"ТОЛОКА" ЕТ
преводи - украински, руски
София, тел.772986

Агенция за преводи и легализация оторизирана от консулския отдел на МВнР
София, бул."Евлоги Георгиев", 113
тел./факс 9444830; 9443455
E-mail: sana_21@mtel.net

IВАН КРИСТЕВ: ЕЛІТА У НАС - ЦЕ ТІ, КОГО НЕНАВИДЯТЬ
Відомий болгарський політолог Iван Кристев коментує ситуацію в Болгарії після першого року управління уряду Сімеона Сакс-Кобургготського
- Пане Кристев, Сімеон Сакс-Кобургготський уже рік, як при владі. Чи зумів він нав'язати свою політичну стратегію?
- Відверто кажучи, я не знаю, чи цар мав ясну стратегію рік тому... Проте, безперечно, 17 червня 2001 р. (відбулися парламентські вибори - прим. "БУВістей") в Болгарії сталася подія. Політична формація, яку заснували за три місяці до виборів, не тільки здобула 50% місць у парламенті, але й перемогла в усіх районах, окрім тих, де населення є змішаним. Вона перемогла в усіх вікових групах, в усіх групах за рівнем освіти. Вибори нагадували революцію чи епідемію. Але то не було нормальною зміною одного уряду іншим. Зараз вражає те, що, за даними останніх соціологічних досліджень, року, тобто, одного року управління царського руху, начебто й не було. Все, що сталося 17 червня, зникло, як кролик в руках ілюзіоніста. Суспільні настрої відображають те ж саме, що було на початку 2001 р. Йдеться про довіру до політичних сил, державних інституцій тощо. Рівень соціального песимізму і соціального оптимізму майже тотожний показникові початку 2001 р. Таке враження, що щось сталося, але нічого не змінилося.
Помилковими виялися і всі політичні прогнози. Передвиборні обіцянки царя не реалізувалися. Але й не реалізувалися апокаліптичні пророкування щодо управління царя. Немає величезних інвестицій з-за кордону, як дехто обіцяв. Немає несимволічного збільшення доходів, як також дехто обіцяв. Але й чорні прогнози не збулися. Цар не зруйнував партійну систему, більше того - навіть зареєстрував власну партію. Країну не кинуло в бік монархії, ця тема навіть не дискутується в суспільстві. Торік нам дехто казав, що у разі приходу до влади царського уряду є небезпека не потрапити до НАТО. Зараз бачимо, що це не так.
Коли цар увійшов в політику, було дві перспективи щодо його участі в політичному житті Болгарії - патетична і апокаліптична. Але й це обвалилося. Як, власне, обвалилися всі очікування. Торік, в день виборів, хтось сказав, що Болгарія уже не буде такою, як була. Зараз, рік потому, з гіркотою треба констатувати, що Болгарія не змінилася. I партії не зникли, але і не вийшли з кризи недовіри. Спостерігається тотальна персоналізація суспільного життя. Пересічний болгарин відмовляється дивитися на політичну ситуацію через призму ідей та партій.Він дивиться через окремі персони. Зверніть увагу, яка велика різниця між рейтингом партійних лідерів і, власне, партіями, якими вони керують.
На початку перехідного періоду було дві схеми, за допомогою яких люди пояснювали, що відбувається, де - добро, а де - зло. Схеми були догматичні, але вони працювали. За все були винні або комуністи і колишні спецслужби, або - демократи. Зараз цих схем немає. Є плюралістична параноя. Скажімо, всі бажають, щоби країна якомога швидше стала членом ЄС, але водночас не хочуть, щоби влада зупинила 1-й та 2-й реактор АЕС "Козлодуй", як того вимагає Європа.
Між іншим, торік болгари голосували не для того, щоби підтримати, а щоби покарати… То був протестний вотум...
Мабуть, ви помітили, як болгарські політики хворобливо сприймають дані соціологічних досліджень. Від цих результатів вони є наркотично залежними. А це свідчить про те, що політик не знає, кого представляє і постійно розраховує на соціологів, які дають йому відчуття реальності. Я це називаю тотальною невпевненістю еліти, кризою політики.
- А чи зумів цар стати частиною політичної еліти?
- Безумовно. Але я не знаю, чи це успіх чи провал монарха. Бо зараз еліту ненавидять.
- Як ви вважаєте, Сімеон Сакс-Кобургготський має шанси за допомогою старих козирів перемогти на нових виборах?
- Після того, як зникло гостре протистоянна комунізм - антикомунізм, залишилося тільки дві партії - партія влади і партія зміни. Хтось з них має перемогти.
- Соціалісти заявляють, що готові взяти владу у свої руки.
- Зараз соціалістам буде значно важче, ніж в середині 90-х років. В країні багато що змінилося. Управління демократів зробило унеможливило використання деяких механізмів. Зараз уже немає як вдатися до бюджетних махінацій на базі інфляції, що приносить голоси на виборах, або через банки, які контролюєш, фінансувати бюджет. Банки, до речі, вже не є болгарськими. Зараз треба вміти працювати з фондами, які Європа створює для приєднання країн з перехідною економікою. А соціалісти не знають, як це робиться. Вони ще не перейшли на нову клавіатуру. Тому й обрали дивну формулу - їх представники є у виконавчій владі, тобто, в коаліції з правлячою формацією, але в парламенті Болгарська соціалістична партія - опозиція цій формації.То ж зараз в БСП є дві партії - одна в управлінні, а інша - в опозиції.
- А правий Союз демократичних сил? Що він робить?
- Драмою СДС є те, що він немає іншого ходу, окрім як бути в опозиції щодо нинішнього уряду. На мою думку, СДС немає більш природного союзника в наступному парламенті, ніж нинішня партія влади Сімеона Сакс-Кобургготського. Але як перебувати в гострій опозиції і водночас не спалити мости майбутнього спільного управління? Це дуже складне рівняння, яке СДС мусить розв'язати.
Газета "Сега"
(Iз незначними скороченнями)
Софія, червень 2002