|
ЖІНОЧІ ПОРТРЕТИ НА ТЛІ УКРАЇНСЬКОГО ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ
Сосонна Наталя (с. Низовка, Харківська обл.)
|
|
|
За нами, сестри, темінь ночі, А перед нами - світло дня! Уляна Кравченко, "Гімн Союзу українок" |
|
Жінки світять маяками у творах всіх поетів від початку часу. Поезія просічена нею (жінкою) від обкладинки до обкладинки, в історії ж вона майже не появляється… У літературі з її вуст промовляються деякі з найбільш піднесених слів та глибоких думок, у справжньому житті вона майже не могла читати, писати і була власністю свого чоловіка. Виходить, отак дуже дивна істота. "В уяві вона є найвищої вартості, в дійсності вона є зовсім без значіння", - так писала Вірджинія Вулф. І ці слова, на мою думку, чи не найяскравіше відображають суть української жінки кінця XIX початку XX століття. |
|
АЛЕ... |
|
Зараз жіноче начало зробило невидиму і видиму революцію в усьому. Демократичні жіночі організації більш чи менш голосно спромагаються нагадувати людям про феномен української жінки. Навіть у Радах "залізну леді" можуть обрати і на наступний термін. Виховання дітей, починаючи з ясел та дитсадка до одержання атестату зрілості, -жіноче. Слід відзначити, що ідеали жіночості трансформуються з часом. Якщо в минулому столітті жінка мала бути ніжною, гарною, ласкавою і, головне, залежною, дозволяючи чоловікові бути її володарем, то зараз жіночність - це не слабкість і наївність, а духовна сила - розвинутий розум та почуття. які витончено переплетені з жіночою ніжністю. Нинішні жінки дуже нагадують мені амазонок - войовничу общину давньоукраїнського жіноцтва III-І тисячоліття до нашої ери. За свідченням Геродота (484-425) та інших античних істориків, амазонки - вправні вершниці, хоробрі, витривалі воячки, які добре володіли мечем, бойовою сокирою, списом… І в той же час, носили довгу дівочу косу як ознаку вільної, незалежної жінки. Інколи амазонки нагадують мені сучасних феміністок. |
|
АЛЕ... |
|
Фемінізм - це агресивний модерністський диктат меншості, яка своє призначення в суспільстві надмірно міфологізує, забуваючи про те, що тотальна більшість громадянок продовжує прати брудні шкарпетки своїм чоловікам і сумлінно виконує обов'язки берегині. Фемінізм також слід розглядати як психофізіологічний діагноз. Як правило, феміністками стають жінки, яким через певні причини "не поталанило": невротичні розлади, з дитинства набуті внутрішні травми і комплекси, а головне - неможливість вчасно (до 22-х, переважно) знайти супутника життя. Відтак для феміністки призначений Богом "об'єкт комунікації" (чоловік) раптом стає "мішенню"агресії, здирства... |
|
Я не проти феміністичних організацій і барикадних настроїв. Я - проти однобокості. У багатьох творах Микола Гоголь стверджує, що занепад України зумовлений верховенством жіночого начала над чоловічим. Дмитро Донцов сказав:"3 давніх - давен і свої, і чужі подорожники завважили, що на Україні стрічаються більше жінок -"мужчин", ніж чоловіків - "мужчин". |
|
А це вже небезпечно, бо все-таки жінка і в Африці - жінка. А це - настрій, почуття, емоції... Згадайте геніального Шевченка: "Нічого кращого немає, як тая мати молодая..." З цього ж приводу запам'яталися мені ще й слова прикутої до ліжка львів'янки Уляни Слюсар: |
|
Втікаю від політики |
Що знає лиш кольори прапорів |
У світ багатий кольорами |
Мною до життя покликаними |
В тому світі нема президента |
У ньому панує монархія |
А на троні - любов. |
|
Досі ми говорили про жінку як берегиню, хранительку домашнього вогнища, символ ніжності і любові, символ чистоти і материнства. І саме ці якості, а не освіту цінували у давні часи. |
|
АЛЕ... |
|
Жінка прагнула висоти і духовності. філософії і поезії, вільної, мудрої і розкутої думки, а для цього потрібна освіта… Протягом багатовікової історії нашої держави жіноча освіта набували значного досвіду і традицій. Про жіночу освіту в Україні збереглися лише часткові та несистематизовані свідчення про освіту дівчат переважно із заможних родин. у жіночих монастирях. Досить високо цінуючи людську сутність жінки, К. Ушинський був впевнений в її особливому призначенні як активного члена сім'ї та суспільства, вимагаючи широкої освіти, отримавши яку, жінка не повинна нехтувати своїми виховними функціями, |
|
Одні жінки здобували середню освіту і на цьому зупинялися, інші будували свою кар'єру по висхідній, намагалися досягти найвищих її висот, стати не просто освіченою жінкою, а ще й жінкою - особистістю, індивідуальністю. Цікава сторінка у житті сучасного державотворення - це становлення жінки у бізнесі. Ми частіше стали чути у нашому житті такі слова як бізнес-леді, жінка-меценатка… Хто вони ці жінки? 3відки вони приходять у наше життя, яка їх роль у сьогоденні? |
|
