роздрукувати сторінку

Персональний сайт - www.gromovy.iatp.org.ua

E-mail: gromovy@yahoo.com

Віктор Громовий, «Школа, школа...». – К.: «Плеяди», 2004р. С. 309

Концепція гімназії імені Тараса Шевченка

Найбільша насолода у житті — зробити те,

про що кажуть: це зробити неможливо.

Вальтер Багехот

Наше  педагогічне кредо

Ми знаємо: сьогодні в Україні є хороші спеціалісти в різних сферах знань. Та у нас не вистачає людей, які були б не тільки компетентними у своїй справі, але й могли брати на себе відповідальність за вирішення суспільно значимих завдань, які конструктивно реагували б на найменші зміни в житті суспільства. Гімназія бере на себе місію зростити таких людей.

Ми хочемо: щоб гімназія стала острівцем людяності й любові, творчості й постійного пошуку, щоб її випускники на все життя засвоїли: якщо хочеш стати щасливим, то слідуй золотому правилу- розум в голові, чесність у серці, здоров'я в тілі. Гімназія для тих, хто бажає неможливого, має зухвалі плани й надії, сповнений настроєм пізнавального романтизму.

Ми діємо: збираємо ентузіастів-педагогів, вчимося вчити гімназистів на основі передових освітніх технологій. У гімназії працює психолого-педагогічна лабораторія, яка накопичує досвід педагогічних розробок, науково-методична рада, яка організовує роботу по оновленню змісту навчання, впровадженню сучасних форм і методів навчання.

Ми віримо в майбутнє України, ми впевнено дивимось уперед і бачимо майбуття у світлих тонах.

Концептуальна модель сучасної гімназії та програма її розвитку грунтується на філософії освіти, яка відповідає цінностям «відкритого суспільства» та виходить з таких оптимістичних прогнозів щодо перспектив громадсько-політичного та економічного розвитку України в найближчі 10 років:

1. Україна буде «відкритою» країною, яка рухатиметься в напрямку до все більш повної та ефективної інтеграції у світове співтовариство. Тому і країна в цілому повинна ставати конкурентноспроможнішою, і кожен випускник гімназії повинен отримати під час навчання основу для високої конкурентноспроможності на світовому та національному ринках праці. Для цього він повинен володіти сучасними технологіями (перш за все — інформаційними та комунікаційними) і знати хоча б одну іноземну мову, поширену на Заході.

2. Україна буде розвивати свою національну культуру та мову, інтегруватиметься у світ, зберігаючи тісні культурні та економічні зв'язки з країнами колишнього Радянського Союзу. В умовах поліетнічного й полікультурного середовища гімназія має стати школою діалога культур.

3. В Україні буде утверджуватися правова держава, у якій людина повинна знати свої права та вміти їх відстоювати. Для нашої держави XXI століття стане епохою тріумфу прав людини, утвердження пріоритетності гуманоцентричних та гуманістих цінностей. Саме цим зумовлюватиметься процес гуманізації та гуманітаризації освіти як головний напрямок її реформування.

4. В Україні буде зміцнюватися вільне суспільство, у якому кожен громадянин повинен уміти приймати самостійні рішення, уміти обирати і нести відповідальність за свій вибір. Тому з'являтиметься більше можливостей задіяти головний ресурс динамізації процесу розвитку освітньої системи гімназії — ресурс свободи.

5. В Україні буде розвиватися соціально зорієнтоване ринкове господарство. Тож ще в гімназії необхідно пробуджувати ініціативу, підприємливість, потяг до самостійної активності в поєднанні з духом соціальної справедливості, уваги до проблем й інтересів оточуючих.

6. У третьому тисячолітті Україна вслід за високорозвиненими країнами неминуче вступить у фазу постіндустріального (інформаційного) суспільства, у якому провідну роль відіграють гуманітарні знання й гуманітарні цінності, здатність до саморозуміння й комунікації з іншими людьми, спроможність до трудової й соціальної мобільності в умовах, які динамічно змінюються. Тому головним умінням, яким має озброїти учнів гімназія, стає вміння самостійно знаходити й опрацьовувати інформацію, здобувати освіту впродовж усього життя, генерувати нові ідеї.

