Перша допомога - це сукупн?сть простих, доц?льних д?й, спрямованих на збереження здоров'я потерп?лого. О. По-перше, якщо ? потреба ? можлив?сть, треба вивести потерп?лого з м?сця под??. По-друге, оглянути стан потерп?лого, зупинити кровотечу ? обробити ц? д?лянки. Пот?м ?моб?л?зувати переломи ? запоб?гти травматичному шоков?.
При наданн? першо? дол?карсько? допомоги треба керуватися такими принципами: правильн?сть ? доц?льн?сть; швидк?сть; продуман?сть, р?шуч?сть. спок?й.
Той, хто нада? першу допомогу, повинен знати: основн? ознаки порушення житт?во важливих функц?й орган?зму людини, загальн? принципи надання дол?карсько? допомоги та ?? прийом?в щодо характеру отриманих потерп?лим пошкоджень.
Людина, яка нада? першу допомогу повинна вм?ти: оц?нити стан потерп?лого ? визначити, яко? допомоги, в першу чергу, той потребу?; забезпечити штучне дихання "з рота в рот" або "з рота в н?с", зовн?шн?й масаж серця ? оц?нити ?х ефективн?сть; тимчасово припинити кровотечу накладанням джгута, щ?льно? пов'язки, пальцевим притисканням судин; накласти пов'язку при пошкодженн? (пораненн?, оп?ку, в?дмороженн?, удар?); ?моб?л?зувати пошкоджену частину т?ла при перелом? к?сток, важкому удар?, терм?чному враженн?; надати допомогу при тепловому ? сонячному ударах, утопленн?, нудоти, втрат? св?домост?; використати п?дручн? засоби для перенесення, навантаження ? транспортування потерп?лого; визначити потребу вивезення потерп?лого машиною швидко? допомоги чи попутним транспортом; користуватися аптечкою першо? допомоги.
Посл?довн?сть надання першо? допомоги: усунути вплив на орган?зм фактор?в, що загрожують здоров'ю та життю потерп?лого (зв?льнити в?д д?? електричного струму, винести ?з заражено? зони, загасити палаючий одяг, витягти ?з води), оц?нити стан потерп?лого; визначити характер ? важк?сть травм, що становлять найб?льшу загрозу для життя потерп?лого ? посл?довн?сть заход?в щодо його врятування; виконати потр?бн? заходи щодо врятування потерп?лого в порядку терм?новост? (вив?льнити прох?дн?сть дихальних шлях?в, зд?йснити штучне дихання, зовн?шн?й масаж серця, припинити кровотечу, ?ммоб?л?зувати м?сце перелому, накласти пов'язку ? т. ?н.); п?дтримувати основн? житт?в? функц?? потерп?лого до прибуття медичного прац?вника; викликати швидку медичну допомогу чи л?каря або вжити заходи для транспортування потерп?лого в найближчу медичну установу.
"Зробити висновок про смерть потерп?лого ма? право лише л?кар. "У м?сцях пост?йного чергування медичного персоналу мають бути аптечки ? плакати з правилами надання першо? допомоги, виконання прийом?в штучного дихання ? зовн?шнього масажу серця, вив?шен? на видних м?сцях.
Для правильно? орган?зац?? надання першо? медично? допомоги повинн? виконуватися так? умови: на кожному п?дпри?мств?, в цеху, в?дд?ленн? повинн? бути в?дпов?дальн? особи за належний стан пристосувань та засоб?в для надання допомоги, що збер?гаються в аптечках ? сумках першо? допомоги ? за систематичне ?х поповнення. На цих самих ос?б поклада?ться в?дпов?дальн?сть за передачу аптечок ? сумок по зм?н? з позначкою в спец?альному журнал?; кер?вник л?кувально-проф?лактичного закладу, що обслугову? дане п?дпри?мство, повинен орган?зувати суворий щор?чний контроль застосування правил першо? медично? допомоги, а також стану ? поповнення аптечок ? сумок потр?бними пристосуваннями ? засобами для надання першо? допомоги; допомога потерп?лому, яка нада?ться не медичними прац?вниками, повинна суворо обмежуватися певними видами (заходами) оживлення за "видимо?" смерт?, тимчасового зупинення кровотеч?, перев'язки ран, оп?ку чи в?дмороження, ?ммоб?л?зац?? перелому, перенесення ? транспортування потерп?лого; в аптечц?, яка збер?га?ться в цеху чи в сумц? першо? медично? допомоги, повинн? м?ститися медикаменти ? засоби, перел?чен? в табл. 1.
Прим?тки:
Втрата св?домост? (ВС) - це стан, коли людина не реагу? н? на що, нерухома, не в?дпов?да? на запитання.
