У фільмі розповідається про основні джерела пізнання стародавньої історії : писемні свідчення, археологічні знахідки, етнографічні дослідження. В образній поетичній формі розповідається про міфи та вірування скіфів, про їх світосприйняття, про неспинний плин часу і нескінченну космогонічну драму, що знову і знову повторюється у всесвіті від прадавніх аріїв до скіфів і далі, до давніх слов’ян.

У фільмі доктор філологічних наук Костянтин Миколайович Тищенко розповідає про свою гіпотезу етногенезу слов’янських народів з допомогою дослідження словникового фонду (зокрема топонімів) слов’янських мов.

Фільм розповідає про історію виникнення української нації. Звідки і коли з’являються українці на арені світової історії, про наш родовід, про сліди людини сучасного типу на Українській землі, що сягають тридцяти тисяч років, про високу землеробську культуру, що існувала на нашій землі п’ять тисячоліть тому, і, що прямими нашими пращурами були орачі-скіфи, які називали себе сколотами, словени Прикарпаття та анти Подніпров’я.

Автори фільму спираються на думки видатних вчених світу : француза Тейера де Шардена, росіянина Володимира Івановича Вернадського, діляться своїми роздумами щодо походження людини, її місця на землі, зокрема, на тій її частині, що стане згодом територією України. У фільмі використано експонати багатьох стоянок первісної людини, що знайдені на території України – Кирилівської у Києві, Мезинської на Чернігівщині, Королеви на Подністрянщини та інших.

Фільм присвячений першій доісторичній цивілізації на українській землі, її господарсько-економічній організації та духовному світу. На археологічних знахідках вжиткових речей, побутової кераміки та зброї показано розвиток і занепад Трипільської культури. Серед зображувальних засобів використана мультиплікація, а також прольоти над землями, де були древні поселення і де працювали археологи.

У фільмі розповідається про походження індоєвропейських народів у четвертому тисячолітті до Різдва Христового на безмежних просторах від Дніпра до Алтаю, про кочовиків, що приборкали коня і стали грізними воїнами, і про те, як накочувались хвилі кочовиків зі сходу на захід і з заходу на схід родючими степами Причорномор'я і руйнували хліборобські цивілізації, як врешті самі стають осілими землеробами.

Цей фільм - поетично-образна розповідь про часи, що повідані Геродотом, про похід персидського царя Дарія на скіфів. Його величезне військо ганялось за невловимими скіфами і врешті перетворилось на отару без поводиря, яку женуть спустошеним степом.

Фільм поетично-образною мовою розповідає по колонізацію греками Північного Причорномор'я, створення квітучих поселень : Березані і Ольвії, Тіра і Пантікапея, Херсонесу і Фанагорії, а також про прихід войовничих кочовників-скіфів, що витіснили з Причорномор'я кімерійців і заснували свою державу – ВЕЛИКУ СКІФІЮ

Автори фільму спираються на думки видатних вчених світу : француза Тейера де Шардена, росіянина Володимира Івановича Вернадського, діляться своїми роздумами щодо походження людини, її місця на землі, зокрема, на тій її частині, що стане згодом територією України. У фільмі використано експонати багатьох стоянок первісної людини, що знайдені на території України – Кирилівської у Києві, Мезинської на Чернігівщині, Королеви на Подністрянщини та інших.

Фільм розповідає про історію виникнення сарматських племен, що сформувались в глибинах євроазійських степів на межі III – II століть до Різдва Христового. 1984р. українські археологи зробили сенсаційне відкриття – розкопали курган на Ямпільщині, біля села Пороги. Там знайдено поховання сарматського царя та його дружини. У фільмі показані речі, знайдені у похованні. Знімався фільм на Ямпільщині і Миколаївщині, де були колись Ольвія, Пантікапей. У фільмі використано кадри, зняті з висоти пташиного польоту.

Фільм розповідає про появу готів на Північному Причорномор’ї. Це сталося у 238 р. по різдву Христовому. За короля Германаріха готи підкорили багато войовничих племен. На місці Великої Скіфії знову виникла могутня держава. Та з глибин Азії прийшли гуни і германаріхова держава перестала існувати, згодом царем царів став Аттіла. За гунами прийшли на Причорномор’я слов’янські племена. Цікава образна мова фільму із використанням комбінованих кадрів, що перетворюють контурні олівцеві малюнки на великі кольорові картини.

Фільм розповідає про історію та життя слов’янських народів, які населяли територію сучасної України у IV – IX сторіччях нашої ери. У фільмі подано мультиплікаційну карту розселення слов’ян, краєвиди рідної землі, вулиці сучасного Києва, археологічні знахідки, показано працю художника, гончара, різьбляра, ткалі, коваля, малюнки і макети слов’янської хати, вжиткові речі.

У фільмі йдеться про старовинні оборонні споруди – земляні вали, які будувались на нашій землі ще за часів Трипільської культури, у Скіфські часи, та особливі змійові вали, що побудовані у часи Київської Русі для захисту кордонів держави і її столиці Києва, розповідаються древні легенди про виникнення Києва і змійових валів, дана їхня конструкція і мультиплікаційна схема розташування валів, адже вони тягнуться майже тисячу кілометрів. Подані пейзажі Києва, Дніпра.

У фільмі показано процес державотворення Київської Русі під час князювання Олега, Ігоря, Ольги, Святослава. Використані літописні джерела, малюнки, мультиплікаційна карта Київської Русі, пейзажі

У фільмі показано, як на зміну язичницькій вірі в Київській Русі прийшло християнство і як відбувалось хрещення під час князювання Володимира Великого.

У фільмі показано розквіт Київської Русі під час князювання Ярослава Мудрого. Мультиплікаційні карти наочно показують масштаби Київської держави у XI столітті, походи князів на Царгород. Знято фрески Софійського собору, сторінки давньоруського літопису, малюнки, вироби із металу, шкіри, глини тощо

У фільмі розповідається про взаємовідносини князів Київської Русі з кочовиками. Понад два століття тривала жорстока боротьба русичів з печенігами, половцями. Мультиплікаційна карти дають змогу уявити масштаби подій, побачити поход Новгород-Сіверського князя Олега. Знято фільм на матеріалах Софії Київської, музеїв Києва, літописах, малюнках.

Фільм розповідає по Київську Русь XI століття, коли її шматували князівські міжусобиці. Князь Володимир робить спробу об’єднати усі слов’янські племена під орудою Києва, та після його смерті за київський престол починають битися його сини. Показано місто вбивства Бориса і Гліба, церкву їх імені біля річки Альта, Борисо-Глібський монастир у Чернігові, Спасо-Преображенський собор, скульптурні портрети, сторінки літопису та “житія”, малюнки, фрески Софії Київської.

У фільмі розповідається про добу правління Київською Руссю князем Володимиром Мономахом та його сином Мстиславом. Про прийняття “Уставу” у квітні 1113 року, першого зводу законів, де були зафіксовані права і обов’язки землевласників і залежного населення. При Володимирі Мономасі значно зміцніли політичні зв'язки із землями та князівствами Русі, припинилися усобиці.

Фільм розповідає про князівську роздрібленість Київської Русі у XII – XIII ст., коли розрісся княжий рід і князів стало більше, ніж столів : Мономаховичі, Ольговичі, Давидовичі, коли все більше дробились уділи і перерозподілялись землі, коли точилась боротьба за Київський стіл, де за одне століття влада змінювалась 47 разів (найбільш знані постаті : Ізяслав Михайлович, Юрій Володимирович (Долгорукий), Андрій Боголюбський, що грабував дідівську столицю у 1169 р.) Знімався Київ, старовинні документи, ужиткові речі з музеїв Києва.

Фільм розповідає про міста Галич і Волинь, про могутнє Галицько-Волинське князівство, про князів Володимира, Осмомисла, що володів вісьмома мовами і добре впорядкував Галицьку державу від Сяну до Дунаю, про Романа Мстиславовича та його синів Василька і Данила, які брали участь у сутичках з татаро-монголами. З 1228 р. Данило розпочав боротьбу за здійснення батьківських задумів – об’єднати руські землі в могутню Галицько-Волинську державу і стати першим в Україні королем. Фільм знімався серед історичних краєвидів подністрянщини, де колись були міста Галич і Волинь, в музеях і архівах.

Фільм розповідає про одну з найважливіших трагедій нашого народу – татаро-монгольську навалу під орудою Чингісхана і хана Батия, який привів до Києва війська всіх улусів. Взявши Київ, він пішов на захід до Дністра і Пруту. Лише володар Галицький Данило не втрачав надїї з допомогою Папи Римського підняти у Хрестовий похід всю Європу. Та Хрестовий Похід не вдався, татарська навала завдала державі Київській нищівного удару, руйнівну силу якого ми ще й досі неспроможні осягнути. Фільм знімався у Києві.

