Як і в кожній новій справі, при виборі структури "клініки" (моделі) необхідно насамперед визначитися з основними орієнтирами: як то місія, мета та завдання "клініки". На нашу думку "юридична клініка" може вважатися такою лише при наявності в її діяльності компонента освіти, тобто "клініка" перед усім повинна вчити студента працювати в якості юриста. Виходячи з цього міркування слід формувати і всі наступні принципи, що стосуються діяльності і структури "клініки".

В залежності від того, яку кваліфікацію мають учасники створення "юридичної клініки", наскільки вони досвідчені в юриспруденції, і який їхній творчий потенціал, буде залежати й організаційна форма "клініки". Можна створити "клініку", яка буде міжвузівською і надаватиме необхідні практичні навички студентам-юристам декількох ВНЗів. Існують також "клініки", які створюються на базі громадських організацій, що здійснюють правозахисну діяльність. При створенні такої "клініки" її внутрішня організаційна структура буде простою, тобто директор "клініки" (керівник "клініки") буде виконувати і функції координатора програми. Інші учасники такої "клініки" (співробітники), виконуватимуть функції консультантів і цього буде, мабуть, досить, якщо за мету громадська організація ставитиме тільки надання безкоштовної юридичної допомоги найменш захищеним верствам населення.

Слід також зауважити, що на роботу таких зовнішніх "юридичних клінік" вплив юридичних факультетів не буде здійснюватись. При цьому юридичні факультети можуть бути зацікавлені в розширенні студентської практики. Для того, щоб перетворити практику в цінний досвід для студентів, необхідно, щоб з ними працювали викладачі, які в свою чергу могли зацікавити студентів вирішувати проблемні задачі та ситуації для прийняття необхідного рішення.

При створенні "юридичної клініки" на базі факультету вирішується ціла низка дуже важливих задач, а саме:

• поєднання теоретичного навчання з практикою;
• формування у студента юриста професійних навичок;
• вирішення цілого ряду соціальних проблем регіону;
• формування у студентів активної суспільної позиції і правосвідомості.
  

Якщо розглядати "юридичну клініку" в конкретній організаційній формі, то слід зауважити, що універсальної моделі не існує. І, мабуть, не повинно існувати, бо тим самим існує можливість позбавити організаторів цієї дуже важливої справи такого необхідного елементу, як ініціатива. Тоді розраховувати на подальший розвиток клінічної освіти не можливо.

У Донецькому Національному університеті на економіко-правовому факультеті склалася наступна організаційна модель. Підтримку в створенні цієї "юридичної клініки" надали організація ґрантодавець і юридичний факультет університету. Це дуже добре коли є таке поєднання зусиль: з одного боку факультет, а з іншого - ґрантодавець. Тільки в такому симбіозі слід чекати позитивних результатів від діяльності цієї юридичної клініки. З самого початку треба визначитись з основними пріоритетами, яких слід дотримуватись при здійсненні клінічної програми і при виборі структури "юридичної клініки", якщо розраховувати на досягнення певних успіхів і передбачати подальшу перспективу цієї справи.

Для цього в першу чергу необхідно, щоб робота "юридичної клініки" була введена в структуру юридичного факультету і в його навчальний план. Підтримка юридичним факультетом на початку створення "юридичної клініки" має дуже важливе значення, тому що без зацікавленості в "клінічній" освіті з боку факультету годі розраховувати і на подальший розвиток "юридичної клініки". Це, на нашу думку, один із головних моментів, який слід враховувати в першу чергу.

Також, не менш важливо, щоб навчальний курс "Юридичні клініки" оцінювались факультетом нарівні з іншими спеціальними курсами, що пропонуються для вивчення студентам юридичного факультету. Мова йде про те, що "юридична клініка" повинна бути офіційно визнана факультетом, як складова частина навчального процесу. Це в свою чергу буде сприяти тому, що факультет буде вимушений виділяти певні кошти на утримання "клініки" та оплату праці викладачів, які є співробітниками "клініки", а також випрацювати шкалу оцінок знань студентів, що приймають участь в програмі "клінічної" освіти шляхом виставлення заліку.

