Спелеоклуб "Земляни"

28 травня - 1 червня 2004, п. Джуринська (Поділля)

З тих 34, що збиралися, в результаті до Джуринської вирушили 20 тіл у складі 2х груп. Так би мовити, сесія косить наші ряди. Причому плутанина тяглася чи не до самого від'їзду, що, взагалі кажучи, є неподобством!

Майже на самому вході була виявлена невдала спроба львів'ян закрити печеру у вигляді вибитих ґрат, а взагалі поки що з нею все гаразд: гобліни до печери ще не дістались. Наша екскурсія пройшла цілком організовано: знайшли все, что треба, обзнімкували з усіх боків і запечатали до наступного пришестя спелеологів. День хіміка, що трапився в цей час, ще додав настрою (принаймні, нашій групі!)

Із замком та водоспадом усе більш сумно: народу - просто не проштовхнутись, купи сміття відповідні, про "Дівочі сльози" знає вже кожен собака і поступово починають паскудити і там. Біля костьолу із засідки вискакує жвавий дядько - св'ященик, вітає усіх зі святом і розповідає про те, що всю околишню територію в кількості 21га віддали УАПЦ і як вони там збираються все забудувати і перебудувати (!!!). Слів немає!!! Цікаво було почути байку про підземний хід у 50км довжиною, що виводить... у Рогатин, який хотіли обстежити тернопільські спелеологи, але їх без дозволу владики не пустили: а раптом там скарб, який вони можуть забрати собі! Це було б дуже весело, якби не так серйозно.

Від Тернополя в Нирків і назад цього разу їхали автобусом, так що 15км по асфальті під сонечком так і залишилися спогадами. А от зі зворотним потягом не пощастило: у нас було 18 місць по всім вагоні, але в підсумку- жодного купе (!). Святкування в тамбурі (що, схоже, стає доброю традицією клуба) Дня захисту дітей гідно завершило наш похід.

Udav /В. Удовіченко/