У першому столітті нової ери апостол Андрій Первозванний першим відвідав Київські гори і сказав учням своїм : “Чи бачите ці гори? На цих горах воссіяє благодать Божа. Буде місто велике… І воздвигне Господь багато церков… І зійшов на гори ці, благословив їх… І поставив хрест.” І виникло на цих горах велике місто – Київ. Фільм розповідає про те величезне значення, яке має період розквіту Київської русі IX – XIII століть в історії України. Знімався фільм у Києві – серед історичних пейзажів міста, інтер’єрів Софії Київської та Лаври, зафільмовано мініатюри із старовинних книг, експонати музеїв Києва.

Фільм розповідає про початок Литовської доби на території південної Русі, початок боротьби між Литвою і Польщею за галицько-волинські землі у XIV столітті, коли на історичній арені діяв Данило Галицький, його сини Лев та Андрій, польський король Владислав Локеток, Великий князь литовський Гедимін, Болеслав Пройденович, що прийняв православ’я і назвався Юрієм ІІ, Дмитро Любар та польський король Казимир Великий. Фільм знімався на історичному тлі Львова, Луцька, Кам’янця-Подільського, Вільнюса, Олеського замку, Києва, у музеях Литви та України.

Фільм розповідає про долю Галичини під владою королівської Польщі. Після смерті короля Данила, загадкової смерті обох його правнуків,загибелі князя Болеслава Юрія, отруєного боярами в 1340 році, розпочалось настльницьке приєднання Галичини до Польщі. Казимир Великий проголосив себе спадкоємцем династії Романовичів. Йому на зміну прийшов король угорський Людовик і ввів до Галичини угорські війська, поставив своїз намісників. Почалося окатоличення руської землі. Десятки років йшло протиборство Литви та Польщі за Галицький спадок. Королева Ядвіга стала дружиною князя Ягайла. Згідно з Кревською унією 1386 року Ягайло зобов’язався повернути литовців до католицизму, автор всі землі, разом з руськими, передати до Польщі. Фільм знімався на Прикарпатті – у Львові, в Олеському замку.

Фільм розповідає про політичну конкуренцію у справі об’єднання земель колишньої Київської Русі у Середині ХІУ століття. Розглядається значення двох князів : литовського Ольгерда і московського Дмитра Донського, які піднімали русичів проти ординської неволі. Фільм знімався на Поділлі, у Кам’янці-Подільському, у Вільнюсі, Твері, Москві. Використано історичні малюнки та мультиплікацію.

Фільм розповідає про боротьбу з хрестоносцями Великого князівства Литовсько-Русько-Жемантійського під орудою князя Ольгерда, потім – Вітовта, про велику перемогу над тевтонцями під Грюнвальдом 15 липня 1410 року. Знімався фільм у Вільнюсі, Тракаї, Переяславі-Хмельницькому, використана картина Матейка “Грюнвальдська битва”, мультиплікаційна карта, експонати музеїв Литви та України.

14-15 століття. Велике Литовсько-Руське князівство відбивається від нападів Золотої Орди, що зайняла Азію і пів-Європи. Орда почала хилитись і, до свого занепаду, розпадатись на частки. Русичі пішли під руку Вітовта, щоб разом дати відсіч ординцям. Відділились від Золотої Орди кримчаки та потрапили в залежність до турецького султана. Кримчаки почали нападати на Русь і збирати в полон щороку до 30 тисяч люду, щоб продавати на торжищах у рабство. У 1482 році Менглі-Гірей зруйнував Київ не менше, ніж Батий. У фільмі використані мультиплікаційні карти, малюнки, гравюри. Знімався фільм у Карпатах, Києві, на Ворсклі, у Бахчисараї, Судаку.

Фільм розповідає про державні угоди-унії між Польщею і Литвою та про їхнє значення для української історії. Понад 30 років Польща і Литва воювали за галицько-волинські землі. Великий князь литовський Ягайло бере шлюб із спадкоємицею польського трону Ядвігою. 14 серпня 1385 року в місті Крево між польськими та литовськими князями була підписана угода – Кревська унія. Ягайло стає королем польським, литовські і руські землі визнають зверхність польського трону, починається окатоличення Литви. Невдоволена українська, білоруська та литовська феодальна верхівка згуртувалась навколо Вітовта. У 1398 році його проголошено королем, автор по його смерті на історичну арену вийшов Свидригайло, після поразки якого Велике князівство Руське перестало існувати. Українські землі визнали владу литовського Великого князя Сигізмунда. У 1447 році польський трон запропонували Великому князю литовському Казимиру. Прийнята персональна унія Казимира Ягелончика визнавала єдиним зверхником короля польського і великого князя литовського, до складу держави входило князівство Руське, що зберігало автономію, віру і самобутню культуру українців. Фільм знімався у Вільнюсі, Тракаї, Острозі, Переяславі-Хмельницькому.

В ігровій манері, у формі діалогу між сучасним драматургом і літописцем розповідається про боротьбу Київського князівства за самостійність і незалежність у 14-15 століттях та перетворення у воєводство Польське (1362 – 1471 р.р.). Паралельно звучать асоціативні авторські роздуми про долю нашого народу сьогодні.

Ігровий сюжет. Репетиція оркестру. Грають увертюру до опери Лисенка “Тарас Бульба”. Гасне світло, запалюють свічки. Під час вимушеної перерви йде розмова про виникнення козацтва у південних степах у кінці ХУ – початку ХУІ століття, звідки і чому воно з’явилось, хто був першим козаком

Фільм розповідає про запровадження у 1356 році у Львові, автор згодом і в наших містх України Магдебурзького права. Фільм вирішено засобами ігрового кіно. На іспиті студент розповідає професору про динаміку зростання містечок і міст від 1396 року і далі, про розвиток ремесел і торгівлі, про ярмарки, що проводились у великих містах. Наводяться дані про фаховий розподіл ремісничих цехів.

Фільм розповідає про феноменальне явище – Литовський статут, унікальний правовий документ, за яким жили в Литовсько-Руській державі за князювання Великого князя Олександра та його наступника Сигізмунда. Просліджується лінія спадковості у правових документах – від римського права, Руської Правди, Литовського статуту, Конституції Пилипа Орлика, до теперішніх прагнень українського народу. Литовський статут був прийнятий у 1529 році і скасований через століття за наказом Миколи І, у 1840 році. Історичні документи, матеріальні цінності, зняті у фільмі, відтворюють атмосферу тієї доби.

На початку ХІ століття в Європі з’явились прийшлі з Середньої Азії тюрки-огузи. Вони міряються силами з наймогутнішими володарями світу – Візантійською імперією, хрестоносцями, татаро-монголами, зазоплюють величезні простори, знищують Візантійську імперію. Фільм розповідає про те, де брали сили турки-сельджуки і їхні наступники турки-османи, які формували армію найманців-мамлюків. Як стотисячне турецьке військо у 1396 році розбило об’єднані сили угорських, італійських та чеських лицарів і стало на берегах Дунаю, як вийшли до кордонів українських земель, де їм на заваді стали козаки, як виник національно-визвольний рух народів Болгарії, Албанії, Молдови на чолі із своїми героями : Штефаном Великим, Скандербергом, Сірком, Байдою-Вишневецьким. Фільм знімався у Аккерманській фортеці та у Бєлгороді-Дністровському.

Фільм розповідає про міждержавну угоду – Люблінську унію 1596 р., за якою остаточно об’єднувались Польська і Литовсько-Руська держави під орудою короля Сигізмунда Августа. Знімався фільм у Олеському замку, і Вільнюсі, Львові, використані малюнки, гравюри, документи тієї доби.

Фільм розповідає про історичні умови, які склались в Україні у середині ХУІ ст. після прийняття Люблінської унії у 1569 році. І як наслідок полонізації – поява культурних осередків в Острозі і Львові за часів князювання Костянтина Острозького. Про значення Острозької академії і діяльності Львівського братства для подальшого поширення національної культури на Україні. Фільм знімався у Острозі і Києві, використані старовинні гравюри і малюнки.

