This version of the page http://kcws.kharkov.ua/omeluh.html (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2006-12-04. The original page over time could change.
Інна Омелюх
  

  
Меню 
Новости
Статьи
Проекты
О нас
Ссылки
Правовая база
Гостевая книга
Текущие проекты
"Підвищення ефективності діяльності соціальних агенцій в галузі захисту жінок та дітей від сімейного насильства"
"Захист прав людини та забезпечення гендерної рівності в Україні через вдосконалення судової практики"
"Забезпечення прав жінок та гендерної рівності через застосування Конвенції з ліквідації всіх форм дискримінації стосовно жінок в Україні"
"Підтримка жіночого підприємництва"
Конкурс "Дівочий Світ"
Информация 
Харьковский центр женских исследований (ХЦЖИ) является экспертной организацией и занимается социально - правовыми исследованиями статуса женщин в Украине, разрабатывает стратегии, направленные на защиту прав женщин, социально-правовые исследования положения женщин в Украине, развитие молодёжного женского лидерства, и др.

Інна Омелюх
м.Запоріжжя
Молоді лідери - мислителі,
молоді лідери - мрійники,
молоді лідери - діячі,
молоді лідери - це ми!

Моєму поколінню довелось жити на зламі епох. Україна отримала незалежність, і в країні розпочалась розбудова демократичного суспільства. Дуже актуальною стала поява лідерів нового типу - людей, здатних мислити і діяти по-новому. Адже з історії відомо, що справжній лідер може значно змнити історичну долю своєї країни .Згадаємо Франкліна Делано Рузвельта, котрий вивів США з великої економічної депресії, чи Леха Валенсу, під керівництвом якого Польща розпочала успішний шлях до економічних та суспільних реформ. Лідери потрібні суспільствам та країнам, щоб рухатись вперед. Як зазначала Маргарет Мід: "Немає сумніву, що невелика група мислячих, відданих своїй справі людей може змінити світ Насправді, це єдина річ, що колись його змінювала." [249.1]
Яку ж людину можна вважати лідером? Згідно словника з психології: "Лідер - від англ. (leader) - член групи, за яким вона визнає право приймати відповідальні рішення у важливих для неї ситуаціях, тобто, найбільш авторитетна особистість" [189.2 ] Які ж якості повинна мати людина, щоб люди визнали за нею це право - приймати рішення? Справжній лідер - це компетентна, ерудована, працьовита, комунікабельна людина, що не тільки говорить, але й діє. А ще він повинен бути... Мені здається, що для того, аби перелічити всі необхідні якості справжнього лідера не вистачить ніякого часу та місця. Але є одна риса, без якої лідером ніколи не стати. Є чудовий вислів, автор якого, на жаль, невідомий: "Людям байдуже, скільки ви знаєте, поки вони не дізнаються, наскільки вам небайдуже". Саме ця риса - небайдужість до людей, до справи - є невід'ємною рисою справжнього лідера. Згадаємо Жанну д'Арк. Проста селянка, звісно ж, зовсім не воїн чи політик, вона була небайдужа до долі рідної Франції, вірила в своє призначення врятувати її. І не просто вірила, але й діяла. І за нею пішли справжні воїни-чоловіки. ЇЇ віра в перемогу дала їм змогу перемогти.
Чи вважаю я себе лідером? Як на мене, це досить важке питання. І я не можу відповісти на нього однозначно. 3 одного боку, моя самокритичність не дозволяє мені заявити, що я є справжнім лідером і, що я - людина, за якою підуть інші. Мені лише чотирнадцять років, і я вважаю, що мені потрібно багато удосконалюватись для того, щоб стати лідером. Але, з іншого боку, я хочу їм стати, а це вже не мало. Я - небайдужа людина. Я цікавлюсь багатьма речами, у мене вже є певні досягнення. Мені небайдужі люди з їх проблемами, і у мене багато друзів. Я завжди серед організаторів свят та інших подій в класі. Я не ставлю собі це за мету, але мені це цікаво. Якось так виходить, що мої однокласники слідують за мною. Я поставила собі за мету гарно добре вчитися, і я досягла цього. Без зайвої сором'язливості скажу, що цього року я посіла друге місце на обласній олімпіаді з біології. 3вісно, це не є значним досягненням, але це - все ж таки досягнення. Готуючись до цього конкурсу, я провела соціологічне опитування серед дівчат - учениць 9-11-х класів мого мікрорайону. Виявилось, що більшість з них небайдужі до проблеми ролі дівчат та молодих жінок у суспільстві. Але ніхто з них не спрбував провести опитування, знайти однодумців. А я спробувала. Мені залишилось три роки навчатись в школі. Після школи я збираюсь отримати вищу медичну освіту. Моя мрія - не просто стати лікарем, а бути фахівцем, майстром своєї справи, допомагати людям своїм вмінням. Цим я зможу хоч трохи змінити світ, хоча б для тих людей, які не будуть страждати від хвороби. Ось чого я хочу досягти в житті.
