Олесь ДосвЁтнЁй).

Ознайомити (кого з чим). Подати певнЁ вЁдомостЁ, ЁнформацЁю про щось. ⌠ДосЁ я вагався, чи ознайомити Разува╨ва з листом ЛарЁона Гнатовича■ (ВЁталЁй Логвиненко). Ненормативними ╨: познайомити з пам▓ятками архЁтектури Ё мистецтва, познайомити з творчЁстю письменника. Тут годиться вжити дЁ╨слово ознайомити. Зате можна сказати: познайомити з письменником.

Вид ≈ вигляд

Часто цим Ёменникам надають не того значення, що вони мають. Запитують, наприклад: ⌠ЯкЁ види на врожай?■ А хЁба не краще: ⌠Який буде врожай?■ Так само не види на майбутн╨, а плани, перспективи, намЁри, сподЁвання. ВислЁв вид на проживання теж неправильний, треба: посвЁдка на проживання. ЗамЁсть ставити на вид слЁд уживати зробити зауваження.

Лексема вид означа╨ насамперед ⌠лице■: ⌠╡де (Яресько) серйозний, постаршав, нема вже колишньо© хлопчачо© безтурботностЁ на виду■ (Олесь Гончар). З виду ≈ маючи той чи Ёнший вигляд: ⌠Вже снЁг укрив землю, як Лукина вернулась до Клима, страшна з виду■ (╡ван Нечуй-Левицький). Не подавати (показувати) виду ≈ приховувати сво© почуття. ⌠Виду не подала Тамара, що при╨мно ©й було це почути■ (Антон Хижняк). На виду ≈ так, що видно. ⌠Важка служба! КлопЁтка служба! Перед усЁма на виду■ (Панас Мирний). Ужива╨ться також як граматичний термЁн: доконаний, недоконаний вид дЁ╨слова.

РосЁйському вид у розумЁннЁ ⌠сорт, варЁант■ у нашЁй мовЁ вЁдповЁдають рЁзновид, гатунок, рЁд, сорт, категорЁя; у розумЁннЁ ⌠пейзаж, ландшафт■ ≈ кра╨вид (⌠Вийшла в поле й стала, задивившись у далечЁнь на чудовий кра╨вид■ ≈ Михайло Коцюбинський). А вислЁв быть на виду звичайно переда╨ться бути на виднотЁ (перед очима, на оцЁ). Ось укра©нськЁ вЁдповЁдники Ёнших росЁйських зворотЁв: в виде наказания ≈ за кару, в виде подарка ≈ як подарунок, в виде опыта ≈ як спроба (на спробу, за спробу), в виде птицы ≈ як птах (подЁбний до птаха). Сделал для вида ≈ про око (про людське око, про людськЁ очЁ), для годиться, а не малозрозумЁлий, неприродний фразеологЁзм зробив це для вигляду, що ним послуговуються невимогливЁ мовцЁ. Такого ж штибу фрази у виглядЁ догани, у виглядЁ заохочення замЁсть правильних у формЁ догани, як заохочення.

НерЁдко бачимо на письмЁ й чу╨мо в розмовЁ штучну кальку з росЁйсько© зробити (робити) вигляд (сделать вид). А ╨ ж гарне укра©нське слово удавати. Чому б ним не скористатися?

ПерЁод часу чи просто перЁод?

ПерЁод ≈ це промЁжок, вЁдтинок часу, в який щось вЁдбува╨ться. Пово╨нний перЁод вЁдбудови народного господарства, перЁод сильних вЁтрЁв, ЁнкубацЁйний перЁод (хвороби). Проте в спецЁальнЁй лЁтературЁ перЁод виступа╨ також як науковий термЁн, безпосередньо не пов▓язаний з темпоральним, тобто часовим, значенням (зокрема, поняття про синтаксичний перЁод у мовознавствЁ).

У мовнЁй практицЁ через термЁнологЁчне застосування цього Ёменника поступово забува╨ться його походження, стира╨ться зв▓язок з грецьким periods, що означа╨ ⌠час■ або ⌠вЁдтинок часу■, Ё слово набува╨ узагальненого значення вЁдрЁзка, частини, промЁжку. На цьому грунтЁ й виника╨ сполучення перЁод часу. Однак з погляду стилЁстично© норми вживати його не рекоменду╨ться.

Не казначейство, а державна скарбниця

╡менника казна та його похЁдних не фЁксують нЁ Словник за редакцЁ╨ю Бориса ГрЁнченка, нЁ найповнЁший 11-томний академЁчний словник укра©нсько© мови. Але ©х, Ёгноруючи традицЁ© нашо© лексикологЁ© та лексикографЁ©, насаджують у мовленнЁ депутати, чиновники, засоби масово© ЁнформацЁ©. УвЁмкнЁть радЁо чи телевЁзор, розгорнЁть газету ≈ Ё ви перекона╨теся в цьому.

Це сучасне росЁйське слово та словосполучення з ним треба перекладати так: казна, казначейство ≈ скарбниця, державна скарбниця, казначей ≈ скарбник (скарбничий), казначейша ≈ скарбничиха, казнохранилище ≈ скарбЁвниця, государственный казначейский билет ≈ бЁлет державно© скарбницЁ. ╡ не тЁльки перекладати, а й активно користуватися ними.

Кому не ставлять

а) перед як у висловах як слЁд, як треба, як годиться Ё подЁбних, коли нема ясно вираженого пЁдрядного речення. ⌠Роби все як слЁд■;

б) перед одиничними займенниками та прислЁвниками, що ╨ часткою непрямого питання. ⌠Проводжав приятеля й не сказав якого■; ⌠Батько при©де, та не сказав коли■;

в) якщо перед пЁдрядним реченням стоять частка не чи повторюваний сполучник сурядностЁ. ⌠Хлопця завжди цЁкавило не що вЁн робить, а як робить■; ⌠СусЁд часто згадував Ё як вЁн Ёшов на фронт, Ё як його поранило в бою■;

г) якщо пЁдрядна частина речення зЁ складним сполучником сто©ть перед головною. ⌠Перед тим як виконувати вправу, повторЁть правила■;

д) пЁсля протиставних сполучникЁв а, але, однак Ё т. Ён. ⌠Ти впорайся зЁ сво©ми справами, а коли стемнЁ╨, приходь на дискотеку■.

ПЁдготував Борис РОГОЗА, ■Хрещатик■