Фільм розповідає про перші спроби об’єднання католицької і православної церков за галицько-волинських князів Романа та Данила. У 1439 році на Флорентійському соборі ідея унії, об’єднання церков під зверхністю Рима, знаходить своє формувальне завершення. Зесновується орден Єзуїтів. Унія стає надійним засобом ополчення українського люду. Гедеон Балабан – львівський православний єпископ іде на зближення з католицизмом. У 1595 році Іпатій Потій та Кирило Терлецький подають прохання про Унію православної церкви Римському Папі Климентію УІІІ. Папа дає дозвіл уніатській церкві на збереження східних обрядів. Наступного року відбувся Берестейський собор, що прийняв Унію. Інший собор на чолі з князем Острозьким засудив відступників, та польський король Сигізмунд ІІІ затвердив Унію. Почалися гострі суперечки між церквами. Іван Вишенський безжально таврував греко-католиків. Мелетій Смотрицький пише “Плачі за Східною православною церквою”. На арену виходить козацтво, що боронить православну віру. Фільм знімався у Львові.

Фільм розповідає про утворення на Україні козацтва, про його роль в історії і про поділ на реєстрове, городове і низове. Фільм знімався на Хортиці, у Дніпропетровську, Києві, Трахтемирові, у Переяславі-Хмельницькому. Використані гравюри, малюнки, макети, мультиплікаційні карти і схеми.

Фільм розповідає про українського героя Івана Підкову, морські походи козаків проти Туреччини під проводом гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та про історичну Хотинську битву 1621 року, де зійшлися чотирьохсоттисячне османське військо, тридцять дві тисячі війська польського та сорок тисяч козаків на чолі з Сагайдачним. Під стінами Хотинської фортеці було укладено почесний для українсько-польського війська мир. Фільм знімався на Хортиці, в Дніпропетровську, у Львові і Хотині. Використані мультиплікація, малюнки, гравюри.

1590 р. сейм Речі Посполитої приймає постанову про роздачу шляхті так званих “пустель” – земель, що лежали на схід від Білої Церкви. Люди, що жили на подніпров’ї, втратили і землю, і волю. Кривава хвиля повстань була відповіддю на свавілля. Фільм розповідає про ватажків перших козацьких повстань проти польської шляхти Криштофа Косинського і Северина Наливайка. Використані документи, гравюри, картини, мультиплікаційні карти, козацька зброя, вжиткові речі. Фільм знімався у Білій Церкві, Трипіллі, Острозі, біля П’ятки, на річках Рось, Тетерів, під Лубнами і Солоницею. s

У фільмі розглядаються відносини між Україною, Варшавою та Москвою у другій половині ХУІ та на початку ХУІІ століть. В той період королем Польщі був обраний Стефан Баторій. Він спочатку скоротив реєстр козацького війська і обмежив козацькі вольності. Звільнені козаки кинулись хто до степу, хто у найманці до Москви. Згодом Стефан удвоє збільшив реєстр і дав козакам неабиякі привілеї. З козацьким військом Баторій рушає на Москву – штурмує Псковську фортецю, та взяти її не зміг, бо боронили фортецю теж козаки на чолі з Миколою Черкаським. У Москві почалися “смутні часи”, убито царевича Дмитрія, на престолі Борис Годунов, нечуваний голод охопив царство, на історичній арені з’являється Гришка Отреп’єв. На польському престолі Сигізмунд ІІІ. Він посилає на чолі з Лжедмитрієм польське і козацьке військо на Москву. Не минуло й року, як Лжедмитрія скинули. Частина козаків лишилась служити у Москві. Почалась перша в історії Росії селянська війна під проводом Болотнікова. З України на поміч потяглися козаки. Повстання придушили, немало козацьких голів полягло на пласі. Заворушились козаки і в Україні. З’являється гетьман Петро Сагайдачний. Польський королевич Владислав іде походом на Москву, йому на підмогу – 20 тисяч козаків на чолі з Сагайдачним. Супроти их у складі московської раті теж було 10 тисяч козаків. У фільмі використані архівні документи, гравюри, картини, мультиплікаційні карти.

У фільмі відображено історичне тло, на якому розвиваються культурні осередки в Києві кінця ХУІ – на початку ХУІІ ст. Це друкарня і гурток вчених при Києво-Печерській лаврі на чолі з Єлисеєм Плетенецьким. Підкреслюється роль П.Могили, засновника лаврської школи і згодом Києво-Могилянської колегії. Заснування Київського братства, підтримка братства Петром Сагайдачним і усім Військом Запорізьким. Поширення освіти на України. Характеристика навчання в Київській колегії, її викладачів, ректорів і випускників. Вплив Академії – осередки науки, освіти, мистецтва, суспільно-політичної думки на розгортання національно-визвольної боротьби українського народу за незалежність. Фільм знімався у у Києво-Печерській лаврі та Києво-Могилянській академії. Використані стародруки, гравюри, малюнки, мультиплікаційні карти.

Фільм розповідає про козацько-селянське повстання проти Речі Посполитої. У жовтні 1625р. під керівництвом гетьмана марка Жмайла сталася битва біля Курукового озера. Після неї було збільшено реєстрове козацьке військо з 3-х до 6 тисяч, козаки відмовились від морських походів і стосунків з іноземними державами і зобов’язувались не втручатися в релігійні справи в Україні. Річ Посполита посилювала полонізацію України. І новий запорізький гетьман Тарас Федорович, на прізвисько Трясило, закликав до зброї “всіх, хто був козаком, і хто хоче ним бути”. У березні 1930 р. козаки виступили з Запоріжжя. У бою під Корсунем більшість реєстрових приєднались до повстанців. Жорстока битва з карателями під Переяславом тривала більше трьох тижнів. Та повстанці вирізали вночі “золоту роту” – шляхетську еліту. Цей епізод увійшов в історію під назвою “Тарасової ночі”. На переговорах у Переяславі укладено угоду, за якою реєстрове військо було збільшено до 8 тисяч, повстанці, що не увійшли до реєстру, змушені були повернутися до своїх панів. Тарас Федорович цієї угоди не підписав, а повернувся на Січ, разом з ним ще 10 тисяч повстанців. Фільм знімався на Черкащині, під Кременчуком, у Переяславі-Хмельницькому. У фільмі використані матеріали музеїв, картини, гравюри, мультиплікаційні карти.

Фільм розповідає про козацько-селянські повстання 30-х років ХУІІ ст. в Україні. Уряд Речі Посполитої повів нещадну боротьбу із Запорозькою Січчю, щоб перетягти шлях за пороги, побудував Кодацьку фортецю, яку зруйнували запорожці на чолі з Іваном Сулимою. Тільки підступом змогли здолати коронні війська сулимівських козаків, а самого Сулиму стратили. Згодом Павло Бут скликає на Запоріжжя козаків і повстання 1637 року охоплює все подніпров’я. Супроти виступив гетьман Микола Потоцький з військом і тільки підступом вони перемогли у жорстокій битві під Кумейками та схопили Павлюка. Тим часом на Лівобережжі повстанці взяли Лубни, спаливши замок магната, монастир бернардинців. Польський сейм знищує права козаків на обрання старшин, козацьке судочинство, під загрозою смерті забороняє іти на Запоріжжя. Та запорожці знову виступили на чолі з гетьманом Яковом Острянином за “Визволення народу нашого православного”. У квітні 1638 року відбувся бій з коронним військом під Голтвою. Під натиском Станіслава Полоцького та Яреми Вишневецького, Яків Острянин з козаками відійшов на Слобожанщину. Опір козаків під проводом гетьмана дмитра Гуна був придушений. Шляхта збільшила репресії.

Фільм знімався на місцях козацьких битв : під Кумейками, Боровицею, Голтвою, у Лубнах і Сулимівці, на річках : Сліпорозі, Сулі. Використані картини, документи та мультиплікаційні карти.

Фільм розкриває причини, які привели український народ до національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Показує місце України в річниці європейських подій середини ХVІІ століття. Розповідає про Богдана Хмельницького, полководця, державного діяча, гетьмана України, що за короткий час зумів підняти народ на визвольну війну, відродити державу і створити могутню армію. Подано мультиплікаційні карти воєнних дій. Для комбінованих кадрів використані фрагменти з художнього фільму “Богдан Хмельницький”. Фільм знімався у музеях Києва, Львова, Переяслава-Хмельницького, Запоріжжя, Дніпропетровська, у фондах ЦНБ ім.Вернадського та Львівської бібліотеки ім.Стефаника.

Фільм охоплює період визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького від кінця 1647 року до березня 1654 року і розповідає про пошуки надійного союзника України у боротьбі проти Речі Посполитої. Союз з кримським ханом дозволив розпочати війну. Договір з турецьким султаном забезпечив нейтралітет Оттоманської порти і відкрив для України Чорне і C ередземне моря. Найголовніша увага у фільмі приділена складним стосункам з Московщиною, шестирічним переговорам, Переяславській раді та підписанні договору у Москві у березні 1654 року.

