Журнал “Право України”. 2000. № 6

Д.ПРИТИКА

Голова Вищого арбітражного суду України

Історія і світова практика свідчать, що проблеми судової незалежності, судової етики і корупції завжди були предметом прискіпливої суспільної уваги. Вони не є суто національними чи такими, що притаманні тим чи іншим державам. Проте найбільш актуальними вони стають на переломних етапах створення і розвитку держави та її невід'ємних атрибутів.

Віковічне прагнення українського народу, який з давніх давен був компактно розташований на досить великій території в центрі Європи, до створення незалежної держави, знайшло своє історичне втілення в серпні 1991 р. в Акті проголошення незалежності України. Прийняттям Конституції Україна підтвердила своє невід'ємне право на існування як держава, спроможна сприйняти найкращі, найдемократичніші здобутки цивілізованого світу в державотворенні.

Журнал “Право України”. 2000. № 4

Д.Притика

Голова Вищого арбітражного суду України

Нині широко обговорюється Послання Президента України до Верховної Ради України «Україна: поступ у XXI сторіччя. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000—2004 роки», доктринальна концепція якого передбачає: посилення дієздатності держави, проведення адміністративної реформи, утвердження критичної маси ринкових перетворень, підвищення грошової надійності та фінансової стабілізації, обмеження боргової залежності держави, подолання корупції та тіньової економіки, розвиток внутрішнього ринку, підвищення конкурентоспроможності національної економіки та ін. Найголовніше, на що треба звернути увагу, як зазначив глава держави, — «Україна, спорудивши свою державну конструкцію, повинна тепер узятися за її внутрішнє облаштування, зосередитися на собі, що, в свою чергу, вимагає остаточного розуміння всіма простої істини: повернення назад не буде. Політичне мрійництво й ідеологічні суперечності мусять поступитися місцем жорсткому прагматизму і точному розрахункові державних інтересів».

газета «Весы Фемиды» № 2, 2000 р.

Дмитро Притика

Голова Вищого Арбітражного Суду України,

Заслужений юрист України, кандидат юридичних наук.

Останнім часом точиться багато дискусій навколо питання щодо доцільності існування в законодавстві України положення про досудове врегулювання спорів між сторонами. Конституційним Судом України, в даний час, здійснюється навіть провадження у справі щодо офіційного тлумачення частини другої статті 124 Конституції України. На мій погляд, при вирішенні цього питання не зайвим було б дізнатися думку з цього приводу Вищого Арбітражного Суду України, оскільки арбітражним судам щоденно доводиться застосовувати ті чи інші процесуальні норми передбачені арбітражним процесуальним Кодексом України. Саме арбітражні суди за свою багаторічну діяльність накопичили великий практичний досвід в галузі застосування тих чи інших норм процесуального права, та на мою думку, можуть дати відповідь на питання доцільності існування так званого доарбітражного врегулювання спорів.

«Правосуддя – гарант законності у сфері економічних правовідносин (Аналитичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників)» Київ. 2000. Т.1. с. 435.

Д.Притика

Голова Вищого арбітражного суду України

У сучасний період Україна перебуває на етапі формування незалежної, правової держави з високорозвиненою економікою. Шляхи переходу до ринкової економіки виявилися дуже важкими. Незважаючи на певні позитивні зрушення, кризовими явищами ще охоплено основні галузі промисловості, кредитно - банківська та фінансова сфери.

Неузгодженість фінансової, податкової, інвестиційної, банківської, промислової, господарчої та митно-тарифної політики, “тінізація” найважливіших ланок економіки, у сферу якої залучені основні капітали, фінансові засоби і цінні папери, призводять до зростання організованої злочинності і корупції.

Журнал "Право України" № 6 1999р.

Д.Притика

Голова Вищого арбітражного суду України

Минуло більш як 190 років від дня створення попередника сучасних арбітражних судів на території України. До речі, комерційний суд в М.Одесі взагалі був першим подібним судовим органом в імперії. Пізніше такі суди були створені у Феодосії (1819) та в Ізмаїлі (1824), які згодом перетворилися на систему комерційних судів, які розглядали справи не тільки на підставі Статуту торгового судочинства, але й у відповідності з Статутом цивільного судочинства від 20 листопада 1864 р.

З того часу система арбітражних (комерційних) судів неодноразово зазнавала певних змін та реформувань. Але головною особливістю судочинства в них було прагнення до швидкого розгляду справ. Днем створення арбітражних судів у сучасному розумінні прийнято вважати 21 листопада 1922 р., коли була прийнята відповідна Постанова Ради Народних Комісарів України. З одержанням Україною незалежності сталися зміни в економічному житті, які зумовили необхідність перегляду принципів та методів правового захисту господарюючих суб'єктів. Конкретні економічні умови України визначили доцільність вирішення господарських спорів переважно спеціалізованим інститутом судової влади. Таким інститутом став арбітражний суд. Закон про його утворення Верховна Рада України прийняла 4 червня 1991 р.

Журнал "Право України" № 5 1999р.

Д.Притика

Голова Вищого арбітражного суду України

Арбітражні суди, спеціалізовані на розгляді господарських спорів, діють у руслі державної політики, їх судова практика невід'ємна від економічних проблем, від дій законодавчої і виконавчої гілок влади.

З огляду на гостроту проблем, що стоять перед правоохоронними органами нашої держави у зв'язку з масштабами криміналізації економіки, та керуючись завданнями, визначеними Національною програмою боротьби з корупцією, затвердженою Указом Президента України від 10 квітня 1997 р., арбітражні суди України в межах наданої їм компетенції спрямували свою діяльність впродовж 1998 р. на зміцнення законності і протидії проявам злочинності в економічній сфері.

Як свідчать статистичні дані за 1998 р., сталися зрушення щодо збільшення відсотка задоволення вимог податкових адміністрацій, позовів прокурорів, посилилося реагування прокуратури на повідомлення арбітражних судів, затверджена і здійснюється програма щодо роз'яснення господарського законодавства, висвітлення в пресі, на радіо, по телебаченню актуальних питань його застосування, проведення “круглих столів”, семінарів.