This version of the page http://kcws.kharkov.ua/art26_r.htm (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2006-09-25. The original page over time could change.
ЖІНОЧІ ПОРТРЕТИ НА ТЛІ УКРАЇНСЬКОГО ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ Сосонна Наталя (с. Низовка, Харківська обл.)
  

  
Меню 
Новости
Статьи
Проекты
О нас
Ссылки
Правовая база
Гостевая книга
Текущие проекты
"Підвищення ефективності діяльності соціальних агенцій в галузі захисту жінок та дітей від сімейного насильства"
"Захист прав людини та забезпечення гендерної рівності в Україні через вдосконалення судової практики"
"Забезпечення прав жінок та гендерної рівності через застосування Конвенції з ліквідації всіх форм дискримінації стосовно жінок в Україні"
"Підтримка жіночого підприємництва"
Конкурс "Дівочий Світ"
Информация 
Харьковский центр женских исследований (ХЦЖИ) является экспертной организацией и занимается социально - правовыми исследованиями статуса женщин в Украине, разрабатывает стратегии, направленные на защиту прав женщин, социально-правовые исследования положения женщин в Украине, развитие молодёжного женского лидерства, и др.
ЖІНОЧІ ПОРТРЕТИ НА ТЛІ УКРАЇНСЬКОГО ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ

Сосонна Наталя
(с. Низовка, Харківська обл.)
За нами, сестри, темінь ночі,
А перед нами - світло дня!
Уляна Кравченко,
"Гімн Союзу українок"
Жінки світять маяками у творах всіх поетів від початку часу. Поезія просічена нею (жінкою) від обкладинки до обкладинки, в історії ж вона майже не появляється… У літературі з її вуст промовляються деякі з найбільш піднесених слів та глибоких думок, у справжньому житті вона майже не могла читати, писати і була власністю свого чоловіка. Виходить, отак дуже дивна істота. "В уяві вона є найвищої вартості, в дійсності вона є зовсім без значіння", - так писала Вірджинія Вулф. І ці слова, на мою думку, чи не найяскравіше відображають суть української жінки кінця XIX початку XX століття.
АЛЕ...
Зараз жіноче начало зробило невидиму і видиму революцію в усьому. Демократичні жіночі організації більш чи менш голосно спромагаються нагадувати людям про феномен української жінки. Навіть у Радах "залізну леді" можуть обрати і на наступний термін. Виховання дітей, починаючи з ясел та дитсадка до одержання атестату зрілості, -жіноче. Слід відзначити, що ідеали жіночості трансформуються з часом. Якщо в минулому столітті жінка мала бути ніжною, гарною, ласкавою і, головне, залежною, дозволяючи чоловікові бути її володарем, то зараз жіночність - це не слабкість і наївність, а духовна сила - розвинутий розум та почуття. які витончено переплетені з жіночою ніжністю. Нинішні жінки дуже нагадують мені амазонок - войовничу общину давньоукраїнського жіноцтва III-І тисячоліття до нашої ери. За свідченням Геродота (484-425) та інших античних істориків, амазонки - вправні вершниці, хоробрі, витривалі воячки, які добре володіли мечем, бойовою сокирою, списом… І в той же час, носили довгу дівочу косу як ознаку вільної, незалежної жінки. Інколи амазонки нагадують мені сучасних феміністок.
АЛЕ...
Фемінізм - це агресивний модерністський диктат меншості, яка своє призначення в суспільстві надмірно міфологізує, забуваючи про те, що тотальна більшість громадянок продовжує прати брудні шкарпетки своїм чоловікам і сумлінно виконує обов'язки берегині. Фемінізм також слід розглядати як психофізіологічний діагноз. Як правило, феміністками стають жінки, яким через певні причини "не поталанило": невротичні розлади, з дитинства набуті внутрішні травми і комплекси, а головне - неможливість вчасно (до 22-х, переважно) знайти супутника життя. Відтак для феміністки призначений Богом "об'єкт комунікації" (чоловік) раптом стає "мішенню"агресії, здирства...