Ще один із важливих факторів, на який слід звернути увагу, є фактор, який визначає коло викладачів, що приймають безпосередню участь у роботі зі студентами "юридичної клініки". Це повинні бути викладачі-практики, з надбанням практичного досвіду в тій чи іншій галузі права, або адвокати, що беруть участь в роботі "юридичної клініки" в якості консультанта.

До складу "юридичної клініки", як правило, можуть входити: директор, координатор клініки, викладачі-куратори, студентський директор "клініки", студенти-консультанти. До директора "юридичної клініки" висуваються наступні професійні вимоги:

• вища юридична освіта;
• досвід практичної роботи в одній із галузей права;
• досвід роботи в громадських організаціях;
• досвід менеджменту грантами;

Директор здійснює контроль за роботою "клініки", делегує частину своїх прав і обов'язків іншим співробітникам "клініки", вимагає своєчасного і чіткого виконання доручень, видає накази та інші внутрішні документи, що стосуються співробітників. У той самий час, директор має певне коло обов'язків, а саме:
вести роботу по залученню фінансування;
вести переговори зі спонсорами з приводу поточних питань гранта;
своєчасно надавати спонсорам фінансові звіти (виходячи з умов гранту);
забезпечувати матеріальну базу гранта;
організувати висвітлення діяльності "юридичної клініки" в засобах масової інформації;
контролювати видання навчальних матеріалів програми та періодичних видань;
надавати практичну допомогу викладачу - куратору, координатору, студентському директору та студентам-консультантам.

Координатором "юридичної клініки" може бути студент-юрист старшого курсу, який спеціалізується в галузі цивільного права і має досвід роботи консультанта "клініки". Він призначається на цю посаду за наказом директора "клініки" після узгодження його кандидатури з викладачами-кураторами, що працюють в "юридичній клініці".

У процесі роботи координатор має право надавати обов'язкові до виконання вказівки в межах своїх повноважень, які встановлюються положенням (статутом) про "юридичну клініку", а також делегувати окремі права та обов'язки студентам і студентському директору.

Координатор особисто зобов'язаний вести прийом клієнтів і працювати зі студентами, а також вести облік і статистику справ, в тому числі і на електронних носіях. На координатора "клініки" покладено обов'язок забезпечення зберігання справи клієнта та інших документів, що стосуються діяльності "клініки", ведення обліку зустрічей студентів з клієнтами, організації роботи студентів в "клініці" по прийому та консультуванню клієнтів, заповнювати за результатами співбесіди на клієнта анкету встановленого зразка та укладати з ним угоду про ведення справи студентами "клініки", надавати по вимозі директора "клініки" і викладачів-кураторів звіти про поточні справи і підтримувати належний порядок в приміщенні "клініки".

Студентський директор "юридичної клініки" призначається і звільняється з посади (за наказом) директором "юридичної клініки" (за погодженням викладачів-кураторів або декана факультету). Це може бути студент-юрист, який бажає займатися даною роботою, і при цьому має організаційні здібності. На нього покладається обов'язок забезпечити видання періодичного вісника "юридичної клініки", надавати допомогу директору, складання звітів й іншої адміністративної роботи, надавати необхідну допомогу координатору програми і викладачам-кураторам, заміщувати координатора програми в випадку його відсутності, забезпечувати підбір та видачу нормативних актів для роботи студентів із справами з надання консультацій клієнтам та підготовці їм правових документів.

