Декан - доц. Блаженко Сергій Іванович
       Телефон:
          міський: 289-63-18
          внутрішній: 3-27

     Заступник декана - доц. Осауленко Юрій Володимирович
       Телефон:
          міський: 227-97-50
          внутрішній: 7-50

     Заступник декана - доц. Бабко Євген Миколайович
       Телефон:
          міський: 227-97-50
          внутрішній: 7-50

      Один з найстаріших, створений у 1930 р., механічний факультет був покликаний здійснювати підготовку інженерівмеханіків для підприємств харчової промисловості. У довоєнні роки ним керували С.І. Голуб та Д.Г. Чорненький.

      На факультеті одразу була розгорнута робота з підготовки науково-педагогічних кадрів, від яких залежав рівень знань і кваліфікація майбутніх випускників.

      У створену в 1933р. аспірантуру за рекомендаціями кафедр були напра влені кращі випускники. Одними з перших дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук захистили Г.М. Знаменський, І.М. Ватник, В.Д. Попов, М.О. Бузикін, П.О. Вечерський.

      З перших днів Великої Вітчизняної війни вірні своєму патріотичному обов'язку студенти і викладачі факультету стали на захист Батьківщини. У рядах добровольців були, зокрема, викладачі М.О. Бузикін, П.О. Вечерський, В.Д. Попов. Евакуйовані спеціалісти факультету працювали в тилу на обо ронних заводах.

      Доцент Г.М. Знаменський, працюючи головним інженером одного з оборонних підприємств, організував виробництво мін і домігся збільшення їх випуску у два рази за зменшення витратності електроенергії та різального інструменту.

      Доцент М.А. Кондак виконував роботи з модернізації Челябінського фа рмацевтичного заводу.

      У перші повоєнні роки студентами-першокурсниками стало багато вчо рашніх воїнів, серд яких Г.С. Демчук, Г.Ю. Дмитренко, В.Т. Гаряжа, І.І. Сагань, І.С. Скрипко, В.О. Аністратенко, В.С. Фурс, І.М. Головенцов, А.М. Чорний, О.А. Руденко-Грицюк, Є.Ф. Прищепов. У ті роки факультетом керували доценти П.Д. Федоров та Г.М. Знаменський. За короткий термін були розроблені навчальні плани, встановлена послідовність вивчення дисциплін, активізовано наукову та нау ковометодичну діяльність викладачів.

      З 1948 по 1960 рр. деканом факультету працював доцент Г.С. Бузикін. Поступово розвивалась науково-дослідна робота. Дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора технічних наук захистив Г.М. Знаменський. Ним були написані підручники «Насоси, компресори, вентилятори» та «Техноло гическое оборудование свеклосахарных заводов», які стали надійними помі чниками інженерно-технічним працівникам цукрової промисловості в часи повоєнної відбудови господарства.

      Поряд з навчальною інтенсивну наукову діяльність розгорнув доцент В.Д. Попов. Захищена ним дисертація на здобуття вченого ступеня доктора технічних наук поклала початок становленню наукової школи з дослідження тепломасообмінних процесів. Він доклав немало зусиль на терені підготовки наукових кадрів, здійснював наукове керівництво дослідною роботою аспі рантів В.Т. Гаряжі, І.С. Гулого, І.А. Білоконя, Г.С. Демчука, І.І. Саганя, О.А. Недужко, Д.Є. Сінат-Радченка, В.П. Тройна, С.І. Сіренка, А.М. Чорного, які успішно захистили дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук.

      У 1960 – 1974 рр. очолював механічний факультет доцент Г.С. Демчук, його заступниками були старший викладач І.М. Ніколайчук, асистенти Й.І. Сторіжко та М.І. Краснопольський.

      Зрослі вимоги до вищої школи значно вплинули на зміст роботи колек тиву факультету, вдосконалення структури, розширення напрямів підготовки фахівців. У навчальні плани увійшли нові дисципліни, було підвищено рівень навчально-методичної, науково-дослідної роботи, зміцнено навчальну та ви робничу базу факультету. З кожним роком зростав вплив деканату на діяль ність колективу факультету. Міцнів авторитет механічного факультету. З метою удосконалення організаційної структури у 1963 р. із складу ме ханічного факультету виокремився факультет теплоенергетики і автоматиза ції харчових виробництв.

