На головну сторінкуСтановлення заповiдника
18 вересня 1965 р. з ініціативи і при безпосередній участі М.П. Киценка, П.Т. Тронька, та за підтримки громадських організацій, зокрема письменників М. Рильського, П. Тичини, О. Гончара та ін. Рада Міністрів УРСР прийняла постанову № 911 про увічнення пам’ятних місць, зв'язаних з історією запорозького козацтва.
Зважаючи на природну та археологічну унікальність острова та з метою здійснення державної охорони і збереження його цілісності, цією постановою територія острова Хортиці оголошена Державним історико-культурним заповідником, а Держбудові УРСР, Міністерству культури України, Запорізькому облвиконкому доручено забезпечити виготовлення генерального плану острова і передбачити розміщення на ньому пам’ятних знаків, які б розкривали історію козацтва.
В 1966 р. було проведено декілька конкурсів по спорудженню Хортицького козацького меморіалу. У них брали участь архітектори Москви, Києва, Харькова, Львова, Одеси, Краснодара, Риги, Чернігова. Згодом схвалення одержав проект запорізьких архітекторів у складі М. Жарікова (керівник групи), С. Шестопалова, В. Стефанчука, А. Матвієнка, В. Барсука, В. Губенка (Запорізький філіал інституту "Укрміськбудпроект"), з участю скульптора В. Дубініна та відомої львівської художниці С. Кароффі-Корбут. Цій групі і доручено було проводити проектування всіх складових частин меморіального комплексу, а також координувати все, що проектується іншими архітекторами для заповідника.
25.10.1973 р. Політбюро ЦК Компартії України своїм рішенням „перепрофілювало” унікальний меморіальний комплекс на ординарний філіал Запорізького краєзнавчого музею. Ідейне-тематичне спрямування цього комплексу повинно було відбивати основні події історії Запоріжжя, включаючи історію Запорозької Січі, Української РСР, дружбу народів, революційну боротьбу за встановлення Радянської влади та соціально-економічні перетворення, здійснені на Запоріжжі з перемогою соціалізму.
З метою збереження в природному стані унікальних пам'яток геології в порожистій частині р. Дніпро, включаючи виходи докембрійських кристалічних порід, цінну наскальну рослинність, рідкі та зникаючі види рослин на ділянках цілинних степів, байрачних та плавневих лісів, постановою Ради Міністрів Української РСР № 500 від 28.10.1974 р.) було утворено на території історико-культурного заповідника геологічний заказник "Дніпровські пороги", до складу якого входить порожиста ділянка Дніпра: південна частина о. Хортиця, острів Байда, скелі Стог – 1 і Стог-ІІ та кам’яні стовпи в нижньому б’єфі ГЕС.
І тільки постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1993 р. №254 "Про Національний заповідник "Хортиця", державному історико-культурному заповіднику було надано статус Національного. До його складу входять сам острів Хортиця і прилеглі до нього острови та скелі Байда, Дубовий, Розстьобин, Три Стоги, Середня, Близнюки, урочище Вирва на правому березі Дніпра, що мають загальнодержавне та історичне значення.
Важливим етапом для розбудови Національного заповідника “Хортиця” стало розроблення Концепції розвитку заповідника, яка затверджена 19 березня 2002 року головою Запорізької державної адміністрації та Міністром культури і мистецтв України.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.1993 р. № 254 та постанови Верховної Ради України від 12.09.2002 р. № 140-IV Національним заповідником „Хортиця” в грудні 2003 р. було завершено розробку Генерального плану розвитку заповідника.
Виконавцем робіт по розробці Генерального плану заповідника був Державний проектний інститут „Запоріжцивільпроект”. Приймали участь при розробці Генплану заповідника Державний науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури та містобудування м. Києва (роботи по складанню науково-методичного обґрунтування до Генплану), ДНДІПГ „Діпромісто” м. Києва (роботи по розробці техніко-економічного розрахунків до Генплану), Запорізький державний університет (роботи створенню цифрової моделі рельєфу місцевості о. Хортиця) та співробітники Національного заповідника „Хортиця”.
