|
 | Меню |
|
| Новости |
| Статьи |
| Проекты |
| О нас |
| Ссылки |
| Правовая база |
| Гостевая книга |
|
|
|
|
Текущие проекты |
| "Підвищення ефективності діяльності соціальних агенцій в галузі захисту жінок та дітей від сімейного насильства" |
| "Захист прав людини та забезпечення гендерної рівності в Україні через вдосконалення судової практики" |
| "Забезпечення прав жінок та гендерної рівності через застосування Конвенції з ліквідації всіх форм дискримінації стосовно жінок в Україні" |
| "Підтримка жіночого підприємництва" |
| Конкурс "Дівочий Світ" |
|
|
| Информация |
|
| Харьковский центр женских исследований (ХЦЖИ) является экспертной организацией и занимается социально - правовыми исследованиями статуса женщин в Украине, разрабатывает стратегии, направленные на защиту прав женщин, социально-правовые исследования положения женщин в Украине, развитие молодёжного женского лидерства, и др. |
|
|
|
|
|
|
| СТАТЬИ
|
|
"ЖІНКИ ЗДАТНІ НА ВСЕ, ЧОЛОВІКИ НА ВСЕ ІНШЕ..."
(Старікова Світлана) |
|
|
Чоловік величний на землі і у сторіччях, але
кожна йота його величі виросла з жінки.
Уолт Уітмен
|
| |
| Я повільно наближалася до величних золотавих бань церкви, мовчазного свідка революцій, злиднів, наукових досягнень, злетів та падінь. Декілька свічок блідим сяйвом підкреслювали м’які та непорочні риси жіночого обличчя, глибокі сумні очі та материнські руки з маленьким Христом на іконі. З якими думками та молитвами прийшли до цього зображення сучасні жінки, втомлені від повсякденної рутини, ображені чи вражені чимось? Прийшли до цієї реліквії, яка ховає відбитки давнини, як до останньої інстанції. З якою гордістю дивилися у святі очі, пишаючись своєю незалежністю та самостійністю, разом з тим усвідомлюючи, що навіть у наш час чогось не вистачає, якісь невідомі ланцюги зв’язують, обмежують право вибирати та робити рішучі кроки... |
|
|
Не знаючи історії, не розумієш сучасності та не можеш передбачити майбутнього. Саме тому потрібно визначити роль жінки у сторіччях. |
|
|
Як невблаганно океан нескінченністю настирливих хвиль з кожним днем забирає все більші шматочки суші, надає незвичайні форми камінню, ніби нагадує: все почалося з води – у воді й скінчиться! З такою ж рішучістю час шліфує історію, граючи з нами, намагаючись приховати загадки та, наче турботливий вчитель, допомагає розв’язати їх. Ще з давніх–давен жінка залишалася загадкою, яку навіть час не в силах повністю розкрити, бо стільки несумісного, скільки є в жінці, не знайдеш ніде. “У жінок – все Серце, навіть голова”, – так казав Жан Поль. “Любити – означає для жінки жити, а жертвувати – означає любити” , – визначив покликання жінки В. Бєлінський. Любов завжди буде для жінки найголовнішим, найдорожчим скарбом, ради неї вона пожертвує усім. Не дивно, що вперше почала писати інтимну лірику про любов саме жінка — грецька поетеса Сафо. Усі народи схилялись перед материнським початком: жінка – мати, але не тільки для своїх дітей, а для всього людства; Батьківщина – мати своїх захисників, у Єгипті – богиня землі Ізіда та Гера – у Греції, у нашій країні найяскравішим сучасним культом материнства є пам’ятники Батьківщині–матері у Києві та Харкові. Незважаючи на те, що прекрасна стать завжди була берегинею домашнього вогнища, саме жінка асоціюється з боротьбою за волю, власне з самою волею, особливо про це можна свідчити на прикладі Франції. (Марсельєза – французька богиня повстання, заколоту; американська статуя свободи – подарунок Франції. А скільки реальних героїнь, які намагалися бути рівними з чоловіками, – Жанна д’Арк, Жорж Санд)... Але жінка може використовувати й інші методи впливу на протилежну стать, наприклад, на Сході вважають, що сила жінки саме у її слабкості. І, як мені здається, точніше за С. Дангулова цієї особливості жіночого характеру не визначив ніхто: “Жінка у великому та малому несподівана. Хоча вона молиться Богу лише чоловічої статі, страчує його стратою себе, але ніколи не визнає влади його над собою” . |
|
|
З давніх – давен саме жіноча краса надихала поетів, даруючи їм натхнення, та додавала лицарям хоробрості в бою. Та все ж таки зовнішня врода – поняття надто відносне, бо українці завжди цінували у жіночій зовнішності брови, японці – ніс, росіяни – волосся, турки – (як не дивно) пупок, що мав уміщувати дві унції олії, мешканці Західної Європи вважали найголовнішим очі. |
|
|
