This version of the page http://archiv.orthodoxy.org.ua/page-2147.html (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2006-12-26. The original page over time could change.
Гетьманська усипальниця
    
 ЦеркваНовиниСтаттіІнтерв'юГалереяРесурсиАвтори 
Календар 

Православіє 
 Основи віри
 Церква

Літопис 
 Новини
 Міжнародні новини

Галерея 
 Події

Письмена 
 Храми і монастирі
 Церковна історія
 Богословіє
 Філософія, культура
 Православний погляд
 Православіє і педагогика
 Молодіжне служіння
 Церква і суспільство
 Порада мирянину
 Суспільство про Церкву
 Церква і держава
 Міжконфесійні відносини
 Розколи
 Єресі та секти
 Подія
 Ювілей
 Дата
 Люди Божі

Слово 
 Слово пастиря
 Інтерв'ю

Православний світ 
 Ресурси
 Нове у мережі
 Періодичні видання
 Православний ефір
 Релігійна статистика
 Электронная лавка
 Бібліотека

Послух 
 Автори

 Сергій БАРШАЙ.   Гетьманська усипальниця

22.09.05.
Село Великі Сорочинці, що на Полтавщині, стало загальновідомим завдяки земляку Миколі Гоголю, який прославив його у своїй повісті. Проте ще раніше це село серед інших в першу чергу вирізняв його величний храм, освячений на честь Преображення Господнього.

Мурована Спасо-Преображенська церква, що постала на високому правому березі річки Псел, збудована 1732 року стараннями гетьмана Лівобережної України Данила Апостола. У той час Великі Сорочинці належали до земель, якими володів наказний гетьман. Цей храм побожний козак звів як свою родову усипальницю. Архітектором Данило Апостол запросив одного з найкращих зодчих того часу – лаврського послушника Степана Ковніра. Саме цей геніальний митець створив 33-метровий архітектурний шедевр у стилі українського бароко. Від самого початку храм мав дев’ять куполів. Після пожежі, що трапилася від удару блискавки у 1811 році, храм було відновлено уже як п’ятиглавий. Такий його можна побачити і досі.

Витончений зовнішній ансамбль сорочинської церкви доповнює її внутрішнє оздоблення. Головною окрасою храму є розкішний п’ятиярусний іконостас.

— Наш іконостас має 17 метрів заввишки і 22 – вшир, – розповідає нинішній настоятель храму протоієрей Іоанн Сидор. — Він складається приблизно з сотні ікон, які є ровесниками самого іконостасу. Усе оздоблення було вирізано з липи й позолочено. Але оскільки за 270 років не було жодної серйозної реставрації, позолота пропала сама собою.
Унікальність сорочинського іконостаса ставить цей храм в один ряд із найціннішими пам’ятками національного культурного надбання. Сьогодні в Україні лише Великі Сорочинці можуть похвалитися тим, що мають іконостас XVIII століття, усі ікони якого збереглися.
У середині минулого століття частину сорочинських ікон було відреставровано. Але ті, що не потрапили до їх числа, через певний час можуть повністю втратити свої зображення. Тому сьогодні це дивовижне творіння наших предків чекає на меценатів, які б допомогли врятували його від неминучої гибелі.

Окрім іконостаса з часів побудови храму тут залишився родинний герб Данила Апостола, розроблений самим гетьманом. Основою для цього герба послужила медаль “За труди і Вітчизну”, яку славний козак отримав за перемоги у боях зі шведами та кримськими татарами.

У часи, коли поставав Спасо-Преображенський храм, церкви часто будували не лише як місце для відправлення богослужінь, але й як міцні укріплення, у яких можна було сховатися від ворога. Тому і цей храм має півтораметрові стіни та довгі підземні коридори, які в разі небезпеки могли вивести з храму через річку Псел за кілька кілометрів.

