|
| Меню |
|
| Новости |
| Статьи |
| Проекты |
| О нас |
| Ссылки |
| Правовая база |
| Гостевая книга |
|
|
|
|
Текущие проекты |
"Підвищення ефективності діяльності соціальних агенцій в галузі захисту жінок та дітей від сімейного насильства" |
"Захист прав людини та забезпечення гендерної рівності в Україні через вдосконалення судової практики" |
"Забезпечення прав жінок та гендерної рівності через застосування Конвенції з ліквідації всіх форм дискримінації стосовно жінок в Україні" |
"Підтримка жіночого підприємництва" |
Конкурс "Дівочий Світ" |
|
|
| Информация |
|
Харьковский центр женских исследований (ХЦЖИ) является экспертной организацией и занимается социально - правовыми исследованиями статуса женщин в Украине, разрабатывает стратегии, направленные на защиту прав женщин, социально-правовые исследования положения женщин в Украине, развитие молодёжного женского лидерства, и др. |
|
|
|
|
|
Інна Омелюх
м.Запоріжжя |
|
Молоді лідери - мислителі,
молоді лідери - мрійники,
молоді лідери - діячі,
молоді лідери - це ми!
| |
|
|
Моєму поколінню довелось жити на зламі епох. Україна отримала незалежність, і в країні розпочалась розбудова демократичного суспільства. Дуже актуальною стала поява лідерів нового типу - людей, здатних мислити і діяти по-новому. Адже з історії відомо, що справжній лідер може значно змнити історичну долю своєї країни .Згадаємо Франкліна Делано Рузвельта, котрий вивів США з великої економічної депресії, чи Леха Валенсу, під керівництвом якого Польща розпочала успішний шлях до економічних та суспільних реформ. Лідери потрібні суспільствам та країнам, щоб рухатись вперед. Як зазначала Маргарет Мід: "Немає сумніву, що невелика група мислячих, відданих своїй справі людей може змінити світ Насправді, це єдина річ, що колись його змінювала." [249.1]
|
|
Яку ж людину можна вважати лідером? Згідно словника з психології: "Лідер - від англ. (leader) - член групи, за яким вона визнає право приймати відповідальні рішення у важливих для неї ситуаціях, тобто, найбільш авторитетна особистість" [189.2 ] Які ж якості повинна мати людина, щоб люди визнали за нею це право - приймати рішення? Справжній лідер - це компетентна, ерудована, працьовита, комунікабельна людина, що не тільки говорить, але й діє. А ще він повинен бути... Мені здається, що для того, аби перелічити всі необхідні якості справжнього лідера не вистачить ніякого часу та місця. Але є одна риса, без якої лідером ніколи не стати. Є чудовий вислів, автор якого, на жаль, невідомий: "Людям байдуже, скільки ви знаєте, поки вони не дізнаються, наскільки вам небайдуже". Саме ця риса - небайдужість до людей, до справи - є невід'ємною рисою справжнього лідера. Згадаємо Жанну д'Арк. Проста селянка, звісно ж, зовсім не воїн чи політик, вона була небайдужа до долі рідної Франції, вірила в своє призначення врятувати її. І не просто вірила, але й діяла. І за нею пішли справжні воїни-чоловіки. ЇЇ віра в перемогу дала їм змогу перемогти.
|
|
Чи вважаю я себе лідером? Як на мене, це досить важке питання. І я не можу відповісти на нього однозначно. 3 одного боку, моя самокритичність не дозволяє мені заявити, що я є справжнім лідером і, що я - людина, за якою підуть інші. Мені лише чотирнадцять років, і я вважаю, що мені потрібно багато удосконалюватись для того, щоб стати лідером. Але, з іншого боку, я хочу їм стати, а це вже не мало. Я - небайдужа людина. Я цікавлюсь багатьма речами, у мене вже є певні досягнення. Мені небайдужі люди з їх проблемами, і у мене багато друзів. Я завжди серед організаторів свят та інших подій в класі. Я не ставлю собі це за мету, але мені це цікаво. Якось так виходить, що мої однокласники слідують за мною. Я поставила собі за мету гарно добре вчитися, і я досягла цього. Без зайвої сором'язливості скажу, що цього року я посіла друге місце на обласній олімпіаді з біології. 3вісно, це не є значним досягненням, але це - все ж таки досягнення. Готуючись до цього конкурсу, я провела соціологічне опитування серед дівчат - учениць 9-11-х класів мого мікрорайону. Виявилось, що більшість з них небайдужі до проблеми ролі дівчат та молодих жінок у суспільстві. Але ніхто з них не спрбував провести опитування, знайти однодумців. А я спробувала. Мені залишилось три роки навчатись в школі. Після школи я збираюсь отримати вищу медичну освіту. Моя мрія - не просто стати лікарем, а бути фахівцем, майстром своєї справи, допомагати людям своїм вмінням. Цим я зможу хоч трохи змінити світ, хоча б для тих людей, які не будуть страждати від хвороби. Ось чого я хочу досягти в житті.