Так вийшло, що я цікавлюсь медициною. Я хочу стати фахівцем вищого класу в цій галузі, проводити унікальні операції. Але, якщо я захочу досягти вищого суспільного статусу, ніж просто лікар, у мене буде недостатньо часу, щоб, власне, лікувати людей, бо громадська, адміністративна чи політична діяльність вимагає багато сил та часу. Я не вважаю адміністративну роботу своїм покликанням. І я буду найщасливішою людиною на світі, якщо зможу допомагати іншим. Я впевнена, що людині, яку рятують, байдуже, якого соціального статусу досяг її рятівник. Я не ставлю собі нездійсненних цілей, таких, як стати президентом. Я поставила перед собою конкретне завдання і поступово йду до його здійснення.
На мою думку, наше покоління має більше можливостей, ніж попереднє. Перш за все, ми маємо більший доступ до інформації. Наші батьки, будучи в нашому віці, тільки чули про Інтернет, а ми вільно ним користуємось. Тобто, наша генерація в цілому, і дівчата зокрема, стали більш інформованими, а отже прогресивнішими. В наш час українська молодь має змогу подорожувати і навчатись в інших країнах, вступати до кількох вузів одночасно. Молоді взагалі притаманне прагнення до змін, до нового. Ще Франклін Рузвельт казав: "Молодь має енергію, уяву та інтелект, аби змінити щось у своєму суспільстві. Потрібно лише попросити їх показати те, на що вони здатні." [249.1] І в наш час українська молодь все більше відчуває свою необхідність для суспільства. Їй небайдуже становище України, і вона здатна приймати активну участь у соціальних процесах. І ми бачимо, як зараз в Україні з'являється все більше і більше громадських та політичних молодіжних об'єднань, таких як Блок Української Молоді, молоді соціал-демократи та інші. Таким чином, сучасна молодь взагалі є більш освіченою та активною, але це не в повній мірі стосується дівчат. Стереотипи щодо соціальної ролі жінки і чоловіка в нашому поколінні такі ж самі, як у попередніх. Основне призначення жінки - сім'я, а не кар'єра. Ці стереотипи формуються ще в шкільні роки.Згадно з дослідженням, проведеним українськими вченими на замовлення ЮНЕСКО в 1991 році, такі стереотипи поділяються на три категорії:
"…перша група пов'язана з тим, що чоловікам приписуються такі якості, як сміливість, рішучість, раціональність, а жінкам - слабкість, ніжність, турботливість і т.ін.;
- друга група стосується розподілу сімейних та професійних ролей, традиційно асоційованих з тією чи іншою статтю: жінки, перш за все, дружини, матері, господині; чоловіки - активні державні діячі, політичні лідери і т.ін.;
- третя група пов язана з різницею в змісті праці: виконавчий характер праці у жінок, керівний, творчий - у чоловіків." [86,3]
Але, як відомо, зміни в свідомості людей потребують найбільше часу. Щоб зламати суспільні стереотипи недостатньо проголосити суспільство демократичним та прийняти відповідні закони. Повинні прийти нові покоління людей, що виховувалися інакше.
Протягом останнього десятиріччя в світі відбулися певні зміни в ставленні до жінок-лідерів. Перш за все, їх стало більше. Згадаємо Беназір Бхутто в Пакистані, Маргарет Течер в Англії, Мадлен Олбрайт в США, жінок - прем'єр-міністрів в Швеціїї, Турції… Ці жінки ставали не просто лідерами певних політичних сил, але й справжніми лідерами своїх націй. І це не може не свідчити про ті зміни, що відбуваються в свідомості людства щодо соціального статусу жінки. І в Україні є жінки - відомі лідери. Вони - керівники політичних партій, громадських об'єднань та рухів. Ми можемо не погоджуватись з їх ідеями, але ми не можемо не визнавати їх як лідерів. За ними йдуть люди. Імена таких політиків, як Наталя Вітренко та Юлія Тимошенко, відомі по всій Україні і за її межами. І не випадково нове громадське об'єднання "Жінки за майбутнє", лідером якого є Валентина Довженко, дуже швидко посіло третє місце в рейтингу політичних партій та об єднань.
На жаль патріархальні стереотипи щодо соціальної ролі жінки та чоловіка ще панують навіть в тих суспільствах, що вважаються зразком демократії, не кажучи про Україну, яка зараз ще тільки на шляху до неї.