Причини можуть бути р?зн?, але вс? вони пов'язан? з ураженням центру св?домост? - мозку (при травмах, нестач? кисню, замерзанн?, тощо).
Ознаки ВС виявляються у широкому спектр? симптом?в, починаючи в?д шоку, непритомност? й зак?нчуючи станом кл?н?чно? смерт?. При ВС велику небезпеку для життя потерп?лого становить западання язика ? потраплення блювотних мас у дихальн? шляхи, що призводить до ?? закупорювання.
Допомога. Передус?м потерп?лого потр?бно винести з м?сця под??, пот?м вив?льнити дихальн? шляхи, покласти на б?к. У раз? зупинення дихання ? серцебиття треба розпочати оживлення методом штучного дихання ? масажу серця. Людину, що втратила св?дом?сть, не можна намагатися напо?ти, транспортувати ?? треба у ф?ксованому стан? на боц?.
Оживлення склада?ться з двох основних процедур: в?дновлення дихання (штучне дихання) та серцево? д?яльност? (зовн?шн?й масаж серця).
Тому, хто нада? дол?карьску допомогу, треба розр?зняти ознаки життя ? смерт?. Так, серцебиття визнача?ться рукою або на слух зл?ва, нижче соска, а також на ши?, де проходить сонна артер?я, або ж на внутр?шн?й частин? передпл?ччя. Дихання визнача?ться за рухами грудно? кл?тини, за зволоженням дзеркала, прикладеного до носа потерп?лого, за звуженням з?ниць п?д час раптового осв?тлення очей або п?сля ?х затемнення рукою.
За встановлення ознак життя треба негайно розпочати надавання допомоги. Але нав?ть ? за в?дсутност? перел?чених ознак доти, доки нема? певно? впевненост? у смерт? потерп?лого, треба надавати йому допомогу в певному обсяз?. Смерть ма? дв? фази - кл?н?чну ? б?олог?чну. Кл?н?чна смерть трива? 5...7 хв., але незворотн? явища в орган?зм? ще в?дсутн?. У цей пер?од, поки ще не сталося тяжких уражень мозку, серця та легень, орган?зм можна оживити. Перш? ознаки б?олог?чно? смерт? - це помутн?ння рог?вки, деформац?я з?ниц? п?д час здавлювання, трупне задуб?ння, трупн? синюват? плями.
Штучне дихання (ШД). Найефективн?шим способом ШД ? дихання 'з легень у леген?', яке проводиться 'з рота у рот' або 'з рота у н?с'. Для цього в?дводять голову потерп?лого назад ? пальцями затискають н?с (або губи). Роблять глибокий вдих, притискають сво? губи до губ потерп?лого ? швидко роблять йому видих у рот. Вдування повторюють к?лька раз?в з частотою 12...20 раз на хвилину. З г?г??н?чною метою рекоменду?ться рот потерп?лого прикрити шматком тканини (носовик, бинт, косинка ? т. ?н.). Якщо пошкоджено обличчя ? проводити ШД 'з легень у леген?' неможливо, треба застосувати метод стиснення ? розширення грудно? кл?тини шляхом складання ? притискання рук потерп?лого до грудно? кл?тини з ?х наступним розведенням у боки.
Зовн?шн?й масаж серця. Зд?йсню?ться у раз? його зупинення. При цьому робиться його ритм?чне стискання м?ж грудиною та хребтом. На нижню частину грудини кладуть внутр?шньою стороною зап'ястя одну руку, на яку з силою натискують (з силою 1 раз на секунду) покладено зверху другою рукою. Сила натискання ма? бути такою, щоб грудина вдавлювалась на глибину 4ююю5 см. Масаж серця доц?льно проводити паралельно ?з штучним диханням, для чого п?сля двох-трьох штучних вдох?в роблять 4...6 натискань на грудну кл?тину.
При правильному масаж? серця п?д час натискання на грудину в?дчуватиметься легкий поштовх сонно? артер?? ? протягом к?лькох секунд звузяться з?ниц?, а також порожев?ють шк?ра обличчя ? губи, з'явиться самост?йне дихання. Не втрачайте пильност?, не забувайте про можлив?сть зупинення серця або дихання.
Шок. Причини - сильний б?ль, втрата кров?, утворення у пошкоджених тканинах шк?дливих продукт?в, що призводять до виснаження захисних можливостей орган?зму, в насл?док чого виникають порушення кровооб?гу, дихання, обм?ну речовин. Ознаки - бл?дн?сть, холодний п?т, розширен? з?ниц?, короткочасна втрата св?домост? (знепритомлення), посилен? дихання ? пульс, зниження артер?ального тиску. П?д час важкого шоку - блювання, спрага, попелястий кол?р обличчя, посин?ння губ, мочок вух, к?нчик?в пальц?в. ?нколи може спостер?гатися мимов?льне сечовид?лення.
