ВисвЁтлювати ≈ освЁтлювати ≈ освЁчувати

Перше з дЁ╨слЁв у лЁтературнЁй мовЁ вживають здебЁльшого переносно ≈ ⌠показувати, розкривати, пояснювати, розповЁдати■. Наприклад: ⌠Твори ╡вана Карпенка-Карого на Ёсторичну тему правдиво висвЁтлювали геро©чну ЁсторЁю укра©нського народу■ (з журналу). ЗрЁдка ця лексема виступа╨ й у прямому значеннЁ: ⌠До мЁсця подЁ© пЁд▓©хав зустрЁчний ⌠опель■ Ё, не розминаючись, спинився, яскраво висвЁтлюючи фарами■ (╡ван Ле). ОсвЁтлювати ≈ кидати промЁння свЁтла на когось, щось. ⌠Вогонь палахкотЁв у печЁ й освЁтлював хату■ (Василь Стефаник). Можна сказати: освЁтлений багаттям, полум▓ям, прожектором, лампою, сонцем, а переносно ≈ щастям, радЁстю, благородством. Цим словом ще користуються на означення рЁдини, з яко© вилучено стороннЁ домЁшки й вона стала прозорою, свЁтлою. ОсвЁтлена вода, освЁтлений сЁк.

Помилкою ╨ вживання дЁ╨слова освЁтлювати (освЁтлення) у значеннЁ ⌠пояснювати, розкривати щось■ замЁсть висвЁтлювати (висвЁтлення). ПримЁром: ⌠Я як представник центрально© преси мушу написати критичну статтю про вашу фронтову газету. Вона не освЁтлю╨ (?) на повний голос рядових геро©в■ (Олександр КорнЁйчук). ОсвЁчувати ≈ робити когось обЁзнаним, поповнювати чи©сь знання, навички. ⌠Я пробував освЁчувати селян, освЁчувати у всЁх питаннях громадянського, матерЁального Ё духовного життя■ (╡ван Франко). Отже, у висловах освЁчена вулиця, освЁчене електричними вогнями мЁсто слова освЁчена, освЁчене слЁд замЁнити на освЁтлена, освЁтлене.

ГЁмнастерка ≈ гЁмнастьорка

Яка з цих форм правильнЁша?

РосЁйському наголошеному ё пЁсля приголосного в укра©нськЁй мовЁ здебЁльшого вЁдповЁда╨ е: тёлка ≈ телиця, новосёл ≈ новосел; те саме спостерЁга╨мо Ё в словах Ёншомовного походження: шофёр ≈ шофер, киоскёр ≈ кЁоскер, прожектёр ≈ прожектер. Але лён ≈ льон, костёл ≈ костьол (хоч трапля╨ться й костел). У мовнЁй практицЁ надають перевагу формЁ з е, бо вона бЁльш правомЁрна. Це й зафЁксовано в ⌠Словнику укра©нсько© мови■: ⌠ГЁмнастерка, рЁдко гЁмнастьорка. ВЁйськова формена сорочка з цупко© тканини з вЁдкладним або стоячим комЁром■. ⌠Словник-довЁдник з правопису та слововживання■ СергЁя Головащука, ⌠ОрфографЁчний словник укра©нсько© мови■ подають тЁльки форму гЁмнастерка. ╡ це правильно.

СусЁда ≈ сусЁд

Серед поширених ранЁше варЁантЁв сусЁда Ё сусЁд другий став частЁше вживаним у лЁтературнЁй мовЁ останнього часу, тому й у родовому вЁдмЁнку множини закрЁпилася форма Ёз закЁнченням ≈ Ёв: сусЁдЁв.

╡гнорувати порадами чи поради?

Чи можна вживати дЁ╨слово Ёгнорувати з додатком в орудному вЁдмЁнку (примЁром, ⌠Петренко Ёгнору╨ порадами друзЁв■)?