7. В Україні вслід за іншими європейськими країнами розпочнеться радикальна реформа шкільної освіти, яка призведе до значного розширення самостійності закладів освіти як у фінансово-господарчих питаннях, так і в питаннях організації управління, освітнього планування.

Ми спираємося на низку ідей, які окреслюють контури гуманістичної філософії освіти.

Основними педагогічними ідеями, на яких грунтується концепція розвитку гімназії, є:

• ідея  індивідуально орієнтованого навчання К. Роджерса;

• ідея школи-парку відкритих студій М.Балабана;

• ідея гуманізації освіти Дж. Дьюі, В.Сухомлинського;

• ідея школи діалога культур В.С.Біблера;

• ідея школи-комплексу;

• ідея глобальної освіти;

• ідея індивідуальної педагогічної підтримки О.Газмана;

• ідея нових інформаційних технологій навчання;

• ідея педагогіки співробітництва С.Соловейчика;

• ідея розвиваючого навчання Б.Ельконіна і В.Давидова;

• ідея живого знання В.Зінченка;

• ідея колективної творчості;

• ідея навчання в процесі роботи;

• ідея неперервної освіти упродовж усього життя;

• ідея розвитку емоційного інтелекту П.Саловея та Дж.Майєра;

• ідеї демократичної шкільної освіти Дж.Дьюі, Е.Гутмана та ін.;

• ідея відродження Єлисаветградської гімназії як навчального закладу з гуманітарним профілем, культурно-освітнього центру регіону В.Панченка, Л.Куценка, В.Бабича та ін.

Ми погоджуємося: нове — це добре забуте старе. Десятирічний досвід відродження гімназії підтвердив, що в цьому перефразованому вислові є раціональне зерно. Будуючи заклад нового типу, ми вчимось і у власного минулого, і в чужого сучасного. Прискіпливий аналіз феномену «старої гімназії» не означає наміру копіювати освітні моделі сторічної давності. Це неможливо й нераціонально. Для нас цінна сама ідея гімназійної освіти. Сприйняття своєї місії як продовжувачів традицій Єлисаветградської гімназії — це не тільки спосіб усвідомити себе у просторі й часі, знайти історико-педагогічне підгрунтя для нинішнього етапу становлення навчальних закладів нового (чи добре забутого старого) типу, це й здатність прийняти виклик тих завдань, які так і залишилися не вирішеними нашими попередниками. Тож десять років відродження гімназії стали для нашого педагогічного колективу спробою дати відповідь одночасно на два виклики — виклик сучасності й виклик незавершеної дії. Гімназія — це місце, де спрацьовують не стереотипи та упередження, а здоровий глузд і прагматизм.

Замість традиційної школи ми створюємо школу з традиціями. Традиційна школа — це така, як усі (а якою є типова радянська школа, ми добре знаємо); школа з традиціями — та, що не схожа на інші, та, що прагне досягти ідеалу.

Ми ініціюємо власним прикладом громадсько-педагогічний рух, гаслом якого стали слова: «Кожній школі замість порядкового номера та уніфікованих навчальних планів — своє ім'я, своє неповторне обличчя, свою історію, свою філософію освіти та власну концепцію розвитку».

Гімназія має свій неповторний стиль. В оформленні кабінетів, в інтер'єрах коридорів, навіть у манері одягатися, і тим більше у змісті й технологіях навчання ви побачите, що ми, відроджуючи гімназійну освіту, не пішли шляхом ретро, а створили сучасну українську гімназію в європейському розумінні цього слова.

Навіть образ Тараса Шевченка, ім'я якого носить наш навчальний заклад, ми уявляємо не в «кожусі», для нас це молода освічена людина, українець і громадянин світу.

Але головне в стилі роботи гімназії — свобода й розкутість наших учнів і вчителів. У нас уміють цінувати живу думку, допитливий погляд, парадоксальне мислення, відкритість до інших переконань.