Допомога. Запоб?гання розвитку шоку ? сво?часна ефективна допомога, яка нада?ться при будь-якому пораненн?. Якщо шок посилився, потр?бно надати допомогу, яка в?дпов?да? виду поранення (наприклад, зупинити кровотечу, ?моб?л?зувати переломи, тощо). Пот?м потерп?лого треба закутати у ковдру, покласти в горизонтальне положення з дещо опущеною головою. У раз? спраги, коли нема? пошкоджень внутр?шн?х орган?в, дають пити воду. Заходами, що перешкоджують виникненню щоку, ?: тиша, тепло (але не перегр?вання), зменшення болю, пиття р?дини.
Таблиця 1.Медикаменти ? засоби для надання першо? медично? допомоги
|
Медикаменти ? медичн? засоби |
3 якою метою використовуються |
К?льк?сть, шт. |
|
?ндив?дуальн? перев'язн? асептичн? пакети Бинти Вата |
Накладання пов'язок
Те саме Те саме |
5
5 5 пачок по 50 мг |
|
Ватно-марлевий бинт Джгут Шини |
Бинтування перелом?в Зупинення кровотеч? Зм?цнення переломаних ? вивихнутих к?нц?вок |
3 1 3..4 |
|
Гумовий пузир для льоду |
Охолодження пошкодженого м?сця внасл?док удар?в, вивих?в ? перелом?в |
1 |
|
Чайна ложка Йодна настойка (15%- на) |
Приготування розчин?в Замазування тканин б?ля ран, св?жих подряпин на шк?р?, тощо |
1 1 флакон (25 мл) |
|
Нашатирний спирт |
Допомога потерп?лому в непритомному стан? |
1 флакон (30 мл) |
|
Борна кислота |
Приготування розчину для промивання очей та шк?ри, полоскання ротово? порожнини при оп?ках лугом, для примочок на оч? при оп?ку вольтовою дугою |
1 пакет (25 г) |
|
Сода питна |
Приготування розчин?в для промивання очей та шк?ри, полоскання ротово? порожнини при оп?ках кислотою |
1 пакет (25 г) |
|
Розчин перекису водню (3 %-ний) |
Зупинення кровотеч? ?з носа |
1 флакон (50 мг) |
|
Настойка валер?ани |
Заспоко?ння нервово? системи |
1 флакон (30 мг) |
|
Н?трогл?церин |
П?д час сильних болей в област? серця ? за грудиною |
1 тюбик |
Непритомн?сть. Причина - раптова недостатн?сть кровонаповнення мозку п?д впливом емоц?йного збудження, страху, болю, нестач? св?жого пов?тря, тощо. Ц? фактори сприяють рефлекторному розширенню м'язових судин, внасл?док чого знекровлю?ться мозок. Ознаки - настання раптово? непритомност?, але ?нколи перед нею бува? бл?дн?сть.
Блювання, слабк?сть , поз?хання, посилене потовид?лення. У цей пер?од пульс прискорю?ться, артер?альний тиск знижу?ться. П?д час непритомност? пульс упов?льню?ться до 40...50 удар?в на хвилину.
Допомога. Непритомного треба покласти на спину, трохи п?дняти (на 15...20 см) нижн? к?нц?вки для пол?пшення кровооб?гу мозку. Пот?м вив?льнити шию в?д одягу, який ?? здавлю?, поплескати на щоках, полити обличчя, груди холодною водою, дати понюхати нашатирний спирт. Якщо потерп?лий почина? дихати з хрип?нням або дихання нема?, треба передбачити западання язика. У крайньому раз? вживають заходи для оживлення.
Струс мозку. Причини - травматичне пошкодження тканин ? д?яльност? мозку в насл?док пад?ння на голову, удар?в ? забиття голови. При цьому можуть виникати др?бн? крововиливи ? набряк мозково? тканини. Ознаки - моментальна втрата св?домост?, яка може бути короткочасною або тривати к?лька годин. Можуть спостер?гатися порушення дихання, пульсу, нудота.
Допомога. Для запоб?гання удушенню потерп?лого у несв?домому стан? в?д западання язика або блювотних мас його кладуть на б?к або на спину, при цьому голова ма? бути повернена вб?к. На голову кладуть охолоджувальн? компреси, за в?дсутност? або порушенн? дихання проводять штучне дихання. Потерп?лого н? в якому раз? не можна намагатися напо?ти! За першою можлив?стю потерп?лого треба негайно транспортувати до л?кувального закладу у супровод? особи, яка вм?? надавати допомогу для оживлення.