Це був військовий союз двох незалежних держав, що юридично закріпив незалежність України від речі Посполитої.

Фільм знімався у Києві, Львові, Переяславі-Хмельницькому.

У фільмі вперше на екрані подаються події, які відбувалися після підписання у Переяславі угоди між Україною і Москвою. Польща відновила воєнні дії за українські землі, “вогнем і мечем” пройшлася по Брацлавщині. В 1655 році відбулась генеральна битва козацького війська з польсько-ханським об’єднаним військом на дріжипіллі біля Білої Церкви. З обох боків полягло 15 тисяч чоловік. Татари спустошили Київщину і, захопивши десятки тисяч бранців, рушили до Криму. Москва ж не надала військової допомоги Хмельницькому. Шведський король Карл-Густав запропонував Богдану прєднатися до військового походу проти Польщі. Богдан посилає Військо Запорізьке на Поділля, бере в облогу Львів. Польський сейм іде на угоду з московським царем Олексієм Михайловичем. Хмельницький відправляє послів до Швеції. Війська запорожців, Семиграддя і Швеції виступають проти Речі Посполитої. Данія оголошує війну Швеції, Австрія надсилає військовий корпус Яну Казиміру, прийшов на допомогу полякам і хан. Карл виводить свої війська з Польщі, через хворобу Богдан не зміг очолити військо. Зчинився заколот у війську, козаки повернули додому і звістка про це, по суті, вбила Хмельницького.

Фільм розповідає про період нашої історії у ХVІІ столітті, який отримав назву Великої Руїни, коли після смерті Богдана Хмельницького за 30 років змінилося 10 гетьманів, коли відбувалося суперництво Москви та Польщі; коли на державу чигала загроза татар, за якими стояла могутня тоді Туреччина; коли постійні гетьманські усобиці призвели до знищення козацької держави. Після підписання Іваном Виговським з Польщею “Гадяцького трактату” чутки про можливе єднання з поляками підняли народ і Правобережна і Лівобережна Україна відокремились одна від одної. Іван Брюховецький посилив вплив Москви і Лівобережній Україні . Гетьман Правобережної України Павло Тетеря був прихильником польської корони. Тільки Петро Дорошенко намагався об’єднати Україну , та йому це не вдалося. При гетьмануванні Івана Самойловича українська церква була віддана під владу Московського патріархату. Мультиплікаційні схеми розподілу України доповнюють розповідь.

Фільм розповідає про період гетьманування Івана Степановича Мазепи на Україні. Про його дитинство, освіту, службу при польському королі, у московського царя, про прихід до влади, його меценатство, про спробу зробити Україну самостійною.

В образі гетьмана України Івана Мазепи – народний артист України Богдан Ступка. Фільм побудований на фактах, коли за наказом Петра І в усіх православних церквах 200 років виголошували анафему гетьману України Івану Мазепі. Фільм розповідає про національну політику Івана Мазепи, коли він не хотів, щоб українське військо брало участь у чужій війні Росії зі шведами, про угоду Мазепи з Карлом ХІІ, за якою Україна мала стати вільною, про жорстоке знищення царськими військами гетьманської столиці – міста Батурина, про Полтавську битву, яка на віки відкинула українську державність.

Фільм розповідає про державний устрій козацької республіки – Запорозької Січі, з її військовою радою, до якої з правом голосу входили всі козаки; з розподілом влади на законодавчу, виконавчу, судову; з активно діючим урядом та адміністративним апаратом, з митною та податковою службою; з її дипломатичними стосунками з багатьма державами; з досконалим військовим мистецтвом; з господарчою діяльністю. І хоч через те, що демократична Запорізька Січ була антитезою Російської імперії і в 1775 році була знищена, слава про наших славних предків залишилась назавжди.

Фільм розповідає про збагачення козацької старшини та утворення еліти у суспільстві, яка, втративши політичні можливості після Мазепиної катастрофи, всю свою енергію кинула на матеріальне збагачення. Архівіст В.Страшко у своєму аналізі декількох архівних справ просдідкував процес перетворення козацьких старшин на вірнопідданих Російської монархії. Україна фільмі використано архівний матеріал. Згадуються Микола Хоненко, Андрій Безбородько, Кирило Розумовський.

Фільм розповідає про визвольний рух українського народу у ХУІІІ столітті на Правобережній Україні. Тільки за один рік польські суди покарали близько 30 тисяч українських селян.Стільки ж їх перебувало у гайдамаках за ціле століття – від повстання 1717р., через повстання 1734р., до останнього повстання 1768р., що звалося “Коліївщиною”. Україна фільмі дається мультиплікаційна карта гайдамацького руху, портрети ігумена Мотронівського монастиря Значко-Яворського, Максима Залізняка, Івана Гонти, протокол допиту, підпис Гонти на протоколі. Фільм знімався у Холодному Яру, Мотронівському монастирі, Суботові та по музеях України. Використані фрагменти з фільмів “Звенигора” Олександра Довженка та “Коліївщина” Івана Кавалерідзе, звучить музична поема “Гайдамаки” Василя Лютого на слова Тараса Шевченка у виконанні автора.

У фільмі розповідається про останнього гайдамаку Семена Гаркушу, який “і з Гонтою знався, і бідних захищав, і карав багатих”, народного месника, героя творів Квітки-Основ’яненка, Стороженка, Старицького, Лисенка. У фільмі використано архівні матеріали. Знімалася художник Тамара Колісниченко. .

Фільм розповідає про те, як у ХVІІІ ст. загартовані у боротьбі з Туреччиною збройні сили козацької республіки після приєднання України до Російської імперії використовувалися у трьох російсько-турецьких, т.зв. “кримських”, війнах. Про військові операції під командуванням Івана Білецького, Петра Калнишевського,Опанаса Ковпака, Якова Сідловського, Антона Головатого, Харка Чепіги. Про створення козацького чорноморського війська, про бої під Очаковом та Ізмаїлом, де чорноморське козацтво відіграло вирішальну роль у перемозі.

Фільм розповідає про гетьмана України, обраного після смерті в Бендерах Івана Мазепи, Пилипа Орлика та cтворення ним у 1710 році Конституції, де він проголосив : коли … наша батьківщина буде звільнена… гетьман… мусить сприяти поверненню церкви нашої у підпорядкування… владі Константинопольського апостольського престолу.” Про мету П.Орлика створити коаліцію держав, яка б примусила Росію відмовитись від України..

Фільм розповідає про останні роки існування Запорозької Січі і трагічну долю її останнього кошового гетьмана Петра Калнишевського, який відрізнявся мудрістю, незалежним характером, бойовим хистом, і якому січовики віддавали 10 років підряд, всупереч царським наказам, булаву кошового отамана, який очолив боротьбу запорожців проти колоніального наступу Росії. Про участь Петра Калнишевського у російсько-турецькій війні. Проте, як після перемоги над турками російські війська, з якими запорожці билися пліч-о-пліч проти ворогів, зруйнували Січ, гармати, зброю, скарб та архів коша забрали до Петербурга – це сталося у 1775 році.

Фільм розповідає про останні роки гетьманщини, її останнього гетьмана Кирила Розумовського, який намагався відстояти давні права України. Про те, як в 1764 році була створена Малоросійська колегія з графом Румянцевим на чолі. У 1775 році – зруйнована Запорозька Січ, у 1781 році – скасовано усі десять козацьких полків. Цим самим знищено адміністративно- територіальний і військовий устрій Гетьманщини, після чого козацька держава стала рядовою провінцією Великоросії. Але за Гетьманщини сформувалась національна свідомість, що врятувала український народ від русифікації. І хоч проіснувала Гетьманщина трохи більше 100 років, але знала вона розквіт культури, освіти, мистецтва, духовності.

Фільм розповідає про тяжкий період української історії, коли протягом 150 років народ відчував всю жорстокість Петра І, остервеніння Меншикова і німців Біронових, введення кріпацтва на вільних українських землях, адміністративний поділ на губернії, заведення солдатських поселень, примусової солдатчини, що тривала 25 років і була рівнозначна смертному вироку; про звірства Аракчеєва, холодну сваволю Миколи І. Про всі “благодіяння” царського дому Романових, що поглинули Україну в темну прірву.
   У фільмі використано фрагменти з художнього кінофільму Ігоря Савченка “Тарас Шевченко”. Знято мультиплікаційну карту адміністративного поділу України.

Фільм розповідає про втрату українцями національної самобутності на прикладі родини Миколи Васильовича Гоголя, предок якого, Остап Гоголь, був брацлавським полковником, а великий письменник, русифікований українець, став чиновником чотирнадцятого класу. Фільм знімався на Полтавщині, у маєтку Гоголя, у Глухові.