А зацікавилася я цим питанням, коли уперше прочитала про першу київську меценатку Єлисавету Гулевичівну. Саме завдяки їй сучасна молодь здобуває зараз освіту у Києво-Могилянській академії. В свій час Гулевичівна подарувала Братській школі землі, постійно підтримувала дітей-сиріт, сприяла освіті на Україні. Прикладом для нинішніх меценатів стала діяльність цієї жінки. |
|
Живе у Новій Водолазі Катерина Несміян... Ніяк не гармонує її прізвище з неповторною посмішкою, добрим словом. Ця жінка - меценат. За освітою - вчителька, душею - поет, бо поезія стала частиною її життя. Нещодавно я зустріла цю жінку на вулиці, коли йшла зі своєю вчителькою. Вона мені багато розповідала про Катерину Федорівну. А мені захотілося більше пізнати цю жінку, тож я і вирішила взяти у неї інтерв'ю: |
|
Авт.: -Катерино Федорівно. хто ви за покликанням? |
|
К.Ф.: - Коли чесно, то у мене два найбільших покликання: бути хранителькою домашнього вогнища і бути цеглинкою в новобудові українського бізнесу. Але і там, і там моє більше призначення, це віддавати і допомагати. |
|
Авт.:- Що значить віддавати і допомагати? |
|
К.Ф.: - До мене постійно звертаються люди різного віку, різного соціального походження, але майже одного матеріального становища, і кожен просить про допомогу. Допомагаю усім, відмов од мене ніхто не чув. Я теж мама і розумію, як це, коли хворіє дитина, коли постійно треба нагодувати сім'ю. А серед нас у нинішньому житті є люди. яким навіть на кусень хліба грошей не вистачає. Я не говорю - вже про дітей - сиріт, про дітей - інвалідів, про одиноких старих людей. Усі потребують допомоги. І моє призначення - допомогти. |
|
Авт.:А який момент у вашому житті був найважчим? |
|
К.Ф.: Саме момент сходження по сходинках українського бізнесу і був найважчим у моєму житті. Така вже у нас держава. |
|
Я - жінка. |
Я - весна. |
Я - сонячний вінок, |
Що, зігріваючи стражденні душі, |
Ніде й ніколи правди не порушить, |
Звіряючи із нею кожен крок. |
Навколо мене райдуги цвітуть, |
В моїй душі проміниться озерце, |
І щастям переповнюється серце, |
Коли життя свою являє суть. |
Я - жінка. |
Я - весна. |
|
Чомусь саме цю поезію захотілося мені прочитати на прощання Катерині Несміян. Це прекрасні слова Лесі Климко, яка в свій час зуміла так тонко відчути душу звичайної жінки. |
|
Ще одна постать, з якою я і мої товаришки зустрічаємося на сторінках газет, з радіо- та телепередач - це Галина Підопригора - харківська меценатка. Їй завдячують багато людей, її допомога для багатьох українців стала вагомою. |
|
Але багатими жінками не народжуються, ними стають. А у нас на Україні починати з нуля дуже важко. Особливо, коли замість вищої освіти у вашому житті стоїть нуль. |
|
Я живу у селі, отже, мені, перш за все. було цікаво провести невеличке дослідження саме у селі. Я хотіла дізнатися, якими шляхами вирушають дівчата - односельчанки у далекий світ: почала я дослідження з найпростішого - зі статистики даних про подальшу освіту дівчат. |
|
Статистичні дані щодо освіти дівчат-випускниць Сосонівської ЗОШ І-ІІІ ступенів за період 1993-2000р. (у %%) |
|
| 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | за 7 років |
Вища освіта | 20 | 33 | -- | 40 | -- | -- | -- | 33 | 17 |
Середня професійна | 60 | 33 | 100 | 40 | 50 | 60 | 67 | 67 | 60 |
Неповна середня | 20 | 33 | -- | -- | 50 | 20 | 33 | -- | 17 |
Домогосподарка | -- | -- | -- | 20 | -- | 20 | -- | -- | 6 |
|
|
Більшість дівчат закінчують школу з добрими оцінками в атестаті, що є сприятливим для вступу до вузів. |
|
АЛЕ.... |
|
Вони не можуть вибирати зараз, в який учбовий заклад їм вступити, тому що основна частина сільських батьків не спроможна заплатити за навчання своїх дітей. Звідси результат: основна освіта українських жінок - середня професійна. Звідси неспроможність жінки сягнути висот своєї кар'єри. Отже. чи не з цього питання і варто починати розмову. Освіта української жінки... І хотілося б закінчити своє есе словами з "Гімну Союзу українок": |
|
Жіноцтво українське! |
Вас жде нова доба! |
Ми віримо в майбутнє |
Без кривд, і нужди, і раба, |
Ми ті, що мусимо перемогти! |
Не знаєм, що таке - ні страх, ні супочинок! |
Єднаймось у гурти! |
Творім один, один могутній |
Союз українок! |
|
Список використаної літератури: |
|
1. Веретельник Р. Про силу і слабкість жінки //Літературна Україна. -1991. - 21 лютого. -с.2. |
2. Дністровий А. Жінки і криза цивілізації // Смолоскип. -2000. - №2 (55). -с.2. |
3. Мироненко І. Сказано, "женщина"//Березіль. -1994. - №7. - с.127-131. |
4. Плачинда С. Словник давньоукраїнської міфології. -К. :Укр. письменник, 1993 - с.8. |
5. Сінькевич Н. Проблеми морального виховання дівчат-підлітків в історії педагогіки //Рідна школа. -2000. -№3. - с.60-62. |
6. Шашуріна Л. Українки, єднайтеся! //Радянська жінка. -1990. -. №'12. -с.7-8. |
7. Якубовський В. Я - оптиміст і жінколюб...//Рідна школа. -1997. - №10. - с.34 |
|