Кровотеч. Причини - пошкодження ц?лост? кровоносних судин внасл?док механ?чного або патолог?чного порушення. Ознаки - артер?альна кровотеча, що характеризу?ться яскраво-червоним кольором кров?, кров б'? фонтанчиком; п?д час кап?лярно? кровотеч? вона вид?ля?ться краплями, венозна кров ма? темно-червоне забарвлення.
Допомога. Артер?альну кровотечу зупиняють за допомогою стискувально? пов'язки. П?д час кровотеч? з велико? артер?? для зупинення припливу кров? до д?лянки рани придавлюють артер?ю пальцем вище м?сця поранення, а пот?м накладають стискувальну пов'язку. П?д час кровотеч? ?з стегново? артер?? накладають джгут вище м?сця кровотеч?. П?д джгут п?дкладають шар марл?. Щоб не пошкодити шк?ру ? нерви, ? вставляють записку о зазначенням часу його накладання. Тривал?сть використання джгута обмежу?ться двома годинами, у противному раз? змертв?? к?нц?вка. Якщо протягом цього пер?оду нема? можливост? забезпечити додаткову допомогу, то через 1,5. ..2,0 години джгут на к?лька хвилин в?дпускають (до почервон?ння шк?ри), кровотечу при цьому зменшують ?ншими способами (наприклад, стискувальним тампоном), а пот?м знову затягують джгут. При кровотеч? головно? шийно? (сонно?) артер?? рану за можлив?стю здавлюють пальцем, п?сля чого набивають великою к?льк?стю марл?, тобто роблять тампонування.
Кап?лярна кровотеча добре зупиня?ться стискувальною пов'язкою, п?сля чого шк?ру навколо рани обробляють розчином йоду, спирту, гор?лки, одеколону. Якщо з рани виступа? сторонн?й предмет, у м?сце локал?зац?? його треба зробити у пов'язц? отв?р, ?накше цей предмет може ще глибше проникнути в середину ? викликати ускладнення.
Венозну кровотечу зупинити значно легше, н?ж артер?альну. Часто досить п?дняти к?нц?вку, максимально з?гнути ?? в суглоб?, накласти стискувальну пов'язку.
Якщо потерп?лий в?дкашлю?ться яскраво-червоною кров'ю - кровотеча в легенях. При цьому дихання утруднене. Хворого кладуть у нап?влежаче п?д спину кладуть валик, на груди кладуть холодний компрес. Забороня?ться говорити ? рухатися, потр?бна госп?тал?зац?я.
Кровотеча з травного тракту характеризу?ться блюванням темно-червоною кров'ю, що зс?лася. Положення потерп?лому забезпечу?ться те саме, що й п?д час кровотеч? з легень, але ноги згинаються в кол?нах. При звичайн?й втрат? кров? може розвинутися гостре недокр?в'я, виникнути шок. Перш за все треба зупинити кровоточу, за можлив?стю напо?ти ча?м. Пот?м т?лу потерп?лого надають такого положення, в якому голова для нормального ?? кровозабезпечення ма? бути дещо нижче тулуба.
Переохолодження. Розвива?ться внасл?док порушення процес?в п?д час д?? на орган?зм холодового фактору ? розладу функц?й важливих систем орган?зму, який наста? при цьому. Спричиня?ться втомою, малорухлив?стю. Ознаки - на початковому етап? потерп?лого морозить, прискорю?ться дихання ? пульс, п?двищу?ться артер?альний тиск, наста? переохолодження, р?дша? пульс, дихання знижу?ться.
Розр?зняють чотири ступен? в?дмороження тканин: ? - почервон?ння ? набряк; II - утворення пухир?в; III - змертв?ння шк?ри й утворення струпа; IV - змертв?ння частини т?ла.
Допомога. Розтирання й з?гр?вання на м?сц? под??. Бажано пом?стити потерп?лого б?ля джерела тепла (наприклад, б?ля вогнища) ? тут продовжувати розтирання. Краще розтирати в?дморожену частину спиртом, гор?лкою, одеколоном, а якщо ?х нема?, то м'якою рукавицею, хутровим ком?ром. Не можна розтирати сн?гом. П?сля порожев?ння в?дморожене м?сце витирають досуха, змочують спиртом, гор?лкою або одеколоном ? утеплюють ватою або тканиною. Одяг ? взуття з в?дморожених частин т?ла зн?мати треба дуже акуратно, якщо ж це зробити не вда?ться, треба розпороти ножем ту частину одягу або взуття, як? утруднюють доступ до ушкоджених д?лянок т?ла.