Фільм розповідає про план імператриці Катерини ІІ : відновити Візантійську імперію у колишніх її межах, а разом і прєднати до Російської імперії південні степи від Балкан до Каспійського моря. Йдеться про те, як за її наказом у 1775 році була зруйнована Запорозька Січ, як перетворено козацькі полки на регулярні війська, як силою переселяли народ і запорожці опинились на Кубані, ногайці витіснені далеко на схід, кримські греки та вірмени опинились на березі Азовського моря та на Дону, а більшість кримських татар подалась у Туреччину. Звільнені землі щедрою рукою роздавались колонізаторам, як на південних просторах зростали нові міста. Фільм знімався у південних степах, на Деркульському кінному заводі, що був заснований за наказом Катерини ІІ, у Херсоні і Одесі.

Фільм розповідає про те,як після першого поділу Польщі 1772 року Галичина відійшла під владу австрійських Габсбургів і поступово стала однією із найбідніших і найвідсталіших районів Європи. Імператриця Марія Терезія намагається провести ряд реформ, щоб обмежити сваволю феодалів, її син Йосиф ІІ робить кроки до скасування кріпацтва і поліпшення становища греко-католицького духовенства, провів реформи у галузі освіти. У Львові відкривається семінарія і університет з окремим факультетом для українців. Українське товариство, засноване Іваном Могильицьким видає наукову розвідку про руську мову. Троє студентів університету засновують “Руську трійцю” – то були молоді письменники Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич і Яків Головацький. Вони поставили на меті піднести український діалект до рівня літературної мови. Фільм розповідає про їхню діяльність. Зйомки проходили у Львові, на Прикарпатті, у Олеському замку, у селі Підлісному. Використано картини, гравюри, книги із фондів музеїв і бібліотеки ім.Стефаника, а також Мультиплікаційна карта переділу Речі Посполитої.

Фільм розповідає про духовне відродження України на початку ХУІІІ століття, появу української інтелігенції, відкриття університету і жіночого інституту на Слобожанщині, про появу української літературної мови і українського професійного театру завдяки старанням наших славних письменників Івана Котляревського, Гулака-Артемовського, Квітки-Основ’яненко та видавця Ізмаїла Средневського. В експозиції фільму знято сцену з вистави “Енеїда” у Національному українському драматичному театрі імені Івана Франка. Фільм знімався у Києві і Харкові.

Фільм розповідає про життя і творчість генія України , поета і художника Тараса Григоровича Шевченка та про його роль в житті сучасної людини. Фільм знімався у Києві, Петербурзі, Каневі, у селах Моринці і Кирилівці. Знято картини, малюнки Шевченко, його книги, документи, Автор також мальовничі пейзажі України.

Фільм розповідає про першу політичну організацію в Україні – “Кирило-Мефодіївське братство”, до якої входили Тарас Шевченко, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Микола Гулаг, Василь Білозерський, Олександр Навроцький, Опанас Маркович та багато інших українських інтелігентів, що ставили за мету об’єднання усіх слов’ян за принципами рівності і самостійності, де було б народне правління і дотримувались рівні права громадян. Кирило-Мефодіївці перші стали супроти імперії. Та спрацювала каральна машина, організацію було розгромлено, а братчиків репресовано.

Понад 300 років перебувала Україна і складі Російської імперії і це, певним чином, відбилось на характері та національній самосвідомості українського народу. Фільм розповідає про скасування Катериною ІІ козацтва, руйнацію Січі, остаточну ліквідацію української автономії, про формування рабської свідомості малороса, стирання національної самостійності і історичної пам’яті, про запровадження кріпацтва на українських землях і урівняння в правах з російськими дворянами української шляхти. Згадується про видатного служаку Михайла Милорадовича, що закрив грудьми Миколу І на Сенатській площі під час повстання декабристів. Про міністра освіти Російської імперії Павла Заводовського, колишнього писаря Дмитра Трощинського, що став міністром наділів та фінансів, Віктора Кочубея – міністра внутрішніх справ та інших українців, що внесли свій вклад у розбудову Російської імперії і російської культури. Фільм знімався у Петербурзькому ермітажі та Київських музеях.

Фільм присвячено польським повстанням 1830-31 та 1863-64 років. Взаємовідносини між Польщею та Україною завжди були складними і суперечливими. Втрата Польщею і Україною своєї незалежності призвела до визвольного руху. Головний кістяк цього руху складали польські офіцери, що служили у російській армії. Зв’язок польських патріотів з декабристами дав поштовх до повстання 1830-31 років. Поляки сподівалися підняти визвольний рух на Україні , однак ця спроба не знайшла підтримки. Повстання, що почалося у Варшаві, охопило частину Західної України , але було придушено. Повстання 1863-64 років було більш поширено на Україні і дійшло до Київської губернії, але також було жорстоко придушено, а найбільш активних учасників заарештовано і розстріляно. Фільм розповідає про збереження пам’яті і про учасників визвольних повстань на Україні. У фільмі використано фрагмент з художньої кінострічки “Тарас Щевченко”. Сцена зустрічі Шевченка з Сигізмундом Сераківським на засланні.

Фільм розповідає про революційні події у Галичині у 1848 році. Мультиплікаційна карта Європи показує, як повстання, розпочате в Парижі, швидко розповсюдилось по Європі. Спочатку повстав Відень, потім – Будапешт. Австрійський уряд скасовує панщину в Галичині, піднімаються поляки, потім українці. Греко-католицьці священники на чолі з єпископом Григорієм Акімовичем складають лист до цісаря “Від імені руського народу”. Це була перша заява про те, що галичани і наддніпрянці одна нація. Виходить газета “Зоря Галицька”, створено Головну Руську раду. Керівником повстання у Львові був Віктор Гетьман, але повстання було розгромлено. Фільм знімався у Львові, використано кадри Будапешту

Фільм розповідає про події у ХІХ столітті на Закарпатті та Буковині, які входили до складу Австро-Угорщини, про те, що майже 10 століть українці краю були відірвані від своїз братів на сході, про онімечення карпатського краю в імперії Габсбургів, про хвилю революційного руху 1848 року, про повстання гуцулів під проводом Лук’яна Кобилиці, про відроджену національну ідею, про зближення східних і західних українців. У фільмі згадуються Михайло Драгоманов, Іван Франко, єпископ Бачинський, етнограф Павлович, Микола Лисенко, Ольга Кобилянська, Юрій Федькович – всі вони відіграли значну роль у зростанні національної свідомості краю.

Фільм розповідає про те, як після зруйнування Запорозької Січі, після закріпачення українців за часів Катерини ІІ, в період з 1783 по 1856 роки почались пошуки козацьких нащадків волі у колишніх січових володіннях на Херсонщині, Катеринославщині, Таврії, про могутній селянський рух, який з часом був названий “Київською козаччиною”, про повстання у Канівському повіті, про новий великий рух “у Таврію, за волею”, який був розгромлений на Перекопі, - а за цим для повстанців – шлях до Сибіру. Про те, що ці повстання внесли свою частку у скасування кріпацтва.

Фільм розповідає про скасування кріпосного права на Україні . Про те, як перед тим, у 1857 році було утворено комітет для обговорення справи звільнення кріпаків, до якого входив і Григорій Галаган, про маніфест від 16 лютого 1861 року, від якого складалося враження, що до справжнього визволення дуже далеко, загальна розгубленість і зневіра обертались протестом, відроджувалась людська гідність. Визволення національної самосвідомості, потяг до волі, а згодом і боротьба за землю, за державність.

Фільм розповідає про те, як після скасування кріпацтва більшість селян, що не одержали землі, рушили до міста шукати заробітку. Це сприяло розвитку індустрії міського будівництва, транспорту. Кожне промислове місто ставало осередком культури. Фільм також розповідає про те, що Україна , за характером промислового виробництва, поділилася на 3 регіони : Правобережжя – цукроваріння, Лівобережжя – машинобудування та важка промисловість, Південь – гірнича справа, металургія. Про те, як підприємства опанували передові технології, про досягнення у цих галузях, про піднесення суднобудування, розквіт торгівлі та розвиток банківської діяльності.

Фільм розповідає про розвиток сільського господарства України після скасування кріпацтва у другій половині ХІХ - початку ХХ століть, про те, як Україна пережила період добробуту, коли селяни стали володіти землею, а панство отримані гроші від “холопів” використало для перебудови своїх економій на нових, прогресивних засадах, коли індустрія запрацювала на сільське господарство, залізниці “втягнули” аграрний сектор у торгівельний обіг не тільки імперії, але й Європи, коли створювалися сільськогосподарські банки. Фільм також розповідає про експорт сільгосппродуктів, про “цукрову революцію”, згадуються прізвища Браницьких, Харитоненків, Ханенків, Терещенків та інших. Мультсхеми розділення України на основні регіони, спеціалізіції сільгоспугідь та постачання зерновими Російської імперії доповнюють розповідь.