Ми чітко визначаємо загальні завдання і принципи гімназійної освіти. У гімназії ім.Тараса Шевченка панує тверде переконання, що кожен учень — це унікальна й неповторна індивідуальність. Тому пріоритет вільного розвитку особи є базовим принципом побудови освітньої системи гімназії. Наше завдання — зрозуміти кожну особистість та виявити до неї повагу. Тому наша головна мета полягає у створенні атмосфери турботи й підтримки учнів, яка сприяла б розвитку їхніх можливостей, задовольняла їхні інтелектуальні, емоційні й соціальні потреби. Наша робота спрямована на те, щоб кожен гімназист міг:

·        розвинути здібності критичного мислення й незалежного висловлювання;

·        поповнити знання у сферах, які цікаві учневі й розкривають перед ним нові горизонти пізнання;

·        розвивати спроможність приймати самостійні рішення;

·        оволодіти необхідними навичками з базових предметів;

·        навчити радіти навчанню й поважати освіту;

·        розвинути свій емоційний інтелект;

·        отримати необхідну індивідуальну педагогічну підтримку;

·        розвинути самосвідомість кожного учня як самостійної особистості і як члена колективу.

У гімназії цінують почуття незалежності, яке поєднується з відповідальністю за виконання своїх обов'язків, заохочують індивідуальні інтереси, шанують допитливість, потяг до знань.

Ми усвідомлюємо, що тільки в початковій  школі нам, дорослим, доцільно проектувати освітній процес, дозволяючи учням обирати лише на «десерт» гурток чи секцію. На наступних ступенях освітня система повинна переорієнтовуватися на задоволення потреб індивідуального розвитку кожної дитини. Адже в гімназійних класах, особливо в останні три роки навчаня, учні в змозі самостійно проектувати індивідуальну освітню траекторію. Таким чином, учень може поступово рухатися від школи «общепита», у якій діє принцип «їж, що дають», до педагогічного «Макдональдса», у якому вже є значний вибір «страв», і далі у напрямку створення продвинутого «ресторану» з широким вибором різноманітних освітніх меню, здатним задовольнити як типові, так і найвишуканіші смаки споживачів освітніх послуг.

Переорієнтація гімназії  на задоволення потреб індивідуального розвитку — це відповідь на виклик часу. Якщо ми цього не зробимо, школа виявиться неспроможною виконувати функції інституту освіти XXI століття.

Ми прагнемо бути мікромоделлю держави, громадяни якої мають можливість відчути демократію в дії.

Гімназія є місцем, де учні здобувають перші навички життя в демократичному суспільстві. Наш навчальний заклад є наочним прикладом практичної реалізації принципу громадсько-державного управління освітою. Саме за ініціативою "знизу" групи ентузіастів, об'єднаних в оргкомітет по відродженню гімназії, при широкій підтримці громадськості міста і вдалося відновити роботу гімназії після більш ніж сімдесятирічної перерви. Саме відмова від авторитарних методів організації шкільного життя, партнертство задля спільного успіху дали можливість створити гімназію як відкриту педагогічну систему, яка легко сприймає нові ідеї, продукує освітні ініціативи, відгукується на волевиявлення всіх учасників освітнього процесу.

У нас діє громадська рада, батьківський комітет, учнівський парламент, десятки об'єднань за інтересами…

Гімназисти вчаться робити усвідомлений вибір, голосуючи з різних питань — починаючи з того, якою буде форма одягу в їхньому класі, і закінчуючи тим, хто буде головою учнівського парламенту. До речі, сама процедура обрання парламенту перетворюється на захоплюючу гру-шоу «Виборина».

Ви можете побачити кооперативний спосіб навчання в багатьох класах: учні працюють маленькими групами, а вчителі в міру необхідності координують їхню роботу. Так гімназисти вчаться працювати разом, виробляти спільні рішення, зовсім як ми, дорослі, у нашому «справжньому світі».

Ми забезпечуємо гуманітарну спрямованість навчання, яка передбачає поглиблене вивчення української та кількох іноземних мов (англійської, німецької, російської), української та зарубіжної літератури, соціології, риторики, світової художньої культури та інших предметів і факультативних курсів гуманітарного циклу. Завдяки збереженню базового рівня викладання природничо-наукових дисциплін ми даємо можливість випускникові гімназії при зміні його життєвих орієнтирів мати достатній рівень знань для вступу до навчального закладу будь-якого профілю.