Я не проти феміністичних організацій і барикадних настроїв. Я - проти однобокості. У багатьох творах Микола Гоголь стверджує, що занепад України зумовлений верховенством жіночого начала над чоловічим. Дмитро Донцов сказав:"3 давніх - давен і свої, і чужі подорожники завважили, що на Україні стрічаються більше жінок -"мужчин", ніж чоловіків - "мужчин".
А це вже небезпечно, бо все-таки жінка і в Африці - жінка. А це - настрій, почуття, емоції... Згадайте геніального Шевченка: "Нічого кращого немає, як тая мати молодая..." З цього ж приводу запам'яталися мені ще й слова прикутої до ліжка львів'янки Уляни Слюсар:
Втікаю від політики
Що знає лиш кольори прапорів
У світ багатий кольорами
Мною до життя покликаними
В тому світі нема президента
У ньому панує монархія
А на троні - любов.
Досі ми говорили про жінку як берегиню, хранительку домашнього вогнища, символ ніжності і любові, символ чистоти і материнства. І саме ці якості, а не освіту цінували у давні часи.
АЛЕ...
Жінка прагнула висоти і духовності. філософії і поезії, вільної, мудрої і розкутої думки, а для цього потрібна освіта… Протягом багатовікової історії нашої держави жіноча освіта набували значного досвіду і традицій. Про жіночу освіту в Україні збереглися лише часткові та несистематизовані свідчення про освіту дівчат переважно із заможних родин. у жіночих монастирях. Досить високо цінуючи людську сутність жінки, К. Ушинський був впевнений в її особливому призначенні як активного члена сім'ї та суспільства, вимагаючи широкої освіти, отримавши яку, жінка не повинна нехтувати своїми виховними функціями,
Одні жінки здобували середню освіту і на цьому зупинялися, інші будували свою кар'єру по висхідній, намагалися досягти найвищих її висот, стати не просто освіченою жінкою, а ще й жінкою - особистістю, індивідуальністю. Цікава сторінка у житті сучасного державотворення - це становлення жінки у бізнесі. Ми частіше стали чути у нашому житті такі слова як бізнес-леді, жінка-меценатка… Хто вони ці жінки? 3відки вони приходять у наше життя, яка їх роль у сьогоденні?
А зацікавилася я цим питанням, коли уперше прочитала про першу київську меценатку Єлисавету Гулевичівну. Саме завдяки їй сучасна молодь здобуває зараз освіту у Києво-Могилянській академії. В свій час Гулевичівна подарувала Братській школі землі, постійно підтримувала дітей-сиріт, сприяла освіті на Україні. Прикладом для нинішніх меценатів стала діяльність цієї жінки.
Живе у Новій Водолазі Катерина Несміян... Ніяк не гармонує її прізвище з неповторною посмішкою, добрим словом. Ця жінка - меценат. За освітою - вчителька, душею - поет, бо поезія стала частиною її життя. Нещодавно я зустріла цю жінку на вулиці, коли йшла зі своєю вчителькою. Вона мені багато розповідала про Катерину Федорівну. А мені захотілося більше пізнати цю жінку, тож я і вирішила взяти у неї інтерв'ю:
Авт.: -Катерино Федорівно. хто ви за покликанням?
К.Ф.: - Коли чесно, то у мене два найбільших покликання: бути хранителькою домашнього вогнища і бути цеглинкою в новобудові українського бізнесу. Але і там, і там моє більше призначення, це віддавати і допомагати.
Авт.:- Що значить віддавати і допомагати?
К.Ф.: - До мене постійно звертаються люди різного віку, різного соціального походження, але майже одного матеріального становища, і кожен просить про допомогу. Допомагаю усім, відмов од мене ніхто не чув. Я теж мама і розумію, як це, коли хворіє дитина, коли постійно треба нагодувати сім'ю. А серед нас у нинішньому житті є люди. яким навіть на кусень хліба грошей не вистачає. Я не говорю - вже про дітей - сиріт, про дітей - інвалідів, про одиноких старих людей. Усі потребують допомоги. І моє призначення - допомогти.