Тому не потрібно визначати якийсь еталон, найголовніше, щоб жінка була щасливою, тоді вона світиться з середини і стає найкрасивішою. |
|
|
Київська Русь. Часи розвитку, прийняття християнства. Перша християнка на Русі – княжна Ольга – мудра правителька, освічений політик, культурний діяч. Українська жінка ніколи не втрачала почуття гідності, завжди була особистістю. Навіть у екстремальних умовах, коли будь-яка дівчина зламалася б, Настя Лісовська, яка увійшла в історію під іменем Роксолани, знайшла сили в собі не тільки вижити, а й підкорити жорстокого могутнього султана, порушити всі закони та правила Османської імперії, стати султаншею. Чи не є це безпосереднім доказом волелюбності, внутрішньої сили, винахідливості українок!? Із спогадів багатьох мандрівників, які подорожували по Україні в XVII ст., дізнаємося, що їх дуже вразила самостійність українських жінок. Більшість з них володіла своїми лавками, займалась підприємницькою справою, була досить освіченою. Жінки в Україні за часів Російської імперії у 1872 р. отримали право вступати до вищих учбових закладів. Це було першим проявом фемінізму у нашій країні. “Фемінізм (від лат. Femina – жінка) – жіночий рух за рівність чоловіка й жінки у правах, який з’явився у XVIII ст. спочатку у Північній Америці – у період Війни за незалежність 1775-1783 та у Франції – під час Великої Французької революції” . Цікаво, що феміністський рух почався саме тоді, коли люди стали думати про зміни, звільнятися від застарілих феодальних порядків, жінки теж намагалися боротися за зміни у своєму житті, і досі в США та у Франції вони залишаються найбільш емансипованими, мають дійсні права та піклуються в першу чергу про свою кар’єру та свій статус у суспільстві. Далі фемінізм, наче нестримана хвиля, епідемія, почав охоплювати цілі країни світу, “…особливо у другій половині. XIX – першій половині XX ст., коли виникають Міжнародна рада жінок (1888 р.), Міжнародний альянс за виборчі права жінок (1904 р.; зараз альянс має назву: Міжнародний альянс жінок – прибічниць рівних прав та обов’язків), до нього у 1905 р. приєднався Всеросійський союз рівноправності жінок, в якому українські жінки брали безпосередню участь. Під час першої світової війни феміністки усіх організацій зупинили свою діяльність, у часи другої світової вони теж не виявили своєї активності” . Відчувши весь жах війни, страждаючи від тяжких серцевих ран, які вона нанесла, “…феміністки об’єднались у Міжнародну демократичну організацію жінок і тепер боролись не тільки за особисті виборчі та соціальні права, вони виступали проти війни, проти фашизму…” , бо біль кожної скаліченої дитини, кожного молодого солдата гострою отруєною стрілою ранила материнське серце. Потрібно було діяти, заборонити скарні кровопролиття та понівечення заради чийогось збагачення. Чому ж жінки з усіх частин світу, навіть з Туреччини, Африки та Китаю, прокинулися від багаторічного сну та повстали проти традицій, законів? Може, саме тому, що XX сторіччя принесло відкриття, одягло світ у технологічну сітку, оточило земну кулю кліткою супутників. |
|
|
Досі жінка з народження була приречена займатися лише господарством, ростити та виховувати дітей, піклуватися про чоловіка. Жіноцтво наче було запрограмоване на це протягом усієї історії людства, але все буває вперше: колись людина вирушила у навколосвітнє плавання, підкорила електрику, проникла в космос, але, на жаль, у кожному явищі завжди існує побічний ефект. Захопивши океан, людство забруднило його нафтою, токсичні залишки руйнують озоновий шар, сучасна зброя стирає з обличчя землі мільйони людей, найдивовижніші історичні пам’ятники. На жаль, можна перелічувати негативні та позитивні сторони прогресу ще дуже довго, але давайте повернемося до проблеми емансипації жінок. Прекрасна стать звільнилася від традиційних ланцюгів, вона зайнялася політикою, наукою, познайомилася з технікою, встановила спортивні рекорди, їй сподобалося нове, бурхливе, божевільного темпу життя, такого ж божевільного, як і час. Та, незважаючи на це, жінка залишилася жінкою, такою ж витонченою і прекрасною. Але, водночас, побічний ефект не примусив себе чекати: чоловіки почали зловживати жіночою самостійністю. Хіба в наш час рідко трапляються випадки, коли жінка поруч з чоловіком виконує тяжку фізичну працю, несе важкі сумки, щось ремонтує, працює в складних умовах? Жіноче тіло не створено