На головну сторінкуРеалiзацiя проекту (2001-...)
ЗАПОРОЗЬКА СІЧ?
Загальна територія історико-культурного комплексу “Запорозька Січ” сягає 3 гектарів. Місцем розташування новостворюваної Січі обране мальовниче північно-східне узбережжя Хортиці, з якого відкривається чудовий краєвид на греблю Дніпрогесу, скелі та острови, що нагадують колишні грізні дніпровські пороги. За плануванням комплекс розділяється на дві різновеликі частини – більший “Внутрішній Кіш” та менший “Зовнішній”. Передбачається, що в комплексі будуть функціонувати як об’єкти експозиційного призначення, в яких планується шляхом наукової реконструкції відтворити інтер’єри козацьких жител (курінь та будинок кошового отамана), офіційних та освітніх установ (військова канцелярія та січова школа), які мали місце бути на Запорозьких Січах. Центральним об’єктом комплексу стане трибанна церква Покрови прсв. Богородиці. Споруди “Зовнішнього Кошу” мають носити рекреаційний (корчма) та інтерактивний характер (діючі кузня і гончарне виробництво). За зразки фортифікаційних споруд козацького часу правитимуть три вежі (в’їзна, вежа до Дніпра, вежа-дзвіниця), рови та земляний вал, укріплений частоколом.
ФОНДОВЕ ЗІБРАННЯ КОМПЛЕКСУ
Триває формування фондового зібрання «Запорозької Січі» предметами, які в майбутньому будуть розміщені в експозиційних приміщеннях об'єктів комплексу.
Серед останніх придбань заповідника для фондів «Січі» – колекція з одинадцяти різнотипних наконечників для списів, козацького часу, старовинні пістоль, турецькі тромблон і ятаган, авторська копія дубового письмового столу початку XVIII ст.
Закуплений пістоль датується XVIII ст. і обладнаний кремнево-ударним замком іспано-мавританського типу (марлок або мікелет). Предмет оздоблений латунню з карбованим геометричним орнаментом. Ствол пістоля дамаскований.
Тромблон XVIII – першої чверті ХІХ ст. – пістолет, виконаний у вигляді у вигляді мініатюрної рушниці. Ствол восьмигранний, ближче до дульного зрізу переходить в розтруб. Клейма виробників імітують європейські. Тромблон обладнаний кременево-ударним батарейним замком французького типу (можливо – балканське наслідування європейським зразкам). На замковій дошці гравійовано рокайлевий орнамент.
Закуплений у приватного колекціонера, втім, як і всі інші речі, турецький ятаган (XVIII-XIX ст.) представляє собою зразок старовинної холодної зброї з лезом, загостреним з внутрішньої сторони. Руків’я прикрашене вставками дрібних кілечок з кольорового металу. Місце з’єднання руків’я з лезом зміцнене накладкою металу жовтого кольору, зробленою, вочевидь, пізніше. Традиційні для зброї такого типу «вуха» руків’я, в даному предметі майже не виражені.
Зразком для створення реконструкції дубового письмового столу для розміщення в світлиці «Будинку кошового» (такий предмет згадується в конфіскаційному описі майна останнього запорозького лідера П.І. Калнишевського) став стіл початку XVIII ст., виконаний в стилі північноєвропейського бароко. Виріб має характерні для цього стилю симетричні аркатури на фасаді з глибоко профільованими краями, напівколони, які дещо нагадують стволи гармат та подібні до балясин масивні ніжки, з’єднані між собою широкими проніжками. Автор реконструкції – запорізький майстер-червонодеревник С.І. Груздов.