      З 1964 р., викладачі почали використовувати в навчальному процесі тех нічні засоби навчання – кінофільми з окремих розділів програм дисциплін. Достойне фінансування сприяло створенню класів обчислювальної техніки, оснащених ЕОМ «Промінь», «Наірі», «Мир-2».

      У 1974 р. факультет було перейменовано у факультет машин і апаратів харчових виробництв. До його складу було включено ряд кафедр розформо ваного факультету енергетики та автоматизації. Деканом став доцент Й.І. Сторіжко, його заступниками – доценти М.О. Прядко і О.І. Слинько. У подальшому заступниками декана працювали доцент М.М. Зуб, старший ви кладач О.Ф. Рибалка і доцент Ю.Г. Артюхов. На часі постали кадрові питан ня формування кафедр, вченої ради і керівних органів громадських організа цій факультету. Факультет збільшив прийом першокурсників студентів- механіків до 250 чоловік. У питаннях підготовки науково-методичної доку ментації (навчальних планів і програм профільних дисциплін) факультет став базовим серед механічних факультетів технологічних вищих навчальних за кладів СРСР.

      Активно працювали колективи трьох випускових кафедр, які очолювали професори І.С. Гулий, В.О. Аністратенко, О.Т. Лісовенко. Очолюючи тривалий час кафедру технологічного обладнання харчових виробництв професор І.С. Гулий сприяв розширенню наукових досліджень на замовлення окремих підприємств. У цьому напрямі плідно працювали групи під керівництвом доцентів М.М. Пушанка, Л.О. Орлова, М.М. Даценка. Економічна ефективність їхніх розробок була не тільки вищою на факультеті, а й становила левову частку ефективності наукових досліджень інституту. Науковці та викладачі кафедр факультету щорічно одержували 20 – 30 авторських свідоцтв на винаходи. Так, патент на розроблений доцентами М.М. Даценком та М.М. Пушанком за участю В.В. Ярмілка (ВНДІЦП) рота- ційний каменевловлювач був уперше в історії інституту проданий у Данію. На довгі роки він став типовим обладнанням для всіх цукрових заводів СРСР. Талановитим організатором навчального процесу та наукової діяльності зарекомендував себе професор В.О. Аністратенко. Очолюваний ним колектив кафедри машин та апаратів харчових виробництв не тільки оновив матеріа льно-технічну базу кафедри, а й розгорнув широку науково-дослідну роботу з удосконалення обладнання спиртових та дріжджових заводів, м'ясомолочних виробництв. Колектив кафедри поповнився молодими здіб ними викладачами. Докторську дисертацію захистив доцент М.П. Гандзюк. У становлення і розвиток кафедри машин і апаратів хлібопекарського виробництва значний внесок зробив професор О.Т.Лісовенко. Його багато гранна наукова і винахідницька діяльність сприяла росту авторитету кафедри і факультету.

      На кафедрі деталей машин під керівництвом професора О.А. Кукібного поряд з розвитком класичних напрямів наукової тематики з розрахунку дета лей машин пріоритет віддавався розвитку досліджень із створення нових ма шин і механізмів для фасування харчових продуктів, механізації трудоміст ких процесів харчових виробництв. Започаткували цей напрям досліджень доцент Б.Ю. Бройдо і професор Й.І. Сторіжко.

      Активна науково-педагогічна діяльність завідувача кафедри опору мате ріалів професора Н.П. Гришкової сприяла становленню важливого для факу льтету колективу, який згодом очолив професор М.Я. Бородянський. На базі кафедри матеріалознавства під керівництвом професорів Г.О. Прейса та М.А. Сологуба сформувалась школа з вивчення процесів зно шування обладнання харчових виробництв, діяла редколегія міжвідомчого тематичного наукового збірника «Тертя та зношування», відповідальним ре дактором якого був видатний вчений Г.О. Прейс.

      Підготовлені професором Є.І. Годиком підручники та довідники з техні чного креслення неодноразово перевидавались, були рекомендовані методи чною радою Міністерства освіти СРСР для використання у вищих навчаль них закладах.

      Широкого розвитку набула науково-дослідна робота. Протягом 80-х ро ків економічний ефект від впровадження у виробництво наукових розробок науковців факультету становив понад 8,8 млн. крб., або 12,3 крб. на 1 крб. затрат, і був найвищим у інституті. На всіх кафедрах факультету працювали групи студентського наукового товариства, здійснювалась науково-дослідна робота.

