|
|
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНИХ АГЕНЦІЙ В ГАЛУЗІ ЗАХИСТУ ЖІНОК ТА ДІТЕЙ ВІД СІМЕЙНОГО НАСИЛЬСТВА
|
|
|
Індикатори, які дозволяють визначити факти насильства в сім’ї щодо жінок.
|
|
|
|
Згідно з законом України «Про попередження насильства в сім’ї», насильством в сім’ї є будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина й наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю. Найбільш потерпають від сімейного насильства, як правило, жінки.
|
|
| Останнім часом світове співтовариство приділяє цій проблемі багато уваги: зокрема, прийнято Декларацію про ліквідацію насильства щодо жінок, проведено Четверту Всесвітню конференцію зі становища жінок, що відбулася в Пекіні та інші заходи.
|
|
| Згідно з оцінками Світового Банку в індустріально розвинутих країнах у загальному показнику смертності жінок у віці 15-44 років 19% припадає на зґвалтування та насильство в сім'ї. Це означає, що кожна п'ята жінка, яка помирає в цьому віці, помирає саме внаслідок травм і хвороб, що спричинені актами насильства (в тому числі від проявів насильства та агресивності з боку знайомих та членів родини).
|
|
| В умовах тривалого насильства в жінки включаються психологічні захисні механізми. Вона применшує значення насильства, або взагалі перестає насильство визнавати саме насильством (“Б`є – значить любить”), переконує себе, що в неї ситуація не найгірша (“В інших те ж саме, або ще гірше”). Кінцевим результатом є деградація особистості жінки, зниження її соціальної активності, ізоляція, розпач. У пошуках виходу вона може вдатись до самогубства або вбити свого насильника. За деякими статистичними даними, частота суіцидальних спроб серед жінок – жертв насильства – досягає майже 20%.
|
|
| Жінки, що піддавалися насильству, можуть мати наступні загальні характеристики:
|
|
-
низька самооцінка;
- вони вірять в усі міфи про насильницькі відносини;
- мають дуже традиційні уявлення про родину, про роль жінки в родині й суспільстві, вірять у "жіноче призначення":
-
беруть на себе відповідальність за дії кривдника;
страждають від почуття провини і заперечують почуття гніву, що випробують стосовно кривдника;
- мають серйозні реакції на стрес і психофізіологічні скарги;
- вірять у те, що сексуальні відносини можуть стабілізувати відносини в
цілому;
- упевнені в тім, що ніхто не може допомогти їм у дозволі проблеми
насильства в родині.
|
|
| Жінки, проти яких спрямоване насильницьке поводження, можуть відчувати:
|
|
-
поступове погіршення здоров'я під час того, як підсилюється емоційне,
фізичне й економічне насильство;
- зниження самооцінки, утрату впевненості в собі;
- сильні почуття самітності, сорому й страху;
- постійні стреси і психофізіологічні розлади;
- почуття розпачу від неможливості розв'язати проблему насильства в
родині;
- наростаюче почуття провини через нездатність упоратися з проблемою самотужки й агресію, спрямовану проти себе самої.
|
|
|
Харківським центром жіночих досліджень наразі розробляються система індикаторів сімейного насильства щодо жінок. Зокрема, можна виділити такі ознаки насильства у жінок.
|
|
| Фізичні:
|
|
-
погіршення фізичного та психологічного здоров’я, емоційні розлади;
- невідповідність отриманих ушкоджень та історії, про яку розповідає
жінка;
- частково заліковані попередні травми;
- розповіді про звертання до різних лікарів;
- синці;
- поганий догляд за ротовою порожниною;
- відсутність зубів;
- недотримання правил особистої гігієни;
- надмірне або недостатнє лікування;
- втрата ваги, зневоднення;
- ушкодження кісток та м’яких тканин;
- відсутність догляду за волоссям, нігтями;
- сліди укусів;
- незвичайні опіки.
|
|
|
Психологічні:
|
|
-
відкладання строків звертання за психологічною допомогою;
- відмова від лікування;
- відмова від подальшого прояснення ситуації, відмова від утручань;
- страхи;
- тривожність;
- надмірне збудження, безсоння;
- депресія, нерішучість, аутизм;
- втрата соціальних контактів з родичами, друзями, почуття ізоляції;
- уникання погляду в очі;
- неврівноважена поведінка;
- принижена поведінка;
- існування у злиднях, особливо у випадку високих статків чоловіка;
- нереалістичні надії, щодо розвитку визначних талантів дитини;
- суїцидальні наміри, погрози;
- почуття провини за отримання фізичних ушкоджень;
- психосоматичні хвороби, на кшталт болю в животі (неврастенії).
|
|
|
Сексуальні:
|
|
-
забиті місця або розриви статевих органів;
- хвороби, що передаються статевим шляхом;
- викидні плоду;
- мертвонароджені діти;
- вагітності;
- передчасні пологи;
- брак ваги у немовлят.
|
|
|
Ґрунтуючись на цих ознаках найближчим часом і буде розроблено й уведено в загальну практику використання прямих та непрямих індикаторів насильства над жінками, розроблені методики виявлення насильства в сім’ї.
|
|
Діяльність за проектом реалізується
за підтримки Європейської комісії. Розміщена інформація може не
співпадати з думкою Європейської Комісії та її окремих представників
|
|