This version of the page http://mova.kreschatic.kiev.ua/14.php (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2006-12-30. The original page over time could change.
Уроки державно© мови
Пошук  
НАЗАД ЗМ╡СТ ВПЕРЕД

⌠Рухомий рядок чи бЁжучий рядок?■

Часто можна почути таке: ⌠Я нЁколи не встигаю прочитати бЁжучий рядок на електронних рекламах (табло)■. Кажуть часом Ё про бЁжучЁ подЁ©, бЁжучЁ справи, хоч ╨ в укра©нськЁй лЁтературнЁй мовЁ усталенЁ вислови типу поточнЁ подЁ©, поточнЁ справи, зазначають автори посЁбника ⌠Культура мови на щодень■. Але ж яким словом назвати таку властивЁсть рядка на екранЁ, як його рух, бЁг лЁтер? З погляду лексичних Ё словотвЁрних норм дЁ╨прикметник бЁжучий сприйма╨ться як застарЁлий. Сучасна лЁтературна мова послугову╨ться, зокрема Ё в термЁнологЁчному слововжитку, прикметниками рухомий, рухливий, наприклад: ⌠Якщо в лавах мало кремнезему, то вони дуже рЁдкЁ, рухливЁ, текучЁ■ (з журналу); ⌠У давнину люди виявили на небЁ сЁм рухомих небесних тЁл, бачили семибарвну райдугу■ (з журналу).

СполучуванЁсть прикметника рухливий указу╨ на те, що вЁн активно по╨дну╨ться з найменуваннями Ёз лексичних сфер ⌠людина■, ⌠природа■. СкажЁмо, рухливе обличчя, пЁдборЁддя, волосся; рухливий силует, розум, рот; рухлива борода, голова, вдача; рухливЁ губи, нЁздрЁ, брови; рухливий потЁк, вогник, пЁсок; рухлива рЁчка, хмара, поверхня; рухливе сонце, море, повЁтря; рухливЁ зорЁ, дерева, снЁжинки.

У науково-технЁчнЁй лЁтературЁ здатнЁсть до руху, зокрема й такого, що здЁйсню╨ться пЁд впливом дЁ© якогось механЁзму, переда╨ слово рухомий, примЁром: ⌠╡сну╨ кЁлька видЁв муфт ≈ постЁйнЁ, рухомЁ, зчЁпнЁ, запобЁжнЁ й т. Ён.■ (з газети); ⌠Протягом дня космонавти займатимуться фЁзичними вправами на велоенергометрЁ й рухомЁй дорЁжцЁ■ (з газети). ПорЁвняйте також: рухомий склад, тип, пристрЁй, наголос, тротуар, блок, верстат; рухома система, деталь, каретка, муфта, матерЁя, лЁтера; рухоме майно, пояси тощо.

Отже, на електронних рекламах бачимо й чита╨мо рухомий рядок.

* * *

⌠Якого вЁдмЁнка Ёменника потребують пЁсля себе слова сповнений Ё наповнений?■

У сучаснЁй лЁтературнЁй мовЁ сповнений здебЁльшого сполуча╨ться з лексемами, якЁ виражають моральний стан, емоцЁ©, Ё керу╨ родовим вЁдмЁнком. ⌠Йому двадцять три роки, вЁн сповнений сили Ё впевненостЁ■ (Микола Трубла©нЁ), ⌠ТодЁ звилась полум▓яна, гучна мелодЁя, горда Ё буйна, сповнена болю Ё розпачу, що збудила всЁ струни■ (Леся Укра©нка). Наповнений найчастЁше вжива╨ться, коли йдеться про фЁзичне значення. ⌠Тьмяно полискували наповненЁ водою колЁ©■ (Олесь Гончар).

* * *

⌠Продовжте, будь ласка, розповЁдь про невЁдмЁнюванЁ Ёменники в укра©нськЁй мовЁ■.

