Створення музею

 У 1983 р. на території Державного історико-культурного заповідника на о. Хортиці (з 1993 р. Національний заповідник "Хортиця") був відкритий Музей історії міста Запоріжжя при сприянні М.П. Киценка, П.Т. Тронька та за підтримки громадських організацій, зокрема, письменників М. Рильського, П. Тичини, О. Гончара та ін. Авторами проекту музейного приміщення є група архітекторів під керівництвом М.А. Жарікова та В.Г. Стефанчука. Над оформленням експозиції музею працював український радянський художник-монументаліст, заслужений діяч мистецтв УРСР А.В. Гайдамака. З часу створення музею в експозиції показувалась історія краю від найдавніших часів до сучасної доби. При цьому історії запорозького козацтва був присвячений один розділ експозиції.
 Національне відродження та посилення інтересу до вивчення запорозької тематики у 1980-х рр. обумовило перепрофілювання музею в Музей історії запорозького козацтва (1988 р.). Внаслідок цього, з його експозиції була вилучена значна частина матеріалів радянської доби. Звільнені площі використовуються для проведення різноманітних виставок, присвячених козацькій тематиці.
На сьогодні в експозиції Музею існують наступні розділи: "Запорізький край у найдавніші часи", "Запоріжжя в період Київської Русі", "Запоріжжя в козацькі часи", "Заселення Запорозького краю в к. XVIII-XX ст.", діють чотири діорами: "Битва київського князя Святослава", "Військова рада на Січі", "Визволення м. Запоріжжя 14 жовтня 1943 р.".
 Музей історії запорозького козацтва активно веде виставочну роботу. В експозиції Музею на сьогодні створено такі виставки: "Запорозьке козацтво в історичній та художній літературі", «Україна і Річ Посполита в XVII ст.», "Природа о. Хортиця", "Православ’я на запорозьких землях", "Нові археологічні знахідки Національного заповідника "Хортиця".
 До найбільш цінних зібрань музейних фондів належать:
- колекція кам'яної скульптури доби бронзи та середньовіччя,
- колекція культових предметів: одяг православних священників, церковне начиння (потири, підсвічники, хрести та ікони натільні, ікони-складні, надбанні хрести ХІІІ - ХІХ ст.), козацькі надгробні хрести;
- колекція стародруків XVII - XVIII ст., серед яких найбільш цікавими є Чинопослідування (1757 р.) з церкви Покровської Січі та Атлас Російський (1745 р.) з докладною картою "Малої Татарії з межуючими Київською та Білогородською губерніями", на якій позначена Запорозька Січ,
- колекція іконопису XVIII - поч. XX ст.
- колекція одягу та ужиткових тканин XVIII - поч. XX ст.,
- колекція посуду від доби бронзи до ХХ ст.,
- колекція кахель XVII - XIX ст. (в т.ч. з Кам'янської та Покровської Січей, Кодацької фортеці XVII ст.),
- колекція монет  XVI - XX ст.,
- колекція листівок ХІХ - поч. ХХ ст.,
- колекція зброї XVII - XVIII ст. (порохівниці, шаблі, ятагани, гармати, рушниці, в тому числі затинна пищаль XVI ст.),
- колекція самоварів ХІХ - поч. ХХ ст.
- колекція шкіряних виробів, знайдених на місці Берестецької битви (17 ст.): ольстер, чоботи, футляри для ложок, торбинки для куль, ходак;
- комплекс предметів з укріплення на о. Байда (16 ст.): рідкісного типу шабля, ручна пищаль з жагровим замком, колекція бойових сокир та кулелійок, кам'яні гарматні ядра та вістря списів;
- комплекс речей періоду існування Запорозької верфі 1736-1739 рр. - колекція якорів, гармат, судові бомби, зброя й особисті речі козаків та російських солдат.