|
|
Так вийшло, що я цікавлюсь медициною. Я хочу стати фахівцем вищого класу в цій галузі, проводити унікальні операції. Але, якщо я захочу досягти вищого суспільного статусу, ніж просто лікар, у мене буде недостатньо часу, щоб, власне, лікувати людей, бо громадська, адміністративна чи політична діяльність вимагає багато сил та часу. Я не вважаю адміністративну роботу своїм покликанням. І я буду найщасливішою людиною на світі, якщо зможу допомагати іншим. Я впевнена, що людині, яку рятують, байдуже, якого соціального статусу досяг її рятівник. Я не ставлю собі нездійсненних цілей, таких, як стати президентом. Я поставила перед собою конкретне завдання і поступово йду до його здійснення.
|
|
На мою думку, наше покоління має більше можливостей, ніж попереднє. Перш за все, ми маємо більший доступ до інформації. Наші батьки, будучи в нашому віці, тільки чули про Інтернет, а ми вільно ним користуємось. Тобто, наша генерація в цілому, і дівчата зокрема, стали більш інформованими, а отже прогресивнішими. В наш час українська молодь має змогу подорожувати і навчатись в інших країнах, вступати до кількох вузів одночасно. Молоді взагалі притаманне прагнення до змін, до нового. Ще Франклін Рузвельт казав: "Молодь має енергію, уяву та інтелект, аби змінити щось у своєму суспільстві. Потрібно лише попросити їх показати те, на що вони здатні." [249.1] І в наш час українська молодь все більше відчуває свою необхідність для суспільства. Їй небайдуже становище України, і вона здатна приймати активну участь у соціальних процесах. І ми бачимо, як зараз в Україні з'являється все більше і більше громадських та політичних молодіжних об'єднань, таких як Блок Української Молоді, молоді соціал-демократи та інші. Таким чином, сучасна молодь взагалі є більш освіченою та активною, але це не в повній мірі стосується дівчат. Стереотипи щодо соціальної ролі жінки і чоловіка в нашому поколінні такі ж самі, як у попередніх. Основне призначення жінки - сім'я, а не кар'єра. Ці стереотипи формуються ще в шкільні роки.Згадно з дослідженням, проведеним українськими вченими на замовлення ЮНЕСКО в 1991 році, такі стереотипи поділяються на три категорії:
|
|
"…перша група пов'язана з тим, що чоловікам приписуються такі якості, як сміливість, рішучість, раціональність, а жінкам - слабкість, ніжність, турботливість і т.ін.;
|
|
- друга група стосується розподілу сімейних та професійних ролей, традиційно асоційованих з тією чи іншою статтю: жінки, перш за все, дружини, матері, господині; чоловіки - активні державні діячі, політичні лідери і т.ін.;
|
|
- третя група пов язана з різницею в змісті праці: виконавчий характер праці у жінок, керівний, творчий - у чоловіків." [86,3]
|
|
Але, як відомо, зміни в свідомості людей потребують найбільше часу. Щоб зламати суспільні стереотипи недостатньо проголосити суспільство демократичним та прийняти відповідні закони. Повинні прийти нові покоління людей, що виховувалися інакше.
|
|
Протягом останнього десятиріччя в світі відбулися певні зміни в ставленні до жінок-лідерів. Перш за все, їх стало більше. Згадаємо Беназір Бхутто в Пакистані, Маргарет Течер в Англії, Мадлен Олбрайт в США, жінок - прем'єр-міністрів в Швеціїї, Турції… Ці жінки ставали не просто лідерами певних політичних сил, але й справжніми лідерами своїх націй. І це не може не свідчити про ті зміни, що відбуваються в свідомості людства щодо соціального статусу жінки. І в Україні є жінки - відомі лідери. Вони - керівники політичних партій, громадських об'єднань та рухів. Ми можемо не погоджуватись з їх ідеями, але ми не можемо не визнавати їх як лідерів. За ними йдуть люди. Імена таких політиків, як Наталя Вітренко та Юлія Тимошенко, відомі по всій Україні і за її межами. І не випадково нове громадське об'єднання "Жінки за майбутнє", лідером якого є Валентина Довженко, дуже швидко посіло третє місце в рейтингу політичних партій та об єднань.