      Характерною особливістю факультету в цей час був розвиток студентсь кої творчості й ініціативи. Студенти факультету постійно займали перші міс ця в оглядах художньої самодіяльності, спортивних змаганнях. Студентські будівельні загони з ентузіазмом трудились на будовах Київської та Брянської областей, Тюмені, Алтаю, Сахаліну.

      Факультет став ініціатором походів по місцях бойової та трудової слави. Численні грамоти та призи свідчили про активну життєву позицію студент ської молоді механічного факультету.

      В студентському колективі, який налічував понад 1000 чоловік, було ба гато студентів-ентузіастів, які успішне навчання вдало поєднували з актив ною участю в громадському житті. Це комсорги і профорги, голови студрад, старости груп, талановиті спортсмени, учасники художньої самодіяльності, бійці будівельних загонів, іменні стипендіати: А. Дзис, І. Тригуб, В. Закаблук, І. Ружицький, М. Шкурко, О. Тимонін, М. Панченко, В. Кравченко, В. Лукавенко, С. Потапенко, М. Кожемяко, В. Носенко, С. Воронов, В. Трегуб, К. Вербицький, О. Пристайло, В. Нечипоренко, О. Галкін, О. Сіренко, О. Огородній, С. Фролов, О. Сторіжко, О. Клюй, Г. Кизюн, О. Тарадін, О. Калита, Л. Кононов, В.О. Кутасевич, Е. Остапов, П. Гурський, О. Ратушний, В. Люшень, А. Малигін, Л. Калинська, П. Малежик, Н. Осколок, П. Барчишен, В. Лебєдь, В. Казновецький, О. Поліщук, В. Мартинюк, Г. Походій, Е. Кулінченко, Ф. Кобзарь, Л. Верхола, О. Трубер, Л. Космуля, К. Жиденко, В. Корнієнко, С. Ягуткін, О. Шумило та ін.

      За значний внесок у розвиток факультету і справу патріотичного вихо вання студентської молоді декан факультету доцент Й.І. Сторіжко був наго роджений орденом Трудового Червоного Прапора.

      У середині 80-х років на факультеті сталися зміни: у 1984 р. його дека ном було призначено професора М.М. Пушанко, який працював на цій посаді до 1999 р. З 1985 р. факультет знову став називатись механічним. У цей пері од колективи кафедр закінчили переобладнання матеріально-технічної бази, оновили згідно з вимогами нових навчальних планів навчально-методичну документацію, розширили використання технічних засобів інтенсифікації процесу навчання.

      Певних успіхів було досягнуто в удосконаленні навчального процесу, активізації науково-дослідної роботи студентів, розширенні тематики науко вих досліджень та підвищенні їх ефективності.

      Збільшення кількості студентів факультету до 1200 чоловік, розширення спектру спеціальностей і спеціалізацій викликали потребу організації чоти рьох випускових кафедр: технологічного обладнання харчових виробництв (завідувач – професор І.С. Гулий; з 1995 р. – доцент В.Г. Мирончук); технічної механіки і пакувальної техніки (завідувач – професор Й.І. Сторіжко); машин та апаратів харчових виробництв (завідувач – професор В.О. Аністратенко); машин та апаратів хлібопекарського виробництва (завідувач – професор О.Т. Лісовенко).

      Згодом дві останні кафедри були об'єднані в одну під керівництвом професора В.О. Аністратенка. З квітня 1999 р. кафедру очолює професор В.М. Таран.

      На початку 90-х років конкурс на вакантні місця денної форми навчання підвищився і становив на спеціальність «Машини та апарати харчових виро бництв» 400 відсотків. Прийом на перший курс факультету залишився най вищим в інституті.

      Створені й обговорені на засіданні методичної ради факультету нові ро бочі навчальні плани надавали можливість випусковим кафедрам вести без перервну цільову підготовку студентів з урахуванням запитів промисловості, починаючи з перших курсів.

      Випускові кафедри створили свої філії на провідних підприємствах га лузі – Київському м'ясокомбінаті, міськмолокозаводі, в НВО «Цукор». При міром, філія кафедри ТОХВ в УкрДІПРОМАШ є сучасною базою для підго товки інженерів-конструкторів з обладнаними навчальною аудиторією і ла бораторією та кімнатою викладачів. Отже, було створено умови для набли ження навчального процесу і наукової роботи до підприємств. У 1990 р. на факультеті почали діяти кабінети з більш сучасною елект ронно-обчислювальною технікою, обладнані персональними комп'ютерами типу «Іскра», ДВК та ІВМ.