Авт.:А який момент у вашому житті був найважчим?
К.Ф.: Саме момент сходження по сходинках українського бізнесу і був найважчим у моєму житті. Така вже у нас держава.
Я - жінка.
Я - весна.
Я - сонячний вінок,
Що, зігріваючи стражденні душі,
Ніде й ніколи правди не порушить,
Звіряючи із нею кожен крок.
Навколо мене райдуги цвітуть,
В моїй душі проміниться озерце,
І щастям переповнюється серце,
Коли життя свою являє суть.
Я - жінка.
Я - весна.
Чомусь саме цю поезію захотілося мені прочитати на прощання Катерині Несміян. Це прекрасні слова Лесі Климко, яка в свій час зуміла так тонко відчути душу звичайної жінки.
Ще одна постать, з якою я і мої товаришки зустрічаємося на сторінках газет, з радіо- та телепередач - це Галина Підопригора - харківська меценатка. Їй завдячують багато людей, її допомога для багатьох українців стала вагомою.
Але багатими жінками не народжуються, ними стають. А у нас на Україні починати з нуля дуже важко. Особливо, коли замість вищої освіти у вашому житті стоїть нуль.
Я живу у селі, отже, мені, перш за все. було цікаво провести невеличке дослідження саме у селі. Я хотіла дізнатися, якими шляхами вирушають дівчата - односельчанки у далекий світ: почала я дослідження з найпростішого - зі статистики даних про подальшу освіту дівчат.
Статистичні дані щодо освіти дівчат-випускниць Сосонівської ЗОШ І-ІІІ ступенів за період 1993-2000р. (у %%)
 199319941995 1996 1997 1998 1999 2000 за 7 років
Вища освіта20 33 -- 40 -- -- -- 33 17
Середня професійна60 33 100 40 50 60 67 67 60
Неповна середня20 33 -- -- 50 20 33 -- 17
Домогосподарка-- -- -- 20 -- 20 -- -- 6
Більшість дівчат закінчують школу з добрими оцінками в атестаті, що є сприятливим для вступу до вузів.
АЛЕ....
Вони не можуть вибирати зараз, в який учбовий заклад їм вступити, тому що основна частина сільських батьків не спроможна заплатити за навчання своїх дітей. Звідси результат: основна освіта українських жінок - середня професійна. Звідси неспроможність жінки сягнути висот своєї кар'єри. Отже. чи не з цього питання і варто починати розмову. Освіта української жінки... І хотілося б закінчити своє есе словами з "Гімну Союзу українок":
Жіноцтво українське!
Вас жде нова доба!
Ми віримо в майбутнє
Без кривд, і нужди, і раба,
Ми ті, що мусимо перемогти!
Не знаєм, що таке - ні страх, ні супочинок!
Єднаймось у гурти!
Творім один, один могутній
Союз українок!
Список використаної літератури:
1. Веретельник Р. Про силу і слабкість жінки //Літературна Україна. -1991. - 21 лютого. -с.2.
2. Дністровий А. Жінки і криза цивілізації // Смолоскип. -2000. - №2 (55). -с.2.
3. Мироненко І. Сказано, "женщина"//Березіль. -1994. - №7. - с.127-131.
4. Плачинда С. Словник давньоукраїнської міфології. -К. :Укр. письменник, 1993 - с.8.
5. Сінькевич Н. Проблеми морального виховання дівчат-підлітків в історії педагогіки //Рідна школа. -2000. -№3. - с.60-62.
6. Шашуріна Л. Українки, єднайтеся! //Радянська жінка. -1990. -. №'12. -с.7-8.
7. Якубовський В. Я - оптиміст і жінколюб...//Рідна школа. -1997. - №10. - с.34
------------------------------------------------------------------------------
| Новости | Статьи | Проекты | О нас | Ссылки | Гостевая книга |
------------------------------------------------------------------------------
Наш адрес: Украина 61108, г Харьков, бульвар Мира 4, кв.51
тел/ф: (+38 057) 731-42-59
E-mail: kcws@vk.kharkov.ua,   webmaster