для таких навантажень. Так, вона повинна вміти постояти за себе, але тільки тоді, коли поруч немає чоловіка, наприклад, на війні жінки робили неможливе, тому що не мали вибору, а зараз постає питання: навіщо ж тоді чоловіки? Науковці вважають, що жінки більш стійки до стресів. На відміну від сильної статі, яка не дивлячись на фізичну силу і м’язову масу, вважається значно більш вразливою. До речі, жіночий енергетичний запас більший за чоловічий, тобто вища й стійкість до екстремальних перевантажень (особливо до періодичних) . Також, зовсім нещодавно вчені встановили, що за всі мутації та зміни людини протягом тисячоліть відповідають хромосоми Y, які формують гени чоловіків. Тому можна припустити, що саме жінка і є першоосновою людства, уособленням, так би мовити, постійності, яка й допомагає саме в такій роботі, як складання міжнародних договорів, наукова діяльність, керування державою та є сприятливою для виступів перед аудиторією. Саме за це право жінка так самовіддано боролася, а не за право, беручи на себе функції чоловіка, як то кажуть, забивати у стіну цвях. |
|
|
На жаль, у нашій країні за недавньою статистикою, “галузями переважного зосередження жінок” і нині залишаються промисловість (31 % усіх працюючих жінок і 45% усіх робітників і службовців галузі), освіта (15 % і 76%), охорона здоров’я (12% і 89%). При цьому 19% зайнятих у промисловості жінок працюють за умов, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, а в таких галузях, як чорна металургія, вугільна, хімічна та нафтохімічна, деревообробна, скляна та порцеляново–фаянсова промисловість, цей показник сягає 30%. Хоча чинним законодавством заборонена будь-яка дискримінація жінок щодо оплати праці” (ст. 24 р. II Конституції України: “Рівність прав жінки та чоловіка забезпечується наданням жінкам рівних з чоловіком можливостей у суспільно-політичній та культурній діяльності, в отриманні освіти та професійній підготовці, у праці та винагороді за неї, спеціальними мірами з охорони праці та здоров’я жінки, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати роботу з материнством; правовим захистом, матеріальною та моральною підтримкою материнства й дитинства, включаючи надання оплати за відпустки та інших пільг вагітним жінкам та матерям” ), їх реальні заробітки становлять приблизно 70% від того, що отримують чоловіки. |
|
|
Немає жодної галузі, де б жінка, в середньому, отримувала хоч дещо більше за чоловіка. Навіть в охороні здоров’я та освіті її зарплата більш ніж на 20% нижча, ніж у чоловіків. Це пояснюється незначною часткою жінок на керівних та високооплачуваних посадах і тим, що жінки частіше працюють за скороченим режимом. Цікаво, що жінок в Україні на 3,5 млн. більше, ніж чоловіків, до того ж, “чоловічий дефіцит”, на відміну від розвинених країн, виникає надто рано, на позначці 27-28 років, що зумовлено високою смертністю чоловіків у працездатному віці та, напевно, війною. Диспропорція ця особливо помітна після 60-и років, коли жінок стає вдвічі більше, а після 70-и – вп’ятеро більше, ніж чоловіків . |
|
|
З першого погляду, довголіття жінок здається великим надбанням, бо життя – це найдорожче, але хіба щастя для матері пережити своїх синів? Щоб не виникло відчуття, ніби жіноче життя в нашій країні зовсім нестерпне, наведу обнадійливі дані. Виявляється, за статистикою, в Україні жінки освіченіші за чоловіків. Згідно з даними перепису 1989 року вищу або спеціальну середню освіту в нашій державі мали 43,1% працюючих жінок та тільки 34,5% чоловіків. Вибіркові обстеження 1995 р. засвідчили, що жінки й чоловіки мають однаковий рівень освіти – 11,2 року навчання на одну особу . Та, незважаючи на такий високий показник, освіченості жінок в Україні, чоловіки зовсім не поділяють мого захоплення та гордості за жінок. Опитування показало, що сильна стать віддає перевагу досвідченим домогосподаркам, а не жінкам з високим рівнем інтелекту, тобто “розлучені матері-одиночки мають набагато більше шансів знайти чоловік ніж незаміжні жінки з вищою освітою” . Мабуть, чоловіча стать вважає освічену дружину надто сильним супротивником, а, може, спілкування з ерудованою людиною не таке важливе, як, скажімо, сімейний затишок (а це і смачна їжа, постійний догляд за чоловіком і дітьми). До того ж, науковці встановили, що “у жінок з підвищеним IQ (рівнем інтелекту) багато чоловічих реакцій у різних ситуаціях” , тобто вони менш лагідні, м’які. |