Що стосується участі в роботі "юридичної клініки" викладачів факультету, то загальноприйнятою є така точка зору: в клініці повинно працювати не менше двох викладачів-практиків. Це пов'язано з тим, що протягом усього навчального процесу в "клініці" і роботи студентів по прийому клієнтів виникає дуже багато проблемних ситуацій, які вирішити викладачу дуже не просто. Вирішення цієї проблеми може залежати від підтримки нової для наших ВНЗів справи з боку юридичного факультету, а саме:

1) факультет може вести додаткову доплату викладачам різних кафедр за виконану ними роботу в якості консультантів, в тих випадках, коли до них звертаються студенти за консультацією з конкретної справи. Викладач-консультант відповідної кафедри вносить запис спеціально до журналу, в якому фіксує час звернення, питання з яким звернувся студент за консультацією, час, який був витрачений по наданню консультації і короткий зміст відповіді на питання. Але в цьому випадку у викладача-куратора "юридичної клініки" немає можливості спілкуватися зі своїм колегою стосовно проблем пов'язаних з діяльністю "юридичної клініки", структури і подальшого її розвитку, з тієї причини, що викладачі кафедр не працюють в "юридичній клініці" і ці проблеми їх конкретно не стосуються і вони їх взагалі не розуміють;

2) факультет може створити "юридичну клініку", яка поділена на відповідні секції, що працюють за відповідною спеціалізацією (цивільним, трудовим або житловим правом). А для цього в "клініці" повинні працювати декілька викладачів-практиків, фахівців даної галузі права. Таким чином, до роботи залучаються викладачі кафедри, з додатковим кафедральним навантаженням та додатковою відповідною платнею.

Відбір студентів для роботи в "юридичній клініці", як правило, відбувається на підставі конкурсу, виходячи з результатів їх навчання, написання письмової роботи та особистої співбесіди. Після того, як підведені результати конкурсу і претенденти пройшли успішно співбесіду з директором та викладачами-кураторами, видається наказ про зарахування переможців до "юридичної клініки". Також може проводитися набір до "клінік" на підставі вільного набору без застосування вище приведеної процедури.

Кожен студент працює під контролем викладача-куратора і зобов'язаний виконувати всі його вказівки, що стосуються організації і ведення практичної роботи в "клініці". Для того щоб студенти, які пройшли попередній відбір, могли працювати з "живим" клієнтом, висувається необхідна умова проходження спецкурсу юридичної практики, який викладається протягом одного семестру. Приблизний тематичний план спецкурсу "Юридична практика" може складатися з таких тем:

1. Практична освіта в системі підготовки юристів;
2. Поняття і структура "юридичної клініки";
3. Робоче місце юриста (студента-консультанта);
4. Психологічна підготовка студента-консультанта;
5. Інтерв'ю клієнта;
6. Практика правозастосування;
7. Альтернативне вирішення спорів;
8. Юридична техніка;
9. Консультування клієнта;
10. Робота студента-консультанта в суді та інших правоохоронних органах;
11. Випрацювання позицій по справі (діагноз справи);
12. Робота з засобами масової інформації та громадськими організаціями.
    

Загальна кількість лекційних годин буде дорівнювати 24 годинам. Кількість практичних занять 24 години.

Оскільки "клініка" є в основному навчально-практичною програмою, тому однією з найбільш важливих елементів діяльності є встановлення нормальних відносин з адміністрацією факультету. На превеликий жаль, деякі "юридичні клініки" зіштовхуються з нерозумінням з боку деканів навчального закладу. Таке нехтування є результатом пасивного ставлення до будь-яких ініціатив в розвитку "клінічних" навчально-практичних програм, відсутності реальної допомоги, а в гіршому випадку - перешкоджає роботі "клініки". Крім того, адміністрація деяких факультетів не бажає вести роботу з донорськими організаціями і особливо іноземними. Така обережність адміністрації може бути пов'язана з небажанням роботи з малозабезпеченими громадянами, які інколи бувають незадоволені наданою консультацією і як результат звертаються зі скаргою в деканат або адміністрації організації.