Ми один із небагатьох навчальних закладів міста, який пропонує різнорівневу систему навчання для старшокласників, індивідуальну педагогічну підтримку кожного гімназиста з боку вчителя-наставника, однозмінний режим роботи та комфортні умови життєдіяльності. Хоч гімназія є навчальним закладом із зайнятістю учнів упродовж повного дня, у другій половині дня плануються лише заняття об'єднань за інтересами, факультативних курсів або проходять свята, походи, екскурсії, участь у яких є добровільною.

Уникнути проблем перевантаження дозволяє і достатній життєвий простір трьох корпусів гімназії, якісне харчування, можливість зайнятися спортом, організація змістовного дозвілля тощо.

Ми максимально задіюємо у процесі навчання, користуючись перевагами розташування в центрі міста,  весь соціально-культурний потенціал, який зосереджений навколо гімназії. Педагогічний університет, інститут комерції та педагогічна академія, три обласних бібліотеки, краєзнавчий музей, кінотеатр «Зоряний», драматичний театр і філармонія, стадіон і Ковалівський парк — усі ці заклади створюють необхідну ауру й неповторний колорит гімназійного кварталу, які дають додаткові можливості кожному гімназистові для творчого зростання.

Тому нікого не дивують заняття факультативного курсу з історії гімназії в залі краєзнавчої літератури обласної наукової бібліотеки чи церемонія посвяти в гімназисти на сцені кінотеатру «Зоряний».

Ми надаємо широке коло додаткових можливостей для задоволення освітніх потреб:

• школа інтелектуального розвитку для дошкільнят якнайповніше розкриває здібності дитини, допомагає опанувати навички лічби, письма, читання, здобути знання з англійської мови;

• ліга інтелектуальних ігор та наукове товариство старшокласників підготує гімназистів до навчання у вузі, до наукового пошуку, занурить їх у дивовижний світ інтелектуальних пригод;

• програма позаурочної активності центру творчості «Контакт» (хореографія, вокал, театральна студія, танцювальний ансамбль та інші об'єднання за інтересами) допоможе розвинути естетичні здібності та емоційний інтелект;

• літня гімназія завдяки студійному навчанню дає можливість самовизначитися, спланувати своє майбутнє, удосконалити знання з іноземних мов і просто розважитися та відпочити.

Якщо ви завітаєте до гімназії у другій половині дня, побачите репетицію хореографічного ансамблю «Ятранчик», помітите, із яким задоволенням діти грають у шахи або тренуються у спортивних секціях, почуєте, як співають учні вокального гуртка або розучують нову сцену учасники театральної студії… Усе це та багато іншого організовує центр творчості та дозвілля «Контакт».

Кожен учень гімназії щороку обирає тему творчої роботи та вчителя-консультанта, який допомагає у її підготовці.

Ліга інтелектуальних ігор дає можливість вдосконалити себе кожному, кого приваблюють інтелектуальні пригоди та змагання умів.

Якщо вам пощастить, ви можете стати свідками проведення одного із традиційних гімназійних свят.

Ви можете тут зустріти в якості почесних гостей гімназії відомих письменників, політиків, митців.

Діти часто ходять на екскурсії до краєзнавчого музею, архіву, відвідують театр, філармонію, наукову бібліотеку.

У гімназії є традиція побратимських зв'язків з іншими навчальними закладами України. Тож не дивуйтесь, якщо довідаєтеся, що Великдень учні гімназії проводять на Львівщині.

У Геклбері Фінна, літературного героя Марка Твена, є фраза: «Навчання у школі не повинно заважати моїй освіті». У нашій гімназії з розумінням поставилися б до такої позиції учня, адже ми розглядаємо знання як потенціал дієспроможності, здатність людини діяти. Тож наш навчальний заклад став місцем зустрічі дитини з дорослим з приводу здобуття важливого для себе знання. Стратегічна мета гімназії — навчити дітей жити у світі, який постійно змінюється, спонукати їх самих виступати в ролі «носіїв змін».

Ми спираємося на батьків, як на головних наших помічників.

Батьки наших учнів не тільки виконують роль безпосередніх замовників освітніх послуг для своїх дітей, а й стають активними учасниками освітнього процесу. По суті, до гімназії приймають не тільки учнів, а й їхніх батьків, які на випускній церемонії теж отримують неформальний документ про гімназійну освіту як додаток до атестату зрілості випускника.