Генплан заповідника затверджено наказом Міністра культури і мистецтв України (наказ від 13.05.2004 р. № 302) та Рішенням сесії Запорізької міської ради від 09.06.2004 р. № 40 „Про затвердження Генерального плану та вирішення питання оформлення права користування землею Національному заповіднику „Хортиця”
Історичною подією для заповідника стала передача Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою Національному заповіднику „Хортиця” 09.11.2005 р. на загальну площу 2359,34 га.
Зважаючи на природну та археологічну унікальність острова та з метою здійснення державної охорони і збереження його цілісності, цією постановою територія острова Хортиці оголошена Державним історико-культурним заповідником, а Держбудові УРСР, Міністерству культури України, Запорізькому облвиконкому доручено забезпечити виготовлення генерального плану острова і передбачити розміщення на ньому пам’ятних знаків, які б розкривали історію козацтва.
В 1966 р. було проведено декілька конкурсів по спорудженню Хортицького козацького меморіалу. У них брали участь архітектори Москви, Києва, Харькова, Львова, Одеси, Краснодара, Риги, Чернігова. Згодом схвалення одержав проект запорізьких архітекторів у складі М. Жарікова (керівник групи), С. Шестопалова, В. Стефанчука, А. Матвієнка, В. Барсука, В. Губенка (Запорізький філіал інституту "Укрміськбудпроект"), з участю скульптора В. Дубініна та відомої львівської художниці С. Кароффі-Корбут. Цій групі і доручено було проводити проектування всіх складових частин меморіального комплексу, а також координувати все, що проектується іншими архітекторами для заповідника.
25.10.1973 р. Політбюро ЦК Компартії України своїм рішенням „перепрофілювало” унікальний меморіальний комплекс на ординарний філіал Запорізького краєзнавчого музею. Ідейне-тематичне спрямування цього комплексу повинно було відбивати основні події історії Запоріжжя, включаючи історію Запорозької Січі, Української РСР, дружбу народів, революційну боротьбу за встановлення Радянської влади та соціально-економічні перетворення, здійснені на Запоріжжі з перемогою соціалізму.
З метою збереження в природному стані унікальних пам'яток геології в порожистій частині р. Дніпро, включаючи виходи докембрійських кристалічних порід, цінну наскальну рослинність, рідкі та зникаючі види рослин на ділянках цілинних степів, байрачних та плавневих лісів, постановою Ради Міністрів Української РСР № 500 від 28.10.1974 р.) було утворено на території історико-культурного заповідника геологічний заказник "Дніпровські пороги", до складу якого входить порожиста ділянка Дніпра: південна частина о. Хортиця, острів Байда, скелі Стог – 1 і Стог-ІІ та кам’яні стовпи в нижньому б’єфі ГЕС.
І тільки постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1993 р. №254 "Про Національний заповідник "Хортиця", державному історико-культурному заповіднику було надано статус Національного. До його складу входять сам острів Хортиця і прилеглі до нього острови та скелі Байда, Дубовий, Розстьобин, Три Стоги, Середня, Близнюки, урочище Вирва на правому березі Дніпра, що мають загальнодержавне та історичне значення.
Важливим етапом для розбудови Національного заповідника “Хортиця” стало розроблення Концепції розвитку заповідника, яка затверджена 19 березня 2002 року головою Запорізької державної адміністрації та Міністром культури і мистецтв України.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.1993 р. № 254 та постанови Верховної Ради України від 12.09.2002 р. № 140-IV Національним заповідником „Хортиця” в грудні 2003 р. було завершено розробку Генерального плану розвитку заповідника.
Виконавцем робіт по розробці Генерального плану заповідника був Державний проектний інститут „Запоріжцивільпроект”. Приймали участь при розробці Генплану заповідника Державний науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури та містобудування м. Києва (роботи по складанню науково-методичного обґрунтування до Генплану), ДНДІПГ „Діпромісто” м. Києва (роботи по розробці техніко-економічного розрахунків до Генплану), Запорізький державний університет (роботи створенню цифрової моделі рельєфу місцевості о. Хортиця) та співробітники Національного заповідника „Хортиця”.
Генплан заповідника затверджено наказом Міністра культури і мистецтв України (наказ від 13.05.2004 р. № 302) та Рішенням сесії Запорізької міської ради від 09.06.2004 р. № 40 „Про затвердження Генерального плану та вирішення питання оформлення права користування землею Національному заповіднику „Хортиця”
Історичною подією для заповідника стала передача Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою Національному заповіднику „Хортиця” 09.11.2005 р. на загальну площу 2359,34 га.