      На всіх кафедрах працювали гуртки студентського наукового товарист ва, здійснювалася науково-дослідна робота. Наукові розробки студентів під керівництвом доцентів М.М. Даценка, Л.О. Орлова та інших неодноразово демонструвались на ВДНГ у Києві та Москві.

      На кафедрі ТОХВ під керівництвом професора І.С. Гулого, доцентів Л.О. Орлова, В.Л. Ярового та О.В. Гукалова студенти брали участь у вико нанні семи госпдоговірних робіт. З 45 студентів десять працювали з оплатою. В умовах переходу до ринкових відносин йшов процес формування під приємницьких навичок як у студентів, так і викладачів. Викладачі кафедри ТОХВ – професор М.М. Пушанко, доцент О.О. Серьогін та інші плідно співпрацювали з промисловими підприємства ми. На початок 90-х років ними було впроваджено 21 транспортну систему колонних дифузійних апаратів, що їх було встановлено на Андрушівському, Корнинському і багатьох інших цукрових заводах. Дифузійний апарат нового типу було змонтовано на Куп'янському цукровому заводі та ін. Колективи всіх кафедр факультету значну увагу приділяли зростанню професійного і наукового рівня викладачів. Щорічно на факультеті захища лось три-чотири кандидатські дисертації. Докторські дисертації захистили і стали професорами доценти Л.О. Орлов, О.І. Некоз, В.М. Таран, О.П. Кривопляс, А.І. Соколенко, О.Д. Омельченко, А.П. Верхола, В.М. Гуцалюк, М.А. Сологуб, О.М. Гавва, А.І. Українець. На стадії завершення докторські дисертації доцентів О.О. Серьогіна, В.Г. Мирончука, Є.В. Штефана, М.А. Масла, В.М. Нігори. Такій науковій ефективності значною мірою сприяло створення науко вих шкіл з важливих наукових напрямів: дослідження тепломасообміну у процесі кристалізації цукру (керівник – професор І.С. Гулий); дослідження роботи ректифікаційних установок (керівник – професор В.О. Аністратенко); дослідження процесів екстрагування з метою удосконалення екстракційної апаратури (керівник – професор М.М. Пушанко); розроблення та удоскона лення пакувальної техніки (керівники – професори Й.І. Сторіжко, О.П. Кривопляс, А.І. Cоколенко); розроблення та удосконалення сушильних установок для різних галузей харчової промисловості (керівник – професор Л.О. Орлов).

      Результати наукової роботи колективу під керівництвом академіка І.С. Гулого дістали високу державну оцінку –її автори стали лауреатами Державної премії України в галузі науки і техніки. Цієї ж високої нагороди удостоєні за значний внесок у науковий доробок України професори В.О. Аністратенко та В.М. Таран.

      Новий напрям у дослідження процесу екстрагування та удосконалення дифузійних установок цукрових заводів було започатковано професором М.М. Пушанком. Під його науковим керівництвом захистили кандидатські дисертації Б.Д. Коваленко, О.О. Серьогін, В.В. Асаулюк, О.І. Василик. Накреслений концептуальний план удосконалення екстракційної апара тури, його теоретичне та експериментальне обгрунтування, підтверджене широким впровадженням розробок у промисловість, створили надійну осно ву для організації у постперебудовні часи випуску на українських заводах ВПК нових дифузійних установок. Створена при кафедрі ТОХВ фірма «Ди фузія» (директор – доцент О.О. Серьогін) за участю колективу Чорноморсь кого суднобудівного заводу налагодила серійний випуск дифузійних апаратів колонного та похилого типів, пристроїв для теплового оброблення бурякової стружки, буряконасосів та іншого специфічного обладнання цукрових заво дів. Модернізовані апарати та нові дифузійні установки впроваджено на 52 цукрових заводах України, Білорусії та Російської Федерації. Науково- технічні розробки колективу захищені 17 авторськими свідоцтвами та патен тами України.

