ТермЁни знайомЁ й незнайомЁ

В укра©нськЁй мовЁ термЁни начебто Ё не вЁдрЁзняються вЁд Ёнших слЁв: мають певнЁ значення, граматичнЁ категорЁ©, вЁдмЁнюються, вживаються як повноправнЁ лексичнЁ одиницЁ. Але термЁни виражають науковЁ, технЁчнЁ поняття, обслуговують спецЁальнЁ галузЁ. Й таке ©хн╨ призначення не могло не вЁдбитися на характерЁ цЁ╨© досить велико© групи слЁв.

Тож порЁвняймо, як поводяться звичайнЁ лексеми в мовЁ лЁтературнЁй Ё професЁйнЁй. Ми кажемо: землекоп узяв лопату, дитинЁ купили лопатку. Лопатка ≈ це маленька лопата. Однак, маючи на увазЁ медичний термЁн, що познача╨ широку трикутну кЁстку у верхнЁй частинЁ спини, можна стверджувати лише жартома: в малюка ≈ лопатка, а в дорослого ≈ лопата. Кулачок, який мЁститься на розподЁльному валу двигуна, бува╨ Ё великий, Ё маленький. Та й великий вЁн усе ж таки кулачок, а не кулак. ВЁд прикметника важкий утворю╨ться вищий ступЁнь порЁвняння важчий, проте нЁхто не скаже: ⌠У них важке машинобудування, а в нас важче■. Багато чи мало масла ≈ ми ставимо це слово в однинЁ. Бо, як вЁдомо, такЁ Ёменники не виступають у множинЁ. Це в лЁтературнЁй мовЁ. А ось у професЁйнЁй виступають: масла╒, гранЁти, сталЁ й под. НавЁть рЁд слова ЁнодЁ змЁню╨ться: окуляри ≈ звичайне, окуляр ≈ технЁчний термЁн (елемент складно© оптично© системи з двоступеневим зображенням ≈ мЁкроскопа, зорово© труби). АналогЁчно: клавЁша ≈ клавЁш, манжета ≈ манжет, спазма ≈ спазм.

Таких вЁдмЁнностей немало. Але що ж тут найважливЁше? ЛЁнгвЁсти визначили двЁ головнЁ особливостЁ термЁна. По-перше, вЁн тЁсно пов▓язаний з певною науковою чи технЁчною сферою: одне й те ж саме слово в рЁзних галузях ма╨ рЁзний змЁст (наприклад, реакцЁя в медицинЁ, хЁмЁ© Ё в полЁтицЁ). По-друге, змЁст термЁна розкрива╨ться через точне, логЁчне визначення, а не лексичне значення слова.

Люди довго й наполегливо шукають Ё в рЁднЁй мовЁ, Ё за ©© межами пЁдхожу назву для нового явища в науцЁ, технЁцЁ. Американський учений Норберт ВЁнер так розповЁдав про походження слова кЁбернетика: ⌠Я наполегливо працював, але з перших крокЁв був вельми заклопотаний тим, як назвати предмет, про який я писав. Спочатку пробував знайти якесь грецьке слово, котре виража╨ значення ⌠той, що переда╨ повЁдомлення■, але я знав тЁльки angelos. В англЁйськЁй мовЁ angel ≈ це янгол. Отже, angelos уже було зайняте,s Ё в мо╨му випадку могло лише викривити змЁст книги. ТодЁ я став шукати потрЁбне слово з-помЁж термЁнЁв, пов▓язаних Ёз галуззю керування чи регулювання. ╙дине, що я змЁг дЁбрати, було грецьке kybernetes, яке означало ⌠стерновий■, ⌠штурман■. Я вирЁшив, що, оскЁльки слово, яке вЁдшукав, уживатиметься по-англЁйськи, слЁд вЁддати перевагу англЁйськЁй вимовЁ, а не грецькЁй. Так я натрапив на назву кЁбернетика. Згодом дЁзнався, що Ёще на початку Х╡Х столЁття це слово попадалося у французького фЁзика Ампера, але осмислювалося в соцЁологЁчному планЁ... У словЁ кЁбернетика мене привабило те, що воно найбЁльше серед Ёнших вЁдомих менЁ слЁв пЁдходило для вираження всеохопного мистецтва регулювання Ё керування, застосовуваного в рЁзноманЁтних галузях■.

Чимало термЁнЁв утворено шляхом метафоризацЁ© ≈ перенесення назви з одного явища або предмета на Ёнший на пЁдставЁ подЁбностЁ ознак чи функцЁй. Такий спосЁб спЁльний для всЁх мов. ПримЁром, поширений у технЁцЁ термЁн сорочка (Ёзольована порожнина в машинах та апаратах для циркуляцЁ© охолоджувально© чи обЁгрЁвно© речовини) переда╨ться в слов▓янських мовах так: в укра©нськЁй сорочка, в росЁйськЁй рубашка, в чеськЁй kosile Ё т. д. Тобто для називання спЁльного поняття кожна мова знаходить власнЁ лексичнЁ засоби.