Фільм розповідає про заселення українськими селянами Сибіру та Далекого Сходу наприкінці ХІХ століття, коли кожна сьома, із десяти, селянська родина на Україні не могла забезпечити себе продовольством і, рятуючись від зубожіння, вибирала далеку дорогу в невідомі краї. Царський уряд сприяв цьому великому переселенню і наприкінці ХІХст. п’ять мільйонів українців, кожний шостий, втратив свою Батьківщину. Фільм розповідає про причини цього явища, про політику царизму, щодо переселенців та звільнених земель на Україні , про так званий “Зелений клин”, як називали українські поселення в Сибіру і на Далекому Сході, про адаптацію українських селян на нових місцях.

Фільм розповідає про першу хвилю масової еміграції українців з захілноукраїнських земель до заокеанських країн в період з 1870 по 1919 роки, про те, що переважна більшість земель в Австро-Угорщині після скасування кріпосного права залишалась у володінні поміщиків, а безземелля було справжнім прокляттям українських селян. А в той час розвиток промисловості в Сполучених Штатах Америки, необжиті землі в Канаді потребували працьовитих рук. І полився потік емігрантів за океан. Фільм розповідає про причини цього явища, про випробування та адаптацію українських селян на нових місцях, про етнічні поселення, про двомовність шкіл, українські товариства, освіту, пресу.

Фільм розповідає про індустріальну розбудову південно-степового регіону України в період 1861-1914 років і значення Півдня України для промислового розвитку Російської імперії. Показана мультиплікаційна карта мережі залізниць, що вкрила Україну , шахт і копалень, фотографії дослідника Криворіжжя – А.Поля, його листи і речі, акції франко-руського товариства, російсько-бельгійського і південно-російського металургійних товариств та інші. Фото Джона Юза, макет заводу.Проспекти заводів І.А. Фрізена, Е.А. Боссе, Я.Д.Козловського, Чорноморського машинобудівного заводу, проспекти Миколаївського адміралтейства та Одеського порту.

Фільм охоплює період історії України, що позначився такими фактами, як Валуєвський і Ємський укази, українофільство і діяльність М.П Драгоманова. Подані царські укази, портрети Сковороди, Шевченка, Михайла Драгоманова та його праці.

Фільм розповідає про зародження нових капіталістичних відносин в Україні . Про родини Терещенків, Симиренків, Бродських, Бобринських, Дещинських, Крякових, їхню промислову діяльність і благодійництво, про те, що нові власники частку свого надбання у вигляді шкіл та лікарень, музеїв та театрів, соборів та інститутів, видавництва нових часописів та книг, будинків для немічних та притулків для сиріт віддавали Батьківщині.

Фільм розповідає про початок політичної активності українського народу та про зародження українського націоналізму на початку ХХ ст. У фільмі знімався правнук Миколи Міхновського. Він чудом зберіг рідкісну фотокартку прадіда і згадки про того, хто перший заклав ідейний фундамент революційної украйнської партії і кого у 1924 році знайшли повішеним у підвалах ЧК. У фільмі використана кінохроніка, фотографії і документи часу.

Фільм розповідає про долю українців, які у ХІХ столітті були розділені між Російською і Австро-Угорською імперіями. Відміна кріпосного права в Росії значно стимулювала діяльність земських установ і стала поштовхом впливу національно-свідомої інтелігенції на формування громадської думки на Україні . Придушити цей вплив не зміг ні Валуєвський циркуляр, ні Емський указ, ні цензурні заборони української мови. Формується когорта діячів, що стверджували зрілість національної думки: Антонович, Кониський, Драгоманов. Створюється революційна українська партія. Революція 1905-1907 років змусила царат піти на поступки Україні : Знята заборона друкованого слова рідною мовою. Створюються центральні представницькі органи. Депутати Державної думи ліберально-демократичногоспрямування стають рупором демократичної ідеї, опрцьовується законопроект про автономію України . Та в третій і четвертій Думах української фракції вже не було, а українську ідею репрезентував Мілюков – представник партії кадетів. А на Галичині рівень і зміст національної самосвідомості був інший. В Австро-Угорщині була конституційна монархія і у 1861 році Галичина дістала статус автономної провінції із своїм крайовим сеймом. Українці у сеймі складали третину, згодом їх кількість зменшилася тому, що більшість українського населення Східної Галичини складали малоземельні селяни, а переважні права на представництво до виборних органів мали Багаті землевласники, тобто поляки. У Галичині виникає наукове товариство ім.Тараса Шевченка, відкрито першу українську школу, гімназію. Виходить науково-літературний часопис, де друкується капітальна праця М.Грушевського з історії України . У 1890 році утворюється українська радикальна партія, її члени І.Франко та М.Павлик були депутатами Галицького сейму та Австрійського парламенту. З початком І світової війни українські партії утворили загальну Українську раду координаційних дій в парламенті. Народжується ідея незалежності України . Фільм знімався у Києві, Львові, Карпатах. Використано кадри кінохроніки, фотодокументи, вертольотні плани.

Фільм розповідає про історію виникнення українських січових стрільців, їхню участь у І світовій війні. Йдеться про батька січового руху Кирила Трильовського, організатора пласту, провідника січового стрілецтва Володимира Старосольського, Сеня Горука, Романа і Миколу Дашкевичів, Грицька Косака, про організатора сокільського руху Василя Нагірного, Івана Боберського і про дівочу роту під орудою Олени Степанівни. Уфільмі знімалася онука Олени Степанівни. Використано фото і кінохроніку тих часів, журнали УСС, мультиплікаційну карту завоювання Карпат російськими військами, карту наступу УСС, схему бою за гору Маківку. Зйомки проходили у Львові, Карпатських горах, на могилі січових стрільців.

Фільм розповідає про історію українського політичного руху під час І світової війни. Коли російські війська увійшли в Галичину, називаючи себе визволителями, почалися арешти, страти і примусова русифікація. Згадується і про москвофілів Ставропігійського братства під орудою Івана Наумовича, про арешт митрополита Андрія Шептицького, про товариство українських поступовців, серед яких був історик Дмитро Дорошенко, літератор Сергій Єфремов, філософ В’ячеслав Липинський, юрист Микола Міхновський, історик Михайло Грешевський, письменник Петро Стебницький, граф Григорій Лизогуб, Симон Петлюра. Про “Общество помощи”, що допомагало українцям, які постраждали від військових дій, про організацію санітарних поїздів, медичних, харчових і ремонтно-шляхових пунктів, про створення українського запілля, керованого ідеєєю національної самостійності.

В кінострічці, яка починається останніми роками епохи Романових, розповідається про промисловість та сільське господарство “Южно-руського края” України в Російській імперії. Край, на період 1913 року, був у достатку, і навіть велика частина врожаю пшениці йшла на експорт. Перед 1917 роком великим здобутком був рівень науки та освіти, медицини в Україні. Незважаючи на жорстоку політику русифікації, українська мова, культура, мистуцтво все ж розвивалося. Громадська культурно-просвітницька організація “Просвіта” в Кам’янець-Подільському досягла відкриття українського університету. Вибухнула Лютнева революція, змела імперію Миколи ІІ і почалася боротьба за анціональну незалежність України. Фільм знімався у Києві і Кам’янець-Подільському. Використано кінохроніку, фото, газети, журнали, документи того часу.

Фільм про першого президента України, Голову Центральної Ради Михайла Грушевського, його життя та смерть. Грушевський народився на Кавказі, вчився в університеті у Києві. “Історія України-Руси” стала головною метою його життя. За це і переслідував царський уряд майбутнього президента України. Грушевський був одним із організаторів культурно-просвітницьк організації “Просвіта”. Короткочасне державництво України перекреслила більшовицька навала. Закордон, повернення до Києва у 1924 р. і смерть у 1925р., що була спровокована діячами радянських карних органів. У фільмі використано кадри кінохроніки, фотографії, документи з державних архівів та приватної колекції родини С.Білоконя.

Фільм розповідає про події періоду 1917 проку на Україні. В центрі уваги діяльність Центральної Ради та її зусилля, покладені на розбудову української держави. У фільмі використано історичну кінохроніку, фотографії Грушевського, Винниченка, Леніна, Петлюри, документи Центральної Ради, газети того періоду.

Фільм розповідає про один з найдраматичніших епізодів історії України – конфлікт між Центральною Радою і першим більшовицьким урядом Росії, про більшовицьку агресію проти України. У фільмі використано кадри кінохроніки,журнали, газети, фотодокументи з державгих архівів та приватної колекції родини С.Білоконя.

Фільм розповідає про визвольну боротьбу народу України за свою незалежність з осені – до середини 1918 р. Стрічка створена на етнографічному та кінохронікальному матеріалі. Оповідається про період війни з більшовиками, про створення Директорії на чолі з В.Винниченком, про проголошення Української Народної Республіки і злуку всіх українських земель в незалежну Україну. У фільмі йдеться про звірства ЧК – більшовицької охранки, про що розповідає російський письменник В.Короленко в листах до народного комісара освіти Радянської Росії Луначарського, тощо.

Фільм розповідає про революційні події у 1917-1918 роках, коли у грудні 1917 року Ураїна брала участь у підписанні Берестейської угоди, про ультиматум Ради народних комісарів Центральній Раді. Цей ультиматум сприяв народженню ІV універсалу Центральної Ради від 9 січня 1918 року, який оголосив незалежність Української Народної Республіки, про велення після цих подій сепаратних переговорів української делегації з урядом Австро-Угорщини та Німеччини. І хоч угода, підписана у Бересті, була досить принизливою для України, але вона мала незаперечні переваги, а головне – фактично і юридично Берестейський договір утверджував перед світом державний суверенітет України. Фільм також розповідає про події, що сталися після підписання договору на Україні, та про дії європейських країн і Радянської Росії стосовно Української Народної Республіки, яка була на той час головним постачальником хліба та продовольства. У фільмі використані матеріали Центрального державного кінофотофоноархіву України, приватного архіву С.Білоконя, ЦДА України та Центральної наукової Бібліотеки ім.Вернадського.

“Лист без конверта” – це лист-звернення Сергія Єфремова, академіка і віце-прем’єра першого українського уряду через газету “Нова рада” до сина Михайла Коцюбинського – Юрія, який в січні 1918 року завоював з більшовиками Київ. Фільм розповідає про трагічну загибель під Крутами київських студентів, які єдині виступали на захист молодої української держави проти більшовицької армії. З використанням архівних документів показано, як більшовицька система знищила спочатку Сергія єфремова, сфабрикувавши у 1929 році “Справу СВУ”, а згодом, у 1937 розстріляла і його політичного противника Юрія Коцюбинського, назвавши його ворогом народу. А у 1934 році знищено і ціле Аскольдове кладовище, де ще у 1918 році були уочисто перепоховані студенти, які полягли під Крутами. Фільм робить спробу реабілітувати замовчувані імена захисників Української держави. Знімався фільм у Києві, під Крутами, у Чернігові. Використано кінохроніку, фотографії і документи державного архіву, музейних архівів та приватного архіву родини С.Білоконя.

Фільм розповідає про Українську державу гетьмана Скоропадського, яка в революційному штормі 1918 року була апогеєм державотворчого процесу на Україні, про те, як прийшов у квітні 1918 року до влади П.Скоропадський, якого підтримали власницьі сили в Україні, про проголоення гетьманської Української держави та громадської реакції на цю подію, про уряд гетьманської України та його соціально-економічну політику, про збройні сили, внутрішню та зовнішню політику, про культуротворчу діяльність, створення Української Академії наук, про Київ у період гетьманату. Фільм також розповідає про кризу гетьманської української держави восени 1918 року, про “федеративну грамоту” гетьмана Скоропадського та обставини, що обумовили її проголошення, про падіння гетьманської влади. У фільмі паралельно з державотворчими подіями на Україні подаються і біографічні відомості про Павла Петровича Скоропадського – останнього гетьмана України, людину високоосвічену, віруючу, доброго сім’янина, блискучого гвардійського офіцера, який, після відречення імператора Миколи ІІ від влади, звільнив своїх підлеглих від присяги, присвятив своє життя Українській державі, починаючи з революційних років, і до останніх днів життя в еміграції. У фільмі використано матеріали Центрального державного кінофотофоноархіву України, приватного архіву С.Білоконя, ЦДА України, Центральної наукової бібліотеки ім. акад. Вернадського та “Спомини” Павла Скоропадського.

У фільмі, який починається з убивства голови Директорії, головного отамана українських військ в еміграції в Парижі, розповідаються деякі факти про його життя та діяльність. Вбивця на суді проголосив, що помстився за єврейські погроми на україні. Вбивцю випрвдав паризький суд, хоча було оголошено 200 документів про непричетність Петлюри до погромів. Народився Симон Петлюра у Полтаві, вчився в семінарії. Розучив з хором кантату “В’ють пороги” неблагонадійного Миколи Лисенка, за що був вигнаний з семінарії. У Львові прослуховує курс підпільного українського університету започаткованого М.Грушевським та І.Франком. Займається журналістикою. Літературно-мистецька діяльність зближеє його з Содовським, Заньковецькою, Лисенком… редагує у Москві часопис “Украинская жизнь”, під час І світової війни на фронті він агітує за українізацію армії. Обирається головою Українського з’їзду вояків – 1917 р. Генеральний секретар військових справ у Центральній раді. При німцях – у тюрмі. В листопаді створюється Директорія, і Петлюра – головний отаман українських військ, до кінця життя бореться за створення незалежної Української держави. У фільмі використано кінофотофонодокументи, газети, журнали із державних архівів та приватної колекції родини С.Білоконя.

Ліквідувати товарно-грошові відносини більшовики пробували двічі. Кожного разу це закінчувалось всеохватньою економічною кризою і масовим голодом. Фільм розповідає про події 1918-1921 років. У лютому 1919 р. був прийнятий декрет про соціалістичне землевпорядження і декрет про заходи переходу до соціалістичного землеробства. Керована Х.Г Раковським державна влада діяла на селі за вимогами декрету. Частина поміщицьких земель передавалася під організацію радгоспів або комун. Посилився тиск на селян, щоб вони об’єднували своё землі в комуни. Воєнно-стратегічна обстановка в Україні із сприятливої перетворилася на катастрофічну. Почалося масове дезертирство з Червоної Армії, де було більшість селян. Спалахували селянські хвилювання. Проти державної влади виступали включені в армію колишні партизанські формування. Партія більшовиків здатна була поступитись селянам у земельному питанні, але зробити поступки у продовольчому питанні не могла, бо армія і міста вимагали хліба. Більшовицькі газети заголосили про те, що куркулі прагнуть придушити пролетарську революцію голодом. У відповідь піднялася могутня хвиля антирадянських повстань, кваліфікованих більшовиками як куркульський, або політичний бандитизм. Почалась хлібна війна. За розмахом і небезпекою для більшовицької влади ця війна була більш масовою і загальнонародною, ніж війна громадянська. Під орудою есера Антонова був сорокатисячний селянський збройний загін… Ще більшою була селянська армія “батька” Нестора Махна… Двадцятитисячним загоном командував полковник Григорьєв, не меншим був загін отамана Зеленого. Проти них воювали найвідоміші більшовицькі воєнначальники : Тухачевський, Якір, Фрунзе. Це була страшна нелюдська війна, без полонених, без милосердя, без будь-яких морально-етичних засад. Фільм знімався у Дніпропетровську і Гуляй-Полі. Використано матеріали кунохроніки, фотографії і документи з державних архівів і приватної колекції В.Яблонського (м. Гуляй-Поле), нащадка Нестора Махна.

Фільм розповідає про події визвольної боротьби українського народу від 1919-1921 років, про похід Української дієвої армії та Української Галицької армії на Київ, про боротьбу з армією Денікіна, зполяками та більшовиками, про переговори з більшовицькою Росією, про похід об’єднаної польсько-української армії на Київ у 1920 році, про Ризький договір 1921 року, за яким Західна Україна відійшла до Польщі, а СВхідна Україна у Радянської Росії. Так закінчились українські визвольні змагання 1917-1921 років, попереду було майже сім десятиліть радянського правління на Україні. У фільмі використані матуріали Центрального державного кінофотоархіву України, ЦДА України, Центральної наукової бібліотеки ім. акад. В.І.Вернадського, приватного архіву С.Білоконя.

Фільм розповідає про період 1921-1927 років на Україні. Коли після закінчення у 1921 році громадянської війни у Радянській Росії почалася нова війна, війна проти воєнного комунізму, на Дону, Тамбовщині, в Сибіру повстали кронштадтські матроси. Також фільм про каральні експедиції Тухачевського, про поразку армії Юрка Тютюнника у другому зимовому поході, про голодомор на Україні 1921-1922 років після жорстокої продрозкладки, про ленінську політику відносно українського селянства та духовенства, про досягнення непу, який був тимчасовим у ленінській політиці, про створення Союзу РСР і входження до його складу Української РСР на засадах федералізму, про політику Сталіна відносно України, про тимчасову українізацію задля здобуття прихильності народу, про українське відродження… розстріляне в недалекому майбутньому.