      Пошукам та створенню нових конструкцій сушарок присвячені роботи професора Л.О. Орлова та його колишніх аспірантів – доцента В.Л. Ярового, А.М. Литвиненка, М.В. Панчука, І.М. Миколіва. У становлення і розвиток нової наукової школи з пакувальної техніки значний внесок зробили професори Й.І. Сторіжко, О.П. Кривопляс, А.І. Соколенко. Під їх керівництвом за активної участі більшості членів ка федри (доцентів А.А. Бурова, А.П. Безпалька, В.М. Любімова, М.А. Масло, М.І. Юхна, Г.Р. Валіуліна, А.І. Волчка, професора О.М. Гавви, доцентів О.І. Ковальова, В.Б. Захаревича, В.Б. Костіна, В.С. Костюка та ін.) виконані грунтовні наукові й дослідно-конструкторські роботи зі створення і впрова дження у виробництво серії укладальних, пакувальних, обандеролювальних і пакето-формувальних машин-автоматів. Всі вони захищені понад 80 авторсь кими свідоцтвами.

      Нині важко визначити масштаби економічної ефективності названих розробок, але незаперечним є факт – вони були потрібні і вигідні промисло вості. Факультет за останні 20 років завжди займав перші місця за цим показ ником.

      До наукової діяльності залучаються кращі студенти. Як члени СНТ ав торські свідоцтва та патенти одержали І. Миколів, С. Шарудило, В. Марисик. Тільки на кафедрі технічної механіки і пакувальної техніки понад 20 статей видано разом з студентами. Беручи участь у загальноукраїнських олімпіадах з математики, обчислювальної техніки, посідали перші – треті місця серед студентів технічних вищих навчальних закладів студенти-механіки С. Шарудило, С. Заїка, В. Вишневський та ін.

      З прийняттям нового «Закону про освіту» факультет здійснює підготов ку фахівців за спеціальностями «Обладнання харчових виробництв», «Ма шини і технологія пакування» і «Обладнання фармацевтичної і мікробіологі чної промисловості» за ступеневою системою: бакалавр – спеціаліст – ма гістр. За навчальними планами випускники-бакалаври одержують не тільки добру фундаментальну підготовку, а й фахову, достатню для виконання фун кцій майстрів цеху та помічників головних механіків підприємств різних га лузей. Для цього в навчальних планах, крім традиційних дисциплін, передба чено вивчення дисциплін «Експлуатація та обслуговування машин», «Мон таж, налагодження і ремонт обладнання», «Машини-автомати, поточні і ав томатичні лінії». Для фахівців-спеціалістів введено курс «Використання ма тематичних моделей в розрахунках обладнання» та ін. Для забезпечення якісного освоєння інформатики, комп'ютерної графі ки, сучасних методів проектування, вивчення нових комп'ютерних техноло гій і використання набутих знань під час виконання різних розрахунково- графічних робіт, навчальної та науково-дослідної роботи на чотирьох кафед рах факультету створені комп'ютерні класи. На факультеті вперше в університеті створено факультетський комп'ютерний центр, оснащений 24 ЕОМ типу «Pentium». Центр працює на повну потужність і користується популярністю у студентів. У середині 90-х років факультет перейшов на викладання всіх дисцип лін, видання підручників, навчальних посібників та методичних розробок українською мовою.

      Для забезпечення навчального процесу та державної атестації спеціаль ностей деканатом і випусковими кафедрами розроблені відповідні норматив ні документи: освітньо-кваліфікаційні характеристики, освітньо-професійні програми та комплексні кваліфікаційні завдання для всіх освітньо- професійних рівнів підготовки фахівців. Нормативні документи є основними складовими державних стандартів освіти.