Але ╨ випадки, коли в природнЁ мовнЁ процеси втручаються позамовнЁ чинники. У перЁод прискореного зближення мов народЁв колишнього Радянського Союзу, як зазнача╨ться в навчальному посЁбнику ⌠Культура слова■, ознакою гарного тону було впровадження запозичень з росЁйсько© без огляду на те, Ёснувала така потреба чи нЁ. З цих мЁркувань при загальнонародному укра©нському словЁ черевик для називання приладу, що наклада╨ться на рейку з метою гальмування вагонЁв, до нашо© мови введено росЁйський термЁн башмак. Таке саме вЁдбулося зЁ словом спЁдниця (вид жЁночого одягу), яке в технЁчному вжитку поступилося мЁсцем росЁйському юбка (нижня частина бокових стЁнок цилЁндричного виробу). Не взято до уваги навЁть те, що укра©нська юпка ≈ це верхнЁй жЁночий одяг з рукавами, тобто ознака суперечить назвЁ.

З укра©нсько© термЁнологЁ© в тридцятЁ роки пЁд гаслами ЁнтернацЁоналЁзацЁ© вилучили не тЁльки нашЁ питомЁ слова, котрим у росЁйськЁй вЁдповЁдали запозичення: приросток (префЁкс), наросток (суфЁкс), дЁ╨йменник (ЁнфЁнЁтив). ТермЁни Ёншомовного походження, яких не було в мовЁ пЁвнЁчного сусЁда, замЁнено в нас росЁйськими. СкажЁмо, хЁмЁчний елемент у виглядЁ твердо© речовини сЁрого кольору, що входить до складу мЁнералЁв, звався в укра©нськЁй, як Ё в багатьох Ёнших мовах, арсен (з грецько©), а нам нав▓язали росЁйське миш▓як.

СпЁльна для багатьох слов▓янських Ё неслов▓янських мов назва тугоплавкого срЁблясто-бЁлого металу манган була заступлена словом марганець тЁльки тому, що цей германЁзм ужива╨ться в росЁйськЁй мовЁ. ╡ншЁ термЁни, утворенЁ вЁд манган,≈ манганЁн, манганЁт, залишилися (бо вони використовуються в росЁйськЁй термЁнологЁ©).

РосЁйському шар (зменшене шарик, прикметник шариковый) вЁдповЁда╨ укра©нська куля (зменшене кулька, прикметник кульковий). РосЁйська шариковая ручка ≈ укра©нська кулькова ручка; вЁдповЁдником росЁйського шариковый подшипник (шарикоподшипник) мало б бути укра©нське кульковий пЁдшипник (кулькопЁдшипник). НатомЁсть з ⌠ЁнтернацЁоналЁстських■ мЁркувань у технЁчну термЁнологЁю запровадили семантично незграбний витвЁр шарикопЁдшипник.

У ботанЁчнЁй термЁнологЁ© тривалий час уживався оригЁнальний укра©нський термЁн на позначення родини рослин окружковЁ, але в п▓ятдесятих роках його замЁнено запозиченим зонтичнЁ.

Таке бездумне калькування, аби максимально наблизитися до росЁйсько©, засвЁдчу╨ в укра©нськЁй мовЁ довжелезна низка термЁнЁв. Ось лише деякЁ: болванка, баранка, движок, затвор, карман, оборот, пЁдйомник, рубильник, рульовий, штепсельна вилка. Цей перелЁк можна доповнити неоковирними термЁнологЁчними словосполученнями крокуючий екскаватор, обслуговуючий персонал, ведучий спецЁалЁст або взятими живцем Ёз росЁйсько© вЁддЁ╨слЁвними Ёменниками вивозка, обрЁзка, обрубка, офлюсовка, поставка, прописка та Ён. Саме такий шлях ⌠збагачення■ укра©нсько© термЁнологЁчно© лексики цЁлком вЁдповЁдав ⌠рекомендацЁям■ Всесоюзно© наради з питань розроблення термЁнологЁ© в мовах народЁв СРСР.

НинЁ в незалежнЁй Укра©нЁ ми виправля╨мо помилки в цЁй царинЁ. Видано перший у нашЁй лексикографЁ© ⌠РосЁйсько-укра©нський словник науково© термЁнологЁ©. Математика. ФЁзика. ТехнЁка. Науки про Землю Ё Космос■. ВЁн охоплю╨ термЁни Ё найпоширенЁшЁ номени понад 50 галузей сучасно© науки Ё технЁки. ╞х тут мЁститься близько 120 тисяч. Побачили свЁт ⌠РосЁйсько-укра©нський словник науково© термЁнологЁ©. БЁологЁя. ХЁмЁя. Медицина■ та ⌠РосЁйсько-укра©нський словник науково© термЁнологЁ©. СуспЁльнЁ науки■, що включають по майже 100 тисяч термЁнЁв Ё номен кожен. Виходять й ЁншЁ видання, потреба в яких назрЁла вже давно.

ПЁдготував Борис РОГОЗА, ■Хрещатик■

© РедакцЁя газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua