Не виручка, а виторг

ДЁ╨слова пЁдозрЁвати, пЁдозрювати (запЁдозрювати) означають ⌠припускати, що хтось учинив недобре■. Наприклад: ⌠- Дорогий мЁй, я давно вже вирЁс з того вЁку, щоб мене в чомусь пЁдозрЁвали■ (ГригорЁй Тютюнник), ⌠Його, зда╨ться, пЁдозрювали у зрадЁ■ (ЮрЁй Смолич). Але в сучасному мовленнЁ цим словам часто надають невластивого значення: ⌠ВЁн не пЁдозрював того, що його ⌠СвЁтлана■ (моточовен) уже розвила найвищу швидкЁсть■ (з газети). Тут нема кого чи чого пЁдозрювати в чомусь, а тому треба вдаватися до Ёнших укра©нських висловЁв: гадки не мати (⌠Не журиться Катерина Ё гадки не ма╨■ ≈ Тарас Шевченко), на думку не спадати (не приходити, не спливати, не навертатися) тощо. ⌠УчителевЁ й на думку не спадало, що на таке здатнЁ його учнЁ■ (з газети).

Не в ⌠сво╨му амплуа■ також ЁнодЁ виступають Ёменник виручка та дЁ╨слово виручати. ⌠ОстаннЁми днями в нього добра виручка. Серед мЁдякЁв Ё срЁбла виблискують три золотЁ п▓ятЁрки■ (АнатолЁй Шиян), ⌠ВЁд продажу овочЁв та фруктЁв фермер виручив чималЁ грошЁ■ (з газети).

Слова виручати, виручити, виручання, виручка передають той самий змЁст, що Ё ©хнЁ синонЁми визволяти, визволити, врятувати, допомогти, визволення, порятунок, допомога, пЁдмога, тобто ≈ ⌠виводити (вивести) когось Ёз скрутного чи небезпечного становища (стану); ставати (стати) в пригодЁ; вЁдвернути лихо, бЁду.■ ⌠Виручили його цього разу прудкЁ ноги. ВтЁк■ (╡ван Цюпа), ⌠Виручатимемо друга■ (з розмови).

Коли ж Ёдеться про торговельнЁ справи, кошти, що ©х одержали вЁд продажу чогось, то тут виручка Ё виручати не пЁдходять, слЁд шукати Ёнших слЁв, якЁ ╨ в нашЁй мовЁ. Це передусЁм вторгувати, вторгованЁ грошЁ, виторг: ⌠... не так тим виторгом, мабуть, як тим, що всЁ його горнята отак малиново гудуть■ (ЛЁна Костенко). Запитувати годиться ⌠У вас який виторг?■, а не ⌠У вас яка виручка?■

ДЁ╨слово опановувати теж не завжди застосовують доречно. ВЁзьмЁмо такЁ речення: ⌠Транспортники вже опанували додатковЁ тролейбуснЁ маршрути■ (з газети), ⌠Опановують новЁ родовища■ (з радЁопередачЁ). У цих реченнях варто було б поставити слово освоювати, хоч мовиться, власне, про одне й те ж саме ≈ ⌠робити придатним для використання■. Вживаючись як синонЁми, опановувати та освоювати в деяких випадках мають однакову лексичну сполучуванЁсть. Тому можна сказати опанувати професЁю, справу, зброю, технЁку й осво©ти професЁю, справу... Але ╨ тут Ё вЁдмЁнностЁ. Так, для опановувати типове по╨днання з Ёменниками мова, наука, майстернЁсть. А освоювати у сполуках з цими словами не трапля╨ться. Та загалом дЁ╨слову освоювати властива ширша сполучуванЁсть, нЁж опановувати. Освоювати виробництво, випуск, потужностЁ, кошти, землЁ, родовища й т. Ён.

ПЁдготував Борис РОГОЗА, ■Хрещатик■

© РедакцЁя газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua