Політичне життя Румунії уже кілька тижнів поспіль переживає період внутрішньої нестабільності з огляду на кризу, якої раніше ще не було. Інформаційні агентства кожну годину передають інформацію, яка робить попередню непотрібною. Політологи губляться в припущеннях щодо подальшого розвитку подій. Крім політичних діячів, свій внесок в поглиблення кризи внесла масштабна по своїм наслідкам повінь.

Після минулорічних парламентських та президентських виборів в Румунії, політична ситуація в країні стала набагато нестабільнішою. Президентом країни був обраний представник "альнсу помаранчевих" "D.A." (Справедливість і Істина), голова Демократичної партії Траян Бесєску. Уряд був сформований членом того ж алянсу, лідером Націонал-ліберальної партії Келіном Попеску-Терічану. А от головами обох палат місцевого парламенту - Сенату та Палати депутатів, стали представники нинішньої опозиційної Соціал-демократичної партії Ніколає Векерою та Адріан Нестасє відповідно. Головним винуватцем цієї поляризації вавжається Консервативна партія на чолі з її лідером Даном Войкулеску, яка під час виборів була в коаліції з тоді правлячою СДП, але протягом кількох тижнів після перемоги Траяна Бесєску підтримала "альянс помаранчевих".

Сьогоднішня криза має дві головні причини. По-перше, це нестабільна ситуація, описана вище. На даний час у Румунії слабкий уряд, який багато в чому залежить від волі опозиції, а в результаті - нездатний провести необхідні реформи. Однак більшість соціологічних опитувань свідчать про зростаючий рейтинг "помаранчевих" і, особливо, Демократичної партії Бесєску.

Наступна причина кризи більше відноситься до сфери зовнішньої політики. Румунія знаходиться на фінішній прямій процесу вступу до Європейського Союзу. В останні дні лютого європейський Комісар з питань розширення Оллі Рен відмітив, що хоча уже можна говорити про 86% підтримки Європарламентом ідеї вступу Румунії до ЄС, невирішеними залишаються питання реформи юстиції та боротьба з корупцією. Європу бентежить як юридична система країни, яка протягом 15 років не може призупинити відтік державних ресурсів в кишені політико-економічних олігархій, так і проблема потужного впливу держорганів на систему правосуддя.

З моменту приходу в президентську резиденцію Котрочень, Траян Бесєску намагається дотримуватись політики незалежності суду від решти гілок державної влади. Яскравим підтвердженням цьому може слугувати звільнення з в'язниці, всупереч бажанню нового президента, колишнього лідера шахтерів Мирона Козми, який очолив похід на Бухарест. Крім того, минулого місяця уряд передав в парламент пакет законів з реформування юстиції. Опозиція тут же почала вимагати, щоб Конституційний суд (в якому залишилось чимало "людей Ілієску") дав оцінку кільком статтям цього проекту. 6 липня Конституційний суд виніс негативний вердикт даним пунктам, внаслідок чого наступного дня прем'єр-міністр Терічану оголосив про свою можливу відставку. Ця ідея отримала підтримку у президента Траяна Бесєску, який запропонував провести ще й нові парламентські вибори.

Усі партії тут же активізувались в прагненні підтримати чи осудити цю ініціативу. Ідея про дострокові вибори одразу ж знайшла повну підтримку ультраправої націоналістичної партії Корнеліу Вадима Тудора "Роминія Маре" (Велика Румунія). В сьогоднішніх умовах, коли СДП втрачає свій авторитет, особливо серед сільського населення, "Роминія Маре", яка після останніх парламентських виборів втратила половину голосів, має шанс відновити попередній рівень підтримки.

Від нових виборів виграє і Демократична партія, яка має шанс укріпити владу Бесєску. З меншим оптимізмом на зміну складу парламенту дивляться колеги ДП по альянсу - Націонал-ліберальна партія, яка не хоче відповідати за наслідки процесу уповільнення реалізації загальнонаціональної ідеї - європейської інтеграції.

Проти дострокових виборів виступає опозиційна СДП, яка втратила адміністративний ресурс і значний відсоток прихильників. Крім того, партія ще не встигла після з'їзду, на якому "стара гвардія" Іона Ілієску програла молодому поколінню на чолі з колишнім міністром закордонних справ Мірчею Джоане, реорганізувати свою структуру. У випадку ж перевиборів політична реанімація Іона Ілієску, який поки ще має підтримку значної кількості електорату, стає раельною. Консервативна партія, яка після вищезгаданих невдалих маневрів зліва направо "втратила лице" перед своїми виборцями, також виступає проти перевиборів. Ризикує втратити своє місце в парламенті і Демократичний Союз Угорців Румунії (ДСУР), який дивом подолав бар'єр на останніх виборах, проте увійшов до правлячої коаліції.

Ситуація склалась патова. Розпуск парламенту можливий або у випадку його недієздатності (наприклад, неможливість обрання прем'єра), або за умов його саморозпуску. Останнє неможливе, оскільки більшість парламентарів не влаштовують дострокові вибори. Саме через це Терічану, який критикується опозицією, буде нею ж і підтриманий, а за його відставку будуть голосувати колеги по альянсу. І навіть якщо прем'єр кілька раз подасть у відставку, новий кандидат, якого запропонує президент, буде беззаперечно підтриманий опозицією.

Нові штрихи в політичну кризу, яка затягнулась, внесла велика за масштабами повінь. Представники СДП почали вимагати в уряду "не потопати" в політичних технологіях, а зайнятись боротьбою зі стихією. Спекулюючи на цю тему, опозиція отримала очікувану підтримку преси, внаслідок чого Терічану підпав під потужну атаку зі сторони усіх головних мас-медіа країни. В результаті прем'єр Терічану переглянув свою позицію з приводу відставки. Президент Бесєску відмітив, що розуміє його, і, в притаманному йому стилі аргументації, яка базується на статистиці, зробив акцент на тому, що хоча драма і є дуже серйозною, однак в поганій ситуації знаходяться лише декілька населенних пунктів, а не вся країна. Так, евакуйовано лише 14.000 з 22 мільйонів жителів, а ті 100.000 затоплених гектарів складають лише 1% від усієї території Румунії.

Таким чином, думка експертів на розвиток подій у Румунії на найближчий час розділилась. Сценарії можуть бути найнеочікуванішими: від формування нових коаліцій і дивних урядів, до імпічменту президенту та зміни конституції. Остання інформація з країни свідчить про те, що в уряді уже почався процес відставок - у четвер це зробила міністр культури Мона Мушка. Експерти прогнозують, що зі своїми міністерськими портфелями доведеться попрощатись і міністрам євроінтеграції, фінансів, екології і охорони здоров'я. У прем'єр-міністра Терічану також з'явився конкурент на цю посаду - колишній голова Націонал-ліберальної партії Теодор Столожан. Крім того, опозиційні СДП та "Роминія Маре" всерйоз вишукують можливості для оголошення президенту Траяну Бесєску імпічменту.

Коментуючи ймовірні кадрові зміни, глава делегації Єврокомісії в Бухаресті Джонатан Шиллє повідомив, що у випадку продовження виконання урядом взятих на себе зобов'язань, вони не матимуть сильного впливу на процес євроінтеграції. За його словами, дата вступу в ЄС також не залежитиме від того, відбудуться чи не відбудуться дострокові вибори до парламенту, а буде залежити лише від якості проведення реформи юстиції. Так Європа дає зрозуміти, що для неї реальність важливіша кольорів та назв керівних партій. У випадку ж невиконаня взятих на себе зобов'язань до 1 січня 2007 року, перемогу може отримати група депутів Європарламенту на чолі з Маркусом Ферраром (Європейська Народна Партія), яка скептично відноситься до вступу Румунії до ЄС.

Корнеліу Чірімпей, незалежний експерт, Євгеній Єнін, Центр дослідження проблем громадянського суспільства, Ігор Соловей, ІА "Укрінформ"

Матеріал з веб-сайту Євроатлантична Україна