Застосування практичного досвіду та професійних знань і навичок директора "клініки" і викладачів-координаторів - є запорукою успішного вирішення цієї проблеми. Для врегулювання відносин з адміністрацією факультету можна запропонувати використання таких кроків:

• надати адміністрації реальний проект діяльності "клініки";
• розпочати реалізацію програми самостійно і показати позитивні результати адміністрації факультету;
• постійно інформувати викладачів та студентів факультету про результати діяльності програми;
• довести, що "юридична клініка" може існувати самостійно (знайти самостійно кошти і приміщення і лише потім звернутися за допомогою до декана);
• створити рекламу факультету;
• залучити адміністрацію факультету до міжнародних програм по "клінічній" юридичній освіті (семінари, конференції, тренінги, обміни і т. ін.).
  

Розклад та схема роботи в "юридичній клініці" є найбільш прагматичним питанням при її створенні. Слід відзначити, що не варто шукати готових рецептів, бо кожна клініка, як ми вже говорили, є індивідуальною по структурі і має свої особливості, в організації роботи. Кожна "клініка" при розробці своїх внутрішніх нормативних документів (положень, правил і т.п.) повинна детально розписати схему роботи "юридичної клініки". Але при всіх відмінностях в організаційно - структурному плані, які існують між "юридичними клініками", можна виділити наступні загальні особливості:

• для прийому клієнтів необхідно встановити декілька днів на тиждень, але при цьому прийомі дні і години повинні бути чітко вказані в усіх видах реклами;
• прийом повинен проводити координатор "юридичної клініки" або, відповідно графіку чергувань, студенти старших курсів під наглядом викладача - куратора;
• студенти - консультанти беруть конкретну справу після первинного прийому або чекають розподілення справ на загальних зборах;
• один день на тиждень необхідно встановлювати для проведення загальних зустрічей, на яких розподіляють справи, що надійшли до клініки, обговорюють проблеми, що виникли при розгляді поточних справ. У тих випадках, коли не було клієнтів, зі студентами проводять рольові ігри або розгляд справ, що були розглянуті раніше в інших "клініках" і т. ін.;
• кожний куратор відводить прийомні години для індивідуальної роботи зі студентами- консультантами і ці години мають доводитись до відома всіх учасників програми;
• при встановленні порядку роботи з клієнтом, слід звернути увагу на те, що в "юридичній клініці" під час роботи з клієнтом важливу роль відіграє координатор, який виконує функції адміністратора, контролює правильність заповнення документів, їх наявність на призначених зустрічах з клієнтом;

Одним із важливих обов'язків координатора є прийом клієнтів. Для цього в "юридичній клініці" встановлюються прийомні дні. Наприклад, це може бути понеділок та вівторок з 14 до 17 години, середа - загальні збори всієї "клініки" для обговорення справ, які надійшли до розгляду і розподілення їх між студентами-консультантами. У прийомні дні, координатор призначає із числа студентів-консультантів чергових, які працюють разом з координатором в прийомний день з правом надавати консультацію клієнтам, якщо ця консультація не складна і не потребує консультації викладача-куратора.

Під час прийому клієнта координатор повинен встановити можливість розгляду даної справи в рамках "юридичної клініки". Однією з підстав для того, щоб справа була прийнята до розгляду, клієнт повинен пред'явити документ, що підтверджує право на отримання безкоштовної юридичної допомоги в клініці. Якщо координатор визначився, що проблема, з якою звернувся клієнт представляє інтерес у навчальному плані, то на підставі цього клієнт реєструється в журналі прийому. Після цього він заповнює лист опитування, в якому вказує своє прізвище, ім'я та по-батькові, домашню адресу, рік народження, контактний телефон і мету звернення. Координатор під час заповнення анкети повинен коротко і чітко викласти суть питання, з яким звернувся в "юридичну клініку" клієнт.

Наступний документ, призначений для заповнення - анкета, в яку вносяться відомості про надані документи і які необхідно надати для розгляду даного питання. Це робиться з метою усунення складнощів, які можуть виникнути у взаємовідносинах з клієнтом на початку розгляду справи. Але при розгляді справи на загальних зборах і під час роботи студента-консультанта з клієнтом може виникнути необхідність в наданні додаткових документів, які також повинні бути відображені в анкеті.