В теперішній час Національний заповідник „Хортиця” проводить роботу за наступними напрямками:
В галузі охорони пам'яток історії та культури спільно з органами охорони пам'яток виявляє та веде облік пам'яток та пам'ятних місць, що входять до складу заповідника, бере участь у розробці режиму експлуатації пам'яток та їх охоронних зон, контролює дотримання встановлених режимів, розробляє пропозиції та завдання з питань реставрації, музеєфікації пам'яток веде ремонт і реставраційні роботи, забезпечує інші заходи по збереженню пам'яток.
У галузі охорони природного середовища о. Хортиця заповідник веде облік об'єктів і комплексів, які охороняються законом, спільно з відповідними місцевими органами Служба режиму заповідника регулярно проводить рейди з метою попередження порушень заповідного режиму: незаконної рубки дерев, збору первоцвітів та лікарських рослин, незаконного полювання та лову риби, розведення вогнищ, руху транспортних засобів, проводить комплексні роботи по відтворенню природно-історичного середовища доби запорозького козацтва.
У 1983 р. на території Державного історико-культурного заповідника на о. Хортиці був відкритий Музей історії міста Запоріжжя. Над оформленням експозиції музею працював український радянський художник-монументаліст, заслужений діяч мистецтв УРСР А.В. Гайдамака. З часу створення музею в експозиції показувалась історія краю від найдавніших часів до сучасної доби. При цьому історії запорозького козацтва був присвячений один розділ експозиції. Національне відродження та посилення інтересу до вивчення запорозької тематики у 1980-х рр. обумовило перепрофілювання музею в Музей історії запорозького козацтва (1988 р.). Внаслідок цього, з його експозиції була вилучена значна частина матеріалів радянської доби. Звільнені площі використовуються для проведення різноманітних виставок, присвячених козацькій тематиці.
Музей історії запорозького козацтва є структурним підрозділом заповідника. Діяльність відділу Музею забезпечує всебічне вивчення пам'яток і матеріалів, пов'язаних з історією запорозького козацтва, а також пам'яток інших культур, розташованих в межах НЗХ, вдосконалює музейну експозицію.
В галузі збереження фондів НЗХ проводить облік музейних фондових експонатів, забезпечує їх збереження у спеціально обладнаних приміщеннях (фондосховищах), проводячи необхідні профілактичні та реставраційні роботи, створює умови для їх введення до наукового обігу.
Національний заповідник "Хортиця" є державним науково-методичним центром з питань історії запорозького козацтва. В галузі науково-дослідної роботи проводить комплексні наукові дослідження пам'яток історії та культури, а також дослідження, необхідні для спостерігання за станом природних комплексів, їх відновлення і рекреаційного використання, вивчає найбільш цінні природні об'єкти та комплекси.
Здійснює наукове комплектування музейних колекцій шляхом організації експедицій, археологічних досліджень, систематичного збирання предметів музейного значення у населення, готує до видання наукові праці та іншу друковану продукцію, що всебічно висвітлює діяльність заповідника.
В галузі архівної та бібліотечної роботи формує свій науковий архів, до складу якого входять планово-звітна документація про наукову, науково-методичну, експозиційну, освітню та інші види робіт заповідника; комплектує наукову бібліотеку у відповідності до специфіки діяльності наукових відділів.
В галузі рекреаційної та освітньої роботи засобами оптимальної рекреаційної організації території та побудови рекреаційних об'єктів, створює умови для культурно-пізнавального та оздоровчого відпочинку відвідувачів НЗХ, здійснює екскурсійне та лекційне обслуговування населення, надає широкі рекреаційні послуги населенню, підтримує постійні зв'язки з громадськими організаціями та окремими особами, залучає їх до участі в роботі заповідника, надає консультативну та методичну допомогу, систематично інформує громадськість про свою діяльність.
Національний заповідник “Хортиця” є одним з найцікавіших туристичних об'єктів України.