Вибір батьками гімназії зумовлений прагненням знайти:

• місце, де їхня дитина буде оточена теплом і турботою;

• школу, де дитину сприйматимуть як особистість з її неповторними задатками, інтересами й потребами;

• освітній центр, де вчителі прагнуть надати індивідуальну педагогічну підтримку кожному учневі, створюючи сприятливі умови для його творчого розвитку;

• соціальний інститут, де виховують українця й громадянина світу;

• дитячий центр, де прагнення кожного учня розвинути свій інтелектуальний потенціал реалізується під час проведення всіх позаурочних заходів;

• навчальний заклад, у якому кожна оцінка є результатом наполегливої праці, а бажання вчитися — неодмінною умовою перебування в гімназії;

• центр авангардної педагогіки, у якому панує новий стиль педагогічного мислення.

Силами батьків організовуються вечори, зустрічі, свята. Уже традиційним став щорічний огляд-конкурс «Таланти наших батьків», мета якого — мобілізувати творчий потенціал батьківської громади гімназії. Учнівський колектив гімназії теж звітує перед батьками під час гімназійного фестивалю «Травневий віночок».

А творчі роботи є результатом колективної роботи учня разом з учителями за найактивнішої участі батьків.

У гімназії багато кабінетів оформлено руками батьків, багато книг та технічних засобів навчання теж придбано на їхні кошти. Створена з ініціативи батьків благодійна організація «Єлисаветградський благодійний фонд сприяння гімназійній освіті» дає можливість підтримувати матеріальну базу гімназії на достатньому рівні навіть в умовах, коли держава, по суті, кинула її напризволяще.

Наш навчальний заклад зміг об'єднати зусилля тих мешканців міста, які бажають, щоб їхні діти здобули пристойну освіту.

До речі, майже всі діти наших учителів, багатьох викладачів педагогічного університету, освітянських керівників різного рівня навчались або навчаються саме в нас. Тож люди, які розуміють, що таке пристойна освіта, і самі мають можливість сприяти становленню ефективної педагогічної системи гімназії, тепер діють разом з нами задля майбутнього своїх дітей.

Ми адекватно реагуємо на зміну принципових засад освітнього менеджменту: перехід від управління людьми до управління процесами.

Новий освітній менеджмент призвів до утвердження в управлінській системі гімназії таких тенденцій:

1. Відмова від авторитарного стилю управління і перехід до лідерства, партнерства та демократичних процедур узгодження рішень.

2. Більш глибоке й повне делегування повноважень по лінії «зверху — вниз» у поєднанні з наділенням відповідальністю (ніколи не роби того, що можуть зробити самостійно твої заступники, учителі та учні).

3. Прийняття науково обгрунтованих рішень на основі аналізу повної й доброякісної інформації, зібраної й обробленої за допомогою сучасних методів.

4. Організація роботи педагогічного колективу за принципом «ми всі робимо одну справу» (принцип співробітництва).

5. Постійне навчання всіх, усюди й увесь час.

6. Зміна орієнтирів управлінської діяльності в напрямку переходу від управління гімназією до управління процесом навчаня та розвитку кожного учня.

Ми є зразком успішного застосування технологій соціального впровадження інновацій у традиційному освітньому середовищі та створення принципово нової системи управління закладом освіти, яка базується на таких засадах сучасного освітнього менеджменту:

1. Перехід від управління людьми до управління процесом змін, який передбачає проходження таких рівнів нововведень, як підвищення рівня кваліфікації педагогічного персоналу гімназії (участь у роботі різноманітних вітчизняних та міжнародних програм та проектів, творчі відрядження, забезпечення повним комплектом педагогічної періодики тощо), зміну усталених організаційних процедур  (реальний перехід на громадсько-державну модель управління, організація підготовки та проведення нарад як колективного творчого процесу тощо), зміну організаційної структури навчального закладу (створення комплексу, який інтегрував зусилля кількох закладів освіти, реорганізація системи методичної роботи), зміну стратегії розвитку закладу освіти (курс на створення індивідуально орієнтованої системи навчання, гуманітаризацію та глобалізацію освітнього процесу тощо), зміну організаційної культури (формування нових традицій та норм поведінки, стилю викладання, символіки гімназії тощо).