Швеція, наприклад, пройшла важкий шлях визнання необхідності гендерної рівності. Але незважаючи на цілий рад приголомшуючих досягнень багато шведських жінок все одно проживають долю "вічного номеру два".Шведський психотерапевт Йоран Віммерстрем казав: "Коли я дивлюсь на свою доньку, я розумію, що все життя їй доведеться бути на других ролях. В дитячому садку, в школі, в університеті вона була "старанною розумницею". Але, коли прийшла влаштовуватись на роботу, їй призначили зарплатню нижчу, ніж чоловіку тої ж кваліфікації." В Україні, де питанння гендерної рівності тільки починає підниматися, ситуація значно гірша. Жінка, яка формально має ті ж права, що й чоловік, фактично "прихована від суспільства під паранжою соціальних стереотипів". [23.4] Жінки працюють на виробництві нарівні з чоловіками, але зарплатня вища у чоловіків. І на керівну посаду висунуть в першу чергу чоловіка. Наприклад, в моєму рідному Запоріжжі немає жодної жінки - керівника заводу. Незначній кількості жінок вдається пробитися на керівні посади, не кажучи про політичну кар'єру. Але навіть тих, хто зумів пробитися в законодавчі органи різного рівня, намагаються включити в, так би мовити, "жіночі" комітети: з питань освіти, соціальної політики, охорони здоров'я. Але хіба питання армії, наприклад, не турбують дружин та матерів? Жінка іде в політику тому, що це природньо, а не тому, що вона до цього "доросла". Нам, я вважаю, треба брати приклад з королівства Швеції, в парламенті якої приблизно 50% депутатів - чоловіки і 50% - жінки. Як зазначає посол Швеції в Україні Оке Петерсон: "Як наслідок - всі рішення шведського парламенту стали більш зрозумілими та прийнятними для всіх прошарків суспільства." [23.] Головна різниця між жінками-лідерами та чоловіками-лідерами полягає в різниці особистих якостей, а не в тому, жінка це чи чоловік. Адже багато жінок - світових лідерів, таких, як Індира Ганді або Беназир Бхутто, приймали жорсткі "чоловічі" політичні рішення. А Маргарет Течер та Мадлен Олбрайт взагалі відомі як "залізні леді". В той же час багаточоловіків - президентів чи прем'єр-міністрів були вимушені подати у відставку.
Для того, щоб жінка, котра має схильність до суспільної діяльності, жінка-лідер могла повністю реалізувати себе в Україні, має, безперечно, пройти певний час для зміни соціальних стереотипів. І це не повинен бути час очикування. Це повинен бути час активної та чітко спланованої гендерної політики, коли ведеться цілеспрямована робота для зміни існуючих в суспільстві стереотипів щодо соціальних ролей жінок та чоловіків. Таке виховання повинно розпочинатись в дитинстві - в дитячому садку та школі. І ці зміни потребують не тільки законотворчої роботи, але й пропагандистської. І кому, як не нам, новій генерації української молоді стати активними провідниками цієї роботи. Адже у нас є усвідомлення того, що проблема існує, нам відомий шлях до змін, у нас є бажання ці зміни зробити.
"Молоді лідери - мислителі, молоді лідери - мрійники, молоді лідери - діячі, молоді лідери - це ми!" Цей девіз - девіз семінару з лідерства, розробленого волонтером Корпусу Миру США Стефані Річард. В моїй школі створено лідерську групу старшокласників, і на весняних канікулах ми плануємо провести семінар з лідерства для учнів 7-8 класів.
Кожна генерація повинна залишити своїм нащадкам світ кращий, ніж той, що одержала. Нам жити в Україні, тож нам і будувати її - нову, демократичну, де кожна людина незалежно від статі знайде своє призначення.
Список використаної літератури
1. "Женщины в обществе: реалии, проблемы, прогнозы" (под ред. М.М.Риммашевской). - М., "Наука", 1991.
2. "Наша газета" - 01.01.2002.
3. "Психология. Словарь" (под ред. А.В.Петровского). - М., "Политиздат", 1990.
4. Річард Стефані "Лідерство - це дія" // Посібник для вчителя з розвитку лідерских здібностей і громадської активності. - Відділ преси, освіти та культури Посольства США, Київ, 2001.
------------------------------------------------------------------------------
| Новости | Статьи | Проекты | О нас | Ссылки | Гостевая книга |
------------------------------------------------------------------------------
Наш адрес: Украина 61108, г Харьков, бульвар Мира 4, кв.51
тел/ф: (+38 057) 731-42-59
E-mail: kcws@vk.kharkov.ua,   webmaster