Місто мрій моїх

Ви коли-небудь мріяли потрапити до казки, помандрувати вузенькими бруківчатими вуличками чарівного міста, побачити високі стародавні замки-фортеці, подивуватись рідкісній красі екзотичних квітів? Справді країною мрій можна назвати одне з найстаріших міст України - Ужгород. Куточки старого міста заворожують своєю самобутністю. Тут чи не кожен будинок є архітектурною пам'яткою. І хоч замки, храми, адміністративні та житлові спорудження належать до різних епох і стилів, місто завжди виступало неповторним ансамблем, що поєднав сиву давнину із сьогоденням. Ужгородський замок, будівля Ратуші, греко-католицький кафедральний собор Горянська ротонда ХІІ ст., найдовша в Європі липова алея, щороку приваблюють десятки тисяч туристів.

Саме тут реальність межує з надуманістю, давнина химерно переплітається з сучасністю. Для романтика - це подорож в історію кохання, для письменника - в легенду, для містика - в таємницю. Отже, прошу до казки...

Трошки історії

Ужгород - перлина Закарпаття, найбільш загадкового регіону України, що через цілющість клімату та багатовікову історико-культурну спадщину набув слави "української Швейцарії". Місто простяглося в передгір'ях Карпат на швидкоплинній річці Уж.

Його виникнення пов'язують із спорудженням фортеці-укріплення (нині це славнозвісний Ужгородський замок - найдавніша архітектурна будівля старого міста) і поселення навколо нього. У ІХ столітті укріплене городище-замок стало резиденцією легендарного слов'янського князя Лаборця. З 1318 р. господарями міста були італійські графи Другети. І вже в 1430 році Ужгород одержує привілеї від короля і офіційно пишеться "Привілейоване місто Ужгород". Навіть дотепер в повітрі вже сучасного міста зберігся той дивний подих епохи лицарів та героїв. Особливо на правобережжі (старе місто). Ця частина міста - просто знахідка для археолога-дослідника. Тут знаходяться найдревніші пам'ятники далекого минулого.

Лівобережжя - більш рівнинне і зв'язане залізницею та шосейними дорогами з навколишніми місцевостями. Обидві частини міста поєднані між собою пішохідним і автомобільним мостами. Такий різкий стилістичний розподіл правобережної частини Ужгорода з лівобережжям створює оманливу картинку для туриста, який, фактично, почувається мандрівником у часі.

Таємниці старого замку

Вузесенькі вулички старого міста проведуть вас безпосередньо до Ужгородського замку - найімпозантнішої будови сучасного Ужгорода. Це древній пам'ятник військового мистецтва й архітектури. Фортеця височіє над містом у сяйві сонячного проміння на тридцятиметровому пагорбі, що робить неповторною архітектурну панораму Ужгорода. В результаті археологічних розкопок у дворі замку відкриті залишки готичного храму середини 12 ст. Також тут знаходиться скульптура Геракла, відлита в 1842 р.

Цікавою сторінкою історії Ужгородського замку є те, що саме тут визнали об'єднання з католицизмом 63 православних священиків. Таким чином, відбулося утворення нової, греко-католицької церкви на Закарпатті.

Мандрівка до замку сподобається кожному, хто полюбляє пригоди. Адже Ужгородська фортеця, як безліч інших замків, має свою таємницю. У ХVІІ ст. володарями фортеці були графи Другетті. За легендою, один з них мав дуже вродливу дочку. Саме тоді (у 1657 році) переходили кордон польські війська, очолювані графом Любомирським, які хотіли підкорити Ужгородський замок. Один із його військових начальників, аби дізнатися, як це можна зробити, перевдягнувся паном і заїхав в укріплення. Тут випадково познайомився з дочкою графа. Дівчина покохала його і розповіла, що здобути замок можна через підземний хід. Але батько вчасно дізнався про зраду і знищив поляків, а опісля наказав живою замурувати доньку в стіни укріплення. Легенда засвідчує, що від того часу дівчина в білій сукні - "біле дівча", не має спокою і ночами, плачучи, блукає коридорами замку та чекає визволення. Можливо вона чекає саме на вас?