2. Використання техніки стратегічного планування розвитку гімназії. Так, вісім років основні напрямки процесу відродження гімназії визначалися перспективною програмою «Гімназія — 2000», зараз усі учасники освітнього процесу досягли згоди щодо програми подальшого руху «Гімназія — 2010. Погляд у ХХІ століття».

3. Застосування сучасних методик моделювання освітнього середовища гімназії, яке створює широкий спектр можливостей для ефективного особистісного саморозвитку кожного учня, породжує атмосферу творчості та емоційного комфорту.

4. Внутрігімназійний моніторинг якості роботи гімназії на основі щорічного комплексного аналізу всіма учасниками освітнього процесу широкого діапазону індикаторів (показників) її функціонування та динаміки розвитку. Створення та успішна апробація системи відстежування результативності роботи гімназії дозволяє і на рівні всього міста реалізувати ідею — заклади освіти повинні змагатися не один з одним, а самі з собою.

5. Опора на ефективно діючу систему стимулювання праці як учителів (комплексна програма «Кар'єра вчителя», гімназійний конкурс «Учитель року» та ін.), так і учнів (організація роботи елітарного клубу «Золота десятка», премії за перемогу в конкурсах Ліги інтелектуальних ігор тощо). Як показує аналіз стимулюючих факторів, неабияке значення для персоналу гімназії має сама можливість працювати в сучасному інформаційному та соціально-педагогічному середовищі, реалізувати себе в розвинутому соціумі.

6. Напрацювання чи адаптація до умов гімназії комплексу методик вивчення особистості гімназиста, моніторингу його розвитку. Це дало змогу перетворити традиційний навчальний процес у дослідницьку, науково обгрунтовану діяльність, яка дозволяє кожному учневі максимально реалізувати свої здібності при мінімальних втратах власного здоров'я.

7. Фінансово-господарча самостійність гімназії, яка дозволяє сформувати бюджет розвитку навіть в умовах економічної скрути за рахунок задіювання альтернативних джерел фінансування.

Ми демонструємо не тільки здатність генерувати нові ідеї, а й показуємо на практиці можливість їх перетворення на конкретні проекти, які успішно реалізуються в гімназії.

Так, упродовж останніх десяти років колектив гімназії напрацював позитивний досвід таких локальних проектів, які призвели до змін у традиційному освітньому середовищі (колишньої школи №5) упродовж 1992-2002 років:

1. Запровадження системи індивідуальної педагогічної підтримки (тьютінгу).

2. Інтеграція до складу гімназійного комплексу центру творчості «Контакт» та переорієнтація роботи його об'єднань за інтересом  на задоволення додаткових освітніх потреб гімназистів.

3. Налагодження системи зв'язків з гімназіями-партнерами з різних регіонів України (Стрийська, Миколаївська гімназії, Київський ліцей бізнесу та ін.).

4. Участь у міжнародних програмах та проектах, організованих:

а) Міжнародним фондом «Відродження» («Дебати», «Трансформація гуманітарної освіти», «Лідери освіти ХХ ст.» та ін.);

б) Американським Корпусом Миру та Американськими радами із співробітництва в галузі освіти та вивчення мов;

в) представництвом ООН в Україні («Модель ООН в Україні»);

г) Нідерландською Асоціацією керівників шкіл (проекти «DEEP», «UDEM»);

д) «Junior achievement» (економічної освіти старшокласників).

5. Створення шкільного наукового товариства та запровадження щорічних творчих робіт гімназистів.

6. Зміна освітнього простору школи за схемою:  навчально-дослідницькі лабораторії (хіміко-біологічна, фізична, медіа-лабораторії) — навчальні кабінети гімназійних класів — навчально-методичні центри кафедр.

7. Запровадження викладання нових навчальних дисциплін та факультативних курсів (риторика, культура мови і стилістика, прикладна економіка, культурологія та ін.).

8. Побудова різнорівневої системи навчання у старших класах гімназії.

9. Перехід на викладання англійської мови за Оксфордським курсом.

10. Організація демократичної системи самоврядування учнів.