╡гнорувати походить вЁд латинського ignorare ≈ ⌠не знати■ Ё ма╨ значення ⌠навмисне не помЁчати когось або чогось, не рахуватися, не брати до уваги■. Вимага╨ пЁсля себе додатка в знахЁдному вЁдмЁнку (Ёгнорувати кого? що?). ⌠ДЁвчата невмолимо замикали вЁкна, зсовували занавЁски й намагалися Ёгнорувати те, що стукало вже... до ©хнЁх юних сердець■ (ЮрЁй Яновський), ⌠ОскЁльки мистецтво основним сво©м об▓╨ктом ма╨ людину, воно не може Ёгнорувати багатства виявЁв ©© життя■ (з журналу).

Вживання слова Ёгнорувати з додатком в орудному вЁдмЁнку (Ёгнорувати порадами друзЁв) ≈ помилкове. Треба: Ёгнорувати поради друзЁв.

СвЁдчити, а не давати показання

ДЁ╨слово свЁдчити (свЁдчення) нашЁ засоби масово© ЁнформацЁ© нерЁдко замЁнюють незграбним словосполученням давати показання (копЁя росЁйсько© форми). Цей мовний динозавр потрапив навЁть у тексти офЁцЁйних документЁв, що дуже прикро.

СинонЁми, та не тЁ

Тривале зросЁйщення укра©нцЁв призвело до втрати дороговказЁв у користуваннЁ рЁдною мовою. Тому досЁ багато хто залюбки вжива╨ слова благополуччя, вЁдправлятися, виступаючий, всепоглинаючий, дислокуватися, добросовЁсний, економити, значимий, кафетерЁй, корзина, кофеварка, настЁйливий, переважаючий, прийомна, протирЁччя, початкуючий Ё майже цЁлковито нехту╨ далеко кращими синонЁмЁчними вЁдповЁдниками: добробут, вирушати, промовець, всепоглинний (всепоглинальний), розмЁщуватися (розташовуватися), сумлЁнний, заощаджувати, значущий, кав▓ярня, кошик, кавоварка, наполегливий, переважний, приймальня, суперечнЁсть, початкЁвець. ╡гнорувати цЁ оригЁнальнЁ елементи укра©нсько© лексеми нема╨ жодних пЁдстав.

МеморЁальний ≈ пам▓ятний

Мають не тЁльки спЁльне значення, а й вЁдтЁнки, за котрими розрЁзняються, не завжди однакову сполучуванЁсть.

МеморЁальний ≈ слово Ёншомовного походження (memorialis латинською означало ⌠пам▓ятний■). У сучаснЁй укра©нськЁй мовЁ виступа╨ зЁ значенням ⌠той, що служить для увЁчнення пам▓ятЁ яко©сь особи або визначно© подЁ©■. МеморЁальний знак, меморЁальна дошка, меморЁальний комплекс.

Пам▓ятний ≈ прикметник, в якого куди ширший спектр значень, нЁж у синонЁмЁчного йому тЁльки в одному з них меморЁальний. Це ≈ ⌠що добре зберЁгся в пам▓ятЁ, довго пам▓ята╨ться■: ⌠Ох, Ё ловилися ж проклятЁ коропи в те лЁто пам▓ятне■ (Максим Рильський). А також ⌠про якого пам▓ятають■: ⌠Не трепетать вЁд пам▓ятного стуку■ (Любов Забашта). СинонЁмами до цього значення ╨ знайомий, вЁдомий. Ужива╨ться пам▓ятний Ё для позначення того, чого не можна забути, синонЁмЁзуючись зЁ словом незабутнЁй: ⌠Все про нього, все про славного, вЁчно пам▓ятного героя Гуцульщини Олексу Довбуша■ (Гнат Хоткевич).

А близькЁ пам▓ятний Ё меморЁальний у значеннЁ ⌠який слугу╨ для запам▓ятовування, для нагадування про когось, щось■: ⌠У Ки╨вЁ багато пам▓ятникЁв, пам▓ятних плит Ё стел, меморЁальних дощок■ (з газети). ВислЁв меморЁальний пам▓ятник ≈ неправильний, бо ╨ тавтологЁчним сполученням.

ПЁдготував Борис РОГОЗА, ■Хрещатик■