В галузі господарчої діяльності забезпечує ефективне використання обладнання, механізмів та майна, проводить необхідні протипожежні, охоронні та санітарні заходи. На базі госпрозрахункового підприємства "Хортиця" тимчасово виробляє сільськогосподарську продукцію.
В галузі охорони пам'яток історії та культури спільно з органами охорони пам'яток виявляє та веде облік пам'яток та пам'ятних місць, що входять до складу заповідника, бере участь у розробці режиму експлуатації пам'яток та їх охоронних зон, контролює дотримання встановлених режимів, розробляє пропозиції та завдання з питань реставрації, музеєфікації пам'яток веде ремонт і реставраційні роботи, забезпечує інші заходи по збереженню пам'яток.
У галузі охорони природного середовища о. Хортиця заповідник веде облік об'єктів і комплексів, які охороняються законом, спільно з відповідними місцевими органами Служба режиму заповідника регулярно проводить рейди з метою попередження порушень заповідного режиму: незаконної рубки дерев, збору первоцвітів та лікарських рослин, незаконного полювання та лову риби, розведення вогнищ, руху транспортних засобів, проводить комплексні роботи по відтворенню природно-історичного середовища доби запорозького козацтва.
У 1983 р. на території Державного історико-культурного заповідника на о. Хортиці був відкритий Музей історії міста Запоріжжя. Над оформленням експозиції музею працював український радянський художник-монументаліст, заслужений діяч мистецтв УРСР А.В. Гайдамака. З часу створення музею в експозиції показувалась історія краю від найдавніших часів до сучасної доби. При цьому історії запорозького козацтва був присвячений один розділ експозиції. Національне відродження та посилення інтересу до вивчення запорозької тематики у 1980-х рр. обумовило перепрофілювання музею в Музей історії запорозького козацтва (1988 р.). Внаслідок цього, з його експозиції була вилучена значна частина матеріалів радянської доби. Звільнені площі використовуються для проведення різноманітних виставок, присвячених козацькій тематиці.
Музей історії запорозького козацтва є структурним підрозділом заповідника. Діяльність відділу Музею забезпечує всебічне вивчення пам'яток і матеріалів, пов'язаних з історією запорозького козацтва, а також пам'яток інших культур, розташованих в межах НЗХ, вдосконалює музейну експозицію.
В галузі збереження фондів НЗХ проводить облік музейних фондових експонатів, забезпечує їх збереження у спеціально обладнаних приміщеннях (фондосховищах), проводячи необхідні профілактичні та реставраційні роботи, створює умови для їх введення до наукового обігу.
Національний заповідник "Хортиця" є державним науково-методичним центром з питань історії запорозького козацтва. В галузі науково-дослідної роботи проводить комплексні наукові дослідження пам'яток історії та культури, а також дослідження, необхідні для спостерігання за станом природних комплексів, їх відновлення і рекреаційного використання, вивчає найбільш цінні природні об'єкти та комплекси.
Здійснює наукове комплектування музейних колекцій шляхом організації експедицій, археологічних досліджень, систематичного збирання предметів музейного значення у населення, готує до видання наукові праці та іншу друковану продукцію, що всебічно висвітлює діяльність заповідника.
В галузі архівної та бібліотечної роботи формує свій науковий архів, до складу якого входять планово-звітна документація про наукову, науково-методичну, експозиційну, освітню та інші види робіт заповідника; комплектує наукову бібліотеку у відповідності до специфіки діяльності наукових відділів.
В галузі рекреаційної та освітньої роботи засобами оптимальної рекреаційної організації території та побудови рекреаційних об'єктів, створює умови для культурно-пізнавального та оздоровчого відпочинку відвідувачів НЗХ, здійснює екскурсійне та лекційне обслуговування населення, надає широкі рекреаційні послуги населенню, підтримує постійні зв'язки з громадськими організаціями та окремими особами, залучає їх до участі в роботі заповідника, надає консультативну та методичну допомогу, систематично інформує громадськість про свою діяльність.
Національний заповідник “Хортиця” є одним з найцікавіших туристичних об'єктів України.
В галузі господарчої діяльності забезпечує ефективне використання обладнання, механізмів та майна, проводить необхідні протипожежні, охоронні та санітарні заходи. На базі госпрозрахункового підприємства "Хортиця" тимчасово виробляє сільськогосподарську продукцію.