Ще одна легенда розповідає про загадкові підземні ходи, по яких заблокованим у замку постачали їстівні припаси, або вони йшли в тінисті навколишні ліси, коли загрожувала поразка, або ж капітуляція. Згідно з однією версією, Ужгородський замок сполучався з Невицьким, за іншою - з Мукачівським і Середнянським, а за третьою - з усіма трьома замками одразу. Можна було, кажуть, стрибнути у 32-метровий колодязь на дворі замку і... вижити, бо з'єднувався він підземним ходом з річкою Уж.

Релігійні святині

На одному з пагорбів, що оточують Ужгород, розташувалася одна зі стародавніх його частин - Горяни. Саме тут знаходиться невеличка церква-ротонда Святої Анни, яка за своїми архітектурними параметрами не має аналогів в Україні.

Схожих ротонд у світі взагалі лише дві (обидві в Угорщині). Цікавим фактом залишається те, що на стінах невеличкої круглої церкви знаходяться фрески ХІ століття, створені художниками, які представляли італійську школу мистецтва Джотто.

На західному схилі Ужгорода підноситься Хрестовоздвиженський кафедральний собор Української греко-католицької церкви. У період контрреформації, тут осіли єзуїти. Вони й побудували монастир як опору у боротьбі проти протестантства і православ'я. У 1773 році єзуїти були вигнані з Австрійської імперії, а монастир перетворився на резиденцію уніатського єпископа. У середині ХІХ сторіччя будинок резиденції єпископа і кафедральний собор були перебудовані за проектом Л.Фарби в стилі класицизму і пізнього бароко.

Також неповторно прикрасою Ужгорода є Шелестовська церква Святого Михайла, збудована без єдиного цвяха.

Музеї

Про історія краю і міста, зокрема, ви можете дізнатися, відвідавши Закарпатський обласний краєзнавчий музей, розташований в Ужгородському замку; та музей народної архітектури і побуту. До речі, це один із перших в Україні музеїв просто неба, що складається з архітектурних перлин старовинного закарпатського села і зразків найдавніших та найпоширеніших видів народного ужиткового мистецтва.

А меморіальні будинки-музеї народних художників Ф.Манайла й А.Коцки зацікавлять кожного допитливого туриста-мистецтвознавця. У Художньому музеї поціновувачі прекрасного будуть приємно вражені представленими тут роботами Кипренського, Тропініна, Айвазовського, Шишкіна, Шевченка, інших видатних художників.

Всім, незважаючи на вподобання й смаки, раджу завітати до стилізованої корчми-музею "Деца у нотаря" ("Сто грам у війта"). Це такий собі етнокультурний комплекс, де ви отримаєте уявлення про місцеві страви, архітектуру, побут, мову, історію краю. Гарний настрій забезпечать, розписані на стінах корчми усмішки, приказки, прислів'я, і навіть... меню.

Краса в красі

Сувору красу кам'яного Ужгорода пом'якшують унікальні парки. Вам варто завернути до парку Лаудона, побродити алеями Підзамкового парку. Адже такої краси, як там, ви не побачите в жодному іншому місці! Парки Ужгорода нараховують понад 300 видів екзотичних рослин. З ранньої весни до пізньої осені цвітіння одних рослин змінюється іншими. Здається, що населені пункти розчиняються у квітучих деревах та кущах. Квітковим різнобарв'ям Ужгород завдячує таким феодалам, як Плотені та Другети, які з усіх куточків світу завозили сюди екзотичні для краю, рослини. До сьогодні росте в Ужгороді 500-річний платан, який, як стверджує легенда, посадив власноруч граф Валентин Другет, та 300-річний ясен.

Милують око кущі форзицій, ніжно-рожеві квіти японської айви та рожеві - яблуні Недзвецького, криваво-червоні квіти яблуні флоридської та білі - яблуні китайської, бутони рожевих квітів сакури японської, біляві та червонуваті квітучі пагони каштанів. А ще кипарисовики, гімалайські сосни, дугласії, самшит вічнозелений, скумпія звичайна ("парикове дерево"), катальпа бузколиста ("сигарне дерево"), павлонія пухнаста ("адамове дерево").

Привертає увагу надзвичайно ніжна квітка магнолії. Наукою, до речі, доведено, що квітка магнолії має всередині температуру більшу від температури навколишнього повітря. Спробуйте переконатися у цьому самі, приклавши руку до ужгородської магнолії. Невже й досі ви вважаєте казковий світ - нереальним!?

Наталія Соболь, Укрінформ