Перегр?вання. Наста? внасл?док тривалого перебування на сонц? без захисного одягу, при ф?зичному навантаженн? у нерухомому вологому пов?тр?. Легкий ступ?нь - загальна слабк?сть, нездужання, запаморочення, нудота, п?двищена спрага, шк?ра обличчя червона, покрита потом, пульс ? дихання прискорю?ться, температура т?ла 37.5...38.9 С. Середн?й ступ?нь (температура т?ла 39,0..40,0 С) - сильний головний б?ль, р?зка м'язова слабк?сть, мигот?ння в очах, шум у вухах, бол? в д?лянц? серця, виражене почервон?ння шк?ри; сильне потовид?лення, посин?ння губ, прискорення пульсу до 120..130 уд./хв., часте й поверхове дихання. Тяжк? ступен? перегр?вання т?ла квал?ф?куються по-р?зному: якщо температура пов?тря висока ? його волог?сть п?двищена, мова йде про тепловий удар, якщо довго д?яли сонячн? промен? - про сонячний удар. При цьому температура т?ла п?дн?ма?ться вище 40 С, непритомн?сть ? втрата св?домост?, шк?ра потерп?лого ста? сухою, у нього починаються судоми, поруша?ться серцева д?яльн?сть, може спостер?гатися мимов?льне сечовид?лення, припиня?ться дихання.
Допомога. Треба покласти потерп?лого в т?нь або в прохолодне м?сце, обмити його, облити прохолодною водою. На голову, шию, д?лянку серця покласти холодний компрес, дати прохолодне пиття, п?днести до носа ватку, змочену нашатирним спиртом. Якщо р?зко порушу?ться серцева д?яльн?сть, зупиня?ться дихання, треба налагодити штучне дихання.
Терм?чн? оп?ки. Виникають внасл?док д?? високо? температури ? полум'я, потраплення на шк?ру гарячо? р?дини, розжарених предмет?в, тощо. Ознаки - залежно в?д тяжкост? розр?зняють чотири ступен? оп?ку: ? - почервон?ння шк?ри ? ?? набряк; ?? - пухир?, наповнен? жовтуватою р?диною; ??? - утворення некрозу шк?ри; IV - обвуглювання тканин. При великих оп?ках виника? шок!
Допомога. Потр?бно швидко вивести або винести потерп?лого ?з зони вогню, негайно зняти одяг, що зайнявся, або накинути щось на потерп?лого (покривало, м?шок, тканину), тобто припинити до вогню доступ пов?тря. Полум'я на одяз? можна гасити водою, засипати п?ском, гасити сво?м т?лом (якщо качатися по земл?).
При оп?ках ? ступеня треба промити вражен? д?лянки шк?ри антисептичними засобами, пот?м обробити спиртом-ректиф?катом. До обпечених д?лянок не можна доторкуватися рухами, не можна проколювати пухир? й в?дривати прилипл? шматки одягу, не можна накладати маз?, порошки.
Обпечену поверхню накривають чистою марлею. Якщо потерп?лого морозить, треба з?гр?ти його; укрити, дати багато пиття. При сильних болях можна дати 100...150 мл вина або гор?лки. При втрат? св?домост? у результат? отру?ння чадним газом треба дати понюхати нашатирний спирт. У раз? зупинення дихання треба зробити штучне дихання.
Х?м?чн? оп?ки. Виникають внасл?док д?? на дихальн? шляхи, шк?ру, слизов? оболонки концентрованих неорган?чних та орган?чних кислот, луг?в, фосфору, ?нших речовин. При загоранн? або вибухах х?м?чних речовин утворюються термох?м?чн? оп?ки. Ознаки - за глибиною ураження тканин х?м?чн? оп?ки под?ляються на чотири ступен?: ? - ч?тко виражене почервон?ння шк?ри, легкий набряк, що супроводжу?ться болем ? в?дчуттям печ??; II - невеликий набряк, утворення пухир?в р?зного розм?ру й форми; III - потемн?ння тканин або поб?л?ння через к?лька хвилин, годин, шк?ра припуха?, виникають р?зн? бол?; IV - глибоке омертв?ння не лише шк?ри, а й п?дшк?рно? жирово? кл?тковини, м'яз?в, зв'язкового апарату суглоб?в.
Оп?ки кислотами дуже глибок?, на м?сц? оп?ку утворю?ться струп. Унасл?док оп?ку лугами тканини волог?, тому ц? оп?ки переносяться важче, н?ж оп?ки кислотами.