11. Створення гімназії як відкритої системи з органічною потребою в ефективній системі PR (звіти перед громадськістю, виступи у пресі тощо).

12. Організація власного видавництва «Українська гімназія».

13. Організація роботи гімназійної Ліги інтелектуальних ігор.

14. Становлення сучасної моделі управління інноваційним розвитком закладу освіти, нової організаційної культури гімназії.

Ми розглядаємо освітній простір гімназії як сукупність умов для розвитку особи. Зараз у нас відбувається зміна педагогічних установок від ідеї розвитку до ідеї саморозвитку всіх учасників освітнього процесу в гімназії. Таким чином, метою гімназійної освіти стає побудова індивідуальних освітніх програм та індивідуальна педагогічна підтримка (супровід) учнів, які рухаються за індивідуальними освітніми траекторіями. Саме на реалізацію цієї мети і спрямовується робота тьюторів (вихователів-наставників), керівників об'єднань за інтересами, учителів-предметників, психологів та інших педагогічних працівників гімназії.

Запровадження нової педагогічної позиції тьютора в освітньому процесі гімназії стало результатом пошуку відповіді на два величні виклики часу: глобалізацію (усі, хто користується Інтернетом, відчувають себе мешканцями «глобального села») та індивідуалізацію (кінець ХХ століття — тріумф індивідуальності). Дивіться таблицю №1 «Взаємозв'язок процесів глобалізації та індивідуалізації освіти», яка додається в кінці матеріалу.

Ще одна ідея, на реалізацію якої спрямовано освітню систему гімназії, — ідея розвитку емоційного інтелекту учнів. Саме емоційний інтелект (EQ), помножений на високий рівень академічних досягнень (IQ), є показником цілісного розвитку особистості гімназиста, запорукою його подальших успіхів у кар'єрі та особистому житті.

Система індивідуальної педагогічної підтримки, технології розвитку емоційного інтелекту та глобально орієнтований зміст і характер освіти — «три кити», на яких базується наша гімназія. Ми переконані, що тільки на основі цих фундаментальних ідей можна успішно збудувати гімназію XXI століття (дивіться схему №2 в кінці матеріалу).

Ми відразу знайшли своє місце в освітній системі нашого міста, заповнивши вакуум в її інноваційному спектрі. Саме завдяки появі гімназії та інших навчальних закладів нового типу муніципальна освітня система набула необхідної різноманітності, яка є однією із передумов для успішного розвитку. Нинішній статус нашого навчального закладу визначається не суб'єктивним бажанням директора чи вчителів, в основі нашої роботи по відродженню гімназії — освітні потреби міської громади. Гімназія як центр авангардної педагогіки й надалі сприяє динамізації інноваційних процесів у школах краю. На прикладі програми партнерства з сільськими школами ми показуємо, що кожен навчальний заклад нового типу може відіграти роль локомотива для кількох шкіл-партнерів.

Ми повернули місту гімназію не як реліквію з минулого, а як один із провідних центрів освіти та культури третього тисячоліття. Ми досі не змогли повернути місту приміщення старої гімназії, але встигли відновити в їх початковій красі два будинки старого Єлисаветграда: будинок гімназії Госслен на вул Шевченка, 9 (тепер тут знаходиться наша початкова школа) і будинок Земської управи на вул. Шевченка, 9 (гімназійний центр творчості «Контакт»).

Наш навчальний заклад чи не єдиний в Україні запровадив факультативний курс із власної історії. Історія Єлисаветградської гімназії — це не тільки розмова про те, якою була гімназійна освіта, а й, перш за все, розмова про те, якою вона має бути.

Ми маємо все необхідне й достатнє для успішної реалізації задуманого: ідеї, технології й менеджмент — як триєдину складову успіху будь-якої справи.

Віру в себе, працелюбство і мрію — як першооснову для реалізації амбітних планів.

Гімназія — це ми, колектив педагогів, батьків та учнів, які зібралися для того, щоб усі разом і кожен окремо змогли думати, відчувати, діяти з тим, щоб реалізувати гімназійний девіз:

Ad discendum, non ad docendum

Не для того, щоб учити, а для того, щоб учитися

Copyright © 2005 Віктор Громовий