|
|
На мій погляд, найбажанішим та одним з найважливіших прав, за які багато років боролося жіноцтво, є право брати участь у політичному житті країни. Законодавство України не має дискримінаційних норм, що обмежували б участь жінок у політичному житті країни. Як показують соціологічні дослідження, інтерес до політики виявляють 55% жінок. Вони менш активні в цій сфері діяльності, ніж чоловіки, переважно, через родинні обов’язки та брак віри в ефективність політики і влади. На вільних виборах 1994 р. народними депутатами України обрано лише 17 жінок (всього було обрано 405 депутатів). Невелике представництво жінок і в місцевих радах. При Президентові України діє Комітет у справах жінок, материнства й дитинства. Жінка очолює Міністерство у справах сім’ї та молоді, яке існує з 1996 р. Кілька жінок є заступниками міністрів і голів державних комітетів. Недостатнє представництво жінок на керівних посадах в органах влади і управління не дає їм змоги реально впливати на процеси прийняття рішень і брати участь у їх реалізації, стримує підвищення статусу жінки в суспільстві. Нині в Україні діє понад 70 недержавних жіночих організацій, які охоплюють широке коло жіночих проблем. Відмінність програм цих об’єднань дозволяє урізноманітнювати підходи до вирішення завдань, форми і методи роботи. Однак політична заангажованість таких організацій, а часто й амбіції керівників заважають координації і єдності жіночого руху” . |
|
|
Я часто замислююсь над своїм майбутнім, та інколи воно лякає мене. Хочеться жити в ідеальному світі, тобто країні, де молоді дівчата не продають своє тіло заради розкішного одягу або грошей, що нічого не варті, якщо за них втратили сумління, душу та чистоту. Я мрію, щоб ніколи жінка в Україні не обмежувала свого світогляду, не марнувала свого життя на те, що зараз в усіх цивілізованих державах виконує техніка, щоб господарські справи не перетворювалися для неї у щоденні тортури, щоб, незважаючи на чоловічий дефіцит, кожна дівчина, в тому числі і я, знайшла свою “другу половинку”, щоб наше нове покоління не понівечило своїх дітей вживанням наркотиків, палінням та алкоголем, а замість цього передало їм свої знання та приємні спогади. Мене й досі переслідує невпевненість у тому, що без зв’язків та грошей я зможу отримати вищу освіту та бажану професію, а не буду, як більшість сучасних дівчат, губити свою долю та мрії на ринку, набираючись шкідливих звичок, стаючи грубою, втрачаючи сенс життя; може, у майбутньому цієї невпевненості не буде в жодної дівчини. Усі жінки будуть доглянутими та щасливими, коханими, усі феміністські організації зникнуть, бо жінки матимуть усі права, матері забудуть про слово “війна”, і їхнє серце не краятиметься від болю за своїх синів, чекаючи їх з поля бою. Я вірю, що якась українська Маргарет Тетчер виведе Україну з економічної кризи й, мандруючи по всьому світу, я не буду жахатися неймовірного контрасту рівня життя в Україні та інших більш розвинених країн. А нашим жінкам пораджу прислухатись до слів великої Коко Шанель: “Турбуючись про красу, необхідно починати з серця та душі, інакше ніякі косметики не допоможуть”. |
| |
Як океан білішає від бур, |
| |
За піною ховаючи лазур, |
| |
Так золоте привабливе волосся |
| |
Незвичной сивиною здійнялося. |
| |
Змарніли молоді яскраві очі, |
| |
Які недосипали довгі ночі |
| |
І, перелякані, жахались люди |
| |
Того, що з кожним своєчасно буде. |
| |
Старенька йшла, зітхаючи, додому, |
| |
Забувши про радикуліт та втому, |
| |
І гіркі сльози із очей лилися, |
| |
Що так неспинно роки пронеслися, |
| |
Але неначе перший промінь серед маю, |
| |
Старий свою кохану зустрічає, |
| |
Він цілу пенсію свою віддав на ринку. |
| |
За куплену для милої хустинку… |
|
|
“Хто розлюбив жінку – значить, він не вміє любити…”,- прислухаймося до цих слів М. Горького.
|
|
| Список використаної літератури: |
|
-
Король М. В. Витражи мудрости. – Минск: Польїмя, 1991. -414с.
- Большая Советская знциклопедия. т. 27 – Москва: Советская энциклопедия, 1977. -б24с.
- Великих П. Вышла, войди обратно // Сosmopolitan, 2000. -№ 3. -с. 46-47
- Конституція України. – Харків:ФОЛИО. – 2000. – 46 с.
- Смолій В. Все про Україну, 2т. – Київ: Видавничий дім “альтернативи”, 1998. -326с
- Колосова М. Женское счастье: семья или работа // Профиль. – Москва, 2000. -№25. -С. 56-58.
|
|
|