Допомога. Якщо одяг потерп?лого просяк х?м?чною речовиною, його треба швидко зняти, розр?зати чи роз?рвати на м?сц? под??. Пот?м механ?чно видалити речовини, що потрапили на шк?ру, енерг?йно змити ?х струменем води протягом не менш як 10...15 хв. поки не зникне специф?чний запах. При попаданн? х?м?чно? речовини у дихальн? шляхи потр?бно прополоскати горло водним 3%-ним розчином борно? кислоти, цим самим розчином промити оч?. Не можна вмивати х?м?чн? сполуки, як? займаються або вибухають при з?ткненн? з вологою. Якщо нев?домо, яка х?м?чна речовина викликала оп?ки, треба накласти чисту суху пов'язку, п?сля чого треба спробувати зняти або зменшити б?ль.
Ураження електричним струмом. Причина - робота з техн?чними електричними засобами, пряме дотикання до пров?дника або джерела струму ? непряме - за ?ндукц??ю. Зм?нний струм уже п?д напругою 220В виклика? дуже тяжке враження орган?зму, яке посилю?ться при мокрому взутт? та руках. Електричний струм виклика? зм?ни в нервов?й систем?, ?? подразнення, парал?ч, спазми м'яз?в, оп?ки. Може статися судомний спазм д?афрагми - головного дихального м'яза й серпи. Внасл?док цього зупиняються серце й дихання.
Допомога. Треба негайно в?д?рвати потерп?лого в?д пров?дника або джерела електричного струму, додержуючись обережност?. За в?дсутн?стю св?домост? потр?бно терм?ново розпочати оживлення (штучне дихання, прямий масаж серця) до повного в?дновлення функц?й житт?д?яльност?, напо?ти велико? к?льк?стю води, ча?м, пот?м створити тепло.
Ураження блискавкою. Ознаки, под?бн? до ознак ураження електричним струмом ? явищ електрооп?ку.
Допомога. Д??, аналог?чн? д?ям при враженн? електричним струмом. Закопувати потерп?лого в землю не можна: грудна кл?тина, здавлена землею, не може розширюватися, нав?ть коли з'явля?ться самост?йне дихання.
Тривале здавлення тканин. Причини - пад?ння ваги п?д час обвал?в, продавлювання в ?нших ситуац?ях. Через к?лька годин п?сля здавлювання тканин розвиваються тяжк? загальн? порушення, под?бн? до шоку, сильний набряк здавлено? к?нц?вки. З'являються блювання, марення, пожовт?ння, потерп?лий непритомн?? ? нав?ть може померти.
Допомога. Намагатися вив?льнити потерп?лого в?д здавлювання, обкласти уражене м?сце льодом, холодними пов'язками, на к?нц?вку накласти шинну пов'язку, не туго бинтуючи пошкоджен? д?лянки т?ла.
Утоплення. При справжньому (мокрому) утопленн? р?дина обов'язково потрапля? на леген? (75..95% вс?х утоплень). При рефлекторному звужен? голосово? щ?лини (сухе утоплення) вода не потрапля? в леген? й людина гине в?д механ?чно? асф?кс?? (5...20% утоплень). Зустр?ча?ться утоплення в?д первинного зупинення серця й дихання внасл?док травми, температурного шоку, тощо. Утоплення може настати внасл?док тривалого п?рнання, коли к?льк?сть кисню в орган?зм? зменшу?ться до р?вня, що в?дпов?да? потребам мозку. Ознаки - у раз? мокрого утоплення, коли потерп?лого рятують зразу п?сля занурення в воду, у початковий пер?од п?сля п?дняття на поверхню, в?дм?ча?ться загальмований або збуджений стан, шк?рн? покриви ? поверхнев? слизов? губ бл?д?, дихання супроводжу?ться кашлем, пульс прискорений, потерп?лого морозить. Верхня частина живота здута, нер?дко бува? блювання шлунковим вм?стом з проковтнутою водою. Ц? ознаки можуть швидко зникнути, але ?нколи слабк?сть, запаморочення, б?ль у грудях та кашель збер?гаються протягам к?лькох дн?в. Якщо тривал?сть остаточного занурення потерп?лого п?д воду становила не б?льше к?лькох хвилин ? п?сля витягнення з води в?н був непритомний, шк?рн? покриви синюват?, з рота й носа вит?ка? п?нна р?дина рожевого забарвлення, з?ниц? слабо реагують на св?тло, щелепи м?цно стиснути , дихання уривчасте або в?дсутн?, пульс слабий, неритм?чний, стан орган?зму характеризу?ться як агональний..
