Панкова Валерія 10-А
„Патріотична лірика”
До поетів
Цей сучасний день приносить біль
поету.
І не тому що він не помічає
природи рідної краси
Дванадцять років ми чуєм українську „Монсельєзу”
Але не чуєм
правди гіркоти.
Чомусь не чуємо страждання
селянина
Не помічаємо його важку потрібну
нам роботу
Хіба нащадкам не потрібна
Україна?
Невже байдужа доля рідного
народу?
Україна моя у снах і мріях
являєшся ти патріоту
Вірю в те що ти скоро пізнаєш
багато любові
Хоч нажаль я не можу ще бути
взірцем для народу
Бо любов моя тільки у слові
Україно моя Україно
Я навіки лишуся з тобою.
Рідна мова моя, рідна пісне
У них радість злилась з журбою
Для добробуту й щастя народу
Я зроблю геть усе, може навіть
загину
Як Христос піду на Голгофу
За кохану свою Україну
За красу її вічно зелену
За її мальовничу природу
І за те щоб відчути дано мені Небом
За глибоку любов до народу.
За це все щиро дякую небу
Що почути дало цю скорботу
І за те що дано лиш поету
Написати ці рядки для народу
Вся сосюрівська
ніжність ну а іноді гнів
В моїм серці могутньо бринить
Ці славетні слова – мій душевний
порив
Усім серцем свою Україну любіть
Ці могутні ліси, золотисті поля
І прозорості блакитного неба
Я кохаю тебе, Україно моя
Щастя іншого вже і не треба
Долі іншої мені вже не треба
Прийде час я піду на Голгофу
Заспокоїться серце поета
Коли він долю присвятить народу.
4.10.2003
„Слово”
Моє слово безмежне скорботи
Й невимовляє
слово жалю
Чи почуєш його мій народе
Що тебе я так нжно люблю
Мій товариш мені дорікає
Не поет ти томущо
не лірик
Та наврядчи
він серецм пізнає
Всі стаждання
й тривоги Вітчизни
Знов у душі виринає ця пісня
Невимовного смутку й жалю
Україно моя Україно
Щиро й ніжно тебе я люблю
Лиш до тебе завжди я полину
В силах і мріях і наяву
Україно, моя Україно
Усім серцем тебе я люблю
У словах я до тебе озвусь
Моя пам’ять про тебе нетлінна
Україно моя, я для тебе живу і
творю
Це для тебе звучить моя пісня.
Серпень 2003р.
*****
Хоч прожито ще літ небагато
Та здається живу я вже вічно
Я вас можу назвать
землякама
І душа моя дуже щаслива
Бо люблю я свою батьківщино
Щіросердно
палкою любов’ю
Ій
служитиму я до зачину
Народилася я патріотом
Україно моя Україно
Це для нас рідний дім наша
батьківська хата
І віками народжена пісня
Є для нашого серця утіха і
розрада
По всім континентам і у сотнях
держав
Розкидала нас доля по світу
А з душі виринають слова
Ми повернемось ще Україно
Місяце
серпень святий – це пора усіх жнив
Ми збираєм
багатств всіх безмежність
У цей день здобула для своїх трудорів
Ти жадану таку незалежність
І у вирі подій пам’ятаймо про те
Що для нас означає цей серпень
Обіцяю тобі що навік збереже
Ми здобуту колись незалежність
Серпень 2003
„Незалежність”
Запам’ятаю я назавжди слова
„Батьківщина”
Як заповіт я пронесу через віки
слова
На Україні буде Украіна
А не чіясь
окраїна глуха
І ось настав цей день омріяна
година
Радіє все і дзвонарі б’ють в
дзвони
На Україні буде Україна
День незалежності святкуємо
сьогодні
До нього йшли ми понад три
століття
Збулося генієм омріяне пророцтво
На Україні баде
Україна
А не раба імперій чи народів
Хоч нам казали навіщо вам
вітчизна
Із нами буде краще – та дарма
Для українців буде Україна
Омріяна івками
сторона
Тиранам нас скорити не підсилу
Хоч нас косила не одна чума
Бо патріоти люблять Україну
В іхніх
срцях вона жива
24 серпня 2003р.
*****
Украіно моя,
Україно,
Я навіки лишуся з тобою.
Рідна мово моя, рідна пісне,
У них радість злилась з журбою.
Україно моя, Україно,
Ти віками плекаєш героїв,
Із руїни вставалаодвічно
На шляху до жаданої волі.
Україно моя, Україно,
Ти поета зробила безсмертним
Кажуть, я нікчемна людина,
А, можливо, майбутній Шевченко.
Україно моя, Україно,
В снах і мріях приходили до
мене,
Бо глибока любов до вітчизни
Запалала у серці моєму.
Серпень 2003р.
„Людина
боротьби”
Ударам долі піддаюсь
Нерідко і без власної вини
Та я так просто не здаюсь
Бо я людина боротьби.
У цім житті свого доб’юсь
У мирний час, в роки війни
Я жартам долі не скорюсь
Бо я людина боротьби
Жорстокій долі не скорюсь
Я при досягнені
мети
Перед бар’єром не спинюсь
Я просто так без боротьби
Рабом смертельним не зроблюся
У влади сильної руки
Диктату зла я нескорюся
Я без запеклої борьби
У герці з владою зійдусь
Бо маю зброю на віки
Націоналістом не назвуся
Я без важкої боротьби
Народ дорожче діаманта
Нема ціни його красі
Це ідеал для демократа
В революційній боротьбі
Не хочу кануть в небуття
Бо мої цілі у житті
Життя – це рух, а рух – життя
Життя народу – в боротьбі
Народ на світ борцем родився
І в цім нема когось вини
Я є частина українства
І я людина боротьби.