|
|
На жаль патріархальні стереотипи щодо соціальної ролі жінки та чоловіка ще панують навіть в тих суспільствах, що вважаються зразком демократії, не кажучи про Україну, яка зараз ще тільки на шляху до неї.
|
|
Швеція, наприклад, пройшла важкий шлях визнання необхідності гендерної рівності. Але незважаючи на цілий рад приголомшуючих досягнень багато шведських жінок все одно проживають долю "вічного номеру два".Шведський психотерапевт Йоран Віммерстрем казав: "Коли я дивлюсь на свою доньку, я розумію, що все життя їй доведеться бути на других ролях. В дитячому садку, в школі, в університеті вона була "старанною розумницею". Але, коли прийшла влаштовуватись на роботу, їй призначили зарплатню нижчу, ніж чоловіку тої ж кваліфікації." В Україні, де питанння гендерної рівності тільки починає підниматися, ситуація значно гірша. Жінка, яка формально має ті ж права, що й чоловік, фактично "прихована від суспільства під паранжою соціальних стереотипів". [23.4] Жінки працюють на виробництві нарівні з чоловіками, але зарплатня вища у чоловіків. І на керівну посаду висунуть в першу чергу чоловіка. Наприклад, в моєму рідному Запоріжжі немає жодної жінки - керівника заводу. Незначній кількості жінок вдається пробитися на керівні посади, не кажучи про політичну кар'єру. Але навіть тих, хто зумів пробитися в законодавчі органи різного рівня, намагаються включити в, так би мовити, "жіночі" комітети: з питань освіти, соціальної політики, охорони здоров'я. Але хіба питання армії, наприклад, не турбують дружин та матерів? Жінка іде в політику тому, що це природньо, а не тому, що вона до цього "доросла". Нам, я вважаю, треба брати приклад з королівства Швеції, в парламенті якої приблизно 50% депутатів - чоловіки і 50% - жінки. Як зазначає посол Швеції в Україні Оке Петерсон: "Як наслідок - всі рішення шведського парламенту стали більш зрозумілими та прийнятними для всіх прошарків суспільства." [23.] Головна різниця між жінками-лідерами та чоловіками-лідерами полягає в різниці особистих якостей, а не в тому, жінка це чи чоловік. Адже багато жінок - світових лідерів, таких, як Індира Ганді або Беназир Бхутто, приймали жорсткі "чоловічі" політичні рішення. А Маргарет Течер та Мадлен Олбрайт взагалі відомі як "залізні леді". В той же час багаточоловіків - президентів чи прем'єр-міністрів були вимушені подати у відставку.
|
|
Для того, щоб жінка, котра має схильність до суспільної діяльності, жінка-лідер могла повністю реалізувати себе в Україні, має, безперечно, пройти певний час для зміни соціальних стереотипів. І це не повинен бути час очикування. Це повинен бути час активної та чітко спланованої гендерної політики, коли ведеться цілеспрямована робота для зміни існуючих в суспільстві стереотипів щодо соціальних ролей жінок та чоловіків. Таке виховання повинно розпочинатись в дитинстві - в дитячому садку та школі. І ці зміни потребують не тільки законотворчої роботи, але й пропагандистської. І кому, як не нам, новій генерації української молоді стати активними провідниками цієї роботи. Адже у нас є усвідомлення того, що проблема існує, нам відомий шлях до змін, у нас є бажання ці зміни зробити.
|
|
"Молоді лідери - мислителі, молоді лідери - мрійники, молоді лідери - діячі, молоді лідери - це ми!" Цей девіз - девіз семінару з лідерства, розробленого волонтером Корпусу Миру США Стефані Річард. В моїй школі створено лідерську групу старшокласників, і на весняних канікулах ми плануємо провести семінар з лідерства для учнів 7-8 класів.
|
|
Кожна генерація повинна залишити своїм нащадкам світ кращий, ніж той, що одержала. Нам жити в Україні, тож нам і будувати її - нову, демократичну, де кожна людина незалежно від статі знайде своє призначення.
|
|
Список використаної літератури
|
|
1. "Женщины в обществе: реалии, проблемы, прогнозы" (под ред. М.М.Риммашевской). - М., "Наука", 1991.
2. "Наша газета" - 01.01.2002.
3. "Психология. Словарь" (под ред. А.В.Петровского). - М., "Политиздат", 1990.
4. Річард Стефані "Лідерство - це дія" // Посібник для вчителя з розвитку лідерских здібностей і громадської активності. - Відділ преси, освіти та культури Посольства США, Київ, 2001.
| |
|
|