Коли п?сля остаточного занурення потерп?лого п?д воду минуло 2...4 хв., самост?йне дихання ? серцева д?яльн?сть, як правило, в?дсутн?, з?ниц? розширен? й не реагують на св?тло, шк?рн? покриви синюшн?. Ус? ц? ознаки св?дчать про настання кл?н?чно? смерт?.
При сухому утопленн? посин?ння шк?ри виражене менше, в агональному пер?од? в?дсутн? вит?кання п?нисто? р?дини з рота, тривал?сть кл?н?чно? смерт? становить 4...6 хв.
Утеплення, що розвинулося внасл?док первинного зупинення серця ? серцево? д?яльност?, характеризу?ться р?зкою бл?д?стю шк?ри, в?дсутн?стю р?дини в порожнин? рота ? носа, зупинкою дихання й серця, розширенням з?ниць. У таких утопленик?в кл?н?чна смерть може тривати до 10...12 хв.
Допомога. Рятувати утопленика треба швидко, бо смерть наста? через 4...6 хв. п?сля утоплення. П?дпливши до потопаючого ззаду, треба взяти його п?д пахви так, щоб голова була над водою, повернута обличчям догори, ? пливти з ним до берега. Пот?м якнайшвидше треба очистити порожнину рота й глотки утопленого в?д слизу, мулу та п?ску, швидко видалити воду з дихальних шлях?в - перевернути потерп?лого на жив?т, перегнути через кол?но, щоб голова звисала вниз ? к?лька раз?в надавити на слину. П?сля цього потерп?лого перевертають обличчям догори ? починають оживляти. Коли утопленик врятований у початковому пер?од? утоплення, треба, перш за все, вжити заход?в щодо усунення емоц?йного стресу - зняти мокрий одяг, досуха обтерти т?ло, заспоко?ти. Якщо потерп?лий без св?домост? при досить спонтанному диханн?, його кладуть горизонтально, п?дн?мають ноги на 40 ...50 , дають подихати нашатирним спиртом. Одночасно потерп?лого з?гр?вають, роблять масаж грудно? кл?тини, розтирають руки й ноги.
Отру?ння загального характеру. Причина - вживання несв?жих або заражених хвороботворними бактер?ями продукт?в.
Захворювання, як правило, почина?ться через 1...2 год. п?сля вживання заражених продукт?в, ?нколи через 20...26 год. Ознаки - загальне знедуження, нудота, блювання (неодноразове), перемистий б?ль у живот?, часте р?дке випорожнення, бл?д?сть, п?двищення температури до 58...40 С, частий слабий пульс, судоми. Блювання й понос зневоднюють орган?зм, сприяють втрат? солей.
Допомога. Потерп?лому к?лька раз?в промивають шлунок (примушують випити 1,5...2 л води, а пот?м викликають блювання подразненням кореня язика) до появи чистих промивних вод. Пот?м дають чай, каву, але не ?жу. Потр?бно пост?йно стежити за хворим для запоб?гання зупинення дихання та кровооб?гу.
Отру?ння лугами. Причини - попадання лужних сполук натр?ю й кал?ю у дихальн? шляхи. Ознаки - непри?мний лужний присмак у рот?, кашель, р?зка печ?я слизових оболонок очей ? гортан?, б?ль за грудиною, розширення з?ниць, р?зка слабк?сть, загальн? судоми.
Допомога. Забезпечити потерп?лому прилив св?жого пов?тря, вив?льнити його в?д одягу, який утрудню? дихання, дати понюхати нашатирний спирт. У раз? припинення дихання треба зробити штучне дихання. .
Отру?ння окисом вуглецю. Причини - вдихання чадного газу, генераторного газу, продукт?в гор?ння, диму, внасл?док чого в кров? блоку?ться зв'язок гемоглоб?ну з киснем ? обмежуються умови для його перенесення кров'ю в?д легень до тканин. Ознаки - шк?ра яскраво-рожева, запаморочення, шум у вухах, загальна слабк?сть, нудота, блювання, слабий пульс, непритомн?сть (при легкому отру?нн?), нерухом?сть, судоми, порушення зору, дихання, роботи серця, втрата св?домост? протягом нав?ть д?б (при тяжкому отру?нн?).
Допомога. Аналог?чна т?й, що нада?ться при отру?нн? лугами.
Г?покс?я (кисневе голодування). Головною причиною виникнення розлад?в д?яльност? орган?зму ? зниження напруги кисню у кров? - г?покс?я.