Фільм розповідає про подій на Україні у 1928-1933 роках, коли, вважаючи селянство головною перешкодою соціальним перетворенням, Політбюро Компартії на чолі із Сталіним, а на Україні на чолі з Косіором, почали тотальну колективізацію, про те, як плани Компартії втілювали у життя вірні помічники двадцятип’ятитисячники. Наслідок такої політики – протест селян, потім – розкуркулення, а згодом – боротьба з викривленнями в роботі рядових виконавців партії. Фільм розповідає також про те, що колективізація призвела до зламу традиційного відношення українського селянина до землі, бо земля вже не була власною, і , як наслідок, врожаї 1931-1932 років були нижчими та план поставок з допомогою військ та підрозділів ОДПУ був све ж таки виконаний, після чого на Україні почався голодомор, але це не завадило Радянському Союзу експортувати зерно у капіталістичні країни та відмовитися від гуманітарної допомоги голодуючим. Голодомор забрав понад сім мільйонів життів. Так закінчилася перша п’ятирічка на Україні.

Фільм розповідає про сталінські репресії на Україні кінця 1920-х – початку 1930-х років, коли диктатура пролетаріату прагнула утворити спільну загальнонародну власність шляхом грабіжницького усуспільнення всього і всіх, коли після скасування непу комуністи почали жорстоку боротьбу з приватним власником, селянинио в першу чергу, як остаточно звели до стану феодальних рабів ціле покоління хліборобів. Фільм також розповідає про те, як паралельно з “колективізацією” впроваджувалась і “індустріалізація”, а коли ці заход изазнали краху, то керівництво країни почало шукати винних і з’явився ланцюг судових справ : “шахтинська справа”, “справа компартії”, процес над “Спілкою визволення України” і т.п. Так українське відродження 20-х років було розстріляне у 30-ті роки.

Фільм розповідає про події в Галичині, на Буковині і Закарпатті в 1918-1958 роках, про те, як у 1918 році у Львові на зборах політчних і громадських діячів в Буковині і Галичині була обрана Українська Національна Рада, головою якої став Петрушевич і, щоб запобігти перейняттю влади поляками після падіння Австро0Угорської імперії, було створено військовий комітет на чолі з капітаном Дмитрод Вітковським; як 1 листопада 1918 року була створена Західно-Українська незалежна республіка (ЗУНР), був обраний перший уряд, прийнята перша конституція, але коли поляки пішли в наступ, постало питання про злуку ЗУНР і 22 січня 1919 року на Софійській площі у Києві було прочитано універсал Директорії про акт злуки. Фільм також розповідає про боротьбу Української Галицької армії з польською армією, про те, як після підписання з Радянською Росією Ризького договору до Польщі відійшли Холмщина, Підлещиця, Західна Волинь, Західне Полісся. Фільм розповідає про події на Буковині, яку у 1918 році захопили румуни, а об’єднання Закарпатської України з Чехословаччиною було добровільним. У 1938 році була проголошена Автономна Українська держава, яку у 1939 році окупувала Угорщина. Але український народ не визнав поразки і політичні партії Західної Украхни почали боротьбу за відновлення своєї державності. Фільм розповідає про діяльність УНДО, КПЗУ, Сель-роб, УВО-ОУН, а також про долю Євгена Коновальця.

Фільм розповідає про події 1939-1941 років, про сумнозвісний договір між СРСР та Німеччиною, підписаний Молотовим і Ріббентропом, за яким Польща та Західна Галичина, Волинь, Західне Полісся, Західна Білорусь та Прибалтика приєднали до Радянського Союзу, про початок другої світової війни. У Східну Галичину, таким чином, прийшла радянська влада з “українізацією” з одного боку та з репресіями, арештами, розстрілами з другого. На Західній Україні залишилась лише одна життєздатна політична сила – ОУН, але і в її лавах стався розкол між ветеранами ОУН, яких очолив Андрій Мельник, орієнтований на Німеччину, та молодими радикалами під керівництвом Степана Бандери, який наполягав на домовленності з західними союзниками. Фільм також розповідає про об’єднання українських земель в перший період другої світової війни.

Фільм розповідає про драматичнв події, які відбулися на Україні під час війни 1941-1945 років, як за перші півроку вційни майже вся Україна опинилася в руках німців, як обидві фракції ОУН Мельника і Бандери пішли на тісну співпрацю з “новим порядком”. Але німцям ідея національної незалежності України не імпонувала і невдовзі Бандера був кинутий до в'’зниці, а Мельник зі своєю групою був знищений у Бабиному Яру. Україна стає головним постачальником продуктів для третього рейху. Жорстока політика німців породила рух опору, згодом Українську повстанську армію на чолі з Тарасом Бульбою-Боровцем підкорила УПА і на чолі цього формування став Роман Шухевич. На Східній Україні діяли радянські партизанські групи, найбільш відома – під проводом Сидора Ковпака. Фільм також розповідає про дивізію СС”Галичина”, про боротьбу УПА з більшовиками. Після закінчення другої світової війни Україна лежала в руїнах.

Фільм розповідає про повоєнну Україну періоду 1945-1955 років. У 1945 році відбувається Кримська конференція союзників, підписання договору між СРСР і Чехословаччиною про приєднання Закарпаття до України; створення соціалістичного табору. Утворення Організації Об’єднаних Націй. Наслідки війни для України : спалені села, зруйновані міста, скорочення населення. В цей період відбувається посилена відбудова промисловості. Повернення репатріантів та демобілізованих. Боротьба загонів ОУН-УПА за незалежну, самостійну державність України. На Західній Україні проводиться колективізація селян. Масова висилка українців до таборів ГУЛАГу. Голод на Україні у 1947 році. Смерть Сталіна, боротьба за владу серед його політичних нащадків, перемога Хрущова. Першим секретарем ЦККПУ обрано Кириченка. Приєднання до України Кримської області. Свято на честь 300-річчя Возз’ Єднання України з Росією. Використано матеріали кінохроніеи, фотографії, документи з державних архівів.

Фільм розповідає про Україну 1955-1968 років. Вплив ХХ з’їзду КПРС на всі сфери життя, пом’якшення політичного режиму, ліквідація концтаборів. Скромне реформаторство Хрущова не замінило суть адміністративно-командної системи і тоталітарного режиму. В Україні з’являються перші дисиденти : в політиці Левко Лук’яненко, в літературі – Іван Драч, Ліна Костенко, Василь Симоненко та інші. Партійне керівництво усунуло Хрущова і повернулося до сталінських методів керівництва – свідоцтвом цього стала окупація Чехословаччини. Фільм побудований на матеріалах кінохроніки, фотографіях і документах державного архіву.

У фільмі простежується шлях, який зробила Україна з 60-х років до 1991 року, коли парламентом був прийнятий акт незалежності. В цей період першими секретарями ЦККПУ були П.Шелест і В.Щербицький – вірні компартійці – ленінці. Вони нещадно розправлялись з дисидентами. Але, незважаючи на це, рух шестидесятників Василя Симоненка, Ліни Костенко, Миколи Вінграновського, Євгена Гуцало, Івана Дзюби, Івана Світличного, Євгена Свиристюка, Василя Стуса, Ігоря Калинця, Валентина Мороза, В’ячеслава Чорновола, Али Горської, Богдана і Михайла Горинів, Левка Лук’яненка та інших сильно вплинув на самосвідомість українського народу. Чорнобильська катастрофа була другим фактором, який сколихнув народ. Врешті-решт, розхитана і розбурхана Україна за 30 років зробила крок, якого чекала майже 350 років. Радянська імперія рухнула. Україна здобула незалежність. Фільм побудовано на матеріалах кінохроніки, фотографіях і документах.

Фільм розповідає про 1991-1993 роки новітньої історії України, про референдум за незалежність України, вибори Президента та його присягу народові України. У фільмі наведено епізод урочистого засідання, на якому Президент Української Народної Республіки в екзилі Микола Плав’юк складає з себе повноваження і передає документи Державного центру Української Народної Республіки, який працював упродовж сімдесяти двох років поза межами України, Леоніду Кравчуку. Подано спогади М.Грушевського, Симона Петлюри, В. Винниченка. Також розповідається про Конституцію 1710 року гетьмана Пилипа Орлика, про велике значення державотворення 1918-1920 років для незалежної України сьогодні.