Pух "Віра і світло".

о. Петро Ковальчук

    Кожного дня на землі зароджується життя багатьох людей і багатьох також згасає. І так вже склалося, що на цей світ приходять діти, яких ми називаємо дітьми з особливими потребами, а це тому, що через брак тієї чи іншої справності вони потребують нашої особистої турботи та піклування. Та чи життя цих людей вже назавжди перекреслене? Чи вони і їхні рідні з ними ніколи не зможуть бути щасливими? Чи може бути щасливою дитина, яка народилася і на все життя залишиться інвалідом? На ці запитання спробував відповісти певний лікар, який усе своє життя пропрацював з такими людьми: "Їхнє життя не є перекресленим. Неповносправна людина може бути такою щасливою і такою нещасною, як і кожна людина".
    Коли в сім'ї народжується неповносправна дитина, проблеми якої сучасна медицина неспроможна розв'язати, головним завданням є допомогти такій особі та її сім'ї навчитися жити з цією неповносправністю, ба й більше того - попри усі труднощі та обмеження, віднайти у житті те, що робить його справді щасливим і радісним. Саме це завдання має перед собою "Віра і Світло" - міжнародний християнський рух спільнот для осіб розумово неповносправних, їхніх сімей та приятелів.
    На Великдень 1971 року Жан Ваньє і Марі Елен Матьє з великим ентузіазмом запрошували розумово неповносправних людей, їхні сім'ї і друзів прибути до цілющого джерела у м. Люрд (Франція). Саме так народився рух спільнот "Віра і Світло", у центрі уваги яких є особи з особливими потребами, навколо яких згуртовуються батьки, приятелі та молоді люди. Ці спільноти не є об'єднанням, де люди мешкають разом, це осередки, члени яких регулярно зустрічаються і зав'язують все тісніші дружні стосунки, діляться труднощами і радощами, спільно святкують урочистості, разом моляться.
    Ідея "Віри і Світла" грунтується на переконанні, що кожна людина, навіть найбільш хвора, є безцінною, а відтак заслуговує любові, поваги та права на самореалізацію. Перебуваючи з людьми з особливими потребами та спілкуючись з ними відкриваємо, що часто вони володіють особливою сердечністю, простотою і безпосередністю. І як би нам на перший погляд не видавалося це незрозумілим чи дивним, але саме вони можуть допомогти усім нам відкрити справжню глибину і красу людських стосунків, отримати радість від життя.
    Запитаєте мене: чому такі люди народжуються? Чому Бог це допускає? А я відповім, що у цій спільноті можна переконатися в протилежному, що Господь якраз щедро обдаровує їх своєю любов'ю, бо як каже апостол Павло, "Бог вибрав немудрих цього світу, щоб засоромити мудрих". Хоча суспільство інколи хоче позбутися таких людей, вважаючи їх тягарем, хоч вони так часто зазнають приниження, то однак стаються для нас, здорових і повносправних, правдивими учителями життя, якщо, звичайно, ми не будемо їх уникати. Рух "Віра і Світло" намагається представити світові красу і цінність неповносправних людей, вірячи у їх здатність перетворювати наше суспільство на більш чуле і людяне.

    Завдяки спільнотам "Віра і Світло" багато батьків дітей з особливими потребами відкривають внутрішню красу і дар своєї дитини. Їхнє ставлення змінюється від несприйняття до любові, від нарікання і невдоволення - до вдячності. В цій спільноті вони відчувають підтримку одні від одних, взаємну згуртованість, діляться нелегким досвідом. Свідомість того, що ти не один, а Бог тебе не забуває, додає багато сили.
    Навчитися дарувати себе іншому, жити у любові з ближніи можна тоді, коли у спільноті "Віра і Світло" будеш приятелем неповносправних друзів. Саме тоді, коли молоду людину огортає почуття порожнечі, відкинення, то замість того, щоб чекати допомоги від іншого, можна спершу запропонувати свою приязнь потребуючим людям цієї спільноти. Обмін дарів любові, розуміння, довіри завжди є взаємні. Саме через дружбу з неповносправними людьми молодь відкриває для себе істинні цінності життя, вступає у глибший зв'язок з Богом, стається згуртованішою.
    Залишається додати, що "Віра і Світло" є екуменічним рухом й об'єднує людей різних християнських конфесій у більш, ніж 1500 спільнотах 70-ти країн світу. В Україні на сьогодні існує близько двох десятків таких осередків при парафіях у різних містах західної частини нашої країни.

---