Виника? в ус?х випадках, коли ? зниження парц?ального тиску кисню у дихальному середовищ? (внасл?док герметизац?? каб?ни л?така в горах), а також п?д час запалення легень, ?нших порушень легенево? тканини, редукц?? гемоглоб?ну внасл?док отру?ння чадним газом. Гостра г?покс?я може виникнути внасл?док тривало? затримки дихання п?д час п?рнання, внасл?док ?нтенсивного ф?зичного навантаження. Ознаки - виявляються залежно в?д швидкост? пад?ння парц?ального тиску кисню у дихальн?й сум?ш?. Розр?зняють чотири стад??: ? - зб?льшення легенево? вентиляц??, прискорення пульсу, легк? запаморочення, п?двищення артер?ального тиску; II - послаблення мислення, дихання й пульс част?, стук?т у скронях, запаморочення, ?нколи наста? пер?одичне дихання (Чейн-Стокса); ??? - посин?ння шк?ряних покрив?в, сплутан?сть мислення, нудота, блювання, кл?н?чн? судоми, знепритомн?ння; IV - знепритомн?ння, можливе зупинення дихання, п?сля чого на деякий час серце продовжу? скорочуватись. В?дсутн?сть ч?тких ознак кисневого голодування робить його особливо небезпечним.
Допомога. Максимально швидко забезпечують умови для нормального дихання атмосферним пов?трям, за можлив?стю дають вдихати чистий кисень. Якщо г?покс?я супроводжу?ться знепритомненням ? зупиненням дихання, роблять штучне дихання, непрямий масаж серця. П?сля усп?шного зд?йснення реан?мац?йних заход?в створюють спок?й, з?гр?вають потерп?лого.
Отже, описан? причини, ознаки й д?? щодо надання першо? допомоги потерп?лим в умовах боротьби за виживання, спод?ва?мось, в?д?грають свою позитивну роль у складних та екстремальних ситуац?ях виробничо? сфери, а також у побут?. Але треба завжди пам'ятати, що важливо точно визначити симптоми, прийняти р?шення щодо д?й ?, не втрачаючи часу, починати надавати допомогу, ч?тко додержуючись основних принцип?в: правильн?сть ? доц?льн?сть, швидк?сть, продуман?сть, р?шуч?сть ? спок?й.
Апарат призначений для поновлення в?дсутнього чи послабленого дихання у леген? через маску атмосферного пов?тря чи пов?тря, збагаченого киснем, вдування максимального об'?му пов?тря за один цикл не менше 1,5 л.
Оп?р видиху при пост?йному потоц? газу 25 л/хв. - не б?льше 10 мм.рт.ст. (98,7 Па). Маса апарата 2,5 кг.
Апарат (мал.. 1) склада?ться ?з гумового гофрированого м?ха 2, нереверсивного клапана 3, запоб?жного клапана тиску 4, клапана забору пов?тря ?з атмосфери 1, клапана подач? в м?х кисню й комплекту елемент?в для п?дключення до потерп?лого (пац??нта). Гумовий гофрированнй м?х закр?плений м?ж верхньою та нижньою кришками апарата.
Мал.. 1. Апарат штучного дихання
1- ручка; 2 - гофрированиий м?х; 3 - нереверсивний клапан; 4 - запоб?жний клапан тиску; 5 - гофрирований шланг; 6 - кутник; 7 - клапан забору пов?тря.
В центр? нижньо? кришки апарата - конусна втулка, в яку безпосередньо чи за допомогою кутника 6 ? гофрировано?о шланга 5 встановлю?ться нереверсивни? клапан. Штучне дихання зд?йсню?ться стисненням ? розтягненням м?ха. М?х розтягу?ться ручкою 1, закр?пленою на верхн?й кришц? апарата. П?д час стиснення м?ха пов?тря находить у нереверсивний клапан ? дал? - в леген? потерп?лого.
У комплект? апарата для штучного дихання входить наб?р дихальних трубок, що дозволя? проводити штучне дихання способом 'з рота в рот' ? 'з рота в н?с'.
П?дготовка апарата до роботи ? порядок роботи. До початку штучно? вентиляц?? леген?в потр?бно розкрити рот потерп?лого, швидко оглянути його, перев?рити пальцями порожнину рота, глотку ? вх?д у гортань. Пот?м п?д?брати в?дпов?дний пов?тров?д, ввести його в рот ? заф?ксувати липким пластиром чи бинтом.
До апарата при?днати маску потр?бного розм?ру ? щ?льно притиснути ?? до обличчя потерп?лого. Для герметичност? шк?ру в м?сц? накладання маски попередньо замазати вазел?ном. Той, хто пода? допомогу, одну руку кладе на верхню кришку, а другою ф?ксу? маску на обличч? по потерп?лого. Частота вдування для дорослих 15...18, для д?тей - 20...30 раз на хв