This version of the page http://epl.org.ua/a_kon_pryberSmuga.htm (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2006-09-30. The original page over time could change.
EPL — ЕПЛ

 

 
www.ecopravo.lviv.ua >> адвокатура >> консультації
Консультації
Правовий режим прибережних захисних смуг

З метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.
Водний кодекс України (ВКУ) дає таке визначення прибережної захисної смуги: “це частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони” (ст.4).
Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

· для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів;
· для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;
· для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися.

· Уздовж морів та навколоморських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше 2-х кілометрів від урізу води.

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.


Обмеження господарської діяльності в прибережних захисних смугах уздовж річок,
навколо водойм та на островах .

У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється:

1) розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;

2) зберігання та застосування пестицидів і добрив;

3) влаштування літніх таборів для худоби;

4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;

5) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;

6) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо (ст.89 ВКУ).

Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Непридатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

Обмеження господарської діяльності в прибережних захисних смугах уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах

Прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією.


У прибережних захисних смугах уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах забороняється:

1) застосування стійких та сильнодіючих пестицидів;

2) влаштування полігонів побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод;

3) влаштування вигрібів для накопичення господарсько-побутових стічних вод обсягом більше 1 кубічного метра на добу;

4) влаштування полів фільтрації та створення інших споруд для приймання і знезаражування рідких відходів (ст.90 ВКУ).

Контроль за використанням, веденням господарської діяльності у прибережних захисних смугах покладено на органи Державного комітету по водному господарству України. Компетенція Комітету визначається Положенням про Державний комітет України по водному господарству, яке затверджене Указом Президента №898 від 14.07.00р.

Землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм відносяться до земель водного фонду.

Порядок користування землями водного фонду визначається Водним кодексом України (глава 18), Земельним кодексом України (глава 12), Порядком користування землями водного фонду (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996р.) та іншими нормативними актами.

У постійне користування землі водного фонду надаються водогосподарським спеціалізованим організаціям, іншим підприємствам, установам і організаціям, в яких створено спеціалізовані служби по догляду за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами та підтриманню їх у належному стані.

Право постійного користування землями водного фонду посвідчується державним актом, який видається і реєструється сільськими, селищними і міськими радами.

У тимчасове користування за погодженням з постійними користувачами земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися на умовах оренди підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземним юридичним та фізичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт.
Право тимчасового користування земельними ділянками на землях водного фонду оформляється договором, який укладається між відповідною радою і юридичною або фізичною особою.

Користувачі земель водного фонду зобов’язані суворо дотримуватися встановленого режиму для прибережних захисних смуг та виконувати заходи щодо охорони земель від ерозії, підтоплення, забруднення відходами виробництва, хімічними і радіоактивними речовинами та від інших процесів руйнування.

Консультація станом на 31 травня 2003р.

Екологія-Право-Людина © 2003-2006
Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на джерело обов'язкове.