Нульова словозмЁна притаманна таким групам ЁменникЁв, як:

1) загальнЁ, власнЁ назви Ёншомовного походження з кЁнцевими -а (-я) (боа, па, буржуа, бра, амплуа, НЁкарагуа), -о (бароко, лЁбрето, банджо, адажЁо, трюмо, Брно, ОнтарЁо, Палермо, Бордо, Осло, ТокЁо), -у (-ю) (рагу, какаду, кенгуру, фрау, меню, парвеню, Турку, Катманду, АнтананарЁву), -е (-╨) (алое, фой╨, атель╨, ранть╨, турне, резюме, Данте, Оноре, Аль╨нде), -Ё (ледЁ, янкЁ, жалюзЁ, дербЁ, ралЁ, колЁ, МарЁ, ТбЁлЁсЁ, ГельсЁнкЁ, НагасакЁ); 2) ЁншомовнЁ загальнЁ назви осЁб жЁночо© статЁ, Ёмена та прЁзвища з кЁнцевим приголосним: мадам, мЁс, мЁсЁс, ЖаклЁн, ДжудЁт, Мерседес, Джонсон, ШмЁдт, але: СуламЁф ≈ для СуламЁфЁ, НЁнель ≈ з НЁнеллю;

3) французькЁ Ёмена та прЁзвища з кЁнцевим наголошеним -а, -я: Нана, Дюма, НЁколя; 4) росЁйськЁ прЁзвища на -их, -ово (Черних, Дурново); 5) укра©нськЁ жЁночЁ прЁзвища на -о Ё приголоснЁ (МарЁ© Стрельченко, ОльзЁ Степанчук); 6) ЁншомовнЁ топонЁми на -а, що виступають у вЁдповЁдних словосполученнях у функцЁ© прикладок (на островЁ Куба, у штатЁ Невада).

* * *

⌠За суттю (сутнЁстю) чи по сутЁ?■

За суттю ≈ невдалий варЁант нашого ж вислову по сутЁ. Укра©нцЁ мають на нього такЁ самЁ права, як Ё росЁяни (по существу). Адже кажемо: дЁлити по справедливостЁ, видно пана по халявах, катюзЁ по заслузЁ, отже, й по сутЁ для нас не чуже.

Або вживають фразу ⌠Не узгодили кандидатЁв за округами■. ╞© просто важко зрозумЁти. Бо не все можна механЁчно копЁювати. Тут треба: в округах чи по округах, як, наприклад, по мЁстах, по селах, по хатах. ЗамЁсть за назвою (калька з росЁйського по названию) краще використати традицЁйну форму з назви.

* * *

⌠Чи правильно в нас перекладають росЁйський зворот ставить в тупик як заганяти в безвихЁдь?■

Це зразок механЁчного перекладу. ВислЁв ставить в тупик ма╨ два значення: а) пряме, взяте з мови залЁзничникЁв ≈ ⌠заганяти в тупик (слЁпу колЁю)■; б) переносне, бЁльш поширене ≈ ⌠викликати замЁшання у когось, бентежити, збентежувати, збивати з пантелику■.

Ось як фЁгуру╨ цей фразеологЁзм у росЁйськЁй мовЁ: ⌠...часто какая-нибудь арифметическая задача ставила ученика в тупик■. Щоб вЁдтворити його укра©нською, треба сказати: ⌠...часто якась арифметична задача збивала учня з пантелику■ (а не заганяла в безвихЁдь).

* * *

⌠Яка вЁдмЁннЁсть у значеннях прикметникЁв корЁнний Ё докорЁнний?■

КорЁнний. СпоконвЁчний, постЁйний ≈ про населення певно© мЁсцевостЁ, представникЁв якогось середовища: корЁннЁ жителЁ.

ДокорЁнний. Який стосу╨ться основ, коренЁв чогось. Вжива╨ться зЁ словами: злам, переворот, поворот, змЁна, ломка, перебудова, реконструкцЁя, реорганЁзацЁя, рЁзниця, перетворення, полЁпшення, удосконалення, особливостЁ, переваги, радить Святослав Караванський.

* * *

⌠Чим розрЁзняються Ёменники бон, бона, бонна?■

ЗмЁстом, який вони передають.

Бон ужива╨ться переважно в множинЁ ≈ бони. Плавуче загородження для захисту гаваней, портЁв; огорожа при лЁсосплавЁ.

Бона ≈ грошовий документ.

Бонна ≈ вихователька (здебЁльшого Ёноземна) дЁтей у буржуазних або дворянських родинах; гувернантка.

* * *

⌠Що означа╨ баталер, а що ≈ баталЁст?■

Баталер ≈ той, хто вЁда╨ на суднЁ продовольчим Ё речовим постачанням особового складу.

БаталЁст ≈ художник, чия творчЁсть присвячена во╨ннЁй тематицЁ.

НАЗАД ЗМ╡СТ ВПЕРЕД


Tata-2004