      Змістовна навчально-методична робота, запровадження методів актив ного навчання, вдосконалення зв'язку навчального процесу з виробництвом забезпечує високий рівень підготовки фахівців харчової промисловості. За роки існування факультет підготував 6584 інженерів-механіків. Випускники факультету обіймають посади на підприємствах харчової промисловості всіх республік колишнього СРСР. Майже всі вони, попрацю вавши на первинних посадах помічників механіків, головних механіків, ін женерів-конструкторів, стали головними інженерами, директорами великих заводів, керівниками фірм і малих підприємств, провідними і головними кон структорами КБ, науково-дослідних і проектних інститутів. Їх діяльність пов'язана не тільки з підприємствами різних галузей харчової промисловості, а і з транспортом, будівельною індустрією, машинобудуванням тощо. Серед випускників факультету старшого покоління колишні заступник Голови Ради Міністрів УРСР І.Д. Степаненко; представник СРСР в Раді Еко номічної Взаємодопомоги Н.А. Шевандін; міністр харчової промисловості УРСР М.М. Санов; заступники міністра харчової промисловості Є.М. Головенцов, А.Ю. Прилипко, А.Є. Богатирьов; працівник апарату ЦК КПРС В.А. Чайкун; заступник начальника Всесоюзного промислового об'єднання «Союзхарчомаш» А.К. Міхно; начальник управління керівник кадрів і навчальних закладів Мінхарчопрому УРСР М.П. Федорина, началь ники республіканських промислових об'єднань: кондитерської промисловос ті О.С. Острик, лікеро-горілчаної промисловості С.І. Шевелюк, тютюнової промисловості Б.А. Сизько, макаронної промисловості Ю.М. Євенко, заступ ник міністра хлібопродуктів О.А.Гаркавенко, директори проектних інститу тів О.А. Штангеєв, О.М. Остапенко, Б.Є. Жмака, начальник Укрголовцукру О.С. Заєць, головний інженер Укрголовцукру Б.О. Мелентьєв, генеральний директор Київської кондитерської фабрики А.С. Дзис.

      Понад 130 випускників факультету стали викладачами університету. Серд них ректор університету заслужений діяч вищої школи України, акаде мік УААН, професор І.С. Гулий, проректори академіки Академії інженерних наук України М.О. Прядко і Й.І. Сторіжко. Тривалий час на посадах прорек торів працювали професор В.О. Аністратенко та доцент В.Т. Гаряжа. Поєднання теоретичних знань з практичними навичками сприяло під вищенню якості підготовки випускників факультету. Виробничу практику вони проходили на кращих підприємствах різних галузей харчової промисло вості України. В 90-ті роки групи студентів направлялись на практику до По льщі та Болгарії.

      Про великий досвід, науковий авторитет і високу кваліфікацію виклада цького складу факультету свідчать його широкі зв'язки з зарубіжними вищи ми навчальними закладами. У різні роки в університетах інших країн працю вали: на Кубі – професор І.С. Гулий, професор М.М. Пушанко, доцент Г.С. Демчук, професор М.А. Сологуб, доцент О.І. Слинько, доцент В.Г. Мирончук; в Алжирі – доцент М.М. Даценко, доцент Б.Д. Коваленко, доцент В.К. Заремба, доцент М.М. Нудьга; у В'єтнамі – професор М.М. Пушанко; в Югославії – доцент В.Г. Мирончук; в Голландії – доцент О.О. Серьогін; у Фінляндії – професор В.О. Аністратенко. На факультеті навчались студенти з Болгарії, Чехії та Польщі. В свою чергу після закінчення двох курсів був відряджений на подальше навчання до Празької політехніки студент О. Полтора, який після успішнго її закінчення нині працює головним інженером Сумсько-Степанівського цукрозаводу. Вихованню активних, всебічно розвинутих випускників завжди сприяла їх участь у громадській роботі, художній самодіяльності, спорті. На факуль теті діють органи студентського самоврядування – студентський комітет та студентська рада. Кращими керівниками цих органів були Ю. Стойко, М. Лавренчук, О. Ковальов, О. Коляденко, А. Новак. Духовий оркестр факультету під керівництвом В. Білявського, що скла дав основу оркестру інститутського, був удостоєний звання народного, за ймав призові місця у конкурсах. У 1957 р. танцюристи факультету Б. Матвієнко, К. Стефогло, В. Ткаченко виступали на 6-му Всесвітньому фес тивалі молоді та студентів у Москві. І нині щоосені проводяться оглядові ве чори самодіяльності першокурсників. Щорічні весняні Дні факультету пере творились у справжні свята всього колективу.

      У 1990 р. після заняття першого місця в огляді колективів художньої са модіяльності факультет був премійований гастрольною поїздкою в Болгарію, де за два тижні було дано 16 концертів. У складі групи під керівництвом професора М.М. Пушанка і доцента В.Г. Мирончука особливо вдало висту пали баяніст В. Олексюк, танцюристи С. Марченко, Р. Щепанський, А. Єфіменко, солісти С. Кравець, Л. Колотуша, С. Огир, С. Мазник, Л. Семенова, Д. Олійник. Їх естафету прийняли А. Коломієць, І. Осінська, Т. Пушкіна, О. Побивайло та ін.