Мрія будівничого Преображенського храму здійснилася – він став родовою усипальницею Данила Апостола. Також тут було поховано його дружину та членів родини. “Моя церква – моя усипальниця”, – ці слова гетьмана, які він сказав перед своєю кончиною, виявилися пророчими.
Зі Спасо-Преображенським храмом пов’язано також ім’я ще одного нашого земляка – Миколи Гоголя. У сорочинському храмі майбутній світовий класик прийняв таїнство Хрещення. Мати письменника Марія Іванівна Гоголь-Яновська, боячись ускладнення пологів, приїхала з рідного села Яновщини у Великі Сорочинці до свого знайомого лікаря Миколи Трохимовського. Таким чином, геніальний письменник і драматург став навіки пов’язаний з цією місцевістю. Сьогодні на місці будиночка, де народився Гоголь, знаходиться його музей.

Любов письменника до своєї малої батьківщини була безмежною. Місцеві краєвиди й улюблену річку Псел він оспівував у своїх творах. Саме завдяки Гоголю весь світ дізнався про легендарний Сорочинський ярмарок. Сьогодні, через півтора століття, завдяки безсмертному творінню класика, лише у Великих Сорочинцях зберігся цей унікальний старовинний ярмарок, який і досі щороку наприкінці літа скликає до себе усіх бажаючих. Відвідуючи це місце, поринаєш у його своєрідну стихію, проймаєшся духом часу, в якому жив і творив наш великий земляк. Як і раніше, сьогодні у центрі ярмарку красується невелика каплиця. Ярмарок у Великих Сорочинцях триває лише один тиждень. Після того село знову перетворюється на тихий полтавський куточок зі своїми буднями.

У сьогоднішні Великі Сорочинці хочеться приїжджати якомога частіше, щоб вдосталь намилуватися його краєвидами, по можливості побувати на ярмарку і обов’язково відвідати місцеву святиню – Спасо-Преображенський храм, видатну пам’ятку архітектури, свідка нашого славного минулого. Сорочинська земля і до сьогодні зуміла зберегти ту привабливість і неповторність, за яку її так шанували і любили наші предки і завдяки якій саме полтавський край здавна вважається душею України.

   706  просмотров



 Сергій БАРШАЙ. Святиня православного Білогір’я
 Сергій БАРШАЙ. Форпост Православ’я на заході України
 Сергій БАРШАЙ. Святиня Брянського Придесення
 Сергій БАРШАЙ. Храм Пресвятої Богородиці на берегах Хоролу
 Cергій БАРШАЙ. Древня кафедра Волинських єпископів
 Сергій БАРШАЙ. Православна оаза Галичини
 Сергій БАРШАЙ. Успенський кафедральний собор Одеси
 Cергій БАРШАЙ. Православний форпост Львова
 Cергій БАРШАЙ. Святиня Червоної гори
 Сергій БАРШАЙ. Святиня православного Приазов’я
 Сергій БАРШАЙ. Храм-пам’ятник козацької слави
 Cергій БАРШАЙ. Святиня київської Деміївки
 Сергій БАРШАЙ. Перлина православної Золотоноші
 Cергій БАРШАЙ. Волинська кузня православного духовенства
 Сергій БАРШАЙ. Православна обитель у Мгарському лісі
 Сергій БАРШАЙ. Бункерний храм – пам’ятка невинним жертвам
 Сергій БАРШАЙ. Свято-Микільський храм у Радомишлі
 Сергій БАРШАЙ. Студентський храм на честь свв. Кирилла і Мефодія в Умані
 Сергій БАРШАЙ. Благовіщенський собор Харкова
 Сергій БАРШАЙ. Лядовський монастир у скелях над Дністром
 Сергій БАРШАЙ. Свято-Успенський собор Канева
 Сергій БАРШАЙ. Полковий храм на честь Олександра Невського у Хотинській фортеці
 Сергій БАРШАЙ. Спасо-Преображенський собор у Прилуках
 Сергій БАРШАЙ. Острог – захисник православного люду
 Сергій БАРШАЙ. Свято-Анастасіївський собор у гетьманській столиці
 Сергій Баршай
 Сергей БАРШАЙ. Православие в земле Суоми
 Сергій БАРШАЙ. Один православний відсоток
 Сергей БАРШАЙ. В духовной брани с эпидемией страсти
 
© протоиерей Георгий Коваленко '1998
© Официальный сервер УПЦ "Православие в Украине" (при перепечатке материалов - ссылка желательна)
экспорт RSS новостей в utf-8 в cp-1251

Украинский хостинг - UNIX хостинг & ASP хостинг
Регистрация доменов